СТОРІИКА8
«ЖИТТЯ! СЛОВО»
Понеділок, 13 січня 1986 р.
Так склалось, що в 1985 році мені довелось двічі бути у Чехословаччині. Перший раз у лютому (тільки в Празі), а другий раз у листопаді — у П разі,-Високих Татрах, Пряшеві, Кошіцах і Братіславі. ^
Прага — столиця Чехословацької Соціалістичної Республіки. Розташована на ріці Влтава — поблизу її впадання в Лабу (Ельбу). Територія Праги була, уже заселена в 4 тисячолітті до нової ери. На межі УІИ і IX століть виникли Празький град і Вишеград, що .. становлять історичний центр міста. З X століття Прага [ стала с т сі л и ц е ю Ч е с ь к о ї держави. З XI>' століття -економічний, політичнин і культурний центр Чехії.
Такі дані про виникнення . Праги : подають енциклопедичні довідники.
Прага — старинне місто. Гарне. Кожний історичний будинок має своєрідне а рX ітектур не облич ч я. Можна ходити цілими днями її вузькими вулицями і любуватися фасадами цих будинків.
Але ми в Празі лише проїздом. Говорю ми. бо я був учаснйком групи працівників Подорожуючого агентства Глоб Туре у Канаді, які були запрошені познайом и ти ся з Слова ч чи -н о ю . з ї ї к у р о р т н о -санаторними місцями, які можуть становити цікавість для туристів з Каніади.
Звичайно, туристи, які загощують до Чехословач-чини, як правило, 'зупиняються на декілька днів у Празі у ко м фо ртабе л ь н и х готелях ЧЕДОКА (Чехословацької туристичної організації), бо в місті є багато дечого цікавого і корисного побачити. Місто славиться своїми театрами — Народні дівадло. С м етан о в о го дівадло. Тилово дівадло, Дівадло на Віногредех. Музикальним театорм і, зокрема, театром "Латерна маджіка" (до речі, цей театр ставив свої вистави в М онтреалі на "Експо 67'■, які користувались величезним успіхом у глядачів). В Празі є цілий ряд прекрасних музеїв - Національний, етнографічний. Бедріха Сметани. Антоніна Дворжака. Кле-мента Готвал ьда, музей національної літератури, музей прикладного мистец^ , тва. Любителі концертів можуть слу.хати музику і спів у Залі Дворжака. Залі Сметани, в Домі умельцу. Любителі живопису можуть відвідати цілий ряд художніх галерей. А скільки в місті кінотеатрів!
Звичайно, є туристи, які , цікавляться не тіл ь к и культурним життям, але також і науковим, економіч-
ЗГАДКИ ПРО ЧЕХОСЛОВАЧЧИНУ
(Сторінки із щоденника)
Готель "Патрія" в Штребському Плесо (Високі Татри).
ним, громадським. Прага — серцевина Чехословаччини. Тут можна дістати якнайширші і вичерпні інформації про всі аспекти життя і діяльності населення країни.
З Праги ми подалися до Братіслави, звідти у Високі ГаТри. Там нас очікував автобус і ми вночі поїхали гірськими крути.ми дорогами до готелю "Патрія" в Штребському Плесо. Готель знаходиться на висоті 1,355 метрів від рівня моря. До речі, найвища гора Високих Татрів зна.ходиться на висоті 2,654 метри від рівня моря. П лоща Висо к их Т атр і в охоплює 260 квадратних кі ломе трів. Цей р а й о н відвідують туристи в літі і зимі. Сюди прїжджають на відпочинок для підріплення здоров'я у санаторія.х (тут
цілюще повітря). Залюбки тут проводять час спортови-ки-дижварі. Для них утворені доріжки і трамплінги.
Познайомившись з околицею і умовами обслуговування туристів, ми другого дня виї.хали до Пряшева— у Східній Словаччині. Чому саме до Пряшева?
Пряшівщина — історично-ет н о гр аф і чн а о б л а ст ь Чехословацької Соціалістичної Республіки. Назва області походить від міста ПряшівіV Живуть в області словаки й українці (значна частина з них називає себе р у сина м и). Українське населення за говіркою й особливостя м и культури близьке до лемків.
Слов'яни з'явилися на тій території в ПІ-У століттях, з XI століття територія попала
в залежність від угорськи.х феодалів. У 124 Г-42-х роках т\тешнє населення оборонялось від орд хана Батия. Словаки й українці разом боролись. протягом століть проти ^феодального гніту, проти політики денаціоналізації, яку проводив австро-угорський уряд.
У XIX столітті Пряшівщи-на стала центром куль.турно-освітньої діяльності "будй-Тслів " — о л е ксан д ра . Духно ви ча, ОлексанДра Павловича й інших, які виступили проти мадяризації українського населення.
В результаті соціально-економічних умов багато л ю де й з П р я ш і вщи н и емігрувало до СпоДучени.х Штатів і (деяка частина) до К,анади. За часів існування чехословацького буржуазно-
ПІддуклянський український народний ансамбль виконує словацький танець у Свиднику.
го ладу на Пряшівщині слабо було розвинуте українське національне культурне життя. Лише після Другої світової війни, з часу встановлення демократичного ладу у Чехословаччині, тут почала розвиватися соціалістична промислрвість і колективне господарство. Українське населення Пряшівщини, яке користується рівними правами з іншими народами Чехосло-вачч и ни. ро з ви ває свою національну культуру. Воно мас школи з українською мовою викладання, український ВІДДІЛ' при Пряїнівсь-кому педагогічйому інституті ; й .український відділ . С.іовацького псдагогічног о в и да в н н 11 тв а / м а с ук раї не в-к^ 'радіомовлсиня, \країнську .. секцію при Словацькій спілці письменників/ ■
Хочу завважити, що серед українських письменників Пряшівщини провідні місця займають Іван Мацинський. Феді р І ва н ч о в. В а с и л ь Зозуля к. Широковідомі тв о р и н и н і п р к і й н о го прозаїка Федора Лазорика.
Життя і праця українського населення в і д б иті в творах українськйх художників - - Степана Гапака. Сви Бісс, Андріія Гая, Діиитра Милого й інших. '
У 1952 році була заснована Культурна спілка українських трудящих (КСУТ), яка вже 33 роки проводить політично-виховну і культурно-освітню та мистецьку діяльність серед українського населення області. КСУТ влаштовує лекції, виставки, наукові конференції, кінофестивалі. КСУТ має свої відділення в 240 українських селах Пряшівщині. як також у Кошіцах.
■ У 1945 році, зразу після визволення Словаччини від н і ме ц ь к и X фа шисті в. у ҐІряшеві був заснований Український національний театр (УНТ), який нещодавно відзначу вав своє 40гріччя. -Через десять років був о р га н із о ва н и й ПІддуклянський український народний анса.мбль (ПУН.Л). який тісно співробітничає з Українським національним театром. Виступи ПУНА широко відомі на Пряшів-: щіші. взагалі в Чехословаччині, на Україні. До речі, він свого часу гастролював в Сполучени.Ч Штатах Америки і Канаді. Для його учасників після концерту в Мессі Галл (Торонто) був влаштова ний прийо.м в Українському робітничому домі.
В 1969 р о ці б у .то створене Наукове товариство КСУТ.
; яке видас час від часу "Наукові записки". КСУТ уже багато років видає
. тижневу газету "Нове життя", місячний суспільно-