Понеділок, 9'жовтня 1967 р.
'•ЖИПЯ І СЛОВО"
Сторінка 11
ДОБРЕ ПРАре ЖІНВШЛ У
ПОЩОМ з ТОРОНТО до ВЕНКУВЕРА
Венкувер» Б. К. — На
місячних зборах членкинь жіночого відділу ТОУК у Венкувері, які відбулися 10 вересня, зроблено підсумки з проведеної праці в минулому сезоні, особливо з праці в організаційній кампанії за фон^ домт На квоту $300 ми здобули $900. З цієї суми осталося $600 на наші місцеві потреби. Отже ми добилися великого успіху в організаційній кампанії.
Успіх завдячуємо нашій кандидатці на зірку, якою була Марія Шандрова. Вона сама зібрала на лісти $239.25 фонду, пожертвувала $100, спродала на $78.75 квитків на розіграв-ку ляльки з України. В цьому допомогли членки-ні відділу. Решта грошей вплинуло з різних підприємств, з продажу домашнього печива під час Шевченківського концерту в Квін Елизабет театрі, з якого вплинуло $60.35.
Ми відбули два великі бенкети спільно з чоловічим відділом, а це — золоті весілля в честь друзів Ромиків і Гошовських, з яких вплинула поважна сума грошей на організаційний фонд. Честь їм за це і щира подяка від наших відділів. Також на наших зборах ми відзначили наших членкинь з їхніми днями народження. З цього, приводу Анна Дорош пожертвувала $15 фонду. Успішно пройшов вечорок для відзначення родинних днів для Анни Голінської і Едни Кулій. Обидві вони склали пожертви на організаційний фонд — А. Голінська.$15, а Е. Кулій $10. Дочки Голінської Викі і Мері та невістка Енні склали $5 фонду, сваха Долінської — Деревенко склала $2 і Силка Олковик $2. Разом $49. Заряд нашого відділу щиро їм дякує. Рівнож дякуємо дочкам Голінської   за прекрасний чторт
для матері, яким ми уго-^щали всіх   присутніх на вечорку. _
Щиро дякуємо Катерині Чернецькій (колишня Лакуста) за висвітлення фільму на цьому вечорку, знятого з нашого спільного , з Нью Вестминсте-ром фловту під час параду для відзначення 100-річчя Канади. Фловт був на парадах в кількох місцевостях і здобув визнання в трьох місцевостях. В одній місцевостгі фловт   був. відзначений
трофеєм вартості $20, а в другій місцевості був нагороджений готівкою в сумі $20.
Членкині нашого жіночого відділу і членкині з Нью Вестминстер працювали днями і ночами,~1цоб вдекорувати фловт квітами з пластики. З квітів ми зробили візерунки. Для декорації фловту ми зробили 3,800 квіток, а для декорацій автомобілів — 5,700 квіток. Ініціаторами фловту були членкині з Нью Вестминстер.
Ми також взяли участь Е слов'янському пікніку, присвяченому 100-річчю Канади, який відбувся 2 липня в Шведському парку у Норт Венкувері. На пікніку, виступали мистецькі колективи слов'янських організацій, в тому числі і митці ТОУК. Жінки на пікніку угощали гостей різними слов'янськиг ми стравами.
На наших зборах ми читали обіжники від Крайового Жіночого Комітету ТОУК і Конгресу Канадських Жінок. На їх заклик допомогти жертвам війни у В'єтнамі, ми вислали $15.
-Перед нами новий сезон організаційної діяльності. На зборах вибрали ми ініціативний, комітет до ба-зару з трьох членкинь. Поважїіе число членкинь зголосилося до праці в підготовці збірки звичайних і вишііваних речей на базар.
Ми закликаємо наших членкинь і читачок нашої преси допомогти зробити наш базар успішним. Базар відбудеться 23, 24 І 25 листопада. Часу ще багато, але коли ми вчасно візьмемося до праці, то успішно її заверніимо.
Анна ГОЛИК.
Подяка учасникам збірки фонду на голоси кандидатки на зірку окружного пікніку
Гемилтон, Онт. — Готуючись до окружного пікніку РЗТ в Палермо 13 сер пня, гемилтонський відділ РЗТ номінував кандидаткою на зірку пікніку Теклю Липку. Кандидатка на зірку попрацювала досить добре: вона з допомогою членкинь і членів відділу зібрала $247 фонду на лісти. За це їй належиться щира подяка. Подяка належиться товаришам Прокопюкам, в хаті яких відбулася забава в користь голосів для кан-
ТЕКЛЯ ЛИПКА, зірка окружного пікніку РЗТ в Палермо, вибрана гемилтонським відділом.
дидатки на зірку, як також всім присутнім на забаві. Також щира подяка належиться товаришкам Лукасевич, Бажансь-кій і Сякалюк, які допомагали кандидатці .обирати фонд на лісти. Кандидатка щиро дякує своєму чоловікові Андрієві, який багато допоміг у її праці.
На окружному пікніку, який був пікніком Гемнл-тонської і Торонтонської округ, проголошено Тек- ^ лю Липку зіркою нашої округи, нагороджено її лентою. ,
Погода в часі пікніку була дуже гарна, притягнула на Українську площу в Палермо багато' людей з двох округ. На пікніку виступив , наш Жіночий хор "Берізка" під керівництвом Марії Стефапи-шин і Мішаний хор імені Матвія Поповича з Торонто під керівництвом Йосипа Голоська. ~
- Зараз починається в" нас новий осінньо-зимовий сезон. В" неділю, 1 жовтня, в нашому УРДомі відбулися окружні наради РЗТ, на яких прийнято план праці. Треба, буде доложити старань, щоб, провести план праці; в. життя. Будемо старатися виконати завдання нашого відділу.
/   Андрій ЛИПКА,
Венкувер, Б. К. — Іноді людина сидить довго на одному місці і уявляє собі, що знає цілу Канаду. Таке було і з нами, поки через обставини наніого здоров'я не виїхали до Венкувера. 17 вересня.ми покинули наш любимий Пікірінг і виїхали поїздом з Торонто на захід;
Насамперед ми побачили онтерійські ліси, з їх невеличкими горами. Ліси не тільки прикрашують країну, але й дають великий прибуток — будівельний матеріал, папір тощо. Не дивно, що Канада має так багато паперу , Але чому він такий дорогий?
Через Вінніпег ми переїхали вночі, нічого не бачили. Аж десь коло Рі-джайни нам розвиднілося. Як ми в'їхали в Південну Алберту, то побачили картину, яка нам виглядала напівсагарщиною. Ніде не видно дерев, ані навіть кущів. Трава посохла, рідко де можна побачити фармерські оселі. їхні хатини убогі, не. мальовані. Аж не віриться, що це в Канаді. Землі в цих околицях мають якийсь мінерал, бо не хочуть на іпіх рости ні трава, ні дерева (бодай мені так здається). Десь-не-десь, в до-ліїнах, пасеться худоба. В одному місці ми побачили телефотпчний провід на тонких стовпиках. В Онтеріо так багато дерева, що аж гниє, а тут бракує відповідних стовпів для телефонічного проводу. Тут потрібна допомога уряду.
Гарні землі побачили ми коло Келгарі. За містом вже починаються гори. Природа тут дуже гарна. Не могли ми налюбуватися нею.
В Британській Колумбії побачили ми високі' годи. Одна гора гарна, а друга ще гарніша і вища. Моя
Коли осінь у природі і на душі
Летять журавлі над гаями, Жар уже на квітах погас. Ходімо, Ганнусю, полями, Молодості згадаєм час.
Пройшли наші літа молоді, Старість неждана наспіла, А юність, як ті журавлі, У минуле відлетіла.
Летять журавлі над гаями, Вже осінь гаї золотить. Залишилась любов між
нами,
Душа за літами тужить.
Іван ШИМЧИШИН.
Торонто, Онтеріо.
дружина почала боятися, щоб котра гора не зсунулася. А мені видалося, що ми попали на Місяць. Бо ми таких гір, як Скелясті гори, ще не бачили в своєму житті.
Сіпіарська зал і з н и ц я прокладена^ давно. Тоді ще не_було такої—розвинутої техніки, як тепер. То мусіли люди вручну працювати. Це була тяжка праця і тяжкі умови праці. Тут багато людей загинуло коло праці, між ними українці й інші слов'яни. Тепер модерний час. І той час хможе вимагати від компанії, щоб залізницю перебудувати.
Декуди залізниця проходить небезпечними місцями, попри ріку Фрей-зер. в різних місцях стікає вода з гір, бо сніг на горах літом постійно топиться, не вспіває розтанути до осені, коли в горах знову паде сніг.
Саме місто Венкувер дуже гарне. Це є портове місто, розташоване на узбережжі Тихого океану. Місто побудоване в долинах і на горбах. На другий день наші друзі Кади-ляки запросили нас на вечерю. Ми з ними відвідали відо\|ого всім Н. В. Колісника, колиш нього алдермена міста Вінніпегу. Кадиляки повозили нас по місті і вивезли на гору, звідки видно було все місто.
Ми з дружиною. дуже задоволені тим. що побачили у Венкувері. Ми вдячні друзям Кадилякам за гостинність і за все добре.
Дмитро ЗАПОТОЧНИЙ,
ЇХ ДОЛЯ — ЗЛИДНІ
"Ви повинні піти до шахт, тоді побачите, чому ми протестуємо", — сказала болівійська жінка кореспондентові газети. "Нью йорк Тайме" П. Монтгомері, який приїхав у Болівію.
Кореспондент зробив, як вона радила, і побачив, що'чгірники поблизу болівійського міста Уануні живуть у жахливих злиднях. Вони заробляють-не більше 25 доларів на місяць, туляться в халупах, постійно голодують. Щоб придушити почуття голоду, гірники жують листя кокі — рослини, яка містить наркотичні речовини. У жахливих умовах життя болівійців., в байдужому ставленні до них ни-, нішнього військового режиму, і лежить коріння народного незадоволення.