Середа^ 15 фудня, 1965 р.
**>КИПЯ І СЛОВО
и
Сторінка 5
й О^ЛЯд . • • .Степан МАЦіеВИЧ
0. КОСИГІН ДАЄ ЯСНІ ВІДПОВІДІ
Минулого тижня в Москві одобрено і видано для публікації зміст розмови Олексія Косигіна, голови Ради міністрів СРСР, зі спеціальним кореспондентом газети "Нью Йорк Тайме" Джеймсом Рестоном.
Рестон підкреслює, що це була найгостріша критика зовнішньої політики уряду США від часу, коли О. Косйгін зайняв пост голови Ради міністрів СРСР.
О. Косйгін обвинувачує уряд США в розпалюванні воєнного психозу всюди в світі і якраз ця агресивна політика США, спрямована проти Радянського Союзу, заставила Верховну Раду СРСР не тільки змінити рані-шу політику по зменшенню витрат на оборону, але й збільшити ці витрати — на 5 процентів.
(В Москві закінчилась сесія Верховної Ради СРСР, яка одобрила загальний бюджет на всі витрати на на-. ступний рік у сумі 105,000,000,000 карбованців (116,000,-000,000 доларів). З тієї суми 13,400,000,000 карбованців асигнуються на оборону — 5 процентів більше, ніж минулого року, і 12.8 процента всього бюджету).
НАРОДИ НЕ ПРОСТЯТЬ. Ви, — сказав О. Косйгін, — дієте проти інтересів Радянського Союзу і інших соціалістичних країн, хоч ми боролися разом проти спільного ворога в другій світовій війні. Ви тримаєте небезпеку війни перед очима європейських народів і європейські народи ніколи не простять вам за те, що ви не дозволяєте їм вижити своє життя в мирі. . .
з огляду на політику США у В'єтнамі, Західній Німеччині і інших частинах світу, О. Косйгін заявив, що іг^стріч з президентом ЛиндономДжансоном для нього не була б можливою. Більше того, хоч уряд СРСР хотів би поліпшити відносини з США, однак уряд Джан-сона тепер керується воєнними міркуваннями і яке-небудь політичне і торговельне співробітництво мі>4^ обома країнами стає надзвичайно трудним.
ВБИВАЮТЬ НЕВИННИХ. Вказуючи, що американці не можуть не бачити, якою справді є закордонна політика Вашингтона, О- Косйгін заявив:
''Я не можу погодитися, що ви маєте право вбивати беззахисних людей. Це доктрина права сильного вбивати слабого. І ви це робите. І всюди ви намагаєтесь втручатись і розширити війну . •.
Тільки гляньте на світове становище. Всюди.США дають підтримку колонізаторам, стороні гнобителів, а не гноблених ... Наші симпатії і підтримка завжди будуть по стороні тих, які знаходяться в ярмі поневолення. Ваша підтримка колоніалізму доведе до того, що народи постануть проти Сполучених Штатів ..."
ЗАХІДНА НІМЕЧЧИНА. О. Косйгін засудив поі^іти-ку США.у відношенні до Західної Німеччини, яка тепер озброєна і має все, що потрібне, для розв'язання ядерної війни.
"Вони (правителі Західної Німеччини), — сказав радянський прем'єр-міністр, — всього того добилися при вашій допомозі. З вашою допомогою західні німці тепер мають армію з 500,000 чоловік. Вони мають знання і вашу ядерну зброю на своїй території, і вони вимагають, мати свою власну ядерну зброю .____^
Це-нас турбує. Сполучені Штати по^стійно^ роблять все^ що можуть, щоб розпалити пристра(^ті^ і напруження V Європі. Чому ви озброюєте Західну Німеччину І натроюджуєте м проти нас, проти болгар, поляків, че-хословаків, угорців, румунів? Чому ви протиставите Західну Німеччийу нам і нашим друзям?"
ЗБЕРЕЖЕННЯ МИРУ. В своїй розмові О. Косйгін-знову й знову підкреслював, що найважливішою проблемою € збереження миру. "Ми хочемо зробити все, що можемо, — сказав він, — щоб війна не висіла над головами людей, щоб вони вижили своє життя в мирі, працювали творчою силою творчого розуму. Ми не хочемо, щоб напруження зростало де-небудь в світі... Цьому зусиллю США є головним бар'єром". Г
О. Косйгін відповів негативно на запитання про те, чи СРСР і США могли б працювати разом "за кращий світ у майбутньому", бо це означало б, що вони диктували решті світу, а це було б "рівнозначне фашиз-
О. М. КОСИГІН,
толова Ради міністрів СРСР.
КІНЕЦЬ ^^МІФУ'?
М и н у л о г о .тижня в Франції відбулися- президентські вибори. Кандидатів було 6,- а результати балотування стали "великою несподіванкою'' —
МОВІ
II
приголомшуючим ударом" для престижу і гордості президента Шарля де Голля, який вимагав *'масивної підтримки", але виборці відмовились йому дати цю підтримку.
В першому турі Шарль де Голль дістав 10,500,000 голосів (44 проценти), кандидат соціалістів і комуністів Франсуа М.іттеран — 7,655,000 (33 проценти), кандидат центристів Жан Лекашо — 3,700,000 (15.8 проценти). Інші значно менше.
Ще перед виборами де Л^олль заявив, що він зре-•зигнуе, якщо не отримає '*.м а с и в н о ї підтримки"; Той (1)акт, шо він її не одержав, вважають, іцо ЙОГО- вплив на французький . народ послабився. Про це писали по-різному: "Кінець міфові лс гран Шарля"; "Франція повертає до демократії"; "Народ Франції не задоЕОле-ний полггикою де І олл-я^ і т. л., і т. п. . (
Багато правди є в тому,_^ то д^ Голль всі^ановив '/рсобисту владу", звівши парламент до "гумової печатки".
Але чому така "радість" в США, Англії, навіТь у, Канаді? Ось чому: де Голль хоче, нюб США забралися з Європи; він вів політику на розбиття НАТО; він загородив шлях Англії, до, спільного європейського ринку- (щоб над ним не встановили контроль а н г л о-сакси);
потім повів політику бойкотування цього ринку-^ боку Франції.
Іншими словами, де Голль є надто незалежним для правителів США і Англії. ~^ \
За конституціІЕю Франції, другий тур балотування відбудеться 19 грудня. Кандидатів буде лише двох — де Голль і його найближчий суперник Міт-теран. Опит громадської думки дає де Голлю 60 процентів голосів, іМітте-рану'— 40 процентів. * * *
ЦИНІК І "ЮДІ"
'ТОДГ' — це по-англійськи "юнілететерал декла-рсйшон оф індепенденс'* (одностороннє проголошення . незалежності) в Півленнній Родезії. Цинізм (і від того цинік) пояснюється так: безсоромність, нахабність, грубість. Вони йдуть впарі.
"ЮДГ' — це расист Ян Смит, який незаконно проголосив "незалежність" Південної Родезії — панування білих расистів (яких там лише 217,-000) над чорними (яких е 4,000,000).
Цинік —ще Геролд Вил-сон, безсоромний і нахабний лейбористський прем'єр-міністр Англії.
Цинік Вилсон обманув громадську думку Англії, членів Організації Об'єд-нашіх Націїї, членів Бри-іанської співдружності, одним словом — світову громадську думку.
Він добре знав, що білі расисти в Південній Родезії проголосять свою "ЮДГ'. Знав — і абсолютно нічого не робив. Знав і обманами просте-
В ОБЕРТАЮЧИХ ДВЕРЯХ
лював шлях для **ЮДГ'.
Він міг послати англій-ські збройні сили і здушити незаконний уряд Яна Смита.' Досить було
лейбористському урядові -перестерегти, що здушить расистський уряд Південної Родезії, застосовуючи збройну силу, щоб загородити шлях до "ЮДГ*.
Але "юди" так не роблять.
Н а в іть економічний бойкот Англії — це цілковитий фарс. Минулого тижня Г. Вилсон категорично відмовився встановити ембарго на нафту, навіть зупинити танкер, який везе 12,000 тонн нафти до Південної Родезії.
Африканські держави дали Англії ультиматум здушити расистський уряд Яна Смита. Але шо відповів лейбористський у-ряд? Він буде захищати расистську Південну Родезію збройною силою від будь-якого "червоно-
го або чорного народу".
Якщо в Африці буде колись велике кровопролиття, то за те будуть винні не тільки білі расисти, але й всі уряди, включно з лейбористським, Англії, які обманом, якщо не можуть силою, зберігрють свої колоніальні позиції. * * *
ЦИРК у КОНГО
В статті з Леопопьві-ля, столиці Конго, журналіст Джозеф Лелівельд писав: "Тяжко сказати, що Касавубу зробив за п'ять років незалежності Конго, АЛЕ ВІН ВИЖИВ, а з ним президентство".: Стаття була поміщена в тижневому журналі газети ''Нью Йорк Тайме".
Але ще не висохло чорнило, як в Конго стались ''зміни". Головнокомандуючий, конголез ь к и ми збройними силами генерал-майор МобЗ'Ту прийшов до президента Касавубу і тоном наказу заявив: 'Теть! Від цього дня я — президент і вся влада в Конго!" \
І Касавубу, убивця (разом з Чомбе) Патріса Лу-мумби, ^'пішов".
Це, звичайно, — цирк. Ал^ за його завісою криється > ось що: імперіалісти, очевидно, рішили, що в Конго потрібний для них **сильний президент", щоб краще і легше експлуатувати величезні природні багатства цієї нещасної країни.,Поки що: в Конго проходить те, що рішають імперіалісти. Але — поки що!