СТОРІНКА 6
«ЖИТТЯ І слово»
Понеділок, 29 грудня 1986
МШнаро/^на
(Дбкінчвння з 5-ої стор.)
цької Академії наук Йозеф Мразек, директор Інституу юридичних дослідів Румунії, професор Станціу Карпена-ру, генерал у відставці, видатний діяч руху «Генерали за (Італія) Ніно Пасті, генерал-лейтенант, ветеран Опору, борець за мир (Греція) Георгас Крмапакос, головний редактор сірійської газети «Аль Баас» (Дамаск) Сакр Туркі, лауреат Ленінської і Нббелівської премій за мир Шбн Мекбрайіі (Ірландія) , кмериканський пуб-ліцист Чарлс Аллен.
99
Кудрявцев.
Першим після відкриття з вітальною промовою виступив член президії конференції Жое Норман, президент Міжнародної асоціації юри-стів-демократів, учасник Опору під час Другої світової війни у Франції.
На засіданні з доповідями виступили:
член-кореспондент Академії наук СРСР П. А. Жилін — «Уроки Другої світової війни і боротьба проти мілітаризму, неофашизму і реваншизму»; перший заступник Генерального прокуро-
На цьому ж пленарному засіданні виступали: керівник Школи кримінальної юстиції Ратгерського університету, професор Нью-Йорк-ського університету Гергард Мюллер, міністр в справах релігії, директор Інституту держави і права Польської Академії наук, доктор юридичних наук А. Лопатка,-представник Робітничого співтовариства соціал-демо-кратичних адвокатів Федеративної Республіки Німеччини, професор права Мартін Гірш, директор Інституту теорії держави і права Ака-
У залі під час роботи Міжнародної конференції у Москві "Уроки Нюрнберга".
Участь взяли в конференції редактор газети «Українські вісті» (Нью-Йорк) Михайло Ганусяк. Автор цих рядків виступав на засіданні Першої секції конференції з промовою— «Боротьба Товариства об 'єднаних українських канадців проти фашизму». ;
Конференція почала свою роботу пленарним засіданням, яким проводив директор Інституту держави і права АН СРСР, академік В. Н.
ра СРСР А/ М. Баженов — «Непорушність принципів Нюрнберга і співробітництво держав у викритті нацистських воєнних злочинців»;
заступник голови Радянського комітету захисту миру поет С. А. Долматовсь-кий — «Пам'ятають люди»;
член Центрального правління Асоціації радянських юристів, доктор юридичних наук В. В. Пустогаров ---«Уроки Нюрнберга і сучасність», ■'■
демії наук Німецької Демократичної Республіки, академік Вольфганг Вайгельт.
На пленарному засіданні конференції у доповідях і виступах було виразно визначено мету і завдання, яку перед собою поставили представники з понад 20 країн на цьому історичному міжнародному форумі.
Другого дня, 12 листопада, працювали окремі секції конференції:
1. Підсумки Другої світо-
вої війни і утворення Міжнародного Військового Трибуналу. Злочинний характер фашистської ідеології і політики. Ведення війни злочинними методами і засобами.
2. Вплив принципів Нюрнберга на сучасне міжнародне і національне право. Розуміння міжнародної злочинності у світлі принципів Нюрнберга.
3. Принципи Нюрнберга у сучасному світі і відвернення ядерної катастрофи. Співробітництво в боротьбі з злочинами проти миру і людства. Роль Організації Об'єднаних Націй.
На засіданнях секцій відбувалось живе обговорення поставлених перед їх учасниками питань і проблем. На засіданні першої секції виступило 24 учасники, на засіданні другої 18, на засіданні третьої — 15.
Третього дня, 13 листопада, відбулося заключне пленарне засідання, на якому було здано звіт з роботи секцій.
Учіасники конференції на заключному пленарному засіданні прийняли Звернення до міжнародної громадськості. Звернення зачитав директор Головної комісії по розслідуванню гітлерівських злочинів у Польщі, професор Казімєж Конкол. (Текст Звернення подається в газеті окремо).
Під час пленарних і секційних засідань, крім офіційних делегатів, виступали також запрошені гості, багато з яких були присутні на Нюрнберзькому процесі, або як співробітники суду від країн, які утворювали Міжнародний Військовий Трибунал, або як свідки, або як журналісти, чи технічний персонал. Вони ділились з присутніми своїми спогадами. Серед присутніх на конференції були й жертви нацистських воєнних злочинів.
Під час перерв роботи конференції висвітлювались документальні фільми з Нюрнберзького суду і суду над воєнними злочинцями, гітлерівськими колабораціоністами, на Україні.
Огляд про цю важливу міжнародного значення конференцію дозволю собі закінчити кількома заключними реченнями з доповіді чле-на-кореспондента АН СРСР П. А. Жиліна «Уроки Другої світової війни і боротьба проти мілітаризму, неофашизму і реваншизму», яку він виголосив на відкритті Міжнародної конференції «Уроки Нюрнберга» 11 листопада.
Ось що він сказав:
«Міжнародний імперіалізм не залишає намірів взяти реванш, завдати контрудар по соціалізмові і світовому революційному процесові, і використовує для цього всі засоби, в тому числі й ідеоло-гічну боротьбу та фальшовану історію.
Уроки Нюрнберга для нас не тільки дата спогадів ■— вони є грізною пересторогою для всіх, хто забув уроки історії, або хто вмисне хоче їх забути. Вони закликають до чуйності, до боротьби людей проти спроб нинішніх воєнних авантюристів.
Ми сьогодні закликаємо об'єднатися в єдину силу всіх, незалежно від політичних поглядів, релігійних переконань, расових і національних різниць, з єдиною метою — врятувати нашу Землю, цивілізацію від загрози всеспопеляючої воєнної катастрофи, об'єднатися, щоб відхилити війну.
І як ветеран Другої світової війни, і як людина, що прожила багато років після її закінчення, я вірю в силу людського розуму, і переконаний, що скоріше чи пізніше, розум восторжествує над політичним упередженням.»
Петро КРАВЧУК.
Учасники конференції "Уроки Нюрнберга" біля стенду з фотодокументами, що вИк|жмють злочинк фашизму.
МУЗЕЙ ЦЕГЛИ
Житель міста Джонсон-Сіті (США, Теннессі) Безіл Сафер є зберігачем і засновником «цегельного музею». Сафер проїхав понад 150 тисяч кілометрів, щоб з різних
ПРО ЗНАЧЕННЯ ЗУСТРІЧІ У РЕЙК'ЯВІКУ
Зустріч у Рейк'явіку керівників СРСР і США має важливе значення, заявив у Гел ьс і нк і в інтерв'ю шведському телебаченню президент Фінляндії Мауно Куйвісто.
Порушені на ній питання зал ишили с ь не р о з в'язані через Стратегічну оборонну і ніціат и в у Сполуч е н и х Штатів Америки, сказав він.
куточків земної кулі привезти цеглу. В його колекції екземпляри з 60 країн. Тут і цегла з руїн римських фортець поблизу Лондона, і цегла з Великої китайської стіни. Особливо пишається Сафер цеглинами, що правили за баласт на судні «МеЙфлауер», на якому перші переселенці прибули до Америки. '
ЛІСИ ЗНИКАЮТЬ
За останні кілька років через хижацькі віфубки тропічні джунглі басейну ріки Ама-зонки у Бразілії зменшилися на три мільйони гектарів. Як відзначають бразільські вчені, якщо масове винищення лісів не припиниться, то до початку нового століття в басейні Амазонки настане екологічна катастрофа.