Протягом тривалого часу платні пропагандисти НАТО нестямно кричать про якусь "небезпеку" для Заходу в районі Середземномор'я. Небувас жодної хоч скільки-небудь представницької наради керівників блоку, на якій би не обговорювалося не питання. З цього приводу виголошувалися довжелезні промови на грудневій сесії ради НАТО (1907 р.) у Брюсселі і на червневій сесії в Рейк'явіку. Це питання стояло на порядку денному доброго десятка засідань високопоставлених представ н и-ків атлантичної вояччини, дебатувалося на численних конференціях різного роду організацій та асоці-іаиій, шо живуть на подачки з натівського столу. В країнах Середземномор'я одне за одним проводяться навчання військ, в ході яких опрацьовуються дії проти соціалістичних країн, **демонстру€ть-ся сила" атлантичного воїнства.
Воєнна істерія в НАТО — справа, звичайно,, ие нова. Вона е одним з засобів; з допомогою яких верховоди блоку намагаються ^'підтримати життя" в своїй військовій машині. Досвід разом з тим показує^ шо посилення воєнної істерії неодмінно пов'язане з яким-небудь новим агресивним маневром хазяїв НАТО, з новими планами форсування агресивних воєнних приготувань. Не відійшли пропагандисти Північноатлантичного союзу иід цього заяложеного шаблону і тепер.
Варто лише трохи підняти маскувальну вуаль, зіткану наклепницьких справ майстрами НАТО, як стане зрозумілим, що йдеться не про "иебезіїс-ку", якої до того ж не іс-~ну€, а про спроби США зміцнити свої військоні позиції в районі Середземного моряг- використати цей стратегічно важливий водний басейн в агресивних цілях. Середземне море віддавна іє предметом агресивних замірів імперіалістів США.
Відчуваючи хиткість грунту під ногами і розуміючи, шо. агресивні військові бази, створені на суходолі, .можуть виявитися паралізованими внаслідок зростання антиво-
єнного руху народів, військові експерти США^ намагаються знайти їм заміну, виробити нову стра-тегіюГ Суть її полягає в тому, щоб створити своєрідну мора»ку блокаду СРСР та інших соціалістичних країн, оточити їх надводними і підводними силами флоту, шо мають ракетно-ядерну зброю, і одночасно використати ні сили для здійснення скс-памсіопістських планів американських нафтових монополій на Близькому Сході.
Як заявив досить обізнаний американський журналіст Генсон Болд-він, у Пентагоні вважають, шо із Середземного моря € можливість "за^ стосовувати або проектувати застосування будь-якої гра дуй ов а ної ві не ько-вої могутності, від демонстрації сили аж До висадки великого десанту'*.
Не останнє місце в розрахунках стратегів Пентагону займають і спроби взяти під контроль^ най-
важливіші морські комунікації своїх європейських союзників і таким чином зміцнити_так звану '*ат-лантичну солідарність", а простіше кажучи, їх за-лежність^ід США.
Розмістивши в Середземному морі свій 6-й флот, шо нараховує.до 50 військових кораблів і понад ЗО тисяч особового складу, [і тому числі вели-ні десанти і сили морської піхоти і авіації, *США перетворили його в опору и а іі ш а л е и і ні ої реа к ц ії в районі . Середземномор'я, намагаються з допомогою флоту справити вплив ма розвиток подій всередині країн — учасниць НАТО. Яскравим підтвердженням цього були, наприклад, події в Греції, де військова фашистська хунта розв'язала поліцейський терор проти грецького народу.
в 1949 —1950 рр., коли створювалася військова машина Північноатлантичного блоку, сиіА, як відомо, спробували бу-
ло закріпити за собою командування на середземноморському театрі НАТО. Однак тоді вони наштовхнулися на впертий опір Великобританії, уряд якої за наполяганням Чорчил--ла не бажав поступатися своїми "традиційними по-зиція^^и" і підпорядкувати свій середземноморський флот американському командуванню. Торги тривали майже три роки, і кінець кінцем Сполученим Штатам довелося піти па компроміс. Середземно-, морський театр було виді-, леио в окреме командування НАТО, на чолі якого став англійський адмірал. Однак 6-й флот США, шо перебуває в Середземному морі, залишився під американським командуванням. Він пізніше і став тією силою, спираючись на яку СШЛ зрештою .потіснили своїх британських партнерів. У 1967 роиі середземноморське командування НАТО було скасоване як самостійна одиниця і включе-
Бизнес на страху
Звільнення; переведення на неповний робочий тиждень, скасування платежів на соціальні потреби, свідомо роздмухуваний психоз страху втратити місце — ось ті заходи, з допомогою яких підприємці Федеративної Республіки Німеччини підготу в а л и грунт для здійснення своїх замірів. Наступ хазяїв монополій змушує робітників, наляканих триваючи.м зниженням життєвого рівня,' працювати з граничним напруженням сил. Яскравим^ прикладом того, ідо від економічного спаду терплять виключно одні робітники, а концерни при цьому одержують значні прибутки, є акціонерне товариство "Штан-дард-електрік До р ен ц" ("ШЕЛ"), власники якого тепер пожинають плоди своєї **мудрої політики'*. *'ШЕЛ", сорок процентів основного капіталу якого належить американським підприємцям, одержує величезні прибутки. Минулого року багато робітників ''Лоренца'* . одержали так звані "блауер бріф" — повідомлення про звільнення, які друкуються на бланках синього кольору. Роботу  звільнених вико-
'нували і виконую!ь ті, хто залишився.
*'Лікарі кажуть: потіти — це корисно. Я думаю, ми попотіли з користю для -здоров'я. Багато, наших заходів були не, популярні, але вони пішли на користь. Нам доведеться ще . попотіти і в 1968 році", --так'з цинічною відвертістю охарактеризував стан справ голова правління "ШЕЛ" Дітер Мьорінг.
Хто ж усе-та'ки мусив потіти для того, щоб західнонімецькі . підприємці в 1967 році одерл<али прибуток у розмірі 23 "про^-^ центів, а в- 1968 році сподівалися привласнити ще більші бариші? "ШНЛ" з травня 1966 року скоротив свої штати до 28,740 чоловік, звільнивміи 8,300 працівників. "Більше половини звільнених були раїцше зайняті у сфері виробництва товарів широкого вжитку. Скоротивши фонд заробітної плати на 42.8 мільйона марок, акціонерне товариство о-чікуе в 1968 році збільшення прибутків принаймні на 10 процентів.
Газета "Штуттгартер Цайтунг", яка е власністю концерну Бош, опублікувала статтю Герда Кюбле-
ра. В ній говориться, що "акціонерне товариство "ШЕЛ", звільнивши свого часу 5 тисяч робітників, подібно компанії "Буде-русгруппе", може поясни-, ти. одержані прибутки справжнім результатом більш високої продуктивності праці". В лексиконі адвокатів монополій "більш висока продуктивність праці" означає не що інпіс, як нещадну експлуатацію трудящих.
У своїй статті Кюблер говорить про "сприятливі перспективи значного ско-"рочення кількості робочих місць" і про те, що "се-редні і дрібні підприємства... в цілому сильніше проріднили свої штати.:.".
"Значне скорочення'* — це ~масо^ві^ звільнення ро-бітників,"коли тисячі трудящих опинились на вулиці. .
Бизнес на страху виявився вигідним для підприємців Західної Німеччини. "Про,, це свідчить криза зростання прибутг-ків акціонерного товари-, ства "ШЕЛ" та інших великих компаній.
Ганс-Петер ІВРОЙХ, західнонімецький журналіст. (АПІі). Щтуттгарт.
не до складу головногі) командування блоку на південноєвропейському те-« атрі, яке нині очолює аме* риканський адмірал О. Ріі веро.~ йому підпорядкований тепер і англійський середземноморський флотЕ
Одночасно з цим США виступили з пропозицією створити на Середземному морі постійні об'една-^; ні військово-морські сили, шо складаються з кораб-лів окремих країн — учасниць НАТО і перебувають під єдиним командуванням. Подібні сили в січні цього року вже зібрано в Північній Атлантиці.. До них увійшли кораблі США, Великобританії, Голландії, Норвегії, ФРН і Канади. Цей флот, за повідомленням англій-^ ської газети "Нейві Ньюс", "демонстрував прапор" у багатьох портах краї» НАТО, провів навчаннл "Полярна крига", шо мало явно провокаційний ан-тирадянський характер.
Американська ідея створення постійного флоту НАТО, у Середземному морі не знайшла одностайного схвалення з боку багатьох членів НАТО. Вони розуміють, що це ще більше прив'язало б їх до американського воєнно-політичного курсу, ускладнило б обстановку в ньому районі світу і привело б до дальшої "інтегра-» ції" збройних сил країн НАТО під американським командуванням.
Проте на нараді ради НАТО в Рейк'явіку, за повідомленням бюлетеня *'Нувель Атлантік", Сполученим Штатам все-таки вдалося таємним порядком протягти свою пропозицію і заручитися згодою Великобританії, Італії, Іхреиії і Туреччини ма участіз у новій авантюрі.
Підозріла метушня в Середземному лїорі,-затія-на Пентагоном та його європейськими підручниками, — переконливе свідчення того, що імперіалістичні кола США продовжують вести військовий корабель НАТО "небезпечним курсом форсування воєн н их приготувань. Діла верховодів НАТО повністю спростовують їх лицемірні заяви щодо прагнення до "збалансованого роззброєння" і миру.
В. КАТЕРИНИЧ.