, ж М І І їм « Я« >ІИ »\<
ГОРОХІВіСЬКИЙ РАЙОН НА ВОЛИНІ
■   • Щ»І>И»І»И»« V,-'   • ІЛМ»>''
■ !| Пг. :і..Л И««<'^»і«.^.   (>(>ІІ! Лі'>*.»Л МІ» \ « 1 п       )«^  -11 ' ' п^'ч»р< ■чО" * »»'     ^      ""^'^ "І "*
то» ігм(»г(\    \^«Пм^г   7') при'
ппііпгі ,<лігр ЦпЛС\і'і».міг
Ч "ікр, ,< ;"т ОЧІП   і "гргп: о-»,ср ^ ( >іі 41». япЛОі питг <>^гр<'» >■* рпїнк
(Х>пйсгк ія роки Рапямі і«
КлМ ЙПЛП» VI ЙПА ІИПЛ*Сі:рІЯЛІ»
»»о ятрчрмою V МІН рошіту іт і сільське господярсгпо. і у пошхніїі роки пиросло чи мало іяйолій та фибрик. Т^^о-ловня продукція ісмлср^><>' еггіад і тт»ярішітоіітт« ?срно, картопля, цукрові буряки; лкон, мол око» м' ясо. П ро-мисловя продукція —^ лсгкочі всюдихідні автомашини, вироби із пластмас і металу* гадшшшики, електроприлади, синтетична шкіра, меблі, паркет, тканини, будівельні матеріали V технологічне обладнання , продукти харчування.
Поділяється область на п'ятнадцять адміністративних районів. В Л межах — 10 міст, найбільші оцхд яких Луцьк, Ковель, Нсюоволинськ та Волинський. До речі, місто Нововолинськ утворилось і виросло за часів Радянської владику зв'язку із початком видобування на Во^^ кам'ят ного вугілля. Є також понад 20 селиш міського типу, біль-^ ше тисячі сіл.
Як із краплини можна визначити склад води у криниці, так із життя будь-якого з районів, міст чи сіл можна мати уявлення про життя області. Ця розповідь про Горохівський район.
ГЕОГРАФІЯ З ЕКОНОМІКОЮ
Розташс»аний район у південній частині області. Пло-
рп>»и««» ^.4 ;>оч*«і л ріп Л рпИімі*
♦ :   »! о *Г» **« «'•♦Г    ИЇ'П   рЛ »«• «^І «♦»<
■ и.лціи А\;»і»»*»^'і*:мил ' ^■^п *чі?^.>ія ^,ми■■• |Ири*»^^»'^ ' пгртіїїмо! і>
«V пиміХ    цр\кгірич.  »<о^«Г^І^»п і
ИрІЛИГІППІЙ,    ППП    ГГІ« МИІП
ІНШІ ні і'тиіУ»»* А«і 1 пл .
Минулого ронл гіп».г».кипг іч>і:іюлйр«.і пом: рпЛі>му/Гіл'по
гіп. 177  і<>ми іі>'кроі»мх
Ол'^учкіп. ^ І ,^<^ тонн молокя, 10.628 ІОНИ м'яся Лялечко ■»п межямн Полнмі. тя іягя лом і Укряїни, яіломя про— мнелояя проллгкція ряйону. Цяприклял. і ■» словами ппірої вдячності зя високі смакові якості консервів^ їх хороший товарний вигляд надіслала листа робітникам Горохів-ського плодоконсервного заводу жителька Москви Валентина Бахтіна. «Хорошої думки про ваші консерви не гільки я, а й багато моїх сусідів та знайомих», написала вона. Горохівські консерви експортуються і в зарубіжні країни. Останніми роками їх відправляють у Чехо-слсжаччнну, Румунію; Німецьку Демократичну Республіку, Польщу, Сірію, Японію. Федеративну Республіку Німеччини.
Район лежить у зоні лісостепу. На його території про^ тікає||ічка Єтир. кілька малих річок. Багато є колгоспних і державних ставків; де вирощується риба. Особливо розвинуте колгоспне рибництво у селі Холонів. У тутешньому колгоспі одна із найбільших в районі тваринницьких ффм. Протягом року тут відгодовується на м'ясо понад ІОтисяч бичків.
Значні площі займають у районі державні та колгоспні ліси. Бережуть і примножують люди їхню красу і ба-
Д/д|»едвкуЯлУ Канаді живе чимало вихідців з Волині, зо^ крема з Горохівськшю району, лсі читають газетучОКнття і слово». Читач Ф. Карасюкевич з Вінніпегу звернувоі до редакції з проханням розповісти т сторінках «Життя і сть во» іфо сучасне життя жителів Горохівського району;
Ми звернулися до редактора газети «Радянська Волинь» Полікарпа Гсрвасійовича Шафети з проханням, щоб хтось з співробітників цієї газети написав репортаж іфо Горохів-шЕий район для «Життя і слова».
'Деякий час тому ми одержали довший репортаж під заголовком «Горохівський район на Всілині» кореспондента «Радянської Воішні» Петра Оксситійовича Брярчука^ спеціально написаний для нашої газетними висловлюємо подяку Полікарпу Шафеті і Петру Боїфчукові за задоволення нашого прохання. Сподіваємося, що вихідці з Горохівщини^ та й не тільки вони, з зацікавленням прочитають цей репортаж^ який починаємо друкувати розділами в «Житті І словЬх.
««    ік   ріОМ    *1рУ^ >^ V ЬІІ «»Гі««1 пШии       - иЬі » І* '»*»р?П« » ««МІ
окл ч«і»*Г   Пі\ пІИиГ »рп ^\ м<»
■, п і п \- (V» V п»»♦ • 1 І ^■^.■VГ^^■..1 ■■ ■■ ■-
^I(:V   1*і»(Г»І:П»І»<!гЧ,:». р«Л>ИіГ1Г»І
И оро*Іп<».»і«'и о ї \|»?И П ПЧІО,   V   1 ОЛ^  році г» піпмті»(М пп іюппрЬтг
іиоп ?»іи;оч}»ог». пріч^оп Иігтпоїігтгимя   пиЧі»і»олСі М'«
гялжпниі   ияйОіпмп іііиііил
ІТОрїЛ   ДЛ-Оя. КЛСМЯ. «іЧЧІЙ.Л'О-
ч-т«. молрнмм. Су пісяч НІЛІ пЛЯІПЯИІ1 яолоськмх горіхіп. коркопото лсрсяя. яке ніколи рянішс ня Волині не вироіцу-яялось". чорноплідноТ горо, бини, калини. Вистячяс і ялин.
Різними кольорами помс^ рсжана карта грунтів району. Тут і чорноземи, і СУГЛКН- :
ки та піски, і горби-громиші, шо біліють від крейди, торф'яні долини. Досить склад ний рельєф, круті схиЛи, що смугою тягнуться через села Лобачівкаі Зелена, Смолява, Ковбань, Наталин, невипадково називають «маленькими Карпатами». Кілька літ тому приїздили у район на жнива комбайнери із степової України. Вивів один із них загінку та такий от пагорб, а спуститися вниз не зміг. «Голова морочиться, не звик Я; •— пояснив і здивувався, ^ Як ви тут раду даєте?..»
Тсфотовські хлібороби навчились долати ці труднощі; Південні схили горбів використовуються для вирощування тешіолю^оЗкукурудзиі яку збирають на зерно та силос. А достаток добрив забезпечив непогані врожаї і на бідних землях. Про грунти колгоспу в селі Піски говорить вже сама його назва. Але й тут минулого року з кожного гектара посіву одержали понад 40 цевтнфів зч>-:На.З&ачні запаси кормів створили можливість утримувати на тваринницьких фермах цього господіфства близько 15 тисяч свиней. У кологгиві колгоспу працює свинаркою депутат Верховної Ради СРСР Леоніда Мендак; Звичайна рядова трудівниця є повноважним членом парламенту Радянського Союзу.
— Думаємо і завод по виробництву скляного посуду збудувати, ^поділивсяпла^ нами голова колгоспу Петро Віняр. ~ Сировину маємо чудову. Це вже в лаборато^
На У країні діє сьогодні і 50 вищих учбових закладів, серед них — 10 університетів.
РІЯХ ПС|Х!ЯІ|К'ИО.
Коліч>спні 1ЯЯОЛН і промисли у районі не ЛИЙИНЯ. Нягято госполярстя мяють свої цегельні, с вяпнярні, у селі Перемиль € цех, де виготовляють металеві кришки „для консервування. Продукція використовується для потреб господарств і населент ня. Разом з тим такі заводи дають людям змогу завжди бути при ділі, круглий рік мати працю і заробіток. У селі, де зайнятість часто визначається сезонними робог тами на полях, це неабияк важливо.
Центр району—- місто Го-рохів: Його населення — 8.4 тисячі чоловік. Працюють вони на промислових підприємствах, у державних установах, закладах торгівлі, по^ буту, охорони здоров'я, народної освіти, культуриі У Горохові зосереджено головні органи управління життям району в усіх його галузях.
Місто—-однеіз найстаро-давніших поселень Волині. Історія його започаткована ще в часи КійвськоІ Русі .У тридцятих роках нашого сторіччя, за буржуазно-поміщицької Польщі, щюмисловість Горохова складали два млини, цегельний завод; олійниця і майстерня по ремонту віялок. Праця на них була здебільшого ручною. Робочий день тут тривав десять і більше годин, його встановлювали: на свій розсуд власники підприємств. Елостро-снергія використовувалась лише для освітлшня кількох вулшхь та установ., у 1936-1937 роках із 1,070 будинків було слектрифіпжано тільки' 43.
Докорінні зміни у життя горохівчан; як і трудящих^ всієї Волині, вніс вфесеть 1939 року; коли було тут встановлено Радянську владу. Але через півтора року гримнула війна, розв'язана шмецькими фашистами. роки знемагало місто під
ярмом гітлсрійських окупянл тш, які трябупяли, пялили, нищили, з усіх будинків уціліло тільки 320. Із 7,500 дуіц населення залишилося 1,600. Решту було замордовано чи вивезено на каторжні роботи до НімсччіЛіи.
Минули літа. Сьогодні не знати слідів від колишніх руїн. Місто відродилося, встало із попелу, в роботі людям повсюдно допомагають механізми і машини, електроенергія. Тільки на потреби населення міст Горохова, Берестечка та селищ Мар'я-нівки і С^осевичівки торік було витрачено електроенергії понад 2.8 мільойна кіловат-годин. А загалом по району на виробничі і побутові потреби використали П мину-: лого року більше 49 мільйонів кіловат-годин; У районі широко розвинута торгівля. Магазини промислових і продовольчих товарів є у кожному селІV Лише в самому Горохові більше 20 різних крамниць; кафе і їдалень, великий ресторан^ Все більше вщххггає у місті і нових багатоквартирних житлових будинків з усіма комунальними вигодами^ Торік, наприклад; ключі від нових квартир отри^ мали тут близько 100 сімей робітників та службовців.
У 1978 році побував у Горохові та Берестечку, у селах району канадський фермер, колишній житель села Бужа-ни Федір Волошин, який виїхав з Волині ще перед війною, за буржуазного ладу. Про свою подорож він розповідав читачам «Життя і слова» у статті «Зустріч з рід-^ ним краєм через 40 років». А племінникові Василеві Волошину, який мешкає в Бе^ рестечку, написав у листі: «Є у вас все і в містах, і в селах. У Бужанах, хіба що амо>нканських автів не бачив. Та у вас і своїх досить».
Петро БОЯРЧУК. (Далі буде).
л'