Л''»п«і^<-.'>іЛппл'»п йог*
М<Ч)«|\!0 ІЧП Г »..»гІП|1ЦИ»Ш
\«а'*і> тітір итеїііч* «тмп'^м
.».»!<   ію.іі«< мрім м »ІЛЦ»»< 1 <1.»іі><
пап І. ііпроп   Чіт пг^
г ггіпіііГ'їшіП ґ^орол 1.0» п«мип •тчг» Л Рлч кип Прппо< Ьпіптіп
І )іпрк> пп *,л»«»Л.»і< >рп>**і»ї^
^ і>» «л* л«<'і»,Л«*»<?п. >щр'Л«>«»»»«і»ї»»-
»<гртті     п!р\'Т«>чіі\ !*л-і*.»цлТ
іЛг«г*іі-пгі;ірп Нгпл »**гі>і 1 ріо ІТот-ккої о
У КИЇВСЬКОМУ ОПЕРНОМУ — РЕКОНСТРУКЦІЯ
Свіжістю позолоти і яскра^ вістю фарб, оновленим інтер'єром зустріне через чотири роки своїх глядачів Державний академічний театр опери та балету УРЄР імені Тараса Шевченка. У приміщенні провідного театру республіки, що є пам'яткою вітчизняної архітектури початку нинішнього століття, починаються реконструкція та реставрація. Про це повідомив на прес-конференціі у Києві його директор Анатолій Котко.
— Реконструкція конче не-обхіана^ — сказав він. — За останні роки значно зріс твсч;>-чий склад колективу,; трупа збільшилася майже в два з половиною рази. Це, зрозу-г міло, вимагає додаткових площ, репетиційних залів, гримо>них. Важко уявити собі сучасний театр і ^ авто-, матики, інших досягнень техніки. Все це й перецбачено у проекті робіт. Нові примів щення будуть створені за
рахунок забудови внутрішнього дворика^ значно розшириться фойє.
Перебудова не порушить і звичного творчого ритму театру. Репертущ? на наступні роки складає двадцять "^п^рш^x і двадцять сім балетних спектаклів. Вони йтимуть на найбільших сценах столиці України — Жовтневого палацу культури, опер-ної студії кШвськоІ консерг ваторіі, палацу культури «Україна». Готуватимуться й нові вистави. Вже почалися репетиції опери Михайла Вериківського «Наймичка» за однойменною поемою Тараса Шевченка^ балету Євгена Станковича «Іскра». Під час реконструкції трупа кМвськоІ опери буде також багато гастролювати; Вже нашйшли запрошшя з Москви,! Ленінграда, Одеси, Ки-шинева, інших міст країни. Плануюьтся й зарубіжні поїздки.
Любов Пявлюх (РАТАУ).
.♦«4    Апіпіо   *У црі'т 1п»»»И<І»<ІТ'
Г^р%1« рИИ,      і'І»»»ІИГІІІ*«««|Гг і
>   •■♦•ч ♦і*^   '*Ллрп'>».»ілк*\   Л'іп ■
т грпт* іг*ІП«і>« !     V 104Л р,> кіп, по?*и >4пУ<>і V. ітйі пр«лп»д і •«іуриг 1 \ »«іі»,сч  Пі ї»<п  ііиі«.і п ;
. \Тіі чи П ПІЛ ПІЛіИ пг
ч^нтім іїРі р«>і ііг попсріїути'ч г піПми. м*^ ятч>хп« <'п»,с»чм
ПІІЧ'П. «ні ІЙПМИІНпнсч ОМрО; гпмп Лпя Ийг проЛгтомя ПІП
иппплкм л>хор*>і»я миру 'сі я«: олннм іі гопопних тппякк опіпкиого служіння Рус».»(іЛ' Пряяосляяній Цсркпі.
Няіпя иср»а»я тянлішся* хрн , спїян >\*:іл-)тх> с«іі->' роЧ'їбріМтн рочпялюяячія нояоТі СйітовоГ кятястрофи, стяти сталеною бронею проти них. Сьогодні для нас, віруючих і невіруючих, одна з важливих форм миротворництва — активна участь в. роботі Радянського фонду миру, збір грошових пожертв" в ім'я відвернення нової війни. >
Багато членів Руської Православної Церкви мають почесні нагороди Радянського фонду миру, чимало, архієреїв і кліриків беруть участь в роботі товариств дружби і культурного зв'5пку з закордонними державами. З трибун міжнародних конгресів, конффеншй, форумів, на сторінках церковної преси православні єпископи, духовенство, миряни гаряче висту-пають--за мир і безпеку не тільки для своєї держави і свого народу, але; й для всїю-го світу. Священики проповідують у своїх храмах і воз-носять молитви про дружбу і мир, тому що мир — це мати всіх благ, основа всіх радостей і успіхів людства.
Святіший Патріарх Мосг ковськнй і веія Русі Пімсн, висловлюючи думку правом славних СРСР, писав у відіфи-тому посланні президентові США Р. Рейгену: «З жалем у серці і скорботсж) щхзчитав я Ваші войовничі заклики, що сіють ворожнечу і ненависть до моєН Батьківщини, заклики, що погрожують мирові в усьому світі. Ці заклики тим більш гріховні, що вдягнуті вони в убрання хрил стиянської моралі.^.». Далі говорив патріарх Пімен: «.. .ні, не камінь за пазухою, а оливкова гілка в руках у моєї Батьківщини».
Роман СЛИВКА, Збаразький благочинний, _ протоієрей.
В кожну украіисмсу хату— '^Життя І „рпомі
Г4А К«>» О С ЧО>*4МЙ
11 г» р о і-і і« п І. п л ! гиііо Пічрпіг ■» «їм     {\р\ •»! . '^пм.чіу
Ю Ч >,        М П      «. «м о      ,   ч, о ^< И
Кімлрйтг»,. чил гоП»» тян
Л хто трОо мопоком г одур ?
Корова, батюшко А   копи   ти спатк погасш'?
— Вночі, як усі сплять
— А хто тебе роздягає''
— Святі отці й вопосний старшина.
ПЕРЕПРАВА
Переправляли якось селяни пана через річку-Течія була дуже швидкою, а човен малий, хиткий. Копи вони вибралися на середину, човен почало перехиляти, і пан упав у воду. Кинулись на порятунок -Почали кидати мотузка. А один селянин і кричить другому:
— За шию. за шию накидай, а то втопиться!
ПОХВАЛИВСЯ
Одного разу із містаїхав пан і по дорозі підвіз с е л я н й н а О т п а н о в і захотілося похвалитися с в о є ю у ч е н і ст ю. І він гоноровито сказав селянинові:
Я учився аж 20 років!
Селянин трохи подумав; та й каже:
— Невже ж ото ви, паночку, такі дурні були, що вас так довго учили?
"ПОСЛУГА"
— Петре, за що тебе по судах тягають?
— Та я вибив пил з ланової шуби.
^ Так ти ж.зробив панові послугу.
~ Воно то так. та, на лихо, в тій шубі пан був.
ДРУЖНЯ ПОРАДА
До Браніслава Нушича зайшов бездарний письменник.
— Я написав класичну трагеці ю, ^ сказав ві н. — П о ра д ьтв і я ку ^^с м е рть ви б р аТи дл я го л о в н о го " героя.
— Хай він буде у вас мертвонародженим, ^ відповів Нушич.
І\Ч> ІД «ЛИ* \ І      П[ гт«- «'
(> мпГ^г^чі>м мііл <^И< Ану иІппІм»»Йг^п
т пог (ПрПО, ГАЛИНІ б|>^'п ІІММИ  чобіткМм'? "ЧПГОр
От.   Лат юиіно. с,>пмт»иупг;п очмяміпніі ляк.     якби ж п ::»мя«. що ои, хіба б л їу ио почистнй л
НЕ ЗНАЛА
: Чому ВИ родпУчаєтесп з чоловіком? — запиту*^ суддя
—т Головна причина в тому, що чоловік у мене дурний, як пень.
— А що, хіба ви не знали про це. коли одружувалися?
— Не знала...
— А що ви скажете? — суддя до чоловіка.
— Бреше, знала вона добре...
ДОКИ БІДУВАТИ
Пішов дід-бідняк до ворожки й каже:
^ Поворож и мені, ворожко, скільки ще років я бідуватиму?
Глянула ворожка . йому на руку, довго щось мудрувала на картах, шептала, примовляла та й каже:
— Будеш, добрий чоловіче, сім ЛІТ жити, СІМ літ бідувати.
— А потім? — з надією запитав бідняк.
— А потім звикнеш.
ЩОБ ЗАГАРТУВАТИСЯ
— Щоб загартуватися, я в найхолоднішІ ночі сплю з відчиненою квартиркою.
— Неправда, вчора вона була в тебе зачинена.
— А хіба вчора була найхолодніша ніч?
ПЛАВАЮТЬ
— Ти знаєш, Джон останнім часом п'є. Він каже, що намагається потопити свої неприєм-нбсті у вині.
— І що ж, вдається?
^ Ні, вони прекрасно плавають!
ПОЯСНЕННЯ
Пацієнтка: Якщо існує стільки медично? Тпітера-"тури,_„на ві що потрібн і лікіарі?
Лікар: Щоб хворий не помер через якусь друкарську помилку.