Понеділок, 13 січня 1986 р.
«ЖИТТЯ І СЛОВО»
СТОРІНКА5
66
наша земля дзвенить піснями,
а не гуркотом
39
Радянська Буковина: динамізм Індустріапьноґо розвитк^^^^
40 мирних років минули від переможно го травня 1945. Виросло нове покоління, яке знас про війну лише з к н ижо к. кін о фі л ь м і в і спогадів ветеранів. Та, на жаль, доводиться констатувати, що не всі на Заході з р о б йл и п рав ил ь н і в иснО вки з уроків минулої війни. Сьогодні в світі неспокійно, з вини агресивних киї деяких кі?аїн продовжується гонка озброєнь, нагромаджуються ядерні арсенали, тобто існус реальна загроз а м и.р у, всьому'живому на Землі.
Тому щодалі активніше зр ос та є к і л ь к ість прихильників миру, які приєднують свій голос до могутньої всесвітньої кампанії боротьби проти гонки озброєнь, проти Мілітаризації космосу.
За мир заплачено надто дорогою;ціною. 20 мільйонів життів радянськи.х Людей забрала минула війна.
Для представників усіх національностей Радянського Союзу слово Мир є синонімом слова Життя.
Однією з форм за.чисту миру є добровільна діяльність десятків мільйонів радянських людей різного віку і професій в Радянському фонді миру. Постійну і найактивнішу участь у ньому б е р у ть мит ці і .4 у д о ж ні колективи України; Те а - ■, тральНО-концертні афіші' регл'лярно сповіщають про те, що кошти від вистав, концертів чи виставок , .художні колективи чи окремі виконавці вирішили передати на користь миру.
Доброю традицією стали щорічні театральні вистави у Фонд миру Київського академічного театру опери та балету УРСР імені Т. Ш евч енка. Кримського і Севастопольського драматичних театрів. Харківського академічного театру опери та балету імені М. Лисенка, Львівського драматичного театру і.мені М. Заньковець-кОІ, Хмельницького театру лял ьок та інших театральних колективів республіки.
Неодноразово виступали і виступають із сольними концертами у Фонд миру народні артисти СРСР Микола Кондратюк. Дмитро ГнаТюк, народні артисти України Софія Ротару. Юрій ТиМошенко; Юхим Березін. ; А н а т олій Па лам а Р ^ нко. заслужені артисти УРСР т ріо ба ндуристок М айя Голенко. Тамара Гриценко і Ніна Писаренко, гітарист Петро П олухін. співаки Ольга Басистюк і Володимир Турець та багато інших.
До Радянського фонду миру надходять кошти чВ.ід__
к о н це р ті в Д е р ж а в н ого заслуженого академічного українського народного хору імені Г. Вер.ьовки, Державної академічної капели УРСР ''Думка'V, Черкаського народного хору, народного ансамблю "Трипілля К.иївсь кого а нса мбл ю "Класичний балет", вокально-інструментальних ансамблів "Кобза", "Ватра", "Медобори", дитячого хору "Вогник" Республіканського палацу піонерів і школярів.
Грошову частину Ленінської премії передали до Радянського фонду миру народний а р тист СРСР Анат олі й С о л ов'ян енк о, автори меморіального комплексу "Український державний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941 — 1945 років" художник Василь Бородай, архітектор Віктор Слізаров. скульптор Фрідріх Сагоян. Грошову частину Державної премії Української РСР імені Тараса Шевченка перерахували у Фонд миру народна артистка СРСР. Герой С о ці а л і с т и ч н о ї П ра Ці Наталі я Ужвій. художній керівник і головний диригент Буковинського заслуженого ансамблю пісні і . танцю УРСР Андрій Кушніренко. скульптор Макар Вронський і художник Віктор Шаталін.
Багато роблять для , зміцнення миру і дружби між на рода ми члени Спіл ки художників У к р а ї н и. У Дніпропетр овській. За ка р -па тсь к ій , Л ь в і в с ь к і й . Харківській областях були проведені спеціальні виставки-продажу творів образотворчого і декоративно-прикладнрго мистецтва, кошти від реалізації яких були передані до Радянського фонду миру. Так, під девізом "Художники Одеси — Фонду миру" експонувала ся виста вка творів провідних майстрів чорноморського міста.
2000 карбованців гонорару передав у Фонд миру народний художник УРСР скульптор Валентин Зноба, 1000 карбованців -- чернівецький художник Олександр Жарков, 1200 карбованців ■ народний худож-н и к У Р С Р, член бюро Української рсспублікансь-кої .комісії с п р и я,н н я Радянському фондові мяр\ Ліихайло Бєльський.
А вторськи н ґо йор ар у сум і 3600 карбованців за книгу "Стогін землі", яка вийшла у видавництві "Каменяр переказали у Радянський фонд миру волинський поет О л е кса н др Б о га ч у к і художник Леонід Хаведчук.
На миротворчі заходи передані гонорари від збірки молодих поетів "Сонце миру" з передмовою Олеся Гонча р а, книги поезій одеських авторів "До миру кличемо", збірки оповідань кр имсьКиX письменн и к і в "Радість звершень".
Кошти Радянського фонду миру витрачаються згідно з його Статутом і побажаннями вкладників. З метою сприяння розвитку зв'язків і контактів р а д я н с ь к ої громадськості із зарубіжними організаціями і ру.чами, які борються за мир, національну незаілежність і Свобод\', за розвиток дружби і с п і в р о біт н и цтв а між народами, заборону всіх видів ядерної зброї, інших засобів масового знищення, досягнення загальн о го і по в ного р о з з б р о є н н я ,. Радянський фонд миру фінансує діяльність Радянського комітету захисту миру і ще 14 громадеьких організацій, які , беруть участь у міжнародних і двосторонніх захода.х
Важливу статтю витрат Фойду м и р у стано в и ть видавнича діяльність, робота Наукової ради із дослідження проблем миру і роззброєння. Надання допомоги жертвам агресії, геноциду і масового стихійного лиха безпосередньо і у співробітництві з іншими гро.мадсь-кими організаційми Радянського Союзу є конкретним проявим інтернаціоналізму л юдей — мільйо нів вкладн и-ків Радянського фонду миру.
Нашим дітям жити і працювати у XXI столітті. І від нас залежить, що перейде їм у спадщину на Землі. Всім зрозуміла і близька стурбованість про становииде, що Склалося сьогодні в світі. Напрочуд чітко передано почуття багатьох у листі, який супроводжував переказ грошової частини Державної прем ії У Р СР іме н і Т. Шевченка до Радянського фонду миру від колективу Де ржав мої а к а де мі чи о ї капели У РСР "Думка": "Хай цей скромний внесок буде символом гарячої підтримки колективом капели миролюбного курсу Радянського Уряд\-. Пісня, якій капела "Д\мка" вірно служить ось вже більше 60 років, завжди була посланцем миру і дружби. Хай наша Зем.ія дзвенить піснями, а не г>• р кото .м с ме рто н ос ної
зброї". :
з краплин утворюються повноводні ріки, з тисяч голосів народжується .хор борців за чисте небо над нашою планетою.
ю. влодко.
Майже на десяти міжнародних ярмарках і виставках демонструвала 1985 року свою промислову продукцію Буковина.
— Промислові підприємства Чернівецької області не вперше експонують за рубежем свої вироби, —г- говорить голова обласної планової комісії Микола Довгорук. — Вони неодмінно привертають увагу спеціалістів. Наш край набуває-дедалі більшої ваги як один з індустріальних районів України.
А ще недавно, до возз'єднання Північної Буковини з Радянською Україною у складі СРСР, тут не було жодного великого підприємства. Діяли лише дрібні напівкустарні віфобництва, що випускали нескладну продукцію — колесамило,. ваксу та інші подібні речі. Промисловий розвиток краю всіляко стримувався іноземними поневолювачами, які робили все, щоб він і надалі залишався аграрним придатком метрополії.
Після встановлення на Буковині Радянської влади в області за короткий строк було докорінно реконструйовано діючі і збудовано понад п'ятдесят нових фабрик та заводів. Вся країна допомагала долати вікову відсталість, створювати нові галузі промисловості — хімічну, електронну, машино- та приладобудівну, ч^-:-
Візьмемо для прикладу -Чернівецький машинобудівний завод первісток важкої індустрії краю. Його збудо-
вано на місці' майстерні, що виготовляла предмети домашнього вжитку. Нині ж його продукція надходить до всіх союзних республік, користується попитом і за рубежем. Тільки протягом останніх років чернівецькі машинобудівники виконали замовлення нафтодобувних і нафтопереробних підприємств Бразілії і Фінляндії, Франції і Греції, Туреччини і Сірії, Індії і Марокко, інших країн світу. Впровадження у виробництво найновіших досягнень науки дає можливість випускати продукцію на рівні світових зразків. Завод весь час розбудовується, потребує дедалі більше висококваліфікованих кадрів.
Доброю р>€путашєю користуються рукавичні автомати й електронні блоки, сільськогосподарські машини, килими і трикотажні вироби, взуття, меблі, посуд та інші товари підприємств Радянської Буковини. У порівняно з 1940 роком випуск валової промислової продукції
зріс у 54 рази.
Розвиваючись у єдиному народногосподарському комплексі СРСР, промисловість Чернівецької області успішно виконала завдання одинадцятої п'ятирічки. Нові обрії відкриваються перед нею у дванадцятій п'ятирічці (1986-1990 рр.). Розвиток індустрії визначатимуть інтенсифікація виробництва, роз-ширення асортименту і поліпшення якості продукції.
Володимир ПЕЛЕХ, (РАТАУ).
Понад чотири мільярди чоловік перевіз за 25 років існування Київський метрополітен. 6 листопада 1960 року в столиііі України було пущено невеликий відрізок підземної магістралі, шо зв'язав станції «Вокзальна» і «Дніпро». Нині тут діють дві лінії, довжина яких 32.7 кілометра. Для багатьох жителів метрополітен став основним транспортним засобом. Він зв'язав з центром міста великі житлові масиви, в тому числі — Оболонь, де тепер проживає більш як чверть мільйона чоловік, Дарницю, Святошине.
— Великі завдання стоять перед експлуатаційниками, ■ проектувальникало!, будівельниками , — говорить головний інженер метрополітену Михайло Митрофанов.. — Вже в 1986-му році необхідно ввести другий пересадочний вузол на Хрещатику, у 1987-му — на діючій ліні
•спорудити станцію «Ленінську». Потім треба буде здійснити пуск трьох вокзалів на Сирецько-Печерській лінії. У перспективі тут буде введено дільницю довжиною 13.5 кілометра від Золотих воріт до Осокорків, яка пройде через Дніпро по новому мостовому переходу. А далі на черзі четверта лінія: вона зв'яже центр з новими .масивами Троєщиною і Вос-кресенським.
ФОТО З ПРАДАВНЬОГО ВІКУ
До мистецтва відтворення людської зовнішності за черепом вписано ще одну сторінку. Японські археологи за допомогою комп'ютера створили електронне фото молодої жінки, яка жила наприкінці ХУПГ століття до нашої ери в Стародавньому Єгипті. П череп був знайдений під час розкопок у місті Луксор.