Понеділок,ЛЗ квітня 1987 р
«ЖИТТЯ І СЛОВО»
СТОРІНКА 9
Народна Республіка Ангола (НР А) розташована в Пів-денно-Західній Африці, включає також округ Кабінда, йідокремлений від основної частини країни Республікою Заїр^ Територія -- 1,246,700 квадратних кілометрів.
Населення — 8.2 мільйона чоловік (1981 р.): близько 35 процентів — банту Конго (баконго і амбунду), 60 процентів — західні банту (овім-бунду, овамбо, гереро, нья-; нека та ін.). Столиця — Луанда (понад 1.2 мільйона жителів). Адміністративний поділ — 18 провінцій. Офіційна мова — португальська. Грошова одиниця — кванза = 100 луеям. Національне свято — День незалежності (1975 р.). Біліша частина населення сповідує анімістські культи. Поширене також християнство. V
Ангола — республіка. Діє Конституція НРА від 1975 року з наступними-змінами.
Глава держави —- президент. За конституцією президентом НРА є голова МПЛА — Партії праці. Він же очолює найвищий орган законбдавчої влади — однопалатну Народну асахмблею, шо складається з 206 депутатів, які обираються строком на три роки на конференціях виборщиків усіх провінцій, Найвищим органом державної адміністраці! є Рада міністрів — уряд, очолюваний президентом республіки.
Політичні партії і об'єднання. МПЛА — Партія пра-
НАРОДНА РЕСПУБЛІКА АНГОЛА
5 ^-.г^Ндалатандо
5^ ТТ,
Луена
5^;^   .    /Уамбо.      ■ ггт
^^Мссаьюдпії .Менонге І ;: • ■ • • .Кас і ипа    / Е І   . Шганже; ■\ V
(Територія  . І /:
ці ^ партія робітничого класу, що спирається в своїй діяльності на ідеї марксизму-ленінізму. Єдина в країні. Створена 10 грудня 1977 року. Налічує більш як 32 тисячі членів і кандидатів. Голова — Жозе Едуарду душ Сан-туш. Національні об'єднання ангольських трудящих — засноване в 1960 році. Налічує близько 600 тисяч членів. Входить до Всесвітньої федерації профспілок.
Ангола — слаборозвинута в економічному відношенні країна. Близько 80 процентів населення зв'язане з сільськогосподарським виробництвом. Важливе значення має видобуток алмазів, залі зної руди, нафти,; мідної руди. Розвибається обробна промисловість. Експортуються: алмази, кофе, нафта, залізна руда, сизаль, кукурудза, цукор, деревина; імпортуються: машини, промислове устаткування, сіль-, ськогосподарський реманент, тканини, одяг, взуття.
Перші дослідження берегів
Аляски    були    проведені у
тридцяті роки вісімнадцятого століття експедиціями П. Нагібіна, В Берінга, А. Мельникова, І. Федорова, М. Г в о з д є в а . Та л и ш е з експедицією О. Чирикова, яка відбулась у 1741 році, зв'язують власне відкриття А л яски; А всьо го до кін ця ць о го стеліт т я б у л о проведено більш як вісімдесят російських досліджень і торгових експедицій, у 1784 році купець Г. І. Шеліхов заснував на острові Кадьяк перше російське поселення. Центром таких поселень невдовзі стало місто Новоархангельск (нині Сітка).
Володіння А ля с кою п р и в о д и л о Росію до постійних конфліктів з Англією і США. У 1821 році царський уряд заборонив— іноземним суднам плавати уздовж берегів Аляски, але вже через три роки змушений був надати спочатку С НІ А, а потім і Англії пільгові умови мореплавства і торгівлі у цьому районі. В 1834 році
почал ися самрв ільні з а гарбання   з е мель   торговим й '\ компаніями   при підтримці англійського уряду.
Військове ста н о в й ще Росії н а Ал я с ці було дуже неміцним. У період Кримської війни у держави не було сил, щоб захищати російські п оселенн я у Півн і ч ній Америці. В цих умовах царський уряд вирішив продати Аляску. З двох можливих покупців — СиіА та Англії — Росія віддала перевагу США, розраховуючи на їх підтримку у боротьбі за. ліквідацію умов Паризького мирного догові О ру 18 56 року. І за договором 18(30) березня 1 8 6 7. р о к у А л я с к а була продана США за 7.2 мільйона доларів (менш ніж за 11 міл ь йоні в карбо ва н ці в).
\   Деякий час півострів був у ; в ідан ні в і й е Ько вого мі ні стер -ства; потім був округом, а з 1958 року— штат США ■
("Робітнича газета", Київ).
В кожну українську хату — ''Життя І слово"!
СЬОГОДЕННЯ ВОЛИНСЬКОГО СЕЛА
В селі Бірки Дюбешівсько-го району на Волині відкрився новий дитячий садок на 90 місць. Цей об'єкт започаткував здійснення генерального плану перебудови села, де майже кожна сім'я — багатодітна. 35 жительок села носять почесне звання «ма-ти-героїня». Вони народили і виховали по десять і більше дітей. До Бірок прокладається нова автотраса, впорядковуються вулиці. Буде споруджено нові будинки для хліборобів, медичну амбулаторію, реконструйовано будинок культури.
Поліпшення житлових і культурно-побутових умов селян проводиться за спеціально розробленою крмгшекс-ною програмою соціально-культурного будівництва на Волині. Самобутнє «обличчя» поліським селам гарантують розроблені інститутом «Волинь-агропроект» більш як два десятка типових проектів, у яких враховано природно-кліматичні особливості краю. Прискоренню робіт сприяє створення госпрозрахункових колгоспних будівельних бригад, широке використання місцевих будівельних матеріалів . На кінець нинішньої п'ятирічки в селах рбласті буде споруджено понад сто шкіл, 132 дитячих садки, понад 110 клубів та будинків культури, десятки торговельних центрів. Будівельники здадуть в експлуатацію майжеіЗСЮ тисяч квадратних метрів житла,  що рівнозначно появі близько тридцяти нових сіл.
ЗіновійЖИЖАРА, (РАТАУ).
ПІСНЯРІ ПОКУТТЯ
Запальні коломийки з-понад берегів гомінкого Пруту взяли з собою на свій перший концерт у столиці України учасники фольклррно-ет-нографічного ансамблю сіл Вовчаківці, Троїця таПідви-соки Снятйнського району Івано-Франківської області. Успіхові новоствореногр колективу на сценах Києва передувала тривала й копітка підготовча робота аматорів.
Створити неповторний репертуар допомогли, передусім старі люди, ті, хто пам'ятав традиційні обряди Покуття. Так до репертуару хорового колективу з Під-високого були включені давні пісні «Ой зацвіла черемшина», «Пустіте нас», «Огірочки-пуп'янрчки», «Ой, на горі льон», «Біло-біло-білоданчику», веснянки, щедрівки, жартівливі коломийки. Чимало пісень виконуються у вигляді пісенно-ігрових забав, до яких можуть приєднатися і глядачі.
ГУМОР
ВОРОГИ
я цього
ича
ненавиджу.
— Я теж.
— Або ти кілько йому винен?
СКРОМНІСТЬ
Крити к до понаткую-чого письменника:
— В одному можу вас запевнити, що літературної премії ви не дістанете.
^ Не шкодить! Волію, щоби всі питали, чому я не Йгстав нагороди, ніж мали б питати, чому я дістав нагороду. .
ЗИЗббкЙЙ СУДДЯ
Перед ЗИЗООКИМ суддею стоїть двоє свідків.
— Як називаєтеся? питає   суддя   першого свідка.
— І ван Тру ш ка, — відпов і дає дру ги й с в і до к.
— Я вас не питаю, —
звертається суддя до другого свідка.
— Або я щось кажу. >— каже перший свідок.
ОДНА КОРИСТЬ
Прибігає ш и н кар до Івана:''■ •'У',
— Іване, ти мені дав вексел ь і з під п ис о м чоловіка, який вже давно
\ небіжчик.
— І що з трго?
— Ну, як ;ВІН тепер може
викупити вексель, як він не жиє?
— А ти гадаєш, що якби він жив, то викупив би?!
НЕ МУЧИВСЯ
■„ А давно помер ваш муж?
:      За два дні по шлюбі.
— Ну, то бодай довго не мучився.
чужі МОВИ
— Я вже взяв три лекції англійської..;.
— Ну, і як?
— Знаменитб! Можу вже говорити з англійцем, який взяв три лекції української мови.
ВУЙКО НЕ ЗНАЄ?
л  — Дивися, мамо, який наш вуйко лисий, — як . коліно.
— Тихо, ще вуйко почує.
— Або вуйко ще про це не знає?
КЛОПІТ
Івась був нечемний і тато хоче його добре вибити. ; — Не бий його тепер,— каже мати, — покараєш, як він друг и й р а з та к е зробить.
— А як не зробить?
^1 САТИРА
У ШКОЛІ
— Що зробив Наполеон, як вступив на престол?
— Сів. ;
У СІЛЬСЬКОГО ЦИРУЛЬНИКА
.      Кілько  візьмете за
ви рвання зуба? — Два золоті за годину.
ГІРШЕ ЛИХО
Знаєш, що є більше
неприємного за будильник, що має дзвонити? V
— Так, це будильник, що дзвонить. ,
У СУД!
Одного дня адвокат захищав двох злодіїв: першого за крадіж уночі, а другого за крадіж удень.
Обороняючи другого, сказав:
Па н про кур ато р обжалував першого мого клієнта за те; що крав, корйотуючись покровом темної ночі. Ц ь о м у клієнтові закидає, що безсовісно крав у білий ден ь. Тож я. л ита ю п р о кур о р а, к о л и ж , в л аст и в о, має ч о л о в і к красти?
НЕ ВАР'ЯТ
По суді адвокат до свого клієнта: .'[Кі ■./■^^.\:Ви ж чули. Як. я доказував судові, що ви є вар'ят, і не відповідаєте за свої вчинки і тільки через це вас звільнили. А ви тепер в і дмов л я єт ься заплатити мені гонорар!
— Бо я такий вар'ят не є!
НАШІ ДІТИ
Батько: Чекай, обірванцю, я тебе навчу курити!
Син: Не треба, тату, я уже вмію.
ЩЕ МАЛО?
Ти мене цілуєш тільки
т од і, як потребуєш гро шей, — сердиться чоловік на жінку:
То це ще не зачасто?
ОЦІНКА
— Так  ви  в ніщо не
вірите? .
— Та к: м о ж у вірити тільки в те, що сам зрозумію!
— Ну, так» у такому випадку справді можете в ніщо не вірити.
СПОСІБ ПРОТИ ХОЛОДУ
— Тобі не холодно, Іване? -
— Та чого? Як відчуваю холод, то починаю думати про податки й зараз же мені стає гаряче.