СТОРІНКА!
«ЖИТТЯ! СЛОВО»
Понеділок, 8 червня 1987 р.
Тбрното, Онт; •—■ в днях 22-24 травня в і дбулося засіда ння Н а ці ональ-но г о управління Канадського Конгресу Миру (ККМ). Прибули на важливі дискусії члени управління з усіх кінців країни. '-^^
Під час детального і ши р о кого о б г о во р ення канадських та міжнародних подій, члени управління підтвердили думку, що найважливішою проблемою сучасності, яка має перевагу над усіма іншими, це -— проблема дальшого виживання людського роДу на планеті. ^/^^ ■": ■
Управління обговорило звіти голови Виконавчого Комітету ККМ Лаврентія Прокопчака та виконавчого директора Гордона Флавер-са, які чітко зобразили теперішній стан Конгресу, аналізували його діяльність і підкреслили життевоважли-вість дальшого розвитку і перебудови ККМ, всіх його м і сце вих та про він ці й них рад. Після широкої та позитивної дискусії звіти були одностайно схвалені присутніми.
Також виступали на сесіях запрошені гості: північно-американеький представник секретаріату Всесвітиьої Ради Миру в Ґельсінкї Ррберт Принс по питаннях світового руху за мир і його н е в і д к ла д ні з авда н н я; колишній алдермен міста
Венкуйера Брюс иорк про недавній Діалог за мир в Москві, на якому в і н представляв Конгрес Миру в делегації від Канадського Мир ов р г о Союзу і ч л е н управління К К М проф. Джеймс Стіл, який щойно повернувся з конференції в Лівії на відзначення першої річниці американського терористичного бомбардування тієї країни. Навколо всіх з в ітів роз гор ну лися жваві дискусії.
Канадський Конгрес Миру підтвердив свою підтримку і участь в кампанії Виборчий обов'язок за мир, я ка проводиться заходами Кана дсь к о г о Мир о в ого Союзу, провідним Членом якого є ККМ. В кампанії виборці виповняють анкети, в яких вони обіцяють голосувати в наступних федеральних виборах лише за кандидатів, які діють за мир і роззброєння. В процесі популяризації і проведення цієї кампанії члени ККМ роздаватимуть різні матеріали про позиції Конгресу по ;питанняX збереження миру.
Члени управління вітали висту п п рем'с р-міністра Канади Браєна Молруні, в якому він висловив канад-с ьку підтримку прое кту угоди про ліквідацію всіх ракет середньої дальності в Єврогіі. На думку учасників засідання, розв'язання цієї
Продовження творчості Чарлса Джордана
Коли відомий співак народних пісень Чарлс Джррдан помер в червні 1986 року, Канада втратила вида хно г о ар ти ста і відданого гуманіста. Він був од н й м з за с н о в н и кі в профспілки артистів АК-ТРА, довголітнім борцем за мир і захисником канадського суверенітету.
На протязі багатьох років його ліричний баритон лунав п о націонадьному та м і ж на роди ому радіо, телебаченню і на коцертних сценах, відспівуючи пісні канадських лісорубі в, рибалок, шахтарів, фарме-рів.
Щоб сприяти продовженню муз и чної спадщини Чарлса Джордана, в честь артиста засновано фундацію, яка спрямована на надання річної дотації для""вйставки та розслідування канадської музики. Фундація зорганізована при Інституті канадської музики Торонтонського у ні верситету.
Першим з серії ПІДПриЄМ-:
ств на користь фундації буде
концерт 18 червня ц.р. о 8чй ґрдині вечером в МасМіІІап ТНеаие. 80 Оиееп'з Рагк С ге5 се ПІ ( Ь е И і п СІ ї її е МсЦаидКііп РІапеїагіит) в Т р ронто. В програмі візьмуть участь відомі канадські артисти, серед яких — Лусіо Агостіні, Фред Наполі, Джойс Солливан, )Онтонськйй театр танцю, юнтонський єврейський народний Xо р V г рупа * * Травеллерс". К витки в ціні $15.00, $10.00 для літніх громадян. За дальшою інформацією можна зв'язатися по телефону в Торонто 925-8094. -
проблеми стане стимулом до дальших договорів по шляху ро3 3брбєння планети і. канадський уряд мусить робити все в своїх можливостях для сприяння цьому ' процесові.
Також рішено розробити в найближчому часі самостійну кампанію Конгресу по д е мі лі та р и за ції кана де ько ї півночі і створення там зони миру. ■
На одній з сесій засідання
обраний національним віце-президентом КК М Довголітній борець за мир і активіст Конгресу професор Джеймс Стіл з Оттави. Щоб сприяти роботі Канадського Конгресу Миру створено бюро в столиці. ^/-л-:,' ■ ,*
РАДЯНСЬКО-КИТАЙСЬКЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
Москва. Тут з 11 по 13 трав н я п р о X од и л 6 2 - е з асідання радянс ьк о-китайської комісії по ек он ом іч н ом у,, торго вел ь -ному і науково-технічному співробітництву. '
Під час переговорів було в і дзначе н р зр оста н н я торгівлі,. в тому числі між ; л р и ко рдо н н и ми ра й о на м и о б о X краї н , ш л я X и її дальшого розширення. Д осягну тр домовленостей п ро подання Радянським. Союзом допомоги Китаю в будівництві пррмисловИX підприємств. Намічено ряд проектів з використанням нових форм торговельно-екрномічнРго спів робітництва. Сторони відзначили, що за минулий період встановилось і розвивається довгострокове науково-технічне співробітництво. Було також р о з гл я ну т р перспективи розширення з в 'язків м і ж Р адянським Союзом і Китаєм у сфері освіти, планової діяльності і ви с т а в Р ч ного о б мі ну. Наступне засідання крмісії відбудеться навесні 1988 року в Пекіні!
ЗУСТРІЧ ШЕВАРДНАДЗЕ З МІНІСТРОМ АФГАНІСТАНУ
у Москві відбулася зустріч міністра закордонних справ СРСР Едуарда Шеварднадзе з міністром закордонних справ Афганістану. Афганський міністр поінформував про Xід національного примирення.
З радянськрї сторони було підтверджено, щр СРСР і далі готрвий подавати дрпомргу і с при я нн я Афгані ста н ові у його зусиллях, спрямованих на припинення кровопролиття, для забезпечення економічного і соціального розвитку країни.
Ліон.
У лірнському
палаці правосуддя 11 травня відкривіся судовий процес у справі Клауса Барб'є. Він обвинувачується в найтяжчих злочинах проти людства. В ррки німецької окупації на посту шефа гестапо Ліона він зд об у в зловісну кличку "Ліонського м'ясника" за садистське катування і звірячі вбивства учасників руху опору, за організацію облав серед м и р но го насеЛення і депортацію багатьох тисяч французьких громадян, у трму числі М а л о літні X діте й, у гітлерівські табори смерті, де вони були приречені на неминучу
зйгибель. Відразу після закінчення Другої світової в і й н и а мер икан ські рпе ц-службй завербували Барб'є, сховали в ід р о з шу кі в французької поліції. Потім під чужим ім'ям переправили в Латинську Америку.
Фран цуз ь ке пра в о суддя вже двічі — в 1952 і 1954 роках — засуджувало Барб'є до смертної кари, але обидва рази заочно. Лише після п о в а л е нн я військ о в о ї диктатури в Болівії його було видано Франілії в лютрму 1983 року.'
Пере д б а чається, щ р процес триватиме гтонад два місяці. ■V.
- - ш
у-;, Відень. — ■'. Тут ,, післ я короткої перерви в роботі
віденської зустрічі держав-учасниць наради з питань безпеки і співробітництва в Європі відновились консуль-тації в питаннях скорочения збройних сил і звичайних озб р о є н ь в є в роп і. Чергова зустріч представників країн" Варшавського Договору і Н АТО відбулася в посольстві Польської Народної, Республіки.
Глава делегації СРСР у^ своєму виступі привернув у ва гу до висунутої радянсь-
ким керівництвом кріїкрет-ної пр о гр а м и дем і лі тар и з а ції Європи і закликав інтенсифі-к у в а ти роботу як са м ої віденської зустрічі з воєнио-п олі т и чної пр о бл е мати к и, так . і консультацій щодо н о в и X переговорів ; про скорочення збройних сил і; звичайних озброєнь в Європі від Атлантики до Уралу. : 14 травня у австрійській столиці почався черговий раунд віденських переіово-рів про взаємне скорочення збройних сил і озброєнь в центральній Європі.
ЗУСТРІЧ М.
15 травня Михайло Горбачов зустрівся з Прем'єр-міністром Франції ЖакоМ Шіраком, який перебував у СРСР з триденним офіційним візитом. . ^
Оснрвна частина розмови була присвячена франко-радянським відносинам. Вони, сказав Михайло Горбачов, потребують значних імпульсів, щоб у повному обсязі відродити їх колишній дружній характер. Ми проти ЇХ: ослаблення, вважає м о, що СР С Р і Франція несуть свою частку вели кої від по в ідальн о с ті, особливо на нинішньому поворотному етапі міжнародного розвитку, і можуть багато зробити позитивного. Поки щр цьому заважають заста р і лі комплекс и і стерео ти пи м и слення. Бул о звернуто увагу Жака Шірака на те, що ра дянсь ка громадськість із здивуван-ням і занепокоєнням спостерігає за проявами антирадянізму, які посилилися у Франції.
Жак Шірак говорив про бажа ні с ть виправлення; франко-радянських відносин
шляхом практичних заходів у економічних зв'язках, у сфері наукового і культурного співробітництва, висловив деякі пропозиції.
Відбувся ґрунтовний обмін думкам и з питань роззбр оєнн я, з в іль н ення Європи від ядерної зброї, про позицію, яку зайняли країни НАТО і міжнародна громадськість щодо ініціативи Радянськогр Союзу по РСД і оперативно-тактичних ракетах. Михайло Горбачов висловив надію, що французьке керівництво внесе конегруктивний вклад у пошуки домовленостей, які б дали змогу зробити перший вирі шал ь ни й крок до реального р р з з броєння, чо гр чекають усі народи і що полегшило б досягнення к р у т о г Р п о з и т и в ного повороту в усій світовій по^^іітиці. ..
Бул о поруш єно інші питання, в тому числі питанн я в с есв іт н ь о г о значення — прр подолання бідності у величе з ні й части н і світу і необхідність нових відносин "Північ-Південь".
(ТАРС—РАТАУ).
