Понеділок, 22 квітня 1985 р.
«ЖИТТЯ І СЛОВО»
СТОРІНКА 7
голос УКРАЇНИ
До 40-річчя Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняйій війні.
Я безмежно люблю мою у кра ї ну. Та , м а буть^ найсильніше почуття любові до рідногО; краю я відчув у вимушеній розлуці з ним. ;
З перших днів Великої Вітчизняної війни я, як і мій батько, добровільно пішов до лав Червоної Арміїі щоб захищати Батьківщину від фашиєтської навали. Мати ж моя і сестри евакуювалися у глибокий тил країни, де знайшли притулок у селі біля міста Куйбишева.
На Україні зосталися три вишні, які я посадив коло дідової хати, дубовий столик і ослінчик, що я сам -змайстрував, там лишилося моє безхмарне дитинство.
На Україні залишилася частина мого серця, сповнена любові до неї і ненависті до її поневолювачів.
Ми всі були переконані, що
Україна пчіколи не буде, як співається у  пісні, ^"рабою
, німецьких катів", і всеж вона опинилася там, за лінією фронту. Вона кликала.нас до себе на допомогу;
Як офіцер; Червоної Армії я бив с я на френтах з німецькими окупантами на полях Росії, Білорусії і Польщі. Воював з нацистами пліч-о-пліч з росіянами, грузинам и, . ка захами, вірменами та представниками інших національностей нашої . країни. М и не почу вали себе л юдьми різних народів. Спільна справа -—: соціалізм у мирні часи, спільна небезпека] мета
■•—перемогти фашизм ^ об'єднували нас у міцний, незборимий моноліт.
У короткі періоди відпочинку між боями ми, українці, збиралися десь на
Торонто і околиця!
Запрошусмо всіх на— .
Спільний концерт і забаву
яку влаштовують два мистецькі колективи -г^.:
український хор ТОУК ім. М. Поповича диригент: Н. Мохорук
і
Хор російських пенсіонерів —«Рідна пісня» диригент: А, Юровська з поміччю струнного оркестру ТОУК
ПРОГРАМА ДНЯ: *7 година концертної програми двох колективів ^Перерва на каву і домашнє печиво *Розвагова гра і додаткові несподіванки
В неділю 28 квітня
о 2-ій год. пополудні
в Українському Робітничому Домі 300 Бетгорст вул.
ВСТУП на це веселе підприсмство — $4.00 від особи і
Комітети обох колективів.
Увага, Вінніпег і околиці!
Запрошуємо жи телів Вінніпегу і околиць на —
Весняний концерт
в неділю 26 травня
о 2-ій год. пополудні
в Українському Робітничому Домі на розі вулиць Причард і МекГрегор
• Гостинний виступ Ансамблю пісні, музики і танцю ^(Полтава» з Ріджайни.
9 Виступлять усі мистецькі колективи і групи при ТОУК у Вінніпегу.
• Багата різноманітна програма.
ВСТУП: $3.00; для пенсіонерів 1 студентів — $2.00. " -Приїжджайте громаднрі
галявині біля своїх танків, щоб поспівати українських пісень, поділятися тими скупими відомостями про окупований край, я к і надходили на велику землю через вивезених літаками поранених партизанів.
К о м і с ар ом. танкової бригади, у якій я служив, був росіянин Василь Борисов, р о дом з Хер с о н щи н и, котрий добре знав і любив українську мову. В бригаді лише він мав радіоприймача.
Якось Борисову вдалося спіймати на радіохвилях українську пісню і розповідь про окупований Київ, що передавалася українською м ово ю. Як вияви л о с я пізніше, їх транслювала радіостанція імені Тараса Шевченка, яка з Росії, з Саратова, вела свої передачі для населення окупованої, території   У Р С Р .
Наша б р и гада саме вийшла тоді з боїв на ; , фор.мування і відпочинок. Борисов скликав усіх тих, кому душа боліла за рідний : край і ми, затамувавши подих, слухали до щему .милий нам голос України. .
Це були години горя і радості. Вони зміцнювали віру у нашу остаточну перемогу і ч кликали до помсти.
Ніколи не забути .мені сліз на очах бувалого хороброго солдата Івана Мамзенка. Там, сидячи біля свого танка, він почув голос рідної матусі, яка казала:
"Єинку мій дорогий. Іване, якщо ти ще живий, і якщо слухаєш   мене   оце зараз, пометися катюгам за дядька Івана, забитого фашистами на'очах дітей своїх, по.мстися • за свою наречену Настю, яку нелюди зґвалтували; а потім повісили біля церкви. Ми ж . тут,   у   тилу   зробимо все можливе і неможливе, щоб забезпечити    вас   усім : необхідним..."
Завдяки   передачам із Саратова я довідався, куди евакуювалася  моя родина. Станція   розповіла про самовідану   працю Галини. Коваленко   на   одному :з. . куйбишевських   заводів. Я написав туди листа, а згодом одержав відповідь.
Слухав "іноді передачі радіостанції імені Тараса Шевченка і мій дід Степан. Він мав невеличкий прий.мач власної конструкції, ; який приховав від окупантів на горищі. Він одягав навушники на свою сиву голову і слухав. У колі друзів дід набув слави "пророка", бо -безпомилково "провіщав" про тсуііиіо чув як завершений \ факт по радіо: "Скоро наші візьмуть Сталінград
"Завтра Вороніж буде наш, ось побачите".
Про те, що він слухає радянське радіо, не говорив навіть найближчим друзям, бо фашисти розстрілювали кожного- у^кого знаходили приймача.
Слова: "Увага! Слухайте' Говорить нескорена Україна!" вперше були передані в ефір із Саратова, міста, яке тоді жартома називали "тимчасовою столицею України", в листопаді 1941 року.
Щоденно голосом артиста Юрія Шумського, добре знаного всіма українцями ще : з довоєнних часів. Саратовська станція передавала зведення "Від Радянського Інформбюро" українською мовою. Активну участь у її роботі брали поети Микола Нагнибіда, Степан Олійник, Терень Масенко,аз прозаїків Ярослав Галан, Іван Цюпа, Лука Паламарчук та інші.
Фашистські завойовники на увесь світ проголосили, що віднині немає ніякої України, а є лише вільна територія для заселення її німецькими колоністами, а у цей . час в ефірі звучали позивні, станції — .мелодія пісні на словд Тараса Шевченка , "Реве та стогне Дніпр широкий", звучали безсмертні рядки Великого Кобзаря:
Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине, Не поляже, а розкаже. Що діялось в світі...
Про те, що відбувалося на фронтах, слухачам станції розповідала чудовий диктор Українського радіо заслужена артистка республіки Ніна Савицька. Ми добре знали її голос, то був голос самої України.
Раді о стан ці я ч аст о надавала свій мікрофон воїнам Червоної Армії і п ар т и з анам, котрі після поранення лікувалися в Саратові, трудівникам тилу, які самовіддано працювали для фронту, для Перемоги. Перед мікрофоном виступали також жителі тільки-но визволених районів України, діячі української культури, яки.м вдалося вирватися з фашистського пекла.
У виконанні Юрія Шумського і Ніни Савицької ми на фронті вперше почули нові патріотичні вірші Максима Рильського, Володимира: Сосюри, Андрія Малишка і Павла Тичини.
Відновлювалися у пам'яті безсмертні рядки поез і й Івана Франка та . Лесі Українки.
І з музич ниX передач особливо запам'ятався мені виступ кобзарів. То були, здається, не професіонали, (Докінчення на 15тій стор.)
Увага, жителі Саскечевану!
Народний феспшваль-85 в Мелвилл^ Саск.
в суботу 4 травня у
МеІУІИе §каІііів Агепа
Фестиваль влаштовує Рада по-багатокультурності в Мелвилл.
• КОНЦЕРТНІ ПРОГРАМИ о год. 5.00 і 7.30 — виступить ансамбль пісні, музики і танцю «Полтава» з Ріджайни.
• МІЖНАРОДНІ СТРАВИ.
• ТАНЦІ ПІСЛЯ КОНЦЕРТНИХ ПРОГРАМ.
ВСТУП: $3.00; для дітей і пенсіонерів — $2.00. Запрошуємо усіх. Приїжджайте громадно!
1
Увага, Едмонтон і околиці!
Старанням англомовного відділу ТОУК в Едмонтоні влаштовується святкування —
Дня матері
в неділю 28 квітня
о год. 1-ій пополудні
в Українському Культурному Центрі 11018 — 97 вулиця
^Концерт в пошану матерів. *Перекуска.
Запрошуємо жителів Едіионтону прибути громадно. Відцаймо пошану нашим дорогим жінкам-матерямі