Сторінка 4
"ЖИТТЯ і СЛОВО
Понеділок, 18 березня 1968 р.
шипиш ^1? слово
УНРДІНСЬКИН ТИЖНЕВИК
ПРЕ апсі У^ОКО
иКЙАІКІАН НЕ>¥ІМ>/ЕСКІУ
РиЬПзМесІ вуегу Мопгіау Ьу ІНв К0В2АП РиВіІЗНІїуС СОМРАМУ иміТЕО
РгоргІе1ог9 аі: 1164 Оипйаз 81 УУезІ ТогоШо З, Опі. ТеІ. 534 8635.
•АиІЬогігей аз зесопгі сіаза таІІ Ьу іНе Розі ОІТісе Оерагітепі, Оиа\л/а апгі ?ог__раутеп^ о* розіаде Іп сазії."
Передппяіа 8 Канаді: на рій $5 00; на Україну $8.00 йа рік;
8 СШД $6 на рік.
- РкДАКЦІЯ ЗА оголошення НЕ ВІДПОВІДАЄ
Знову - податки
Ліберальний уряд меншості, очолений поки що Лестером Пірсоном, провалився у зв'язку з запропонованим 5-процентним додатковим податком на доходи усіх канадців.
Проте міністр фінансів Мичелл Шарп (невдаха як претендент на лідера ліберальної партії), не відступив від того, щоб нав'язати канадцям додатковий податок. Минулого тижня він запропонував дещо "змінене " підвищення податку — лише на три проценти.
Канада справді знаходиться в грудних фінансових умовах — через свої залежні зв'язки з економікою Сполучених Штатів, яка терпить від надмірних воєнних витрат на в'єтнамську війну.
Федеральний уряд, нібито порядком боротьби проти інфляції і на захист долара, знає тільки один вихід: наступ на життєвий рівень народу.
В цьому й суть нової пропозиції міністра фінансі'в Шарпа підвищити на доходи- канадців додатковий податок на три проценти. Проте прибутки монополій залишаються не тільки такими,. якими завжди були^ але збільшуються новими привілеями.
Хто обирає лідера?
в теперішньому періоді ведеться завзята кампанія кількох претендентів на пост лідера ліберальної партії, коли спочатком квітня відбудеться з'їзд і Лес-тер Пірсон зрезигнує.
Робиться враження, що нібито народ "обирає" лі-д е р а л і б е р а л ь н о ї чи к о н с е р в а т и в н о ї п а р т ії. Це — о б -ман. Так каже не хто інший^ як відомий публіцист Брюс Гачісон.
Незважаючи на з'їзд, який широко рекламується, остаточне обрання лідера залежить від дуже маленької групи людей (між іншим, обох партій), члени якої навіть можуть не бути делегатами на з'їзді. Обрання звужується до одного, а найбільше — до двох кандидатів. ,
Таким чином, Поль Мартин, Мичелл Шарп, -як "старомодні" політикани,- не ^ьюіь добрих шансів. Висуваються на перше місце два кандидати — Трудо, міністр юстиції (його рекламують ян"ідеального канди-; дата"), і, Винтерс, міністр торгівлі (якого, рекламують "ідеальною ділов,^ю^юдиною").
Поки що перевагу має П'єр Трудо, який популярний в англомовній частині Канади тим, що всіляко таврує ф р а н ц уз ь к и x ка н а д ц і в, які до би в а ю т ь с я б і л ь ш о ї незалежності для Квебеку. (Трудо — хитрий; він навіть вживає "марксистську термінологію", називаючи тих, хто бореться за більшу незалежність Квебеку, "контрреволюційною дрібною буржуазією").
УРЯД МОНОПОЛІЙ
Кажуть,, що давно-давненько народ Англії не жив в таких тяжких умовах, як живе тепер — у часі правління лейобристського уряду, якого фальшиво називають "соціалістичним".
Але також кажуть, що англійській "еліті", тобто багачам-неробам, ніколи так добре не жилось, як живеться тепер. "
ВІД приходу лейбористського уряду до влади становище змінилось на гірше. Між консерваторами І лейбористами, які приходять до влади на зміну, в основному немає ніякої різниці. Як.одні, так і другі є покровителями монополістичних інтересів.
За уведення медікейр ПО усій Канаді
Медичний план обезне-чсппя, який покривав би-кошти медичного догляду, хірургічних опе-р^ацій. діа-гнозтичних оглядин і відвідин д6~лікарів, необхідний для канадського народу. Цс яскраво ствердила королівська (державна) комісія, назначена урядом Канади під головуванням СУДДІ П. Гала. Цс визнав федсраліліий уряд Канади, представивши в п а рл а м енті за ко по п ро с кт про введення такого медичного плану. Це визнав парламент Канали, який одноголосно ухвалив неіі законопроект. Це визнав сенат Канали, який ііовні-сік'і з;"іііерл,ив рішення н а пл а мі'і!'і>'.
д^еліічніп'і ііл;ііі мсли-кіч"і|"> с'іан. лля Канали за-к'^ним. 1[еіі закон ма,е у-
вііі іи ь >кн і і',! І-і'о липня ІОГіЯ р()кл-.
Так ноьишл) (л \\\\
Лло чп .'1 ак Гі\ лс ?
Р<.чііикн фінансових кіл, асі к\ рашйиих монополій, рї^акційчих полі т и ч н и х ііар'їііі висі \ііаліі завсіли^ про г л с ж а в н (я о м е д н ч -}]оі о илан\-. Иарод' вимагав внслення/іакоїо плану" якн;і/їско[Чпіє; Народ переміг! Але реакційні сили не лають за програну. Ма-ві'іі> у сам(ту ліберальному уряді."якнГі запропонував закон про введення
МеДНКеїір. е МІНІСіри. ЯКІ
г.исловмлися ПрО'іи іїого введення. Попи хочуть,
мови НАРОДІВ
. ^' евігі більїпе мов, між ііа[ч;ліп Па 'Н'ХПіім кулі гірожиііас приблизно 1,3^0 паролів; а^'-м()в. якими ко-рист\є'іься ' люлетво. ■ по-нал т[)и тисячі . . . Наприклад, у Судані розмовля-іоті! 1 17 мовами. \\ Ко'-но — Г)()Г), із Іилоиезії 2Г)(), наео.темия невеликої к[).'ії-ни Того, яке налічує .пи-ніс І,'100.000 чоловік, розмовляє 40 мовами.
Можна читати і між рядками, але для цього треба бути особливо гра--
мотним.
* • «
Серця великих майстрів б'ються, і після смерті. в грудях інших.
Тільки по. заздрощах інших розумієш свою справжню цінність.^
Написав Антін БІЛЕЦЬКИЙ, крайовий президент* РЗХ(
щоб ВІН залишився на папері. Може КОЛІІСЬ н^ий-деться увести його, кажуть вони, але не зараз. Вони підносять різні видумані І фальшиві аргументи, як ось — ми будемо заставлені зробити підви-ніення податків, зросте . інфляція, "загроза соціалізму", "обмеження воль-ностей громадя}]'' іт. н.
Люди мають гроші, мо-ж\'ть самі нлатити за обслугу лікарів, кажуть вони. Ллє видавати гроні і на безінугрібнс озбіулення, на \т рнмхччніня військових частин у Сиропі, на буду-і>ання нових воєнних ко-' {"►аблів. на закупно від .а-мернканців їхніх воєнних літаків, - в о н н готові. "і^Т' інфляції не пояться.
^'рялпиа статистика сама говорить, ніо кошти мсднкеїїр будуїь ВИНОСИТІІ 8Г>() мільїіонів доларів на рік. Половину буде по-кршіаіи (|)елераліЛ!ий у-Гяд. другу половину — провінції, які ' згідно з ,Г)ритнш Порт Л.мерика Нкт, то служить за канадську конституцію, ухвалену британським нар-ламенгом для Канади ніе 18(ї7 рпку, .мають заря-дж\вати справами і законами схорони здоров'я і тим са.мнм будуть зобо- ' в'язані керувати обслуга-л:и модикейр. Пр(звінц]ї можуть розложити кошти своєї'половнш! коштів ме-днкеїір на жителів своїх провінцій.
провінція Саскечеван — одинока провінція, "де у-ряд партії Сісіеф (тепер ПУІП) увів меднксіф ше 1904 року, покриває кошти медн'кеїір з вкладок від жнте.тів. нровішиї,• розмі-[^ом ."|;2 на місяць від сім'ї, .1^1 на ліісяць від самітних. Реигту кбигтів покриває з провінціальної кПси. І ■ як н а-й бідні нга нрхзвіїн^я,' ЯКОЮ уважають Саскечеван, може це робити, чому ж не можуть це ,зробИ'-•іи найбагатші провінції — Онтеріо і Албер'та?
Статистика також говорить, шо у 19(37 році канадці видали мало що не 800. мільйонів доларів на покриття коштів медичного доі'ляду приватним способом. Це були видатки з кииісні жителів Канади, ЯКІ потребували лікарського догляду. Державний' план медичної ,охорони:
буде коштувати 860 мільйонів доларів. Тільки на 60 мільйонів доларів білЩ ше. Але такий план буде покриватися спільно з державної каси, не з кишені тільки тих, які хворіють, тих, які силою обставин є можливо най| менш спроможні платити. Вони заходять в довги, терплять недостатки, що з свого боку від'ємно впливає на їхнє здоров'я.
А звідки федеральний у-ряд візьме гроші? "Може справді піднесуть податки. ' Податки зростають кожного року все одно, є медикейр, чи ні. Але як-шо 6 уряд скоротив хоч на 25 процентів видатки на, безпотрібне зброєння, . то мав би досить фондів на повне покриття коштів медикейр. І цим не по-ннч'одіи? би справі охорони держави, бо частини канадських солдатів і кілька ескадриль літаків у Євро--пі нічого до оборони Канади не додають. Уряд замовив у США ряд реактивних літаків, які поки вони будуть доставл.епі до Канали, стануть застарілими. Як от ракети 'ТІОЛ а-рис''! Скільки даремна ^ витратила Канада грошей на них, а зараз вже визнали, шо вони невідповідні для оборони Канади, їх забирають кудись. А ці гроші легко /іокрили б були кошти операції державного медичного плану.
Відділи РЗТ, всі ішні товариства, які дбають про інтереси народу Канади, повинні вимагати від своїх провіїіцій, головно про-кінціїі, які відмовилися, з чисто політичного міркування ("}іе будемо вводити ліберального плану медичної обслуги, бо цим можемо зміцнити авторитет .тіберальної партії''), гвести цей план в життя. • Поки шо тільїсн Саскечеван і Британська Колумбія • погодилися на введення медик=ойр від 1-го липня 10(ч8 року Квебек буде вводити свій квебекський план, а інші провінції від-ложили на пізніше введення цього плану, чим спричинюють шкоду для свого населення.
Не відкладати введення закону про медикейр! Хай на 1-го липня 1968 року, у сто-першу річницю канадської дер}кавїюсті всі. жителі Канади будуть забезпечені дешевим, все-: о X о п л юю ч и м де ржа ви им планом медичної опіки!
1965