« 10ГИІК Л ^
^СІ ЧЕСНІ ЛЮДИ НА ЗАХИСТ МИРУ
»>тЛрі>гмк.. пцг^с'М^ И гтгп-мгі»,ммЛ «•іг?іг>)г\ у «'поліпу -«^^ор*»
!• р-ЇІ Кім і. 1:V1 11, її і ЇМ і І • 1 <
("^ » 1 И >■ р > р; п І ( и > < міліііг. ом ЧИ(.1 И Пі :і- .??о Т'И Г\\ ;п. "ГІ, МІ о
пгил т 11«-рі п . р.(лГп іп іи. 1 Р 1 . Кі> II «ггтімк МІ Пічіи г'нмм її, 111(1 >;»УП( 1 миру < іі;м"<пяі<> 111
. ГМ1Ц<М<і І МГГІЬМ-ПІ ,1К 1ТІ -1111 1ІИ>І<\
» \ І І \ І іоГіп П.ІМІ V приГі . «. \ м « < п о І ТІ . Лі * (■ ■ : П ^' 1 ри илию ТЬ. ГІ(0 пригголч' V і (>во|о р\ иміпнл »,н та а і олипм
ияліи>. іи<> спп попсрмсться іо рочрялкл. |чім\м переможе
."Я проста радянська
пчитслька. пниіс вчителька В Лбуховська з міста Гадяча Полтавської області, 7 жінка-мати. яка втратила в роки Великої Вітчизняної війни чоловіка, як і тисячі жінок, приєдную свій голос до мільйонів голосів борців за мир. я добре розумію, що несе війна, бо, як і інші, бачила її криваві злочини. Ще кровоточать рани в серцях посивілих матерів, ще сотні їх ходять на могили загиблих, щоб вилити свій біль тяжкої втрати, висловити гнів і прокляття тим.
.14-(.(' р 11 'І 1 \ • Піі ; І. (» !).(. І. і> І : і> 1 |- II ■. |ім п ii » ;і .мі. ,.• і ii (,. Г{г п Р і-чі 1 і! V \ ( 11 і> 1 \ гі г м П .у ІІГіГЇ1ІГ> Л «•>'ри»чі '^^'ї*! <''і\ а т|^^(>|счіу ііріміміт і и іммкл гі іЛрім мі, .
V. м(^|11^v іп П1И1 \ кр;)мі< І.КПП . і, омі 1 і- І 1 п > Пі 1 Л миру
іілмяпі ч що п іч'рі'іпмМ піко'п V- І " лці га Іріпмя Л ніпо».кої о Гі 1 а» -11 :им ч і її к та » п м І< її миіл тяли ,7 " >аіи ілтп п мам'чі», про \яіиГ>ти\ ті мяе
ці л І о і . І" п І т«у п (Л ї, пі і"? 11 м . 7
Вони, яких чалисти )Н воїни іцноні .свого жип я. МИІП СИС1 смал нмио передають ло Фонду миру громи, виручснг ВІД збирання макулатури та металолому їхній приклад наслідують інпп
Л и с т де ся т и к л ас н и ці Ксенії Голодюк з міста Харкова --^ то крик юної душі: "Пишу тому, що не можу не писати. Мене, як і будь-яку чесну людину, хвилює доля моєї Батьків^ шини і всієї земної кулі". Вона звинувачує правлячі кола Сполучених Ш татї в А ме р и к и в нагнітанні міжнародної напруженості, р о з д м у X у в а нн і я д ер н о і пожежі. Закінчує школярка
хто сіє війнич проливає кров свій лист словами: "Не бути
ні в чомуч не винних людей. Нам не потрібна війна. Нам не* потрібні сирітство й каліцтво дітей, горе і сльози матерів; страждання і смерть. Ми підтримуємо міірні ініціативи Радянського уряду, схвалюємо. П ротраму м иру. Нам потрібен мир, щоб шуміли колосисті, врожайнії ниви, дзвеніло піснями ЖИТТЯч виростали для щастя будови, щ о б у м и р н и X ц і ля X освоювались космічні простори."
В. Рурський з Дніпропе-: тровська пише: "Я — робітник. Знаю, як розумом і руками л юдин и п ра Ц' створюються матеріальні і духовні цінності на Землі. І ось сьогодні кожен з нас з тривогою думає про долю цих цінностей, про долю планети, думає про те» щоб Земля не, згоріла у полумТ ядерної війни".
Багато листів надсилають школярі. У своєму середовищі вони проводять мітинги, де на повний голос звучить - заклик до миру,, до щасливого^ життя, протест проти розміщення, американських ядерниіс ракет на європейській території.
Так^ нинішнього року учні Нововолннськоі школи-
ядерній війні! Ми вимагаємо миру! Мир переможе!"
А от що пише Г. Колихова з Дніпропетровська: "Я не солдат. Я педагог. Працюю методистом в обласному і н с т-и т у т і уд о с к о н а л е н н,я вчителів. Та потсвоєму також воїн. Моя зброя ^ слово. Я не можу бути байдужою і мовчати^ коли загроза війни, як чорна чума, нависла над світлим днем. Нехай мої слова "Ні — війні!" увіллються в могутній потік голосів, які сьогодні активно борються за мирне небо, за радісні усмішки дітлахів, за квітучі поля й сади".
На Україні, як відомо; навчається багато іноземних студентів. Вони прагнуть миру, бачать на власні' очі, що хочуть його і радянські люди.; їхній лист на адресу Українського комі т е ту захисту миру яскраво про це промовляє. "Ми, іноземні студенти, що навчаються у Кримському сільськогосподарському інституті імені Мт"^ Калініна, приєднуємо свої
голоси до мільйонів ГОЛОСІВі
що вимагають термінового припинення гонки озброєнь і підтримки міцного миру на землі... Нині ми живемо в СРСР. Ми близько познайо-
Недаанрр Кис»), стопиці України, •Ідбуасямвсоший МІТИНГ проти нових ам«рикііиських ракет у Західній Є«ропІ. В мітингу •зялиучастьТИСЯЧІ ки Імені учасників мітингу письменник Олесь Гончар, голоаа Українського республіканського Комітету захисту миру, вислоаив почуття солідарності всім учасникам анти-ракетнрго руху в Європі, особливо героГчним жінкам, які блокують ракетнГ бази. Представники цих мужніх борців за мир були присутні на мітингу в Києві. НА ФОТО: представниці жінок, ЯКІ блокують американську ракетну базу ■ ГрІием Коммон ■ Англії — Барбара Лейд (ліворуч) І Кім БеслІ.
милися з цією країною, з її народом і з усією впсвнс^ ністю можемо сказати, що ні Радянський уряд, ні народи СРСР не хочуть: війни. У людей Країни Рад не стерлася з пам'яті трагедія останньої світової війни, вони всіма силами борються за те, щоб не допустити її повторення. Ми бачимо це своїми очима. Ми переконуємося у цьому кожного дня. Ми читаємо і слухаємо повідомлення про могутні антивоєнні демонстрації, в яких беруть участь прості американці, жителі країн Західної Європи^ усього світу. Для нас очевидно ^ жоден народ не хоче війни. Земля у нас одна> Разом з радянськими людьми, разом з народом^ який так активно і послідовно виступає проти воєн, ми піднімаємо свій голос на захист миру. Хай надійним і міцним буде мир на. Землі." 38 підписів. ^
Миру хочуть всі нормальні, люди планети. І тривожні листи до Українського комітету захист}' миру — тому яскраве свідчення;
Валентина СОКОЛЕНКО.
НОВЕ КНИЖКОВЕ ВИРОБНИЦТВО
Готується до введення в дію нове книжкове виробництво у вцдввництяі «Радянська Донеччина». Оснащеве авто--матитаою лінісзо, яку визна-^ но лауреатом виставки «Ін-поліграфмаш-83», воно буде випускати 12 мільйонів примірників книг на ІЯК'~~ шкіль* ні підручники, високохудожні подарункові та енциклопедичні видання.
ПРОЦЕС ПЕРЕТВОРЕНЬ В АРГЕНТІНІ
Цивільний уряд Аргентіни на чолі з президентом Раулем Альфонсіном, прийшовши до влади після восьми років правління військового режиму, продовжує процес демократичних по)етворень.
у республіці скасовано всякого роду «інститушйні акти», якими було припинено дію законів, відновлено конституційні гарантії і права громадян^ забезпечено свободу діяльності всіх політичних сил і профспілок. За кривавий терор і репресії, що чинилися в Аргентіні в роки правління військових, пору-пкяня прав людини до віцпо^
відальності притягаються всі винні, незалежно від поста, який вони раніше займали;
За розпорядженням властей^ арештований колишній президент генерал Роберто Віола. Він віддав розпорядження збройним силам про пфеслідування і фізичне зни-
щення «марксистських елементів», в результаті чого ряд керівників політичних партій, профспілок і громадських організацій бз'пи вшфа-дені й безслідно зникли. Досі багато сімей нічого не знають про^долю сво&с рідних та близьких.
Арештований колишній начальник федеральної політ ції генерал Хуан Батіста Са-сіайн. Займаючи цей пост з 1979 по 1983 рік, він «прославився» як жорстокий тиран. Є неспростовні докази того, що генерал безпосередньо замішаний у багатьох розг правах над політичними противниками режиму.
Під іфештом по)ебувають також колишні президенти Леопольдо Гальтієрі і Рей-нальдо Біньйоне. Четвертий президент з тих, які правили під час військового режиму — генерал Хорхе Відела, поки що на свободі. Проти нього ведеться слідство.
Фестивальні кінострічки на екранах Києва
протягом десяти днів у Києві проходив ХУІІ Всесоюзний кінофестиваль. Цей головний кіноогляд країни народився 20 років тому у Ленінграді. За ці роки фестиваль став традиційним, завоював добру славу, познайомив мільйоти глядачів з багатьма талановитими творами. На фестивальному екрані кращих кінотеатрів
столиці України змагалися 120кщ)тин, створених на кіно-студцях всіх республік Радян-ськогоСоюзу. X
Сфед художніх фільмів го-ловними призами. відзначено картин «Берег» студії «Мос-фільм», «Воєнно-польовий рсма^(Одеська кіностудія), «Голубі пфи або Неправдоподібна історія» (П>узія-фільм).
