Сторінив 6
життя 1 СЛОВО
Понеділок, 8 квітня 1968 р.
Про події в
І Продовження з ст. 5-і)
довело до заатакування робітників. У цій ситуації на територію університету введено групу ОрМОВЦІ в. Це ше більше роз'ятрило проводирів авантюри. Дійшло до інциденту, н якому побиті як студенти, так і ормовці. Положення ставало все більше напруженим і небезпечним. Прагнучи його опанувати, керівництво колективу, яке слідкує за громадським порядком, вирішило вжити міліцію, яка встановила порядок.
Інспіратори й організатори вуличних бешкетів робили все, шоб довести до пролиття крові, з цією метою вони застосуйз-ли брудні методи пропо-капії. 9 березня за допомогою листівок, иаписіи, телефонів, розпустили пронокаціГічі чутки, що ніби під час вуличних інцидентів \ Варшаві ЛІІПИ.-10 до смертельних рипллкі!;.
Зі] \масть у пс/іога.!^-іпіч лс\!(яісі раїїія.х і іріїи-лсіїіах віл пп 1п п-реч-ия 11. р, по ч.-іГі к}';:'.-і- иі-
1 } ІРЛПгІП Зо'' - '•( ] 'і^^"^ Ч.)-Лґммк. то^'\ ч;и\;і ст\ лгь:-і іи [■! Г-і: x ^ ьпііьіх . Цікіл З пг:''ЄЛСі!Г- ( і?и ма ■ затриманих -5ьілі.ііоно м-за відсут'-г.сті доказір вини 687 чолорлк. й тому Г'^)-! студентів. Суди покара їй в цей час 50 чоловік, в тому 47 -студентів. Спра^^,а ' інших була скерована ми то До карно^алміністраніГі-них колегій, чи тс до с\'-дів, які ДО 15 березня ше не зробили своїх висновків.
Під час втручання в у-сіх сутичках, які відбувалися у країні Д0І5 цього місяця включно, при встановленні публічного по-рядку було поранено або побито 43 чоловіки з ро-' бітничого^ активу. 31 ор-мовеїіь, 72 міліціонери. * * *
Для кожного, ,ХТ0 рОЗу;
мі€ , права політичної боротьби, ясно, шо проблема останньої' і.нцен)за"иі? "Дзядів"; домагання т, -ів"Г поширення свободи, культури і науки, а навіть протести гіроти МІЛІІІІІЇНО! акції,- є тільки • димовою завісою, за якою інспіратори останніх подій у вищих учбових закладах стараються приховати свої справжні цілі. Вони розраховують ма те, шо чад тих па вигляд невинних гйсел приголомшить' молодь, здезоріє^ітує нау-
кові кадри і впровадить розбрід у свідомості частини громадськості.
Нашим обов'язком е розвіяти домову завісу, видобути на верх і пока-, затн народові фактияіп політичні цілі, до~яких прямували інспі'раторн й організатори . подій. На п ротя зі оста н н і x к і л ь к а -надцяти днів вони заподіяли Польщі, польському народові шкоди, які доведеться довго відробляти, їх політика, якшо вони мали 6 можливості її здій-спити, була б політикою погребання Польщі . . .
200 років тому шляхетську Польіц\ згубив его- , їзм і сіяння незгоди магнатів. Не звільнюються від відповідальності за розпад тієї держави і інші верстви, ую мали .можливість (Іпірмуватц державну полі піку, але не здоб у л и я а б о з л Г) б \ л н с я запізно на програму р<я гу-вання країни.
[іора ',к;! Г)\ ']'<] нгііГ)Л\ міі "П і з Т(;і''к;! и)р\ іі: у і ;и
- І [;Л. '-Мі " . і ЗЛ' і-
ріг•■•)■'' ; •;: іс-Оіг пг.'-'і-щііьІ! і. ''\ V " \ :\ '.і; '1 а л; :!!'-"Их г-.і '1. !П(". їх ' і;рс л-Сіа>'.ля.'!и
Ф\ гілл (,'М полі і мч-но! л^^!ки ПїІР б\в с^лої Польщі з Ралянськи.м Со-юі(>\г, . який в]іріні\ вав про иобупя і закріплення Польщею сампстій пості, та соіїіалістична перебудова устрсть як єдиняі) шлях видобугія ' напюі країни з відсталості. . .
Від П світової війни в
польській .політичній ДV^І-
ці стикаюті^ся - дві основні ко})иепііії. Одна — наша, соціалістична, иш окреслює генеральний напрямок псі.іітики Народної Польщі, і друга та, ніо- відоб{)ажае погляди й інге))еси рсакиії.
Сили. щ(^ предсгавля-' ють Другу ,реакційну лінію, .мають обмежені .можливості виступати з сво-єк) програхнш тут, в країні. Натомість закордо-нб.м, на еміграції бони-кори ста ють не тільки з пов-}) ої с в о б од иа л е л"і матеріальної допо.моги і.хиісфіа-лістичних розвідок. Вони, там видають десятки газет і цщроко пропагують-свої погляди. Якшо прра-налізувати зміст, публікацій, шо представляють погляди иайрізиіших полі-тичних категорій, які бо-рірться й суперничають
між собою за участь в кп-сах, то виявиться, шо все, шо вони можуть запропонувати польському народові, зводиться до фанатичної, навіть божевільної антирадянщини, до ідеї антикомуністичного а-томного походу. Під цим оглядом з польською Р'Є-акційною пресою не може ніхто змагатися, ані преса Федеративної Республіки Німеччини, ані жодні інші осередки антикомуністичної і антирадян-ської пропаганди...
Гарантує соціалізм в Польщі і союз з Радянським Союзом передовсім наша партія. Кожний, лю розпочинає боротьбу проти нашої партії і соціалістичного ладу — об'єктивно, чи здає собі справу з цього чи ні, " підриває фундамент існування народу Польщі. Ті що тепер закликайсь до боротьби з'нанюю партією, е і'е тільки ьііроіамп На рол мої Польщі і^іміп е і'.ор(/[а-
МИ ПсчІІ.ПИ і- ^Лі! .1 1і. К<..ІП
С !■( 'Гііі •.и_і • Л"СЯі п\ . и 1 рсіГ ЯЛІ! 'ч К'/і^ лп/ . і
. Л\ .М! Л. " ' ЛІІЛІ! Л ІЯ
иьі'їг- !ак\ ч.:х;\ Л<-ЛИ'. '1К м.-!! ма Пі 1- ! 7"! ь . а у-
;ь\іглч ['
1 (І
^ [нл!Іях, ЯКІ \і;!,іи це. взяла акіивнч учас іь частина сіхдснтськ.ої молоді єв|)<ЛІС1ЖОГО ііолод-
ження або напіональнпс-ті . . . Ня пбі^тавина ■ пе-редовсім влі кликала те, що'на хвилі цих подій ви-плило. фальшиво інко.іи зрозхміле, гасло бо{ЮТьби з сіонізмом.
Ни в Польщі живхть єврейські націоналісти, люди, які визнають сіоністську ідеологію? Напевно, так. Було б од}іак непорозумінням, коли б хтось хотів бачити, о сіонізмі небезпеку для соціалізму в Польщі, для її суспільно-політичного ладу. Така небезпека, навіть якШо б колись виникла,. — а це мало праїідоподібне
може виплинути з різних реакційних джерел в кра-_ їні, підтри.мувапих ззовні міжнародними ^ осередками антикомуністичної рс-^>кнії.
Не значить не. однак, Шо в Польщі немає взагалі проблеми,, яку я назвав би самовизначенням частини євреїв — громадян нашої держави. Про що , мені . йдеться, представлю на прикладах,, ' Минулого року, під час
червневої агресії. Ізраїлю . гіроти арабських держав, певна кількість євреїв в різних формах проявляла ехоту виїхати до Ізраїлю, щоб взяти участь у війні з арабами.. Не має сумніву, що ця категорія євреїв — польських громадян чуттєво і розумово , зв'язана не з Польщею, а-з державою Ізраїль.—Це, напевно, «врейські націоналісти. Чи можїіа мати за це до них претензії? Лише такі, які відчувають комуністи до всіх націоналістів, незалежно від їх національності. Думаю, шо ця категорія євреїв рано чи пізно залишить нашу країну.
Свого часу ми широко відчинили наші кордони для всіх тих, які не хоті--ли бути гро.мадянами нашої країни і вирішили виїхати до Ізраїлю. Також і сьогоіні усім тим, які вважають Ізраїль Своєю ба і ьківіпиною. ми готові --нила їй емігранійні пас-пор'їи.
11смає с_\ Міііву, що іі іе-' щ Р' Іі нанмй країні знахо-Діііід'я іклліа кількість і і (■'.;.;.]•,і'.'їнюї 7и^{.-Л\:!іль
!ч. !!( Ч \ 1 > І і С(:'бс ''І 'І
Л' .;як;;м.і. , .-о'} с!'[м и'міі. } !<• :.!''Л-чі-;! ' і! Ні, ні[х -'л
ПІ' !і{ і' ! І І і ! { ! і\ Г(, і!ік«,^| V
ік' с 1 а!. і паки!і\ і и по-ч\ І; >і н,і!іі()Ь'алі,-пос і і, ко-:пі, ііиго пе\5а(.-. В зв'язку з иіо!міі кгч:\!опо.'іітпчпи-ми п(Лі_\ 11 ями пі :полн по-
^виині хппьаги тих ділянок п[ии!І. де папіональна а(])ір манія необхідна.
Є. пареінті, третя, наїі-чнсленніша група наніїїх Г|)()мадян єврейського па-хг^лження, яка всім корінням вросла в землю, па якій народилися і для я-ких Польща є єдиною батьківщиною.. Багато з ни\ зай.має відповідальні держаізні й партійні пости, праиіоє на керівних посадах в різіпіх галузях •наніоіо життя. Багато з ніїх своєю працею і боротьбою сумлінно здобуло заслуги перед Народною Польщею' в справі будівництва соціалізму в наиіій~ країіп. Партія ви"^" соко цінить їх за' не.
Незалежно однак від того,"які почуття /хиилю-• ють громадян нашої, країни єврейського ПОХОтіг-жеппя, наша партія з иов-1 \ о 10 ■ р ї і ii у ч і с тю п р о тис т а -витійся усяким явищам,~ які мають риси антисемітизму. Воремося проти сіонізму, як політичної- програми, як єврейського націоналізму, і це слушне. Немає це .нічого спільно-
' го; з антисемітизмом і Ан-
тисемітизм має місце тоді.
коли хтось виступає проти євреїв лише тому, шо вони євреї. Сіонізм і антисемітизм — це дві СТОт рони тої самої націоналістичної медалі.
Єдиним мірилом оцінки громадянина нашої держави є його відношення до соціалізму і до-життєвих інтересів нашої держави н народу. Кожний громадянин визначає свою націонаність згідно з власною свідомістю. Користується при цьому рівними правами незалежно від того, чи вважає себе поляком, білорусом чи євре-є.м. .Але його однаково зобов'язує засада лояльності щодо країни, щодо своєї батьківщини — Народної Польщі.
* ♦ ♦
Всі порушені .мною справи і проблеми повинні бути розвинені і поширені. Повернеться до них, напевно, преса, повернемося до них в нашій пе-редз"їздівській 'дискусії і па ' са.мгі.му з'їзді партії. (л>ч)годпі .ми старилися прелставпти ї.х скорочечо, але Достатньо для зорієл-т\!'.аіі!!Я гро.мадськості і наплл' па[чІ!, з яких'джс-І^'л І з якіі.х причин народилися гідні жалю - полії, •які' заподіяли ■ великої ці коди нашій країні, а одночасно" стали тривожним сигналом для суспільства, для вихователів, для нашої, партії." .
Я не сумніваюся в тому, що величезна більшість студентів стоїть у^г грунті соціалізму, підтри-муєНашу політику союзу, дружби і братерства між народами Польші і народами Радянського Союзу. Не проти студентів, а проти реакційних заколотни-т\ів схвалювали резолюції робітники і працівники
. різних установ. Було б мі-с-снітпицею, коли _б хтось твердив, щ,о "наша партія }іамагає гься^ протиставити [юбітників студентам, або студентів робітникам. Сьогоднішні студенти завтра стануть працівнцка-
-ми і пліч-о-лліч.,3 робітни-ками 1 селянами продов-; .жувати.муть ді^^іо їх батьків — будівництво Народної Польщі, зміцнювання ■сил. і безпеки нашої сопі-алістичної країїіи.
Віримо, шо запевнення, ' які ідуть по цій лінії, вміщені в резолюціях студентів, виникають ' з їх глибокого переконання і віддзеркалюють їх •політичні погляди.