СТОРІНКА 10
«ЖИТТЯ І слово»
Понеділок, 13 січня 1986 р.
ЗГАДКИ ПРО ЧЕХОСЛОВАЧЧИН
ФАШИЗМ ОБВИНУВАЧУЮТЬ
(Докінчення з 9-ОЇ стор.)
художньої і науково-п о п у л я р н о ї л і т е р а т у р й: Пересічно по 12 книжок на рік. Крім художньої і популярно-наукової, за той час (за 25 років) було випущено ще понад 800 підручників та методичних посібників, з яких навчались (і далі навчаються) тисячі Дітей в основних (початкових) і середніх школах з у к р а і н с ь к о ю м о в о ю в и к л а -дання. ;
В каталозі підкресльосться *'Всю цю продукцію Відділу в в а ж^а с м о я к в е л н ч е з ну роботу, виконану на ,ниві помножування І поглиблювання української культури в Чехослрваччині".
Хоч. як я вже згадував; у нас був обмежений час, Юрій Да цк о з а п р о по ну $а в на м ще в і д в ід а т' и п р и м і щ е н н я Українського національного театру і Піддуклянського у К р а ї н с ь к от о на р о Дно г о ансамблю. Треба згадати, що через деякий час Юрій' Дацко був літературним консультантом Українського національного театру, тому по сьогодні у нього зберігаються; якнайкращі симпатії до цього колективу.
Зустрів нас директор. Українського національного театру Ярослав Сисак з своїми співробітниками: М и оглянули зал, сцену, галерею портретів артистів театру і ансамблю -т Марії Корби, Василя Турока. Світлани Ліи.хайлик. Василя Руснака. 1 горя Л атти, Віктор а Гайного. Федора Фсльбабн, М а р ії І лящи к. Б 6 ж єн и Панчак, Анни Смотер, режисерів Івана Іванча, Ярослава Сисака, Наталії Мигаль. До речі, багато з ни.х, включно з Ярославо\ї Мигалем і Наталею Мигаль, виковуваілись в Київському д е р ж а в н о м >' те а т р а л ь н о м \ \ інституті іМ: : Карпе^^ка-• , Карого. ;,
8 листопада 1985 року Український національний театр відзначував своє 40-річчя, а гііддуклянсь.кий/ у к р аїн с ь к и н н а р о д н и н ансамбль Своє 30-^річчія. Номер газети "Нове життя" за 8 л и с т о п а да м а й ж е повністю був присвячений ювілеям ц и x славних українських мистецьких колективів гіряшівщнни:
Уже смеркало, коли ми попра Щадись з своїми пряшівськими друзями і вирушили у Високі Татри до Штребського Плесо. Правда, по дорозі вступили до "Колнби" на вечерю, де під мелодії циганського оркестру смачно погіоїли-Коли ми вже кінчали вечерю, то до "Колиби" у веселому, піднесеному настрої прямо у в і р в а л ас ь ч и м а л е н ь к а гр у п а^
(щось до 45 осіб) туристів з Польщі. То були робітники і р о б і т н и ц і т и к с т и л ь н о г о заводу Лодзі.
На другий день через П р я ш і в і : коші це ми повертались до Братіслави. Правда, на кілька годин ми зипиннлись у Кошіцах, щоб іі оз на йо,м йтися з дим к ра с и в и м м і сто м. К о щ і це —4 адміністративний центр Східнословацької області. Чисте, шикарне місто, яке розташоване в долині ріки : Гонард^. В місті багато історичних нам 'яток X И-ХІУ століть.
кошіца.х живе Василь Капішовський — професор юридичного факультету, місцевого університету. Він уже на пенсії. Це колишній голова ЦК КСУТ. Свого часу він відвідав Канаду, гостював в приміщенні КВК ТО >■ К; в прим і щен ні "Українського життя". Три роки тому вийшла його цікава монографія "Східна Словаччина вчора і сьогОд-. ні". Очікував він на мене у вестибюлі тотелю "Славан". Коли мої супутники оглядали місто, я провів з ним за обідом понад дві години, бо хотілось багато поговорити, згадати наших спільних друзів в Чехословаччині і Канаді, яких сьогодні вже більше немає в живи.х. Зараз В а сил і. К а пі ш о в с ь к и й працює над своїми спогада-ми про перебування в н а ц и с тс ьк о м у к он центра цій -ному таборі. Один розділ спогадів "Маутгаузен ■ табір смерті" він опублікував у !3 номері журналу "Дукля" .-за-19,85 .рік.-;--;
Вечером \іи відлетіли до Братіслави — подорож літаком тривала щось 45 хвилин. Це вже моє третє відвідання столиці Словацької Соціалістичної Республі-
Братіслава — місто старинне, вперше згадується на початку X століття. Це була одна з форте ць; Великоморавської Держави. В 907 році була завойована угорцями, В ХІИ столітті після німецької колонізації дістала назву Пресбург. У 154 і-1784-х роках Братіслава була столицею Угорського королівства, З кінця ХУЦІ сто л і ття n1 істо ста л о це н т р о м с л о в а ц ь к о г о націонадьного повстання за визволення.
Літературне товариство Братіслави пі дтри му вал о зв'язки з громадськими діячами за.хідноукраїнськи.х земель. До речі, Братіслава місто-побратим Києва.
Коли мої супутники другого дня поїхали в Пещани, щоб познайомитися зсанаторієм для лікування _р£вматичниx захвбрювань, я
залишився в Братіславі, щоб провести хоч декілька годин з доктором філологічних наук Миханлрм Мольнаром, з яким дружу вже ЗО років. Познайомились ми на Франківській конференції у Пряшеві 1956 року. З того. часу зустрічались декілька разів у Прящеві на фестИва-л я X У ^ ви ди и ку, н а Славістичному конгресі у Варшаві, на- Славістичній конференції ЮНЕСКО і IX славістичному конгресі у Києві. Хоч рідко, а все-таки обмін ює.м ось листами, книжками.
Михайло Мольнар / літерагу рознавець-у країн іст. В і на в т о р де кіл ь к о x монографій—- **Тарас Шевченко у чехів і словаків", *' С л о в а к и та у к р а ї н ці "Зустріч культур", разом з Марією Мундяк упорядкував в ел и к и й з б і р н И к (6 78 сторінок) "Зв'язки Івана Ф р а и к а з чехам и ■ та словаками", написав ряд вступних статей до .творів різних письменників.
М ихайло М ольнар працює у Словацькій Академії наук — досліджує україн-сько-чехослрвацькі літературні зв'язки.
В і н п о в 0 ДІЇ в м е не цікав и -ми, історичними вулицями Братіслави. якими, як він товорив,^ свого часу ходив прославлений український мислитель>-фйіософ і письменник Григорій Савнч Сковорода. . .: .
Загостили і до Словацької АкадемІї наук — до кабінету Михайла Мольнара, Він сказав, що в цьому будинку
6 у в а л и у к р а. ї н с ь к и й і рос їй с ь к и й п и с ь м е н н и к і історик Осип Бодянський та російський і український ф і л о л о г ^ с л а в і с т: І з м а ї л Срезнєвський.
На з [• а д к у про м о є перебування в Братіславі Ми.хайло Мольнар подарував збірку, поезій своєї донечки, яка виступає в літературі під псевдонімом Леся Ярмак. Збірка називається " На крилах ласті в ки ". Це її друга збірка.» Перша вийшла в 1970 ррці, коли їй було 10 років, під назвою "Провесна". Перші її вірші з /явил ись у кнївському журналі "Малятко", коли їй було лише всього-на-всього
7 років. У 1971 році зразки її віршів у Перекладі ' на росі й с ь ку м 6 ву бу л и рпубліковані в московському журналі "ОгоньОК'\ Зараз Леся Ярмак навчається в консерваторії у болгарській столиці - місті Софії.
Того ж дня вечером ми відлетілй до П раги. Вранці ми вже були в празькому а е роп о р т у і з ^е я к и м запізненням вирушили в дальшу дорогу — через океан
-Суд іде!" Через сорок два роки знову прозвучали ці слова у приміщенні Харківського уркаїнського драма-^ тич ного театру імені Тараса Шевченка, де в грудні 1943 року відбувся перший у світі процес над гітлерівськими катами. Стенограми судових засідань, свідчення очевидців ля г л н в о с н о в у п ос Та в л е н о го тут нового спектаклю "705 днів до Нюрнберга".
■Документальна точність є гол о в н о ю осо б л и в і с т ю н о в ої п'єсц. її забезпечує консультант спектаклю — один з найстаріших акторів театру Роман Черкашйн. У грудні 1943 року він повернувся у місто з фронту і став свідком про Цесу. я к и и н и н і в і дтв о ре-но на Сцені:
Харків був зруйнований N1 а й же до йде н т\'; В; це н трі зберігся Тільки будинок театру, і то лише тому., що його окупанти відвели під офіідерське кабаре. Саме в ньому і відбувся суд над фашистськими злочинцями.
Процес сколихнув буквально увесь світ. — пригадує Роман Черкащин.
- Сюди приїхали провідні к 6 рес п р н де н Т и це нт р а л ь н и х газет; відрмг радянські п и с ь м єн н и к и О л е к с їй Т о л с т Р іі. Л е о н і д Л еон о в. Ілля . Еренбург-. Костянтин Сіїмонрв. Були представники за хідноГ , преси. , які висвітлювали хід процесу в газетах і радіо США. Англії. Фра н ції. П еред судом пройшли сотні свідків. З
деякими з них я тоді познайомився. А сьогодні, через сорок років, ішлектив театру запросив їх на прем'єру.
На Спектакль прийшла Марія Каткова, вдова кол и ш н ь о г о головн ого лікаря війсі>кового госпіталю в Харкові, який фашисти спалили разом з пораненими і медичним персоналом. Разом з - нею професор X ар к і.в с ь к о г о і н с т и т у ту і н ж е н е р і в з а л і з н и ч н о г о тран спрр ту Воло ди мир Кравченкр. Одинадцятиріч-н и м x л о п ч и к о м й о го схопили; під час облави на ринку. Разом з іншими ні в чому не винними людьми: підліток був виведений гітлерівцями на розстріл. Тяжко пораненому; йому вдалося чудом врятуватнся. Так Володимир Кравченкр стай ще одним свідком обвинувачення. ; , - За вироком військовогр трибу н алу ка ті в б ул о страченр. -~ пригадує Ро^1ан Черкащин. — Вони дістали по • заслугаxv .але багато воєнних злочинців уникли кари; Потурання вбивцям з боку ряду західних держав є сприятливим грунтом для відродження фашизму, чого не м о ж н а д о п уст ити. Радянські люди завжди ііам'ятатимуть про багато-; м і л ь й о н н і ж е р т в И Д р >■ г о ї. світрв ої в і й н и. Ще одне свідчення цьогоЧт- наш нРвнй спектакль. .
(РАТЛУ).'
"ЗОЛОТИЙ ДИСК" — УКРАЇИСЬКОМУ ХОРУ
Понад чотири десятиліття не се у ш и р о к и й с в і т к ра с >■ і задушевність; народної пісні Де ржа в Ний за с л у же н и й український народний хор імені Григорія Верьовки. Й о го яскраве самобутнє мистецтво відоме на різних конти нета .x. К іл ькох мільйонів сягнув тіїраЖ: грамо-ф о й них п л а с ти н о кіз записами кращих пісень у в и к о н а нні уславлен о го колективу Вони розійшлися по всьому світу. Всесоюзна фірма "Мелодія" в 1985 році присудила xор>' "Золотий диск", якого в СРСР Удбстоюються найпопуляр-
др Канади; того ж Дня. 22 лист опада вечером, ми прибули до Монтреалу;
За п'ятиденне перебування в Че.хбсловаччннІ ми багато побачили цікавог-о і корисного. Це гарна країна — багата історичними пам'ятка мй"Гчуд6 ви ми краєвидами,
приємними гостинними людьми. '
Петро КРАВЧУК.
ніші; виконавці г кочіпози-тбри;, :■•.
Л'країнський народний хор. народився в роки Великої Вітчизняної війни. Своїми піснями він славив подвиг радянських людей, зміцню-ва: вві ру в перемо г>', у св і т без врсн. Благородній місії сіяти ; зерна краси, дабра, миру, прокладати мости дружби між народами — відомий колектив присвячує всю свою творчу діяльність. Вона відзначена медаллю Всесвітньрї Ради Мііру.
Де б не виступав хор, у Радянському Союзі чи за рубежем; його -мистецтво; скрізь викликаєш и р е захоплення. Колектив, що черпає свою творчість з кришталево чистих дж-ере.т н а р б д н о г о ф о л ь к л о р у . розвиває і збагачує пісенну скарбницю свого народу, з повагою став и т ься до твррчРсті інших народів. У не по втор н ому в ін ку в репертуарі .хоруїіереплелйся пісні багатьох наррдів світу.
:(РАТА>-^.;';