Сторона 8
ЖИІ1Я І слово
і:б8 р.
Велика праця членкинь ТОУК
ПРИСУДЖЕННЯ ЛЕНІНСЬКИХ ПРЕМІЙ МИРУ ЗА 1967 РІК
З відзначенням 50-річ-
ного ювілею ТОУК і його попередників ми вшановуємо їх піонерів і будівничих, відзначуемо працю всіх членів, і членкинь, радіємо успіхами і досягненнями організації. ;
Великий вклад в усій' організаційній праці і в будові організації зробили жінки. Вони зробили багато для тих успіхів, які ми маємо.
Хоч важко перечислити всі галузі участі і діяльності наших членкинь, треба вказати на те, що де б не проводилася яка організаційна і громадська праця, жінки-членкині брали в ній участь, робили свій вклад.
Треба мати на увазі, то на протязі 50-річного періоду існування орі'аніза- ' ції зайшли великі зміни в умовах життя жінок, що вплинуло на роль, яку жінки відіграли і далі иі-дограють і внутрі організації і в розбудові нашої країни.
В теперішньому часі канадські . жінки загально користуються правом голосу. Уведені певні заходи ло рівноправності жінок при праці і інц]і соціальні р^^форми. Хоч вони далеко недостатні, але вони є важливими досягненнями жінок, здобутими довгою і тяжкою боротьбою. Колись жінки в Канаді були зовсім безправні.
З приїздом перших українських піонерок до Канади, вони поволі почали гуртуватися навколо своєї спільної мовн, спільних традицій, які їх єднали. Вони відчували, шо опинилися в чужому їм, неприхильному середовиші, в якому не знали ні мови своєї прибраної країни, ні її звичаїв. Вони зазнавали тяжких труднощів у своєму житті, а також дискримінації та зневаги. На них дивилися як на бідних неграмотних новопоселенців.
Переживаючи трудноші, жінки разом з чоловіками ставали свідомі того, що ш, як і чоловікам, треба
гуртуватися навколо того руху, який боровся за краще життя для них і їх-, ніх сімей.
В 1922-23 роках почався швидкий ріст,окремих жіночих відділів СУРД-ТУРФДім. Жінки-членки->ні зайняли стійкі позиції не тільки в будові сво^еї
власної української прогресивної організації, але й почали брати видну у^ часть в.загальній боротьбі за краще життя.
Перш за все треба була взятись за освіту — навчитись грамоти та розвинути своє знання, щоб стати свідомою людиною, яка могла б прилучитися і включитись в організаційне та громадське життя. Завдяки організації, багато українських жінок змогли здійснити ці бажання. Через різні читання, лекції та інші освітні зібрання жінки знайомились з історією україн-. ського народу, канадського народу і загально поширювали свій світогляд.
Членкині вклали багато праці для будови організації, в тому числі і своїх жіночих відділів. Вони вл а ш товувал и това рись к і вечірки; приготовляли смачні сг|;ави. влашгову-вали чаііні прийняття та робили все. НІО тільки гли. щоб лоп(>\іогтіі _\стиі-110 пронссіи різні оргапі-
запійиі кампанії — чи чц б\лп лля б\лопи і в гримання украіигізких роГ)іі-ничо-(рармі'рськил ломів, чи 'ез корнет» своєї прсчл,
чи для ВЛ.ІСМЛКц МИ\ ГСіГі>:
кил колс'кпівів в рі^ні частини к)^аїнн.
Велик) роГіоту п^п^всли членкині в збі[)ках фіінлів на різні народні ці.іі. Ііа початку 192():х років ііони брали участь в кампанії збі|)ки фондів для голодуючих на Поволжі і -^'краї-ні, які потерпіли від посухи. Збирали вони фонди для догнАїоги своїм братам і сестрам на Західній Україні, які потерпіли від поводі. В часі віііни проти фашизму вони брали у-часть в кампанії збірки фондів на допомогу дітям-сиротам ііа Україні. Збирали членкині допомогу для потерпілих в різних країнах, головно для дітей — в Іспанії, Кубі, В'єтнамі, в Африці.
Робили . паші членкині свій вклад для підтримки канадських солдатів, які воювали проти^ фашистського ворога — посилали їм пакунки тощо.
Ще одною з діяльностей жінок в ТОУК, якою ми сьогодні гордимося, € їх праця у вишитті і ручних'виробах. Вони творили гуртки по вишиттю, де членкині одні одних навчали, головно, старші молодших, як укладати ко-
лоритні узори українсько" го вишиття. Працьовиті руки довгими годинами вишивали прекрасні українські костюми, якими пишалися наші мистецькі колективи, ІДя ділянка народного мистецтва тепер розгалузилась до тої міри, що рукодільні проекти наших членкннь приваблюють тисячі глядачів широких кіл канадських громадян. Це -— один з о-собливих вкладів українських жінок для збагачення загаль}юї канадської культури.
Організація виховувала жінок і давала їм натхнення До різноманітної народної діяльності. Крім праці, яку особливо жінки можуть виконувати, вони з піднесенням свого освітнього рівня включалися в громадське, економічне і політичне ЖІГПЯ, б|)али ' участь в боротьбі за краик' жнтгя. Жінки, поруч чоловіків, о|и-анізу'-влли' т))ейд-юні'і^ боролися ча краші \ мови праііі, ■м\ .чабсчпсчоїіня Гііл б'.^з-робіїїя. '^а Л( гжавну гос-
ІІ! іаЛЬМі--^. . І.'! М('ЛИЧі!\ Об-СЛ\І\-. В(!ііН В.КЛК^МГІ "ІМ'Я І»
борги 1 б\ '..1 ^іінжсііия пола гкпвліч іяг.'ііч!-, '<бі:р;'лі« ііілтісц пр( ічісок'.іч пін на ніоЛ( пні ;кт Лг'н\ ги.тгс-би. брал>5 чча^іі \ і^ибор-чнх к.'!м?іаиіях. 1 СІ г^голиі мн можемо , г(^рлитікя тим-. Що напіі члі'нкіін.і сповліяють важлніл (|п'нк-нії в трі ил-иініІ!Ном\ русі, в учи гсліл'.ькій прги|ч^-сії, заіімаюгь погти в публічних установах
Ці досягнення [рсба завдяч уїдати до великої мі-ри тим жінкам-члснкиням, які з|ючуміли важливість включення жінок у бо-ротьб\ за усунення [)ізних форм дискримінації, за вибореиня громадянських прав і які діяли в ній. справі. Ця боротьба продовжується і сьогодні. Наша організація подала с''<^ї думки урядовій комісії по розслідженню статусу жінок.
Щоб віддати дійсну ціану і признання членкиніїм оргаЕіізації в цей ювілейний рік 50-річчя ТОУК, ми повинні з новою енергією звернути більшу увагу на будування організації, щоб поповнити її ряди , українсько -^канадськими
жінками молодших поко-
. \ - - -
ЛІНЬ. .
Сьогодні ми живемо в кращих умовах, але боротьба за ще кращі умо-
Москва. — Комітет по міжнародних Ленінських преміях "За зміцнення миру між народами'' проголосив напередодні міжнародного робітничого свята Перше Травня присудження Ленінських премій миру за -1967 рік.
Звання лауреата удостоєні шість видатних діячів великої армії прихильників миру. Вони — активні борці проти американської агресії у В'єтнамі. Присуджуючи премії, комітет у цьому році виходив з того, шо увага всієї світової громадськості прикута до подій у В'єтнамі, що симпатії прогресивного людства — на боці в'єтнамського народу.
Ленінські премії миру присуджено таким діячам, борцям за мир:
Нгуен Тхі Дінь — громадській і політичній діячці Південного В'єт,наму. Вона голова Спілки жінок за визволення Південного В'етигліу. З сімнадцяти років бере участь в ■рів.оліоціпній боротьбі. В 1040 р«.")ці була апепітова-па. Три з половиною роки пр<и-,ола у в'я'^н.чці.' Є ріїзначпои) діячкою, На-піпналі.ного (|^р(^ту виз-І'оле.ПНИ [їінленного В*€Т-
Хорхе Саламеа Ворла
— писі .меннпкові, громад-ськом\ діячеві Колумбії. Нін є олнн.м з активни.ч борців ?а мир на латнію-амсрикаиському кон«инен-
Т],
Ромешу Чандра — генеральному ' секретареві Всесвітньої Ради Миру, визначному індійському журналістові і громадському діячеві. Він € одним із засновників Всеіндій-ської асоціації афро-азі-атської солідарності^.
Жану Єффелю (Фран-суа Лежену) — французькому художникові, громадському діячеві. Він — пристрасний борець за мир, гостро і активно виступає проти агресії СЩА у В'єтнамі.
Єндре Шіку — вченому і громадському діячеві в Угорській Народній Республіці. Під його керівництвом в Угорщині проводяться масові заходи проти агресії США у В'єтнамі.
Йорісу Івенсу — відомому кінорежисерові і громадському діячеві Голландії. Він є рішучим противником агресії США у В'єтнамі. Останні його ([)ільми "Далеко від В'єтнам)" і 'Ч7-а паралель" присвячені героїчній боротьбі в'єтнамського народу проти а'мсрпкансь-ьн.х агресорів. Тепер івсіїс перебуває у В'етіиімі І працює над новим документальним фільмом.
Л а у р е а г и Міжнародно ї Ленінської премії — люди різних національностей, професій, віку. Але їх об'єднує боротьба за рівноправність і щастя .людства, за мир в усьому світі.
Увага, Вінніпег!
Старанням відділів ТОУК буде висвітлюватись український радянський фільм під назвою
"МІЖ ДОБРИМИ ЛЮДЬМИ"
в неділю, 2 червня, О 2 год. пополудні,
в Українському Робітничому Домі, Притчард Еве,
Це дуже зворушуючий фільм, який представляє маленьку дівчинку-сирітку в часі Вітчизняної війни, яка виростала і виховувалась між добрими людьми.
Вступ за добровільною колектою. Приходіть всі!
ви мусить продовжатися. Нам треба боротися проти загрози війни, за мир у світі, за економічне забезпечення. Все більше канадських людей 'ступають на цей шлях і це дає поступовим українським жінкам, старшим і молол-шим, велике поле до пра-
ць
Жінки-членкині нарівні
з чоловіками збудували міцні підвалини організації, зробили важливий вклад у всій праці''! діяльності, які вона проводить вже 50 років.
За це піонеркам-осново-положникам та бсім жін-кам-членкиням ТОУК честь і велике признання!
Стелла СЕЙЧУК. Вінніпег, Ман.
