СТОРІНКА 12
«ЖИТТЯ І СЛОВО»
Понеділок, 19 травня 1986 р
На відзначення 90-річчя народження пожертвувала $100 на гіресфонд "Ж
Вйндзор» Онт. — Розалія Клуб в Четам Онт. буде від-значувати 15 травня 90-річчя" свого народження. З цієї нагоди вона пож^ггвувала $100 на пресовий фонд «Життя і слова».
Розалія Клуб народилася 15 травня 1896 року в селі Хом'яківка Чортківського району на Тернопільщині. Була в неї сестра і брат.
В 1912 році Розалія одружилася з Григорієм Коруня-ком. В 1914 році її муж виїхав до Канади. А в 1921 році він спровадив Розалію до Канади— до міста Гемил-тону, ()нт. Тяжко Ш жилося, бо ні грошей, ні роботи не було. Нарешті Розалія стала до праці в консервному ■■заводі.
Хоч вони тоді не були членами наших організацій, але вчащацш на ррганізаційш^ присмства. Розалія познайомилася з нашими дівчатами і жінками, співала з нкми в хорі і брала участь в драматичному гуртку. В 1922 році вписалася до відділу Жіночої секції ТУРФДім і стала передплатницею журналу «Робітниця». З того часу аж до сьогодні вона належить до робітничої організації ТРУК і читає робітничу газету «ЖіС».
В 1925 році Ксфуняки переселилися до виндзорського передмістя Сендвич. Тут вони дістали працю -— Григорій у ливарні, а Розалія в са-наторЦ. З допомогою винд-зорських товаришів вони зорганізували відділ Р*ЗТ у Сендвич. Коли Григорій втратив працю у Сендвич, то Коруняки шфесеянДися до Четам* де можна було діс-
РОЗАЛІЯКЛУБ
тати працю в консервному заводі або на фарМІах.
В Четам Коруняки з допомогою товаришів з Вйндзор зорганізували відділ РЗТ і відділ Тодовирназу. Вони жили на фармі і брали участь в ррганізаційній діяльності.
В 1949 році помер Григорій Коруняк. Згодом Розалія одружилася з Я коном Клубом. Живуть вони на фармі близько Четам. Вони є обоє членами ТОУК і по змозі працюють для добра прогрес сивнрго руху. Часто приїжджають до Виндзору на підприємства робітничих організацій. Читають «ЖІС», збирають пресовий фонд і передплату, самі жертвують по більшій сумі, як на пресу, так і на інші важливі і корисні
■цілі;, ;:. ■
Вітаємо і поздоровляємо вас, товаришко Розаліє Клуб, з 90-річним іовілеєм від дня вашого народження. Бажаємо вам і вашому чоловікові доброго здоров'я та щасливого спільного життя. І щиро дякуємо за пожертву на ііресовий фонд <<ЖнтТя і слова». Також дякуємо за всі пожертвування в минулому.
П. Гунчак.: ■
відвідали Щирих друзів
Вйндзор, Онт. Неділя 20 квітня — День погідний і теплий. Для моєї друзкини і для мене то була вільна ніеді-ля і м[И вирішили відвідати наших щирих друзів Якова і Розалію Клуб в недалекій від Виндзору місцевості — Четам. ■■,
Коли ми приїхали на фар-му, наші друзі вже виглядали нас. Вони відчинили для нас двері і попросили зайти до хати. Стіл вже був застелений і пахла свіжозготовле-на пожива. Ми також привезли дещо і коли все було на столі, ми засіли і почали їсти смачну поживу, розвели інтересну розмову.
Якові скоро сповниться 83 роки, а його дружині Ро-залії буде 90 років. Обоє вони з підірваним здоров'ям, бо ціле своє життя тяжко працювали. Яків розказує, що вони обоє ніколи не про-
минають закликів ВІД наших організацій за пожертвуваннями на різні важливі справи.
Він пригадує: «Ми обоє пожертвували поважну суму на будинок ім. Тима Бака-Бетюна в Торонто, на Дім Івана Франка у Вінніпегу, на дитячу кемпу у Палермо. Минулої осені я їздив і колек-тував відновлену п<федплату і пресовий фонд для «Життя і слова». Коли закінчив пре-
ВІТАЄМО з 80-РІЧЧЯМ з ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
Торонто, Онт. — Софія Сопко у Ватерфорд, Онт. народилась 16 травня 1906 року в селі Медиці в Галичині. Вона приїхала до Канади 16-річною дівчиною. Проживаючи в Летбридж, вона познайомилась з активним членом нашої організації в Українському Робітничому Домі Василем Сопко і вони одружилися 12 лютого 1923 р. Подружжя далі продовжувало брати активну участь у всіх ділянках нашої організації.
1938 р. вони переїхали до містечка Делгай, Онт., і проживали там до 1947 р., а відтак переїхали до Торонто, де продовжували активне організаційне життя.
НАШ ВКЛАД В ПЕРЕМОГУ" — ДАРУНОК ДО БІБЛІОТЕКИ
СОФІЯ СОПКО
На старші літа Софія і Василь Сопко переїхали на постійне проживання до міста Ватерфорд, Онт. Там вони проживали на пенсії, але далі брали участь в організаційній діяльності,
Софія пережила велику втрату у своєму подружньому житті, коли 1982 р. п6-мф її дорогий чоловік Василь. Втрата була незамінимою, бо вони прожили щасливо 60 років і виростили двоє хороших дітей — дочку Минні і сина Степана, дочекались ^ онуків.
у Ватерфорд Софія має багато друзів і знайомих і сама вона цікавиться світовими подіями. До сьогодні піддержує організаційні справи і тримає зв'язок про події в організаціях, читаючи і піддержуючи нашу газету «Життя і слово». Мир є головною справою, яку цілосердечно підтримує Софія Сопко.
Бажаємо нашій дорогій мамі і бабусі щасливого дня
ми од<фжали заклик від КВК ТОУК, щоб зібрати дещо фонду для мирового руху в Канаді. Хоч моє здоров'я не дозволяє мені їздити за пожертвуваннями до наших друзів, але я вважав, що справа дуже важлива, сказав Яків, і ми від себе пожертвували $ 100. Я поїхав і сколектував від друзів А. Кушнірука $10, О. Левкуліч (Докінчення на 13-ій стор.)
"народження, ще оагато років прожити серед нашої родини і друзів у доброму здоров'ї! На відзначення її 80-річного ювілею ми складаємо на гіресфонд газети «Життя і слово» $20. Многая літа!
Дочка Мийні Черниш з чоловіком Реймондом і дітьми Кетті і Данїель, син Степан з дружиною Маргарет і їхні сини Крис, Ричард і Даррен Сопко.
Момент вручення книжки "Наш вклад в перемогу" президентові бібліотеки в Пентиктон РорІ МекАйвер.
Зліва Степан Джосул,
Пентиктон, Б.К. — Міська бібліотека у місті Пентиктон, Б.К. одержала в подарунок книжку Петра Кравчука «Наш вклад в перемогу» . Книжка дуже цінна і цікава, бо там розповідається про вклад українських канадців для пер>емоги у війні проти фашизму, про те, що в канадських збройних силах було 40,000 солдатів українського походження, які боролись з фашизмом під час Дру-^ гої світової війни. Наші читачі уже добре знайомі з цією книжкою і дуже приємно, що тепер вона знаходиться
посередині Соня РутКа.
(Фото Гвйл Шоу.)
на полиці міської бібліотеки, де Ті будуть читати ширші кола читачів.
Книжку «Наш вклад в перемогу» принесли і вручили президенТу бібліотеки РорІ МекАйвор Степан Джосул і Соня Рутка 31 березня 1986 р.
РорІ МекАйвер був дуже задоволений дарунком і. зацікавлений змістом та фактом, що українці становили найвищий процент з усіх етнічних груп, які добровільно пішли у бій з фашизмом.
Соня Рутка і Степан Джосул є членами РЗТ відділу 279 у Пентиктон.
Вітали шановного гостя
Гемилтон, Онт. — 19 березня ц.р. до нас загостив дорогий гість — Юрій Богаєв-ський, перший секретар Посольства СРСР в Оттаві. Ми радо приймали шановного гостя у нашому Українському Робітничому Домі, провели з ним дружню розмову. Товаришка К. Бажанська розповіла про нашу діяльність від початку заснування наших прогресивних організацій аж до теперішніх днів.
Того ж дня відбувались теж збори Клубу літніх громадян, було поважне число присутніх із двох відділів. Перед рюзпочаттям програм ми зборів, голова Клубу К., Бажанська представила дорогого гостя і присутні привітали його довготривалими оплесками. Наш гість в свою чергу виступив із короткою промовою і привітом від радянського народу. Він пере--давгарні сувеніри пия наїпо-го відділу ТОУК — тканий рушник і велику миску розмальовану прекрасними кольорами і візерунками. Ю. Богаєвський теж передав де^ кілька гарних брошок голові відділу ТОУК у Гемилтоні Надії Підручній, щоб вона вручили їх нашим зарядов-цям. Ми є дуже вдячні шановному гостеві за такі цінні подарунки і у нас буде для них особливе місце не тільки в
УРДомі, але теж у серцях.
У своєму виступі Юрій Богаєвський розповів про ХХУИ з'їзд КПРС, про зусилля Радянського СокУзу в боротьбі за мир, за припинення гонки озброєнь.
Шановний гість теж бажав познайомитись з містом. Після зборів в супроводі К. Бажанської і Ю. Лу-касевич гість поїхав на оглядини міста.
В першу чергу ми заїхали до будинку міської ради, оглянули сучасну структуру, а відтак до новозбудованої бібліотеки, яка була відкрита лише З роки тому. Ми зайшли до бібліотеки, де Ю. Богаєвський познайомився з управителем і в курсі дружньої розмови вони домовились про обмін літературою. Гостеві дуже сподобався модерний будинок, в якому знаходяться сотні тисяч книжок, .написаних різними мовами. Справді, 6 поверхів бібліотеки :— це величезний склад книг, який представляє велике літературне багатство різних народів Канади.
Юрій Богаєвський був дуже задоволений перебуванням у Гемилтоні. Під час наших зборів він не тільки познайомився із людьми, які були присутні, але ширше познайомився із спільною (Докінчення на 13-ій стор.)