СТОРІНКА8
«ЖИТТЯ І СЛОВО»
Понеділок, 12 травня 1986 р.
Є пам'ятки архітектури, без яких неможливо уявити певне місто, у Києві такою візитною карткою є Києво-Печерська лавра, заснована ще в XI сторіччі. її ансамбль органічна вписався в дніпровські схили І надає особливо! краси старТ)давньому і вічно молодому місту.
1926 року Лавру було оголошено Державним істори-кр-культурним заповідником. На його території, иіо має площу 28 гектарів, зберігаються понад 80 кам'яних споруджень, 40 з яких є унікальними пам'ятниками архітектури, збудованими у різні часи, два знаменитих печерних лабіринти, відкрито чотири музеї — Державний музей українського народного декоративного мистецтва. Державний музей книги і друкарства. Музей історичних коштовностей та Держаівний музей театрального, музичного та кіномистецтва України, ряд постійно діючих виставок. Тут поховані визначні діячі вітчизняної історії та культ>Т5и.
Щороку Києво-Печерський заповідник відвідують понад півтора мільйона туристів. Вони знайомляться з видатними пам'ятками архітектури Троїцькою над-брамною церквою, Головною дзвіницею. Трапезною палатою, церквою Спаса на Берестові, фотографуються біля руїн Успенського собору, блукають по таємних підземеллях Ближніх і Дальніх печер.
Про  походження Києво-
У КИеВО-ПЕЧЕРеЬКІЙ^^
ДО 60-РІЧЧЯ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ЗАПОВІДНИКА
вид НА КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКУ ЛАВРУ
Печерського монастиря розповідають давньоруські літописи — «Повість временних літ » та « Києво- Печерськи й патерик». У «Повісті», під 1051 рік зокрема, говориться про те, що якийсь чоловік з міста Любеча на Чернігівщині вирушив у Грецію на Афон, де був пострижений у ченці під ім'ям Антонія, після чого повернувся на батьківщину і опинився у Києві. Він поселився на схилах Дні-пра-Славутича у печері, викопаній пресвітером Іларіо-ном,,якого 1051 року київсь-
кий князь Ярослав Мудрий поставив митрополитом, До печери почали збиратися ченці, і коли їх стало дванадцять, АнтоніЙ пішов на сусідню гору і викопав там другу печеру, що тепер називається Ближньою, а самого Антонія вважають засновником монастиря.
Чернеча громада швидко розросталася. Вона побудувала на горі монастир з церквою і назвала Його Печерсь-ким (оскільки раніше ченці жили у печерах). Навколо нього звели кам'яну кріпосну стіну — видатна оборонна споруда того часу. У XII сторіччі монастир отримав назву Лавра, які присвоювали найвизначнішим чоловічим монастирям.
Києво-Печерська лавра була активним проповідником християнства, введеного на Русі у 988-989 роках, і відігравала важливу роль у зміцненні Давньоруської держави, засуджуючи князівські усобиці, які згодом привели Русь до поневолення Ті зо-лотоординЦями.
Монастир був центром руської освіти і літописання. Тут, в XII сторіччі жив і працював видатний літописець Нестор, котрий у своїй знаменитій «Повісті временних літ» закликав руські землі
дань значне місце посідала література антиуніатського спрямування. Навколо друкарні утворився гурток вчених, куди входили письменник Захарій Копистенськнй, автор славнозвісного слов-шоса «Лексикона славенорос-ского» знаменитий друкар і лексикограф Памво Беринда, гравер Григорій Левицький (батько відомого художника Дмитра Левнцького).
Великого розвитку набула Лавра за часів архімандрита Петра Могили — визначного діяча культури, церковного письменника, засновника першої вищої школи на Україні — Києво-Могилянської
Хрестойоздвиженська церква. 1700 р.
до єднання. 1615 року в Лаврі була заснована перша у Києві друкарня. Серед Гі ви-
"Життя І слово" — газета прогресивна, вона служить справі пост у п у, справі миру і безпеки, вона обороняє інтереси трудящих. Читайте і поширюйте сєред знайомих, піддержуйте її збірками і пожертвами.
Дарохранильниця. 1787 р. Срібло, карбування, литво, позолота.
колегії (згодом — Києво-Мо-гилянська академія).
Упродовж багатьох століть створювався неповторний архітектурний ансамбль Лаври. Монументальні будівлі ХІ-ХИ сторіч знайомлять нас сьогодні з культурою Давньоруської держави, де вперше виникла вітчизняна кам'яна архітектура, із спорудами ХУІІ-ХУІІІ сторіч — видатними пам'ятниками українського зодчества. У їхньому створенні брали участь кращі тогочасні майстри — архітектори Шедель, Яновський, українські кріпосні г—. Ковнір, Тес-ленко та інші.
Головну роль у художньому прикрашенні, архітектурного ансамблю Лаври зіграла Лаврська школа живопису. Ще в XI сторіччі монастир був центром іконопису і зберіг цей пріоритет в наступні часи. У ХУІІ-ХУІІІ сторіччях тут навчалися художній майстерності не тільки українці, а й представники інших народів — росіяни, серби,    болгари, румуни,^ молдавани.    Про високий професіональний рівень лаврських   іконописців писали .мандрівники, що побували тут. Серед керівників лаврської школи живопису були такі видатні художники, як Іран, Феоктист. Алі.мпій Га-лик, Роман, Захарій Голу-бовський, академік Опанас Рокачевський, Іван їжакевич. Славилась Лавра і різьбою по дереву та металу, ткацт- ; вом, золотарством.
Після оголошення Києво-Печерської лаври історико-культурннм заповіднико.м тут рої горнулася велика музейна робота. Почали провадитися наукові дослідження, археологічні, розкопки в підземних лабіринтах Ближніх і Дальні.х печер. На реставрацію заповідника було витрачено близько 10 .мільйонів карбованців, відпущено понад 17 кілограмів золота на позолотні роботи.
Для відвідувачів відкриті виставки, на яких експонуються унікальні витвори образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, пам'ятки книгарства, архео^ логіі, "предмети культового характеру, що становлять історичну та художню цінність. Це лише незначна частина творіівт-шсгзберігають-ся у фонді заповідника, колекція якого перевищує 50 тисяч музейних одиниць.
...з ранку до вечора не Езщухає гомін.іивпП допитливий потік екскурсантівна Лаврських вуличках, вимощених бруківкою. Відлуння ьхніх кроків летить увись, ту--ли, до Головної -Д-ЗВІНИЦІ, звідки щогодини роздається чиста мелодія дзвонів.
Лідія БЄЛЬСЬКА.