борінка 8
"ЖИТТЯ і СЛОВО
Середа, 17 ли<:топада 1965 р.
Не ДО сшу
Ннязь, але не патріот
На третьому поверсі за коричневими дверми суду штату Нью Йорк в Менгет-тені на "площі дурня" І'Фолі сквер") сиділи:, '"його королівська величність" князь (звичайно, 5 у вший) Ф е л і к с Юсу п о в і Ті о г о ж і н к ар к н я г и н я і р и н а, 1лємінниця останнього ро^ сійського царя. Вони приїхали аж з Парижа — 3,000 миль — в справі ''честі" —
судити КоломбіюБродкес-тінг Систем за 'образу".
Т у т в и я в и л ась н е ті л ь ки суть "образи", але також і те, як 1916 року 49 років тому — Юсупов вбив божевільного монаха Гри-горія Распутіна і за що.
Вбивство сталось в па-лаці князя в тодішньому Петрограді. Перше Юсупов всипав отруту до вина, яку розбещений монах
пив, але Распутін не сконав. Пострши з револьвера не. звалили його-з ніг. Ро зл ю ч е н и й к н я з ь схопив якусь штабу і бив свою жертву по голові. Нареш-ті,Гвін кинув монаха під-лід в ріку Неву ~ і Распутін там сконав.
Коломбія Бродкестінг Систем , драматизувала вбивство на екрані в 1963 році в такий спосіб: князь використав свою жінку як ''приману" для Распутіна прийти в його палаЦі щоб й о г о в б и т и. Т е л е в і з І й н и й "князь Юсупов" каже: "Моя жінка аристократ-каї^багата, красива. Все, що Распутін бажає . .. серед своїх жіночих поклонниць"-
Сексуальна атмосфе-
«.і
ра" — Це була суть 'образи" для князя і його княгині. За цю образу вони вимагають від телепере-дачної корлорації князіз-ську суму відшкодування
— 1,500,000~доларів.
А за що Юсупов вбив Распутіна — через те, що монах фактично був німецьким    агентом, тобто
— з патріотичного почуття?
Анітрохи! Політично князь не мав нічого проги "старого хлопця" з його великою "притягаючою сиг: лою" серед аристократок, аж до цариці включно. 81 н убив Распутіна не через те, що той був агентом кайзерівської Німеччини і запродував Росію, але через . . . його розпусту.
"Поневолені ТИЖНІ
99
Щорічно в Сполучених (чн "збаламучених'*) Штатах Америки відбувається комічний ритуал: "Тиждень поневолених народів"! "Поневоленими" а-мериканські коїігресмеїи зважають ті народи, які визволились -з капіталіс-гичнр-поміиіииької ' неїзо-лі і са.\іі стали хазяїнами своєї долі.
— Як же народи можуть жіпи без панів, самі собі бути панамиг — кричить з обуренням сенатор Додд, великнії -плантатор.
— Та це ж — рабська чеііоля! — реве сенатор Джавітс (колинініїі Явін),' якніі ше вГдзначається тим, шо не їсть СІІНПСЬКОЇ ковбаси.
Р(;з\ міється, американські пани зарахоїл'ють до -''понеіизлених" народів також і р,ілі>ниГі укізаїнськіп'ї Уіар(а.   Колигь __ вр_іі и_ _._ме_ вверта.'іи на ньогЧ) ніякої уваси, ■ украпініи на'іиііа 'пі лросто "росіянами'', часом Ше і"і 7епе[) так називають. Проти цього сильно про'іе-стува7ін українські -^^"паг-р і от 11,' 'Г с ули і' 11 а„ ек:тіч дь н и х -смітниках, "і відн1)ш-ення.. американських   панів де-Ш.0 змінилося.   "     - ,
Між собою . американськії донкіхоти говорять інакше.
— ^\и плюємо на долю поневолених! — каже се-натор-плантатор Лодд. .
^ Але треба про них згадувати для розпалювання холодної війни, — аргументує сенатор-би:^-
несме.і . Джавітс . (чц колишній Явін).
Відомі), шо в СШЛ , є різні "тижні": "тижні дурнів",   "тижні брехунів",
. "тижні " же[)ун'ів", "тижні злодіїв" і т. д.   Па "тн/к-
' ні поневолеіінх народів ніхто'не звертає нам.\іен-шої уі'аги, за винятком екзильних "етніків". Тому
• -вони набули й іншу, правдиву назву: -"поневолені тижні" ...
А як уке справа мається в Канаді? Не дуже рожево. Поки шо в Канаді немає "['онсі'оленнх тижнів".
Але сп()ава "полінінн-ласі>". Кільканадцять [)о-ків іому керівннкії буржуазних ппртіїї "р:і[гго.м" у-свідомії.-ін, їдо канадські ,\к[)атііі мають велику силу — ба лот у. Толі й почали зіалуваїн про укра-їнцїіЗ'--4:__охшіш^сь_у " іш^
поневоле'них народів ...
— І-Знову'осмі.шиш■ се-' бе і нас!      хтось відповів йому зі слухачів.
~ ^'країнців у Канаді багато. Вони становлять-велику    силу. Віддайте свої голоси за мою партію, - а я обіцяю ., . ' — Пусті слова дурних, обіцянок!      йому перебили .. .
Менш крикливо звертався До "етніків" і лідер ліберальної партії Лестер Пірс()Н, прозваний ,"сі'.я. тим Діаііком". Він дуже хоті['. ''у{)яду більшості".
Вибори відбулися. І вийшло так, шо виборці, серед них і українці,' партію Донкіхота Канадського [тровалили,, а партії "сііятого Д\айка" не дати ніякої більшості.
Але той факт, шо в Канаді' немає "поневолених тижнів",, справляє велику прикрість для керівників КУК-у ("ку-ку"). Вони хочуть таких, "поіїеволених тижнів", тільки не "ритуальних?, як в США, а ^'лі-
Між Канадою і Споліі-ченими Штатами на вимогу останніх встановлено вел и ч езн и й транс м ісійн и й зв'язок електроенергії. Цей зв'язок мав би забезпечувати постчання шектро-ен^ргії з однієї країни в : другу, якщо десь сталася б аварія. __
9 листопада така аварія: сталась. Несподівано і раптом світло згасло — і 35г 000,000 людей в: усіх східних штатах і майже в усій східній Канаді — попали в темноту. Все, що рухалось силою електрики — тра.м-■ ваї, тролібуси, ліфти і т. д., - зупинилося на місці, ^ —■
• В темноті люди жартували.
В темній підземці в Торонто хтось сказав:
— А мо.же, вони скинули ядерну бомбу на Нью йорк?
Але ніко.муне було до сміху. Хтось ніби відповів: .
— Чи   вони скинули
лових
бомбу також на Торонто?
І знову ніхто не СМІЯв'
ся. Хтось інший заперечив:
Нью Йорк — то я ро-
Що ж, гі[)о деяких людей кажуть: "В нього довгий язик, а короткий [ю-зум".        Микита ВІШТА.
шивані українські сорочки, їли ііареннкн, галушки, напіть навчи.'інсь казати: "Я вас ліоблю".'
Точниіі переклад цієї *'любові" ~ 'звучить так:-ІІВіддайте за мене свої^ голосуй". ' ' - 'А най палкі ший з ліих, лідер консерваторів Джан Діфенбейкер, , який ' набуа ше й і[Шіу кличку — "Донкіхот Канадський", ось нещодавно в перевиборній кампанії обіцяв *'етні-кам": ■
— Якщо я знову стану прем'єр-міністром Канади, то обіцяю боротися за визволення ста мільйонів
зумію. Але при чому тут Торонто? Що ми завинили?.^ , .
В темноті почулось:
— Тільки то.чу, и{о вони не дістали—бітгьтосгЬ'' то мають- за це гніватись на нас?
Всі зрозу.міли, хто вони", і люди _в-темноті ви-бухли сміхом.
— Може американці ^-о-слали свою, морську піхоту до Ніагара Фоллс?
Знову — сміх. ' Раптом, засвітилось. Всі усміхнулись. Потім світло згасло вже на- довгий період. Тепер уже цілком-не було ■смішно ...
''Найкращий"^ жарт мала б сказати під час затемнення одна жінка в Нью Йорку: -
— Мій чоловік отам си*
ДОНКІХОТ КАНАДСЬКИЙ
дать з двома пляшками віскі і молодою дівчиною, яка доглядає дітей. Весело їм. Але я не .хочу йти пішки на 19-й поверх,-щоб з ними також повеселитись.