Понеділок^ 6 липня 1987 р
«ЖИТТЯ І СЛОВО»
СТОРІНКА 11
НА ЗБОРАХ ВІДДІЛУ РЗТ У ВІННІПЕГУ
Вінніпег.^ На зборах членства відділу РЗТ у Вінніпегу, які відбулися 11 червня, фінансова секретарка Іванна Романишин і здавши фінансовий звіт за останній період, прочитала список хворих членів і членкинь. На списку звичайні хворі, з хронічними недугами, немічні. Одні вдома доліковуються, другі перебувають в госпіталях на лікуванні, треті в «норсінг гом», в домах для старих і немічних. Всіх їх час від часу треба відвідати, поговорити з ними, донести їм до відома, як ми проводимо роботу у відділі без них. Навіть таких відвідується, з якими важко або й неможливо розмови-тись. Секретарка читає імена хворих,: а членкині-опікун-ки Марія Новосад,Юлія Кар-пінка, Юлія Сусукайло і Ант на Хома звітують за кожного і кожну з хворих, як справа мається з їх здоров'ям. Анна Хома, яка очолює опі-кунчий комітет, має найбільше що сказати про хворих, бо має великий досвід в своїм обов'язку, набутому роками. Відвідують хворих і
члени заряду і члени контрольної комісії ~ Юлія Кунь-ка, Ольга Павличин і інші. Усі вони прашоють з почуттям організаційного обов'язку.
На щіх зборах один з делегатів на 29 Конвенцію Робітничого запомогового товариства — автор цих рядків —здав звіт перед зборами з конвенції, яка відбулася в УРДомі у Вінніпегу в днях 16, 17 і 18 травня. Звіт був у формі огляду, згадано було концерт в УРДомі під час конвенціїішо був присвячений 65-річчю Робітничого запомогового товариства. Вказано було на резолюції, прийнятій конвенцією, які будемо читати або реферувати їхній зміст на зборах восени.
На зборах звітовано про підготовку заряду і комітету до окружного пікніку РЗТ, який відбудеться в неділю 26 липня на площі літньої оселі в Гусавику.
Після звіту з 29 Конвенції РЗТ відбулася лекція доктора медичних наук М. Д. Фе-ненка в Києві на тему «Сонце не тільки лікує». Лекцію
Пожертви на народні цілі з нагоди 50-річчя одруження
АЛЕКСАНДРА І АНТІН БІЛЕЦЬКІ
Вінніпег, Май. — 7 лютого 1987 року сповнилося 50 років з дня одруження наших організаційних активістів Антона і Александри (Елис) Біленьких. Вся сім'я Білець-ких і близькі друзі зібралися відзначити ювілей у хаті Антона і Александри і з цієї нагоди зробили пожертви на корисні громадські цілі.
На Музей Івана Франка, головою якого є Антін Бі-л:ецький, сім'я сина Білецьких — Василя склала одну тисячу доларів. На цю ж ціль скла-ли^ по $50: Василь і Марія Кардаші, Зеновій і Лусі Ни-колишин, Марія і Віктор Семенович; Юрій і Джені Явор-
ські — $35; Френк Зіпурсь-кий $25; по $20 — Ольга Павг личин з Василем Грицюком, Нетті і Фред Біловуси.
Антін і Александра Білець-кі в честь свого ювілею склали 500 доларів на руки Пресового комітету на Ювілей-лий фонд української прогресивної преси з приводу іі 80-річчя.
Подяка усім за щирі пожертви у відзначення 50-річ-ного ювілею одруження Антона і Елис Білецьких і най-сердечніші поздоровлення ювілярам.
За Преском у Вінніпегу, М.Сейчук, секретар.
читав автор цих рядків. В написаній лекції доктор медичних наук каже, що «влітку на береги рік, озер, ставків і водоймищ приходять люди, щоб загоріти, скупатись, набратися сил. А чи кожен знає, як користуватись сонцем, як правильно відпочивати, загоряти?». Доктор наводить, що багато людей не знають, як користуватись сонцем, цілими днями лежать під його пекучим промінням і навіть не підозрівають, якої шкоди завдають своєму організму.
«Тривале перебування під прямим сонячним промінням, — перестерігає доктор медичних наук, — може довести до сонячного удару, загального перегріву організму». Далі доктор розповідає, до чого призводить сонячний удар, як при ударі червоніє обличчя, болить голова, шумить у вухах, нудить, викликає загальна слабість. «Пізніше з'яляється розлад зору, серцебиття, задишка. Температура тіла підноситься за 39-40 градусів і вище. Потерпілий непритомніє. Можуть виникнути судороги і параліч».
Доктор радить, що треба робити з таким хворим, поки викликати невідкладну медичну допомогу. Про це знають уже слухачі його лекції.
А щоб всіх цих клопотів у зв'язку з перегрівом організму не було, то треба пам'ятати; що «загоряти можуть тільки здорові люди, які легко переносять опромінення сонцем, в організмі яких сонце не викликає шкідливих змін». Не можна загоряти хворим на серце, туберкульоз, на захворювання печінки, нирок. Таким хворим загоряння на сонці треба розпочинати з прийому повітряних ванн, в затінку. Щойно після повітряних ванн можна приймати обмежені сонячні ванни від З до 5 хвилин і поступово доходити до 60 і вище.
«Купання в річці, озері, водоймищі приносить надзвичайно велику користь для організму, ^ каже доктор медичних наук М. Д. Фененко, — але треба твердо пам'ятати, що тільки розумне поводження на сонці, в воді й повітрі принесе користь організму. Є люди, які цілими годинами не вилазять з води. Таке купання, навпаки, може завдати шкоди.
Цією лекцією ми закінчили збори нашого відділу РЗТ 11 червня.
Микола Чачковський, кореспондент РЗТ.
ВІДВІДАЛИ УКРАЇНУ
Делегація молодих журналістів Югославії відвідала Україну на запрошення Комітету молодіжних організацій республіки. Гості познайомилися з роботою редакцій молодіжних газет та журналів, радіо та телебачень ня.
Пожертвувала $300 на УРД
МИХАЙЛИНА МЕЛЬНИЧЕНКО
Наша щира подруга Ми-хайлина Мельниченко, яка живе 6 у Васейга Біч^ Онт., надіслала $300 на Ювілейний фонд Українського Робітничого Дому в Торонто з приводу його 60-річчя. Вона пише:
З нагоди бО^річчя Українського Робітничого Дому в Торонто хочу прилучитися до святкування ювілею.
Жертвую $300 на Ювілейний фонд УРД в пам'ять мого дорогого мужа Олександра Мельниченка, який працював на культурно-освітньому полі в цьому Домі, був працівником нашої ор-
ОЛЕКСАНДР МЕЛЬНИЧЕНКО
ганізації, робив свій вклад. Він виїхав до Іспанії, щоб зі зброєю в руках боротися проти фашизму. Був комісарем Сотні ім. Тараса Шевченка. Помер 27 січня 1973 року в Торонто.
З пошаною, Михайлина Мельниченко.
Рада ТОУК в Торонто складає подяку Михайлині Мельниченко за щедру пожертву на УРД в пам'ять Олександра Мельниченка. Бажаємо усього доброго.
Мирослав Мохорук, скарбник.
ЗНАХІДКА В ЛУЦЬКУ
Луцьк. — Спелеологи київського інституту Українського проектресту реставрацій, які проводили обстеження підвалів Старого міста у Луцьку, знайшли в підземеллях Петропавловського костьолу рукописні твори ХУІІ-ХУІІІ століття. На думку спеціалістів, це незначна частина бібліотеки єзуїтського колегіуму, про яку згадував історик О. І. Левицький на сторінках журналу «Киевсь-кая старина». Серед знахі^ док — драматична поема староукраїнською мовою невідомого автора, який розповідає про події 1431 року в Луцьку.
Після смерті великого князя Вітовта король польський Владислав Ягайло повів по^ літику на приєднання руських земель до польської держави. Проти нього рішуче виступив його рідний брат литовський князь Свидри-гайло. Конфлікт із братом-королем призвів до кількарічної кривавої міжусобиці, котра закінчилася поразкою Свидригайла. А перед тим на шляху шляхтичів-завойов^ ників постала непристутіна твердиня — град Лучеськ. На захист його виступив простий народ, в надрах якого ніколи не гаснув дух свободи.
ї^копис поеми наочно підтверджує тезу літературознавців про існування розвинутої писемності та мовної культури в тяжких історичних умовах Південно-Захід-ної Русі ХІІІ-ХУ століть. За
жанром нову знахідку можна співставити зі «Словом про погибель Руської землі» (XIII століття), бо вона нагадує про велич і могутність Київської Русі.
Питання про автора пое^ ми залишається відкритим. Та можна зробити висновки і що це був освічений міщанин, оскільки при написанні твору він уникнув типових «світських» шаблонів Литовського літопису і церковних традицій Києво-Печерського патерика (1462 рік).
ПУБЛІКУЄТЬСЯ ЗІБРАННЯ ТВОРІВ Б. ЛЯТОШИНСЬКОГО
Київ. ^ Музична спадщина видатного українського радянського композитора Б. Лятощинського ввійшла до золотого фонду вітчизняної культури. Вона відзначається великою жанровою розмаїтістю.
Видавництво «Музична Україна» готує до друку повне зібрання його творів у 24 томах. Уже побачили світ перші Два, до яких увійшли партитури симфонічних творів «Поема возз'єднання», «Лірична поема», «Гражина» і «На береГах Вісли».
Наступні томи включать симфонії, симфонічні сюїти, увертюри, опери, концерти, камерні твори, кантати, хори, романси, обробки народних пісень та інші. Сюди ввійдуть і твори, які раніше не публікувались.