«життя І слово»
СТОРІНкА9
"ЯК КВІТИ НА ЛУКАХ"
є книжки, які гортаєш з особливим інтересом. Ось переді мною дослідження Григорія Нудьги «Слово і пісня» (Видавництво «Дніпро», Київ, 342:стор.). Знаю наперед: прчерпн>' з нього чимало нового. І ця впевненість іде, мабуть, від того, що автор —- відомий вчений, дослідник літератури й фольклорист, перу якого належить
Остап Вересай (1803— 1890). Фото.
Ілюстраціїз книжки Григорія Нудьги "Слово І
ПІСНЯ".
близько двохсот робіт («Українська пісня серед народів світу», «Пародія в українській літературі», «Заповіт» Т. Г. Шевченка», «Листування запорожців з турецьким
султаном», «Пісні революції» та багато інших). А ще треба додати, що Г. Нудьга —- упорядник кільканадцяти антологій і збірок, а також автор передмов до них.
Отже, «Слово і пісня» — видання, яке читаєш відразу, не відкладаючи на потім. Автор простежує роль і місце української народної поезії в світовій культурі, виникнення і становлення окремих жанрів, вплив фольклору на творчість письменників.
у першому розділі розглядається одна з улюблених пісень В. І. Леніна «Шалійте, шалійте, скажені кати» О. Колесси, гімн «Вічний революціонер» І. Франка, пісні «Раскин>'лось небо широко...» і перші радянські на слова українських поетів. :
Розвідки'другого розділу: «Світова слава української пісні», «Дума в писемних джерелах ХУІ—ХУГИ столі ть», «Гомер XIX століття» (кобзар Остап Вересай), «Українські народні балади».
Мова й пісня, підкреслює Г. Нудьга, спираючись на авторитет свого великого земляка О. Потебні, Є найважливішими і невід'ємними рисами духовності народу, це два рівнозначні здобутки його творчого генія.
Володимир кОЛОМІЄЦЬ
Говорила дівчина про любого з яснотою и^едрою в очах. ' Я ж чомусь вважав його за грубого, непривабного ...А от в її речах щось було таке, що раптом всю мою «зіркість» наче вітровінь змела,.. І подумав я з досадни,\і сумнівом: серце, серце, не губи тепла... Як не вмієш помічать хорошого — надто скоро станеш ти черствим. Під крижинистих підозр порошею вистудишся, мов порожній дій. Не чекай тоді на щирість! Вловиться, що твій жар давно уже прочах. І про тебе слово не промовиться з яснотою щедрою в очах...:
Із збірки «Переяслав». Вилавництво «Дніпро»; Київ. 1974.
: жниця
Не маю я суперниць серед жниць: Ми спільне поле спільно зажинаєм, А коли разом пісню заспіваєм. До сонця чути пісню наших птиць. Кладу стеблини в золоті снопи. Снопи з полудня в копи поскладаю, О хлібороська мудросте. Не спи.
Коли слова, мов зерна, достигають! Як перевесла дорожу думки. Як засторогу, завжди пач 'ятаю: Розгублять зерна пізні колоски, А ранні —
Також повноти не мають.
Ганна ЧУБА Ч.
Із збірки «Жниця». Г Радянський письменник. Київ. 1974.
І
культурного життя
ІНИ
Портрет С. Климовсько-го. Автор невідомий. "Пантеон россійских авторов". Москва, 1801 рік.
Тальві (Тереза Робінсон фон Якоб. 1797—1870).
Світова слава української народної пісні, як зазначає автор, почалася ще п'ять віків тому і з кожним століттям, десятиліттям набирала сшіи й крилатскггі. Особливо широкого розголосу вона набула у XIX столітті. Серед численних висловлювань є й таке зізнання польського письменника-романтика К. Бродзінського: «...ростуть, як квіти на луках, і така їх кількість, якою жоден інший народ не може похвалюйсь». Високо оцінювали українську пісню О. Пушкін, М. Гоголь , російські революціоне-ри-демократи В. Бєлінський, М. Чернишевський, М. Добро любов, а також Л. Тол-стой, А. Чехов, А. Луначар-ський. Максим Горький говорив: «Народна поезія України — апофеоз краси».
Була відома вона не лише бшїзькйм сусІдам-слов'янам, європейським народам (Німеччина , Англія, Франція, Данія, Італія, Іспанія, Румунія), а й на інших континентах, у Сполучених Штатах Америки, Канаді, Бразі-лії, Аргентіні, Японії, Кореї... Письменниця німецького походження Тальві (Тереза Робінсон) вперше на американському континенті почала друкувати розвідки на цю тему. Подібно до К. Бродзінського вона писала: «Здається, кожна гілка дерева на Україні має свого поета і кожна стеблина трави на цих безмежних квітучих рівнинах відлунюється піснею (1850 р.).
Третій розділ видання містить розвідки «Козак, філософ, поет» (про Семена Кли-мовськрго, автора гіісіні «їхав
Яскраво пройшов на Україні Всесоюзний тиждень дитячої та юнацької книги. Для участі в ньому приїхали відомі письменники з Москви, Ленінграда, союзних республік, країн соціалістичної співдружності. Відбулися урочисті вечори, святкові ранки, зустрічі письменників з дітьми, диспути, вікторини, театралізовані вистави. Щодня приймало наймолодших читачів видавництво «Веселка», влаштовували зустрічі з письменниками видавництва «Молодь» та «Радянська школа». Свято охопило не тільки столицю: цікаві заходи, в яких взяла участь велика група письменників, проходили в Полтавській, Херсонській, Закарпатській, Вінниііькій, Волинській, Івано-Франківській, Кіровоград ськійГ та інших об-, ластях. ■
■ * ■■ * ■* •
Прихід весни на Івано-Франківщині знаменують не тільки крокуси в гірських лісах, а й традиційний фестиваль мистецтв. Цьогорічна «Пріикарпатська весна» подарувала трудівникам області концерти відомих співаків, музикантів, творчих колективів з Москви, Києва, Вільнюса, Кишинева, Грозного та інших міст. У програмі свята взяли участь і художні колективи Івано-Франківська — Гуцульський ансамбль пісні і танцю, ансамбль «Синєвир», камерний оркестр. ■ / '
У Комсомольському парку в Тернополі будується перше в республіці Співоче поле. Воно розміститься в мальовничій улоговині, що нагадує амфітеатр. Проект своєрідного відкритого концертно-видовищного залу розробили місцеві архітек-'тори, працівники обласного відділу « у кржит л оремпро-ект» в, Олексюк, в. Мама-тюк і Є. Свердлов. Співоче поле вміщатиме майже п'ять тисяч слухачів. Тут будуть проводитись свята пісні, конкурси вокалістів і хорових колективів на премію імені славетної землячки Соломії Крушельницької.
козак за Дунай»), «Балада про Гриця», «Лілея» Т. Г. Шевченка та її світові паралелі», «Творчість Степана Руданського за кордоном».
Г. Нудьга відчуває потребу сучасних поколінь у знаннях культурно-мистецької спадщини минулого, підкреслюючи її неперехідне значення в духовному житті радянського народу. Дослідницьке поле Т. Нудьги широке і врожайне. Це ще раз підтверджує книжка «Слово і пісня».
Микола СЕРДЕЧНИЙ. («Друг читача», Київ).
Огляд-конкурс сімейних художніх колективів відбувся у Львові, у ньому взяло участь понад 70 колективів — значно більше, ніж було їх торік, коли подібний огляд проводився вперше. Зачарувало слухачів вокальне тріо сім'ї Смагів з Радехова. Любов Михайлівна і її доньки Іринка та Роксолана чудово виконали народні пісні. Виступив і сімейний вокально-інструментальний ансамбль, який склала велика родина Мазовських, і хореографічний колектив^^— п'ятеро братів Іваськівих з села Підбужа Дрогобицького району. Кращі сімейні ансамблі візьмуть участь у традиційному святі «З народної криниці» у Львівському музеї народної архітектури і побуту.
у Мукачеві розгорн>то виставку творів молодих художників — випускників Ужгородського училища прикладного мистецтва. Зацікавили відвідувачів твори «Гармонія», «Спогади про незабутнє» М, Фрідмана, «Червоні маки» О. Мондича, серія «Сучасники» П. Іваниці, скульптура П. Матла. '■. .*■ * * ...
Київський академічний український драматичний театр імені І. Франка показав прем'єру вистави «Сімейний детектив»- за п'єсою Л. Си-нельникова. Поставив її заслужений діяч мистецтв УРСР В. Оглоблін, сценографія Я. Нірода.
Школа мистецтв почала діяти у селі Калинівка на Ми-
колаївшині. Спорудили її будівельники радгоспу імені газети «Правда». Школа розрахована на 120 дітей, має відділення музичне, хореографічне і образотворчого мистецтва. Діти навчаються грі на баяні, фортепіано, духових і струнних інструментах. Для занять танцями є спеціальний зал, а також окремий зал для бальних танців , що легко переобладнується в музичний салон. Передбачено і великий виставочний зал для юних художників. ■
ЗУСТРІЧ п РАЦІ в ник І в М ИРУ
в Ужгороді 26 травня відбулася зустріч працівників миру європейських соціалістичних країн. її учасники виробили спільну програму антивоєнних акцій у зв'язку з Міжнародним роком миру.
Представники антивоєнних рухів європейських країн назвали новим виявом доброї волі продовжений Радянським Союзом мораторій на всі ядерні випробування.