«життя І слово»
Понеділок, 29 грудня 1986 р.
І
УЧАСТЬ УКРАТНСЬКОТ РСР У МІЖНАРОДНОМУ ОБМІНІ
Правду про досягнення трудящих СРСР у комуністичному будівництві, про радянську людину несуть зарубіжним читачам, слухачам, глядачам твори майстрів літератури і мистецтва. Щороку десятки, а останнім часом і сотні з них перекладаються, ставляться, виконуються, тиражуються в різних країнах світу.
Один з кращих творів радянської літератури про Велику Вітчизьіяну війну — трилогія Олеся Гончара «Прапороносці»—-вже 43 рази видавалася зарубіжними ви-- давництвамн. А ми одержуємо нові Й нові заявки. І взагалі проза Олеся Гончара вже кілька десятиріч привертає увагу читачів Польщі і Чехословаччини, НДР і Югославії, Туреччини, Канади, Іспанії та багатьох інщих країн. Його книжки виходили за рубежем 107 разів сімнадцятьма Мовами.:
Останніми роками Держ-комві'дав Української РСР, Спілка письменників України, Українське республіканське відділення В ААП, видавці провели ряд важливих заходів. Велике значення мав, зокрема, перший семінар зарубіжних перекладачів української радянської літератури, що відбувся в Києві в травні 1984 року. На ньому були присутні 26 зарубіжних п^з^кладів з семи соціалістичних країн Європи. Нащі гості відібрали для подальшої роботи чимало творів прози, поезії, драматургії. Деякі з цих творів уже перекладено.
Активізувалася робота, пов'язана з розсиланням нашим зарубіжним партнерам творів (разом з рекламою на них) українських письменників. Лише за два минулі роки відділення підготувало понад 500 рекламно-інформаційних матеріалів. Це — статті, огляди, інтерв'ю, уривки з творів, які пропо-н>'валися зарубіжним партнерам В ААП: видавництвам, редакціям газет і журналів, радіо, телебаченню, авторсько-правовим організаціям. Нині ми співробітничаємо в галузі художньої літератури з 89 зарубіжними фірмами: 42 — з соціалістичних країн, 11 — з країн, що розвиваються, 26.— з капіталістичних.
Міжнародний обмін духовними цінностями відбувається сьогодні в непіростих умовах. Тим більш показово, що й зараз цей обмін шляхом відступлення та придбання авторських прав на використання творів не лише не згасає, а й розширюються.
Підтвердженням цього стала 5-а Московська міжнародна книжкова виставкат ярмарок. 3,300 представни-
ків і фірм більш як ста країн світу продемонстрували своє прагнення до співробітництва, розширення обміну духовними цінностями, що в нинішній складній міжнародній обстановці має неабияке значення для зміцнення взаєморозуміння, довір'я між народами і, в решті решт, добре прислуговуєть-ся справі миру.
На ярмарку значний інтерес було виявлено до творів української художньої літератури. У Москві підписано контракти на переклад і ви-■ пуск за рубежем 983 творів 217 письменників Радянської України. Це більше, ніж було на попередніх виставках-ярмарках.
З - чжні читачі познайо-м !ься з книжками найві-доміших художників слова. Так, збірку оповідань Олеся Гончара «Корида» випускає в 11 давни цтво «Народи а кул -т ра» (Б. -л гарі я). Роман Пав-л • Зигребельного «Роксола-на» побачить світ у Югославії. У списку переданих зарубіжним партнерам книг ^ «Переяславська рада» Ната-на Рибака, «Вернися в свій дім» Юрія Мушкетика, «На полі смиренному» Валерія Шевчука, «Прощання з Джу-льєттою» Юрія Щербака.
Маємо ряд угод про випуск, вибраних творів наших відомих майстрів. Так, у ПНР вийде однотомник Миколи Бажана, в ЧССР — одно юмники Дмитра Павлич-ка і Григора Тютюнника.
Розширилося коло партнерів, з якими на ярмарку-85 працювало Українське республіканське відділення В ААП. Підписано контракти з представниками країн соціалістичної співдружності, а також видавництвами Індії, Сінгапура, Франції, ФРН, Італії, Великобританії, США, Нідерландів, Японії.
Серед книжок, якими зацікавилися представники іноземних фірм — «Твоя зоря» і «Весна за Моравою» Олеся Гончара, «Чотири броди» Михайла Стельмаха, «Єв-праксія» і «Первоміст» Пав-ла Загребельного, «Обвал» Юрія Мушкетика, поетичні збірки Бориса Олійника, Миколи Вінграновського, Алли Пртапової.
Якщо порівняно недавно за рубежем перевидавалися здебільшого окремі твори ряду письменників і «за кадром» лишалося багато яскравих імен і цікавих книг, що не давало можливості читачам інших країн скласти уявлення про стан і тенденції розвитку сучасної української літератури в цілому, то зараз картина відчутно змінюється на краще. У переліку книг І 983-1985 рр. зна-
ходимо практично ВСІ жанри літератури, в яких успішно працюють письменники Радянської України. Тут і сучасний роман, про який мовилося вище, й історичні полотна та хроніки, і так звана інтелектуальна проза («Думки і серце» Миколи Амосова), і малі прозові форми (оповідання, новели, нариси Анатолія Дімарова, Євгена Гуцала, Гри гора Тютюнника, Володимира Дрозда, Ніни Бічуї, Юрія Щербака), і поетичні твори (цикли віршів Бориса Олійника^ Платона Воронька, Івана Драча, Миколи Сингаївського), і драматургія (п'єси Олексія Ко-ломійця, Миколи Зарудного, Валерії Врублевської).
Основними нашими партнерами були й залишаються видавці з братніх соціалістичних крїінТ Не"^дивно, що найбільша частина книжок українських письменників публікується саме в соціалістичних країнах. їх читачам близькі і зрозумілі сфери життя, шо досліджуються нашими літераторами, зрозумілі проблеми, що порушуються в творах.
Воднораз ми прагнемо співробітничати з партнерами в розвинутих капіталістичних країнах. Серед фірм, з яки.ми укладено контракти на випуск творів літераторів Радянської України,—- «Пр)есс-Покет» (Франція), Фрісланд-ський університет (Нідерланди), «Едіціоне дель Леоне» (Італія), «Меріон Бойр» (Англія), «Алберта ЕдЬюкейшн» (Канада) тощо. Твори Олеся Гончара взяли для попереднього ознайомлення представники видавництва «Іванамі шотен» (Японія), твори Миколи Вінграновського — видавництва «Норла» (Норвегія), твори Бориса Харчука —- віщавництва «Вельткрайс» (ФРН).
Інтенсивність використання творів сучасних- українських авторів за рубежем поєднується з широким розповсюдженням творів світової літератури, драматут)гії, му- \ зики в СРСР: Широко розчинені у нас двері для наукових праць, талановитих романів, віршів, музики, драматургії зарубіжних майстрів. У цьому можна легко переконатися на численних прикладах практики духовного обміну.
За даними ЮНЕСКО в СРСР, у тому числі й на Україні, зарубіжної літератури видається в 5 разів більше, ніж у Великобратанії, вдвічі більше, ніж у Японії й Франції. За роки, що минули піс-л ч наради в Гельсінкі, за контрактами В ААП у нас видано понад 1,200 творів зарубіжних авторів. Тиражі ба-
гатьох з них значно перевершують ті, які вони мали в своїх країнах. Лише журнал «Всесвіт» щороку знайомить читачів з 120 новими твора-. ми літераторів і майстрів мистецтва Європи, Азії, Африки, Америки, Австралії.
Високо цінуємо ми досягнення світової музичної культури, у концертних залах республіки можна почути як твори класиків — Бетховена і Дворжака, Шумана і Ваг-нера, Гріга і Шопена, Мен-дельсона і Сметани, так і твори сучасних композиторів — Владигерова і Стоя-нова з НРБ, Хіддоша і Кодаї з УНР, Майєра і Швена з НДР, Водецького і Кренца з ПНР, Маха і Оченаша з ЧССР та інших.
Активно використовується і зарубіжна драматургія. Так, протягом 1983-1985 років світло рампи в театрах республіюі побачили 156 п'єс зарубіжних авторів, за якими дано понад 1Г тисяч вистав. Поставлені твори дра-
матургів НРБ, УНР, НДР, СРР, ПНР, ЧССР, СФРЮ, а також Великобританії, Іспанії, Італії, Португалії, США, Фінляндії, Франції, ,Швеції та ряду інших країн.
Між Українським респуб-ліканськіям відділенням ВА-АП, як і загалом між Всесоюзним агентством з авторських прав і авторсько-правовими організаціями, видавництвами, театрами, музичними фірмами соціалістичних і багатьох західних країн встановилися тісні ділові контакти. Ми маємо намір зміцнювати і розвивати їх, знаходити дедалі нові форми співробітництва в ім'я зміцнення миру і дружби між народами, що особливо важливо зараз у сучасному, винятково складному світі, що так потребує довіри і взаєморозуміння між людьми.
Іван МАТВІЄНКО, -начальник Українського республіканського відділення Всесоюзного агентства з авторських прав (ВААП).
Для поганого коня і власний хвіст тяжкий.
Лисицю не цікавить, скільки півень коштує.
Чудне село - - раз ходив, а тричі били.
НОВА ТВОРЧА ОРГАНІЗАЦІЯ В СРСР
Нова творча організація — Спілка театральних товариств — створена у Радянському Союзі. У суботу 6 грудня у Москві закінчився установчий зізд цієї організації.
Делегати з'їзду представляли майстрів театрального мистецтва усіх республік Радянського Союзу. В ході дискусії визначні актори, режисери відзначили, що нова творча спілка об'єднає діячів мистецтва на основі єдиної програми, головне завдання якого демократизація і удосконалення театрального мистецтва.
ЗАКЛИКАЮТЬ США ПРИЄДНАТИСЯ ДО МОРАТОРІЮ СРСР
На з ас ід а н н і Рад и Міжнародного руху "Лікарі світу за відвернення ядерної війни", шо відбувалося у Римі, прийнято заяву, автори якої закликали адміністрацію Сполучених Штатів Америки приєднатися до радянського мораторію на випробування ядерної зброї. V
Вони висловилися також за додержання усіх угод щодо обмеження стратегічних озброєнь і радянсько-американського договору щодо ПРО.
МУДРОСТІ
Не дав бог жабі хвоста, щоб трави не толочила.
Дурний, як сто пудів диму.
Викручується, як сухар у помийниці.
Насміхалась верша з ; болота. ■ ,
Позичаєш чуже і на час, а віддаєш своє і назавжди.
Не лізь не в свої ворота.
Якби не оковита, були б у Панька і сіряк, і свита.
Заробив на сіль до квашеного молока.
Тішиться, мов дурень цвяшком.
Набрав, як голий за пазуху.
*■ ■ *' .' *
Набрав, як дід у драну торбу. /
Не всі кури однієї натури.
Почувається, як голий у кропиві.
*■ .С-'■ * . * .
Розумний, як Соломонові штани. ■ .
Таке ледащо, що і в поле не бери, і дома не залишаІГ"" "
Просили - переказували, аби ви ся не показували.
. Не сподобалась на брудно, то на чисто — трудно.
Дурний-дурний, а шкварки їсть. -
'*".■■:':■'■ ■■*'■:'■,,'■■■>> Не роби з рота халяву.