Понеділок, 17 червня 1968 р.
ЖИТТЯ і слово
Сторона З
ГОТІВКИ і
7
Фінансове становище, в якому знаходиться федеральний уряд Канади, стало одним з гострих, Леба-тивних . питань передвиборчої кампанії.
Яке ж, насправді, фінансове становище уряду Канади? Чи воно таке, як
Лі.
говорять політичні противники" і економісти, чи таке, як його змальовує прем'єр-міністр П'єр Ел-ліот Трудо і деякі (не всі) міністри федерального у-ряду?
16 травня Т. Доглес, лідер нових демократів, за-яв(ів: .
"Урядові бракує готівки; іцодо готівки — то він банкрот, ми не можемо задовольнити наші зобов'язання на міжнародній області ...
М[і щонайменше 500,-000,000 доларів позаду в наших міжнародних резервах; в термінах готівки нам бракує 110,000,000 доларів, а щодо зворотних операцій, то нам бракує 1.600,000,000 доларів...'*
Т. Доглес говорив на грунті фактів, які добре відомі для економічних експертів.
Роберт Стенфілд, лідер консервативної партії, того ж дня (16 травня) додав свою пересторогу:
"Уряд мав пересторогу різних економічних експертів, включно з губернатором Банку Канади ...
Він (уряд) .також мав пересторогу офіціальної опозиції, яка мусила прийняти відповідаліїНІсть сказати менше, ніж ми могли, бо ми не могли свідомо продовжити непевність і можливість серйоз- ' ної шкоди для Канади".
21 травня прем'єр-міністр П'єр Трудо заявив:
"Уряд не є збанкрото-ваним, але ми мусимо мати . стабільний долар — мусимо вдержати збалач-сований бюджет. Ми будемо мати збалансований бюджет — так воно буде".
Тут ми маємо два протилежні погляди. Хто. правильний?
По-перше, що означає "збалансований бюджет"? Чи це означає зменшення величезного платіжного дефіциту Канади в торгівлі з США? Про це Трудо нічого не сказав. Чи *'зба-лансований бюджет" означає, що Канада скоротить свої непосильні витрати на вдержання збройних сил, на озброєння, на а-
сигнування на свої незначні сили з НАТО І НОРАД? Про це Трудо також нічого не сказав, хоч асигнування на воєнний бюджет в наступному фінансовому році — 1967 -г- 1968 — будуть збільшені на 10авОО;000 доларів ~ до 1,750,000.000 доларів. Вже з цього видно, що Трудо не мав на увазі скорочення воєнного бюджету.
Залишаються "випробувані" заходи усіх буржуазних урядів:, скорочення асигнувань на соціальні, послуги, підвищення податків, інші різні "заходи", які будуть далі підривати життеїиій рівень канадського нараду. Ліберальний уряд Трудо (тим більше, якшо він здобуде перемогу на виборах) знає, як і інші країни "вільного світу", тіль-, ки один "вихід": звалювати увесь ' тягар економічних труднощів на трудящий народ. Ще будучи тільки кандидатом на пост лідера ліберальної партії і прем'єр-міністра, П'єр Трудо заявив, що меді-кейр, який мав би увійти в'життя 1 липня 1967 року, буде "останнім заходом" для поліпшення життя народу — порядком соціальних послуг. Та й мс-дікейр. як усі інші с ііІ-альні послуги — пенсії. стріз>упання по безробіттю тощо, не прийде для канадців безплатно — сподіваються, шо податки будуть підвищені на 18 процентів.
Трудо, хоч його в минулому називали "прогресивним" (в ОДНІЇ ,час (ЧИ був агітатором для нової демократичної партії в Квебеку), тепер (порядком паплюження) його навіть обвинувачують у тому, що він — "соціаліст", — цей мультимільйонер П'єр Трудо НІКОЛИ' не був ані прогресивним, ані, тим більше, соціалістом. ,
Навпаки, він тепер ясно проявляє конс(фв'ативні тенденції.
По-друге, як заявив економіст Ібрагам . Роб-стейн (професор економічних наук Торонтонського університету), між. "домо-хазяйством" і доброю політичною економікою € істотна різниця, в короткотривалому часі, в своєму, "домохазяйстві", вдаючись до різних "рятувальних заходів", Канада мо-
' же мати досить готівки, може не бути збанкрото-ваною. А що дальше? Яке майбутнє економіки Канади? Куди воно спрямову-ється?_ Що воно принесе канадському народові? В цьому відношенні уряд Канади знаходиться перед серйозними труднощами — перед дальшим економічним спадом, навіть економічною депресією.
ЩО КАЖУТЬ ІНШІ?
Погляньмо, що кажуть . інші — не прогресивні органи, наприклад, журнал , "Ю. С. Ньіос енд Ворлд Ріпорт", рупор амернкам-ських фінансових кіл, у звіті про Канаду.
КгінадськиГі уряд, пите цеіі журнал, знаходиться в клопоті — йому бракує готіики для того, щоб у-правляти країною.
Що спричинило таке катастрофічне скорочення балансу готівки? Доларова криза, криза золота, теперішні великі норми проценту. Канада мусила багато купувати (для своїх резерв) а,\[ернканських доларів, коли канадський долар знайшовся під атакою в лютому і на початку березня ц. р. Крім го-го. золото Канади і американські доларові рсмер-ви . пішли на -підтримку валюти СШЛ, оскільки а-мери'канськиГі долар був під ніе гострішою атакою, його стабільність — зали-тана.
Тепер Канада є великим покупцем американ-ських фондів, иіоб "відбудувати'' резерви Канади в золоті і американських до-лапах. Уряд Канади проголосив намір продати в США своїх бондів па 200.000,000 дол. Він "веде переговори з центральним банком Західної Німеччини дістати позику на суму 62,500,000 в американських доларах. Такі ж переговори ведуться з Італією.
На домашньому^ ринку уряд проголосив намір продати "ощадних^ бондів" на суму 200,000,000 доларів, по нормі найбільшого проценту — 6.88 процента, коли бонди "дозріють" в 1978 році. Але канадці, не маючи довіри, , продають старі бонди на. суму 40,000,000 доларів тижнево.
Все це тільки стверджує фінансову кризу федерального уряду брак
ГОТІВКИ управляти країною.
ФІНАНСОВА КРИЗА
Економічні труднощі Канади є складовою частиною загальної валютно-фінансової кризи країн "вільного світу"-,_в першу чергу — США, Англії, Франції. Англійський фунт стерлінгів, знецінений минулого листопада (на 14.3 процента), не створив для Англії краще економічне становНще. Імпорти далі значно перевишають експорті!, резерви — постійно скорочуються, фунт стерлінгів далі Знаходиться "під вогнем". На стабільність американського долара насувається новий напад. Де Голль збудував золоті резерви Франції на суму 6,000,000,000 доларів — коштом заробіт-!{ої плати трудящих і життєвого рівня французького народу. В результаті останніх подій в Франції франк став нестабільною валютою, його ціна — зменшилась, наступ на стабільність франка продовж а ється.
Усюди^ (тобто в усіх капіталістичних країнах) створилась недовіра народів до паперових грошей:
В такому ж критично--
му становищі знаходиться й Канада.
ІНФЛЯЦІЯ 1 БРАК ГРОШЕЙ
Економісти дивуються, що в умовах браку грошей, відчутного економічного спаду, який постійно наростає, створилося зовсім протилежне становище в економіці "вільного підприємництва": інфляція і дорожнеча. "Нормально" в таких умовах ціни на товари падають, економічна активність скорочується. А що бачимо тепер? Ціни на всі товари, на всі послуги постійно зростають, незважаючи на фінансову кризу.
Робиться не розраховано, за.плано.м: незважаючи на умови, ^ монополії підвищують ціни на свої товари," далі добиваються м а к с и м а л ь н и х п риб у т к і в. Над ними немає ніякого контролю.
Загальна думка експертів: майбутнє — і ще цього року, і наступного року — несе далі поглиблення ва л ютн о - ф і н а н сової кризи усіх країн капіталістичного світу. А це створює грізну можливість руїнницької економічної кризи.
с. м.
МІНІМАЛЬНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА
Ні в одній провінції Канади, за винятком частини Онтеріо, немає закону, який гарантував би мінімальну плату промне- , лових робітників і фар-. мерських робітників.
"Д\онополії, капіталістичні' підприємці можуть, як захочуть, , експлуатувати робітініків.
В Онтеріо існує "гарантія" мінімальної плати для пром{ісловнх робітників лише від Ошави до Виндзора — і то на сміховинну суму одного долара на годину. Тільки робітники будівельної промисловості мають дешо^йщу "гарантію" — в сумі одного долара І 25 центів на годину.
Організовані в свої трейд-юнії. робітники со- ^ ловних галузей промисловості добилися значно більшої заробітної плати — у два і навіть у три рази. Підприємці поступилися НЄ' з своєї "доброї волі",— максимальні при-Оутки коштом експлуатації — це єдиний, головний "лейтмотив" усіх капіта-
лістів. Вони це відкрито признають: "Якшо ми не мали б прибутків, ми не були б у бизнесі". Вони додають: справа соціальних послуг, справа зайнятості робітників, ~ це справа, яка зовсім не піка в и т ь п р и в а т н и X п і д п р и - • ємців; цією справою повинен займатися уряд.
Капіталісти, таким чином, не несуть абсолютно ніякої соціальної відповідальності.
Перед урядами інших провінцій навіть не поставлено питання про гарантію мінімальної плати. Дещо базікає про це он-терійський уряд_ Він наміряється колись! ■ —
підвищити мініпальнии рівень плати до знову сміховинної норми — до одного долара і 50 центів на годину.
Перед трудящими стоїть життєве . питання: не тільки гарантії справедливої мінімальної заробітної плати, яка дала б їм людське життя, але гарантії річної заробітної пла-ШШШШтВШШШШшШШШш
