Понеділок, І5 липня 19911».
«ЖЩТЯІСШ^
СТОРІНКА 9
ЧИСТІ промови^^^^^^^—^ в Мессі голл та Палермо
ння
Йов^ тдвіїрй       на Волині
(Закінчення з 5-ої стор.)
ЬігіИ апа сіезсет зггиддіесі, лл/огкесі апсі рег8ЄУегесІ іо сгеаге а Ье«ег Іі^е іог їЬеіг сЬіІсІгеп апсІ депегаїіопз іо соте; ТЬеу регзізіесі апсІ зиссеесіесі іп аІІлл/аІк8 оііі^е, іл іЬе рго^еззіолз, іИе зсіепсез, іЬе агіз, алеї аЬоуе аІІ, іп іЬе ІаЬоиг тоуетелі. ТИеіг зігиддіез гезиііесі іп іЬе ргезіідіоиз икгаіліал Сапасііал согптипііу оі їосіау, іИеу асісіесі іттеази-гаЬІу їо оиг МідИ ієуєі оГ зосіаі зегуісез, їо Саласіа'з тисЬ елуіесі зіалсіагсі о^ Ііуіпд. ТЬеігз із а гісМ елсіоуугпелї!
ТИе теззаде іог из із гЬаІ адаіл іл їосіау'з Саласіа іИеге із а леесі го зїгиддІе, іо лл^огк, іо регзеуеге, їо за^едиагсі іЬаі ууИісЬ разг делегаїіопз ууоп іог из. \Л/е гпизї зіалсі ол диагсі іог гМозе КагсІ-лл/ол даі лз ІеорагсІігесІ ІосІау Ьу зо-саІІесІ 'Тгее Тгасіе". Ьу ііге заіе ргіуаіігагіол, Ьу Іоотілд аПаскз ол оиг ргесіоиз зосіаі зегуісез, Ьу гарасіоиз, гатраділд іахаїіол.
Уез, >л/е іоо Ьауе оиг гезролзіЬіІіііез 10 їЬе разі, ю оиг сЬіІсігел, їо оиг сИіІсІгеп'з сЬіІсІгеп. \Л/е аге лої саІІесІ ирол іо сіеаг ЬизЬ, з>л^агпр алеї госкдо сіід тілез ог Ьиіїсі гаіігоасіз; Ьо\л/еуег лл/е,аге саііесі ирол ю Іеауе а хл/огіїїу елсІо\л/телі...
Ьеї оиг икгаіліал Сала-сііал СелгепліаІ ріесіде Ье: "Саласіа, уу/езгапсіол диагсі іогхЬее\"
НАЙСКРОМНІШИЙ
ПАМ'ЯТНИК
Христофорові Крлумбу, ВИЗН2ШОМУ відкривачеш^^^^^^^А рйки, встановлено велику кількість пам'ятників по обидвд боки Атлантики. Але нкйскромнішою згадкою про нього є меморіальна дошка на тому місці, де цей великий мореплавець висадився вперше після переходу через Атлантичний океан. 12 жоВ'гня 1492 року
ПЕТРО КРАВЧУК
Промова біля пам'ятника Тараса Шевченка ЗО червня
Шановні шанувальники світлої пам'яті Тараса Шевченка!
Ми знову зібрались, як торік, як кожного року^ вже на протязі 40 років^ щоб тут, на цьому святому місці поклонитися перед цим бронзовим монументом, який у собі втілює всю велич і славу великого українця, як сьогодні його нарекли на Україні, яка вступила на історичну путь у змаганні за зреа-лізування Декларації за свою суверенність, за свою дійсну д^зжавність —- перед безсмертним генієм українського народу, Тарасом Шш-ченком, який хоч 130 років тому упокоївся, але його ім'я, його творчість стали безсмертними не тільки на його рідній землі, славній Україні^ але і тут, у Канаді, у багатьох-багатьох країнах світу.
Ще 40 років тому цей клаптик землі Канади, на якому ми зараз знаходимося, мало кому був відомий, сьогодні це місце знане не тільки багатьом тисячам українських канадців, та й не тільки українських/знане воно у різних країнах, зокрема на Укг раіщ> знане як Канадський Канів^ де 1951 року був від^ критий перший на американському континенті пам'ятник Великому Кобзареві перед 45-тисячною громадою, яка прибула на це свзгго з різних частин Канади, Спо-Штатів Америки,
ликому синові великого українського народу — Тара-оюі Шевченку ^ у Вінніпегу, Арров-Парку, Вашингтоні (США), у Буенос-Айрес (Ар-гентіна), Прудентополісі (Бразілія).
Так зросла слава Великого Кобзаря.
Уже 40 років відзначення річниці встановлення пам'ятника Тарасові Шевченкові в Пал^;>мо ми поєднуємо з канадським національним святом — Днем Канади, бо саме 1 липня 1951 років ми звершили це велике діло. Цим сьогоднішнім днем також ми висловлюємо пошану національному святу нашої країни ^ Дню Канади.
Від імені Крайового Виконавчого Комітету Товариства об'єднаних українських канадців дозвольте відкрити наше сьогоднішнє свято.
Девізом недавно створеної у Луцьку крайової організації Товариства «Холм-щина» сталихлова з відомої пісні: «Гуртуймося, братаймося, в одну сім'ю єднаймося». Це культурно-земляцьке об'єднання згуртувало вихідців з-понад Західного Бугу.
Складна і трагічна історія холмської землі. У довоєнні роки і під час Другої світової війни тут було винищено сотні українських сіл ^ православних храмів, загинуло тисячі безвинних людей. За польськими: даними, у 1944-1946 роках за домовленістю між урядами СРСР і Польщі на східний берег Бугу, а також в Дніпропетровську, Одеську, Херсонську та інші області України було переселено близько 200 тисяч жителів Холмщини.
Холмщина, зазначали учасники установчої конфе-
ренції, дала світові багато славних імен, серед них — вчений^історик Михайло Грушевський, письмешшки Олександр Гаврилюк, Федір Малицький, Володимир Лу-чук та інші.
— Головним нашим завданням, сказав голова Ради Товариства «Холмщина»^ викладач Луцького педаго^ гічного інституту Віктор Ревуха, — є дослідження нашої історії, вивчення, збереження і примноження культурних надбань, традицій і побуту українців Холмщини і Підляшшя. Багато треба зробити і по відновленню та охороні пам'яток. Маємо намір проводити широку культурно-освітню роботу, встановлювати нові наукові^ культурні зв'язки із земляками, які проживають в різних куточках України, а також у Польщі та інших країнах світу.
ВІДКРИТО МЕМОРІАЛЬНУ ДОШКУ ТАРАСУ ФРАНКУ
в Івано-Франківську відкрито меморіальну дошку українському письменнику, сину Великого Каменяра Тарасу Франку, автору численних спогадів про батька.
уже на американському континенті ряд пам'ятників ве-
він нарешті дістався Нового Світу, гадаючи, що то — Ін- лучених діїї. А насправді це був не^ країн Європи. І на протязі Ведичкий острів, що його від- минулих років встановлено кривач назвав Сан-Сальвадором (нині острів Вотлінга у Багамському архіпелагу). Дату висадки на цьому клаптику землі" у Карібському морі і вважаїоть днем від-лсриття Америки.
Саме тут, на^гііщанрму березі острова, сггоїть капличка, у стіну якої вмурована меморіальна дошка з портретом відкривача. Незважаю^ чи на те, шо це дуже скром^ на пам'ятка^ мешканці острова вважають П Найціннішою реліквією і пищають-'ся'нею.'^
з а р у б і ж н а у к р а і н с ь к а преса повідомила про успішний дебкзіт у Нью-Йорку на оперній сцені Лінкольн-центру молодого ; але вже досить відомого а ме р и ка н сь к 6 г о с п і ва ка Степана ШкафаровськЬго, українця за походженням. Він виконав партію Рай-моїда в опері Г/ Доніцет^^ "Лючія ді Ламмермур".
На знімках: 1 — будинок, де проживав в 1936—1945 рр. Т. Франко; 2 —.
Тарас Франко (третій зліва стоїть) та видатний український етнограф Володимир Гнатюк (п'ятий праворуч сидить у гуцульському вбранні) на Прикарпатті (фото початку століття); З — меморіальна дошка на будинку, де проживав Т. Франко.