СТОРІНКА 6
«ЖИТТЯ І слово»
Понеділок, 8 липня 1985 р.
Хіба це не злочин?
ЗБРОЙНО ДОПОМАГАЛИ НАЦИСТАМ
у нашій серії статей-огля-: дів ми доказували незаперечними фактами^ як націоналі-' стичні «діячі» під час Дру^ гої евітової війни допомагали нацистським окупантам завдавати величезної кривди населенню українських земель.
Тепер ми поговоримо про те, як вони збройно допомагали нацистам під час Другої світової війни воювати проти українського народу, бо як уже не раз нами підкреслювалось, що кожний четвертий солдат Червоної Армії був українського роду, напевно більшість радянських партизанів, шо діяли в тилу ворога на тих землях, ■ були українці. Воюючи безпосередньо проти Червоної Армії, вони воювали посередньо і проти союзних військ, в тому і канадських, в рядах ; яких знаходилось 40 тисяч українсько^канадських воїнів. Отже, вони воювали і проти наших батьків^ сшгів, братів, племінників. Цього нам ніколи не слід забувати — ні українським канадцям, ні ка-. надцям інших національностей. .
Часто говориться і пишеться, що українські націоналі-сти воювали по боці нацистів в рядах ганебної слави СС дивізії «Галичина». То правда, що в цій злочинній гіммлерівській військовій формації було найбільше на-т ціоналіетичних «фрайвіліхів» («добровольців»), які взяли пряму участь на фронті біля Бродів, де ганебно були розтрощені в дріб'язки радянськими воїнами. Але за два ро-; ки перед тим були сформовані гітлерівцями дві військові одиниці з націоналістичних парубків бандерівського покрою —т батальйони «Нах-тігалл» і «Роланд», які вирушили 22 червня 1941 року з «Генеральної Губернії» (окупованої нацистами польської території) поперед гітлерівського вермахту до Львова. Вони йшли туди під наглядом запеклого нациста Теог дора Оберлендера. Виконавши для гітлерівців брудну роботу, ті батальйони були V перекинуті гітлерівцями на територію Білорусії, де виконували функції поліційних каральних загонів проти партизанів.
Другою бандою і якій нацисти дали зброю проти наг селення українських земель, була «Українська допоміжна поліція». Вона допомагала нацистським окупантам тероризувати населення, стягати із селян для Третього _чрайху контингент, .ловити хлопців і дівчат для висилкіг на каторгу до гітлерівської Німеччини. -^7"
-Але найбільший злочин вчинила українському народові СС дивізія «Галичина». Саме про неї і піде мова в цьому огляді. Хочемо під-креслити, що це не була звичайна військова формація з українських «добровольців» в складі вермахту, але СС формація, яка знаходилась під безпосереднім контролем' шефа гестапо, кровожаднот го садиста Гайнріха Гіммле-. ра.СС формації відзначались своєю жорстокістю і безпощадністю.
. Але поки піде наша' оповідь про те, хто був ініціатором СС дивізії «Галичина», як вона, із чийого дозволу була сформована, яка була її структура, хто командував нею, яка її постигла доля, необхідно, хоч побіжно, познайомитися з історією виникнення СС формації і її роль в гітлерівській воєнній машині. Знаючи це, читачам стане яснішим, що собою становила СС дивізія «Галичина» і чому доводиться про неї так багато говорити, бо по цей бік океану знайшлися її «оборонці» (переважно з її учасників), які хочуть вибілити її ганебну діяльність —- збройну участь по боці нацистської військової машини, проти якої боролись канадські воїни, які були частиною збройних сил антигітлерівської коаліції під час Другої світової війни.
(Нижче подані інформації почерпнуті з таких джерел: Сеог8 Н. Зіеіп. НіИег'х Еіііе Оиагсі аг \Vаг. ТЬе ^аГГеп 88 (1939-1945). 1984; іоигпаї оГ Мосіет НІ5ІОГУ. XXXIV (8ер-
іетЬег 1962); Оегаїсі КсіШіїв-ег. ТЬе 88: АІіЬі ої Nаиоп, NеVV Уогк 1957; Магі Сопзрі-гасу апсі Авге$5Іоп (\¥а5Ьіп8-Юп: и.8і (Зоуеттепі РГІПІІП8 ОШсе, 1946); ТЬе Тгіаі оГ іЬе Маіог ЛУаг Сгітіпаїх ЬеГоге Ітетаїіопаї Мііііагу ТгіЬшіаІ (1946-1949); Кузгагсі Маіеш-8кі. >¥аі'і'еп 88. Мііу » ггесгу-^VІ8^08с. >Угос1а>у. 1977; Вшсе (^иаггіе. Ніиег-8 8атигаі. ТЬе >Л^а{"Геп 88 іп Асііоп. Саш-Ьгісі^е. 1983).
Задовго перед одержанням влади з рук німецьких капіталістів і нацисти сформуват ли загони коричневих соро-чечників Штурмабляйтунг ----СА. ТЧ^була масова рргані-зація. Але Гітлер вирішив утворити «малу елітарну си^ лу>>, яка безумовно відчинялася б йому. Він дав вказівку своїм особистим охоронцям , щоб вони утворили такі надійні групи в кожному місті, які охороняли б його і його посіпак всюди там, де вони появляться. Ті групи зразу були відомі як Стосс-трупп (охоронні загони) або під ініціалами — СС.
Після горезвісного гітлерівського путчу у Мюнхені 1923 року СА була заборонена. (Заборона тривала до 1926 року). Але СС ніхто не чіпав — вона далі існувала, однак відійшла в тінь, лише в 1929 році почала свою пожвавлену .активність. Тоді Гітлер назначив Гайнріха Гім-млера начальником СС. Під його керівництвом СС складалася з «фізично найздоро-віших- найнадійніших і най-вірніших осіб в нацистському русі».
Вже після приходу до вла-г диГітлера в Німеччині 1934 року СС була вжита для здушення бунту СА -і- очоленого Ернстом Ремом. Саме есесівці розстріляли членів СА і її керівника. Тоді ж СС стала окремою формацією нацистської партії Наиіо-нал-соціалістичної партії.
Під час Другої світової війни трьома найголовнішими стовпами гітлерівської імперії були Служба безпеки (Зіхергайтсдінст тг- СД), поліція і Ваффен-СС. До речі і Служба безпеки (СД) знаходилась під керівництвом Райнгардта Гейдріча, який був убитий чеськими патріотами під час Другої світової війни у Празі. , Після замаху на Гітлера 1944 року СД абсорбувала Абвер (відділи розвідки Верховного Командування Німецьких збройних сил).
Гітлер назначив Гіммлера шефом поліції, який створив цілу поліційну сітку: орпо (регулярну поліцію), сіпо (поліцію безпеки); кріпо (кримінальну поліцію) і гестапо (державну поліцію). Для окремих родів поліції він призначив окремих «обергруп-пенфірч)ів» (генфалів)/ а сам був Райхсфірер СС унд Шеф Гегайме ШтатполіцаЙ — гестапо.
До початку Другої світової війни назва Ваффен СС була невідома. Лише в 1940 році була офіційно оголошена така назва. (Слово -Ваффен по-німецьки означає — збройовийі військовий).
Служба в СС мала бути добровільна. Під час війни СС формації мали знаходитися під контролем армії. Але загони СС «проходили інтенсивну політичну і ідеологічну обробку».
Бойові СС війська брали участь в окупації Рейнської області, Судетчини, Австрії, Чехословаччини. Особливо жорстоко вони поводились під час т. зв. «польської кампанії» у вересні 1939 року. Тоді було лише три дивізії СС. При кінцґ"війни їх було щось 40 -—вони складались з різнонаціонального наброду. Такі дивізії почали п15си-
Галицькі есесівські "прапороносці"; Подивіться, які прапор вони несуть: нацистські "фани" з свастикою (гакенкройцем). Кадр німецької кінохроніки "ОСТ" і "УФА" 1943.
лено утворюватись у 1943 році. Тоді ж була сформована і СС дивізія «Галичина».
При кінці війни у Ваффен-СС нараховувалось щось 950,000 «добровольців». То був різнородний набрід —т «фольксдойчери» з Румунії і Словаччини, Югославії, Угорщини, також ■голландці, датчани, росіяни, естонці, латвій-ці і навіть англійці. (Фашист Джон Емері, син міністра уряду Винстона Чорчилла, робив заходи, щоб утворити з англійських військовополонених «Британський легіон» у складі Ваффен-СС, який мав взяти участь у «європейському хрестовому поході проти більшовизму». Хоч Джон Емері шлявся від одного табору військовополонених до іншого, але не міг нашкрябати досить «добровольців» ; щоб з них утворити якусь поважну військову формацію. Все-таки знайшлася групка таких і він з неї утворив «Британський вільний корпус»; На «фірера» цього «корпусу» лагодили британського генерала Пар-рінгтона, який попав до нім-
сили «чорної держави СС».
Кожен, хто вступав до Ваффен-СС, складав присягу на вірність Адольфові Гіт-лерові. Отже; кожного есесівця після такої присяги зо^ бов'язувала сліпа покора Гіт-л^рові і його посіпакам. (Про присягу членів СС дивізії «Галичина» поговоримо нижче).
Пммл^ї мріяв про те, щоб СС становила «цвіт і еліту» німеш»кого народу. Але під час Другої світової війни, коли Червона Армія щодня вимотувала нацистські збройні сили, то щоб рятувати Третій райх, Гіммлер приг мушений був поповнювати свої бандитські військові формації всяким міжнародним набродом. Під кінець війни, як ми вже згадувгши, Ваффен-СС начисляла 950,000 чоловік,.лЗ того заледве 400 тисяч були «чистокровні німці» з Третього райху; 310 тис. «фольксдойчери» (мішані німці) і біля 240 тис. «добровольців» з різних європейських країн, в тому 20 тис. українських націоналістів ^
Капітуляція нацистської
ців у полон 1941 року в Гре- Німеччини 9 травня 1945 ро-
ції і «мав репутацію ентузіа-стиадого і чесного поклонника Гітлера». Хоч нацисти наділяли британців «привілеями» — дозволяли їм носити власні уніформи з німецькими відзнаками, «корпус» не приманив значного числа британських військово-
ку перед антиптлерівеькою коаліцією поклала край воєнним злочинам Ваффен-СС. Міжнародний Військовий Трибунал у Нюрнберзі, що був утворений з ініціативи Великобританії, СРСР, США і Франції, в 1946^1947-х ро^ ках визнав сім різних нацист-
полонених. Як би там не бу- ^^"^ організацій, серед них
ло, все-таки і серед британців Ваффеїі-СС, злрчішним^.
були зрадники, які служили ^ підрахунками Міжна-
в «Британському вільному Родного Військового Трибу-
корпусі», що входив до Ваф- внаслщок злочинної ді-
фен-СС,; хоч не брав участі у воєнних операціях).
Польський історик Ришард Маєвський так характеризує дивізії Ваффен-СС у своїй книжці «Ваффен-ССі Міфи і дійсність»: «Ваффен-СС становили надзвичайно важливий чинник гітлерівської системи людиновбивства, володіли величезною чисельною перевагою над іншими підлеглими Гіммлерові формаціями в роки війни, були одним з головних елементів
яльності Ваффен-СС позбавила життя понад 4 мільйони євреїв, 2,700,000 поляків, 2 мільйони цивільних радянських громадян, 473 тисячі радянських військовополонених і 520 тисяч циганів.
Польські історики Т. Цип-ріан і П. С^іцький у своїй книжці «Люди і справи Нюрнберга» говорять: «Існують докази цього, що розстрілювання беззбройних військовополонених було за-
(Продовження на 7-їй стер.)
