Понеділок, 13 січня 1986 р.
«ЖИТТЯ І СЛОВО»
СТОРІНКА 9
Туристський готель "Панорама" у Празі.
політичний журнал "Дружйо в п е р е ді двом іс я ч ний літературний журнал
/"Дукля"
у Свиднику 1956 рок\ був заснований Музей; української культури, який випускам фольклорно - етнографічні збірники. Це солідні наукові праці про історію, побут ї культуру п р ЯШ ІВСЬ КИ X українців.
У цьому ж Свйднйку вже зо років підряд влітку відбувасться Свято культури у краї н с ь к н .V тру д я иі и -х ЧССР. Воно триває кілька днів': Сьодй зіжджаються к о л е к ти ви X у д о ж н ь р ї самодіяльності з українських сіл області і влаштовують концерти під відкритим небом, які: слухають тисячі людей, що приїжджають із сіл та містечок Східної Словаччннн, гості з інших ч а с т и н Ч е X о с л р в а ч ч н н и. го ст і з кра їн и та на в і ть із- за океану-
;П ро у ті фестивал і у Свиднику так говориться у буклеті "Свято культури у к р а ї н с ь к и .X т р у д я щи х
"Свято культури українсь-ких трудящих ЧССР
виростало 13 своїх скромних гіочатків до сьогоднішньої п о д о б и — м о г у т н ь р і маніфестації миру і нашого щасл и в о го с ьо годен н я ^ пр и великому ентузіазмі (не лише) його організаторів, але і кіерівників колективів НХС (народної .художньої самодіяльності). самовідданих^ працівників в галузі культури. За осгта нні роки Свято стало вершино ю то го, що було за 30-річний період, його тривання досягнуто. Свято сьргодні стало дійсно святом трудящих''.
Ось чому ми прстанрвили завітати до Пряшева, щоб познайомитися з містом і областю, щоб в майбутньому скеровувати туди туристів з Канади- зокрема українського пР х одження, які будуть відвідувати Че.хбслрваччину. Особливо тих люде-й. Які цікавляться
МуЗИЧНО-СПІВрЧОЮ культуро Ю; щоб побували на Свиднйцькому святі української культури.
Мої супутники в цьому к ра ю — в перше. Це в же мій четвертий заїзд до Пряшева.
В Л 956 році я б> в запрошений взяти участь у Франківській
Нові жилові будинки в Пряшеві.
конференції, яка проходила в Пряшеві. Під час цієї конференції я познайомився з керівниками КСУТ — Михайло кудзеєм, Іваном Кремпрю, Іваном Прокіпча-ком, Віктором Копчаком, науковцями Михайлом Мольнаром, Мікулашем Неврлиєм, Ореетрм Зілінсь-ким, Василем ІСапішовсь-ким, письменниками Іваном М а ц и н с ь к и м, Ф е до ром Іванчовнм, Василем Зозуля-ко м. Олен о ю Ру дл о в ч а к. Тоді ж познайомився і з Василем Біпяком— сьогодні він один з секретарів Цент р а л ь н от о : К о м і т е т >■ К ом уніс т и ч н о ї па р тії ; Чехослрваччини.
Після конференції я вперше був на Свиднйцькому святі культури українських трудящнxV В товаристві Віктора Копчака і Івана Кремпи я здійснив поїздку ' по Пряшівщині -^відвідав Бардіїв і ряд українських сіл: Гу ме н н е. М е ж ил а б о р ц і, КоМарник, Габуру, побував на Дуклянському перевалі, де встановлений пам'ятник чехословацьким і радянським воїнам, які загинули у 1945 році в боротьбі за визволення Чехословаччини від гітлерівських окупантів.
Вдруге я побував у Пряшеві разом з Петром Прокопчаком у 1969 році. Тоді ж тут примножилось у мене число знайомих і друзів —- ними стали редактор газети "Нове життя" Юрій Дацко. редактор педагогічного часопису "Школа і життя" (додатку до журналу "Дружно вперед") Василь Дацей, актор Українського національного театру Віктор Гайний.
Втрете я відвідав Пряшів, і був присутній на Свйдниць- . кому фестивалі, 1971 року.
Отже, я тепер їхав сюди, як би додому, знаючи, що тут зустріну знайомих і друзів, зустріну Юрія Дацка. з яким час від часу піддержую листування.
Н а жаль, того дня керівники КСУТ виї.халн на провінцію .—- на окружні конференції. Але ми все-таки зустрілись з Юрієм Дацком. відповідальним редактором журналу -Дружно вперед" Ганною Чеваргою і заступником редактора журналу ''Д у к л я" М и р ослав ом І люком. (Відповідальний редактор "Д\клГ\ він же і голова ЦК КС>Т, Федір Ковач виїхав на конференцію). Разом 31 мною на розмові з пряшівщана.ми; були секретар Головного Викона вч о го Ком і те ту Р об і тни чого з а п омогов о го товариства Зоновій Николи-шин, заступ ник голови ГВК РЗТ Ми.хайло Сейчук, член Крайового Комітету Товариства об'єднаних українських канадців Роман Семак.
Дружня товариська зустріч в Пряшеві. Зліва направо: заступник головного редактора журналу "Дукля" Мирослав ілюк, головний редактор газети "Нове життя" Юрій Дацко, голова Крайового Вик о нав ч о го Ко м І т ету Т о в а риства об'єднаних українських канадц і в Петро Кравчук, головний редактор журналу "Дружно вперед" Ганна Чеварга, заступник голови Головного Крайового Виконавчого комітету Робітничого запомогового товариства Михайло Сейчук, секретар ГВК РЗТ Зеновій Николи-шин, член Крайового Комітету ТОУК Роман Семак.
Розмова була -дружня й. корисна. Хотілось почути від наши.х, як кажуть, господарів про жи ття у к ра їн с ько го населення на ПряШЇвщині, ного громадську, культурну, мистецьку, освітню діяльність, про роль їхньої преси, видавничу справу, творчість українськи.х літераторів. Та й їм хотілось довідатись від нас про українців у Канаді, як вони живуть, як проводять організаційну працю. Але, на жаль, часу було обмаль -всього-на-всього З години. .Адже нам ще треба було повернутися цього вечора до Ш требського Пл е со - у Високих Татрах.
У спільній розмові було підкреслено, ними і нами, що необхідно оживити товариські зв'язки між організованою українською громадсь-кіст ю Пряшів щи н и і організованою українською прогресивною громадськістю у Канаді.
На згадку про перебування у Пряшеві Юрій Дацко вручив цінний подарунок — р яд кни г, в йпу щен и X У краї нсь ки м відділе м Словацького педа гогічного видавництза: " П і опери українського професіонального театру". "Сорок років
УНТ", п'єси Василя Зозуляка "Метаморфози" і прозу "За чисте небо". Андрія Крашка "На крилах пісні", монографію Василя Капішовського "Східна Словаччина вчора і сьогодні". Андрія Шлепець-кого "Олександр Павлович" (Життя і т в о р ч і с т ь ). Михайла Гиряка "Дзвони не вти хають'' ( Українс ькі народні казки Східної Словаччини. Том 1 ). Степана Та пака *'Сила ангажованого мистецтва". Ми р о сл а ва С о п о л и г и "Народне житло українців Східної Словаччини". Юрія Вар ги "Барикади через Он дав у ". поезії С е р гі я М а кари "Ленін з нами", збірку віршів для дітей "Карпатська весна", як також декілька книжок, перекладе-ни X з слова ць кої на українську мову.
Се р ед п одар о ваних книжок я знайшов своєрідний каталог, випущений до 25-р іч ч я Укра ї н с ь к о г о відділу Словацького педагогічного видавництва. Це дуже цікавий каталог. Я побачив, що починаючи з 1959 аж по 1985 рік. було випущено понад 300 книг українською мовою ^ (Докінчення на 10-ій стор.)
Сцена постановки "Лісова пісня" Лесі Українки в Українському національному театрі в Пряшеві.