Понеділок ^ 19 травня 1986 р
«ЖИТТЯ ІСЛОВО>>
СТОРІНКА5
З приводу аварії н
(Для Інформації читачів).
ЩО СТАЛОСЯ
У суботу 26 квітня на атомній електростанції в Чорнобилі за 130 кілометрів на північ від столиці Української РСР— Києва, сталася серйозна аварія. Один з чотирьох енергоблоків (реакторів) був ушкоджений і внаслідок цього було виділення радіоактивних речовин.
У гіонеділок 28 квітня у Москві було офіційно повідомлено про аварію і заходи по ліквідації її наслідків. У цьому повідомленні сказано, що внаслідок аварії загинуло двоє людей і 197 були госпіталізовані, після обстеження 49 були звільнені, 18 знаходяться у серйозному ста ні. З території електростанції і прилеглих до неї селищ евакуйовано населення у безпечні місця.
Уряд назначнв к6місію по розсліду в ан ню п ри чин аварії, яку очолює перший заступник гол о в и Ради Міністрів С РСР Борис Щербина. Через день Рада Міністрів Української РСР повідомила, що обстановка на електростанції і в прилегли X місце в ос т я X поліпшується. Стан повітря-ного середовища в решті області і місті Києві не викликає побоювання, якість питної води відповідає нормі.
Так малася . справа в перших днях після аварії.
ГАЛАС БУРЖУАЗНИХ ЗАСОБІВ ІНФОРМАЦІЇ
Незважаючи на подані факти авторитетними урядовими устан о ва ми Радянського Союзу, засоби масової інформації (радіо, телебачення, преса) капіталістичних держав, особливо Сполучених Штатів Америки, Канади, Великобританії й інших, з приводу аварії у Ч о рн о билі ро з горнули істерію. ї чого тільки не наговорено і не написано про "тис я ч і жертв", в ел ику радіоактивність, яка загрожує життю людей, худоби, знищенню посівів не тільки' на території електростанції і прилеглих до неї околиць, але буквально всієї України, ба навіть багатьох європейських країн! Пішли обвинувачення, що, мовляв, власті СРСР зумисне не повідомили інші країни про аварію, хотячи справу "зам'яти". ;
Ніхто не стане заперечувати, що а в а р і я була серйозна, бо ж інакше не потрібно було б евакуювіати людей у безпечні місця. Адже найменше виділення радіоактивних речовин з реактора
с т в орює за г р о з у для людського життя і навкот лишнього середовища. Але як виходить із урядових заяв СРСР, аварія, хоч була серйозною, на велике щастя, не спричинила багатьох жертв, зразу вдалос я л о калізу вати р адіо а кти в -ність, бо, наприклад, для жителів Києва , я ки й знаходиться 130 кілометрів на південь від Чорнобиля, нема небезпеки, в місті проходить нормально ж'иття і їх трудова діяльність.
Але буржуазних писак, падких на сенсації, не задовОлили ті факти і пояснення, і вони далі роздувають справу без міри і кінця. Зрештою, вони в тому мають чималий досвід. бо часто вдаються до гіперболізації наслідків нещасть навіть у капіталістичних країнах. Пригадаймо, хоч би, землетрус в Мехіко, чи залізничну катастрофу в Алберті. У Мехіко зразу вони "похоронили" під руїна м и будинків к і л ька разів більше людей, ніж насправді їх загинуло. Коли зударились в Алберті два поїзди, то і радіо, і преса твердили, що за гин ул-о близько 100 осіб, коли насправді їх було 23.
Так вони писали і говорили про капіталістичні країни, а що вже можна сподіватися, від них, коли мова мовиться про соціалістичні, особливо про Радянський Союзі
Хто слухав радіо передачу по СВС в неділю 4 травня між 9 і 10 годинами (рано), то напевно чув оцінку ролі засобів масової інформації Сполучених Штатів Америки (і Канади) в поширенні фантастичних вигадок з приводу аварії на Чорнобильській атомній електростанції, яку зробив видатний публіцист авторитетного журналу "Нейшон" в Нью-Йорку Александр Колборн. До поширення тих вигадок, говорив він, причинився і один з чиновників Вашингтоне ь кої адміністра ції Еделман. відомий з того, що постійно стра.хає американців радянською ядерною загрозою.
ДВІ РІЗНІ МІРКИ
Н е тільки буржуазні засоби масової Інформації, але й адміністрація Вашингтона "дорікає" у р я до в і СРСР, що він. мовляв, не зразу повідомив світ про аварію.
Ми не збираємося виправдовувати уряд СРСР. ні засуджувати його, _що він за п із неп о повідомив про аварію, бо він руководився свотгм и мірк уван нями й національними інтересами.
як у таких випадках роблять., й.інші уряди.
До речі, коли представникам радянських посольств у Канаді і США ставили такі запитання, то вони відповідали, що перше потрібно було урядовим установам самим р з найомйтися з характером, розмірами і можливими наслідками аварії, поки справу розголошувати і створювати зіайву тривогу у світі, з таким поясненням, звичайно, не можна не погодитися., бо воно, на нашу думку, абсолютно логічне. ^
Але у зв'язку з цим напрошується запитання: Хіба власті Сполучєн и х Штатів Америки інакше повелись, коли сталась , аварія подібного .характеру на атомній електростанції в Грі Майл Айленд (штат Пенсільванія) у 1979 році? Адже з боку властей робились спроби якщо не промовчати, то применшити розмір і серйозність аварії в Трі Майл Айленд. Різниця лише та. що не можна було промовчати самої аварії, бо в СШ А . комерцій ні засоби масової інформації знаходяться в приватних руках, які випереджують одні одних у наданні сенсації подіям, вда ючись до вигадок, фальшивок і брехень, тоді коли в СРСР засоби масової інформації не ласаться на подібного роду "новини".
Про те, що робились серйозні спроби з боку адміністрації Вашингтона п р именшити роз мір і с е р й озність виділення радіоактивних речовин внаслідок аварії в Трі Майл Айленд, повідомила депеша Асе о шіе й те д Пресе з Геррісбурга (Пенсільвенія) 1 травня. Про це, до речі, говорили у своїх вечірніх передачах також диктори Ден Редер і Пітер Дженінгс по телевізійних станціях СВ5 І АВС Сполучених Штатів Америки 2 травня.
ВИГАДКА ПРО "СЕКРЕТ"
Як стали відомі факти про аварію на Чорнобильській атомній електростанції, радянський керівник Ми.хай-ло Горбачов надіслав телеграму президентов і Сполучених Штатів Америки Роналду Рейгенові.
Першого травня в Міністерстві закордонних справ у Москві були прийняті посли Великобританії, Фінляндії, Нідерландів, тимчасово повірені у справах Франції і Австрії, яких поінформовано про стан справ у галузі ліквідації наслідків аварії.
Постійний представник У країнської РСР' при Організації Об 'єдна ни х
Націй Геннадій Удовенко спростував івигадки західних засобів масової інформації ніби при аварії загинули "тисячі " людей. В і н підтвердив, що насправді загинуло 2 особи, а 197 зазнали ушкодження. З такою заявою він виступив н а се сії Генеральної А са м б л еї О р га н і з а ц ії Об'єднаних Націй у Нью-Йорку.
1 травня широкі пояснення про аварію давав членам конгресового комітету США другий секретар Посольства СРСР у Вашингтоні — Віталій Чуркін.
Але все це. однак, не "задоволило" буржуазних писак, ні речників деяких урядів капіталістичних держав, які і далі товчуть воду у ступі — повторюють одну і ту ж версію про якийсь "секрет" СРСР щодо аварії в Чорнобилі і її наслідків. Правда, ту версію вони подають у різних варіантах, щоб надати їй більшої сенсаційності, розраховуючи на безк р и т и ч н и X своїх слухачів, глядачів і читачів.
МЕТУШНЯ НАЦІОНАЛІСТИЧНИХ СПЕКУЛЯНТІВ І ЛЖЕГУМАНІСТІВ
Звичайно, кожне нещастя, чи воно спричинене природними умовами (землетрус в Мехіко), чи сталося в результаті якогось технічного випробування (хоч би з космічним кораблем "Ча-ленджер" у США і загибеллю його екіпажу з семи осіб), чи катастрофи залі з ни ць (в Алберті) через помилку людини, викликає серед людей не тільки тієї країни, де еталося лихр^ але усієї кулі земної, глибоке співчуття і бажання допомогти, якщо потрібно. Так поступили, наприклад, народи різних континентів, щоб допомогти народові Ефіопії і іншим країнам Африки, де через посуху мільйони людей опинилися у великій біді. Це дійсний вияв гуманізму: так було, так є і так повинно бути в майбутньому!
Але кожний народ, на жаль, має недоброзичливців, які політично жирують на людських нещастях. Такими є певні кола серед українських націоналістів у різних країнах, вони є і в Канаді, які продемонстрували чимало разів свою злобу до Р а д я н сь кого Со юз у і, зокрема, до Радянської України. Вони і тепер у зв'язку з аварією в Чорнобилі хочуть набути розголосу у своїй ненависті до
СРСР —
І канадські засоби масової інформації, жадні на таких
людців, зловились за них і використовують їх злобу до радянської влади у найшир-ших розмірах, відкривши їм > мікрофони в ефір, сторінки своїх газет, витягнувши на екрани телевізорів різних новосадів, веретельників,
ЧОрНІЇВ. ;
Комітет українців Канади, який від свого започаткуван-ня стіав на платформу ненависті до Радянського Союзу і всього, що там діється, виступив навіть з пропозицією "зібрати м і льй о н доларів '' на допомогу "жертвам" аварії. Ач знайшлися "гуманісти"!
Але ми запитаємо цих лжег-уманістів: де вони були, коли дійсно потрібна була д9помога українському народові, коли він боровся за своє бути чи не бути з німецьким фащизмом у ;1941 — Г945-Х роках?! Тоді ж була потрібна допомога його раненим воїнам, біженцям, дітям-сиротам, допомога у відбудові госпіталів. О, тоді вони не тільки не спішили з до по м о гою р ідн о му нар одо-ві, навпаки, розпускали наклепи на тих. що збирали і жертвували гроші на ці гуманні цілі, підсуваючи "аргументи", що навряд чи така допомога попаде в руки потребуючим. Більше того, в деяких місцевостях (Ошава) націоналістичні організації виключали з своїх рядів членів, якщо вони посміли дати п'ять доларів у фонд допомоги дітям-сиротам Радянської України, батьки яких загинули з кривавих рук нацистів.
ҐІ рав да, тр е б а б у т и справедливим, бо багато тих, що сьогодні знайшлися під "парасолею" КУК, що грають в ньому тепер першу скрипку, ще не були у Канаді, вони тоді були по іншому боці фронту: в гітлерівських уніформах під нацистськими фа н а ми з свастик о ю марширували в рядах 14 Грен: Ваффен СС Дивізіон Галіцієн проти синів цього ж народу, з якого вони, на його , нещастя, походять.
Ні, їх допомоги український народ не потребував в минулому, не потребує її і
сьогодні! :..
Перестаньте новосади, веретельники, чорнії блеяти, що ви "репрезентуєте" не більше, ні Менше, але 800 тисяч українців у Канаді! Хто і коли вам дав на це мандат?! Що, ви переводили референ-дум серед українських канадців?! Ви ж навіть не репрезентуєте усіх членів своїх групок, бо є серед них і чесні—"ЛЮДИ; які люблять Україну, -відвідують її, мають гарну думку про неї,
(Докінчення на 7-ій стор.)