Понеділок, 16 грудня 19ф8 р.
••ЖИТТЯ і СЛОВО'"
Сторіммв 5
іііюітіпііііііііііііпііншііііініішііішіипііііііііиішшшиііііішіііиіііи
Роботящим р^кам Перелога ор@ть. Думать^ сіять, не шдать а посіяне тать Роботящим рукам.
Тарас Шевченко.
Наше суспільство
Якщо "великий цілувальник" П*ер Елліот Трудо часом вихиляє **твиста" або демонструє мане-ризми "гіппі", то це зовсім не означає, що він не знає, що (і для чого) робить, що він не є -винахідливою людиною", Навпакиї сьогодні в федеральному парла-» менті немає нікого, хто міг би його перехитрити.
Ще коли він вів "розквочену**-(чи .розквашену) ліберальну партію до перемоги, П'єр Трудо прийшов до - прав пл ь н о го вис нов к у: він не Кіоже просто мавпувати за Линдоном Джансоном з його "ве-. ликим суспільством", бо це-було б смішно — тим більше. Що американці присвоїли собі "право* ■ галасувати, що все, що вони роб-
І — (Огляд канадськик подій| |
Ііііпііінііііііііііінінніїїніїїіііініїїніїїиіиіііііііііііііініііиіиіііішііиііііиііііі^
лять, — "велике",
"величне",
**грандіозне", "найбільше в світі".
Яким же тоді е кан адське сус* пільство? П'єр Трудо прийшов до другого правильного висновку: неСправедливИМі Логіка продиктувала йому вигадати кличку "справедливе суспільство".
Ліберальний уряд . з П'єром Тр у до, як п р е м 'є р :М і и і ст р О м, З»І а -ходиться при владі вже шість місяців. Як же стоїть справа зі "справедливим суспільством"? Цими днями Трудо зробив огляд д і ял ь н ост і с во го уряду: "с п р а вед-ливе суспільство" як було, так і залишається тільки "коицепііі-
€Ю .
Словник іншомовних слів дає таке пояснення: концепція (лат. сопсерііо сприйняття) — і) система поглядів на ті чи інші ячи^ ша; спосіб розгляду яких-небудь явищ, розуміння чого-небудь; 2) загальний задум^Г..
Точніше: канадське суспільство залишається несправедливим.
РОБОТЯЩИМ... Доказів, на-віть офіціальних, про велике число бідних у Канаді є багаїо. Економічна рада Канади в п'ятому огляді вказує: бідність у багатій Канаді — це ганьба для вс і ЄЇ кр а їн и; од и н з ко ж н и х п' я і и канадців (4,200,000) не заробляє досить, шоб ж йти по-л 10 де ьки, — бідні не живуть, а животіють "у квасній атмосфері бідного здоров'я і поганого житла, нагрома^ джених поразок, відчуження і розпачу" з /^почуттям піймання в пастку і безнадійності".
Хто ці бідні? Роботящі уми, роботящі руки ...
Де вони живуть? Економічна рада Канади вказує, що живуть вони всюди, особливо у великих містах Канади від океану до океану, хоч пропорціонально велике число бідних живе в приморських районах, серед індіан, метисів І
ескімосів,
БільиЗа половина населення Монтреалу живе в нестерпних економ і ч них умовах. Понад 100,-000 жителів м. Торонто животіють на подачках добродійних організацій, а багато більше заледве існують на низькій зарплаті.
Рада приходить до висновку, що між безробіттям і низькою зарплатою бідні краще жили б на недостатній допомозі добродійних організацій.
Економічна рада Канади закликає >^яд "ліквідувати бідність". Але поки що навіть хоч • трохи справедливі ше еуспільство залишається "концепцією".
НЕРОБОТЯЩИМ... А як живеться нероботящим — малому числу багачів, які нічого не створюють? Порівняння робить Джордж Гарріс, секретар-скарб-ник профспілки електричних робітників. Відносно не{іелике число організованих робітників "на самому верху" ("робітничих аристократів"?) зводить кінці з кінцями. Але всі інші — безробітні, робітники з низькою заробітною плагою — мільйони канадців не тільки не зводяї'ь кінці з кінцями, але дедалі все більше зубожіють, ніколи не виходяті. з довгів існують в умовах НІЛ-ковитої безнадійності.
1а \)\) 11" на вод ить дані ф і и а н со-вого оріану "Фаііненшіал Пост** про ''Виконавче життя — про кошти доброго життя в сімох ка-
— неробс)-ія-
м:
надськи.ч містах щих у Торонто, Монтрсалі, Галі-факсі, Вінніпегу. Едмонтоні, Кел-гарі, Венк\вері.
Кошти життя цих неробо гя-щих: хата — 100,000 доларів; обід для двох — коктей.ти мартіні, філе міньон з приправами, пляшка французького шампанського—-78 доларів; вступ у спеціальні клуби — 900 доларів, річні вкладки 75—210 доларів; хутро з норок — 3,250—12,500 дола рі в; а вто мобіль (рол ле . а бо бентлі) — 21,000 доларів ....
Це, пише Джордж І'арріс, — два світи: світ юшки, мортгеджів і довгів ..переважаючої більшості наших людей і світ норки і шам-п а не ь ко го м а л ої го р стк и л ю д е іі. Між цими двома світами йде безперервна боротьба.
Серйозне обвинувачення
Ще 1966 року уряд (прем'єр-міністром тоді був Лестер Пір-сон) призначив комітет для вивчення в Канаді робітничих відносин. Головою цього комітету був призначений декан МекГіллсько-го університету Г. Д. Буде.
Комітет провів багато переслу-
хань у різних частинах Канади. Загального звіту про результати своєї роботи комітет ще не зготовив. Але в своїх виступах члени комітету стояли на грунті захисту прав трейд-юній, включно з правом страйкувати без втручання властей, і колективного договору, вважаючи, що такі права трейд-юнійного руху є складовою частиною нашої системи^ без яких вона основно змінилася б.
Але деякі члени цього комітету у своїл виступах висловили критичні завваги на адресу треид-юниі. Нещодавно на мітингу нових демократів у Торонто виступив з та кою крнтикою спеці ал ь-ний асистент прем'єр-міністра Трудо і член комітету Доглес Смит.
Основно його обвинувачення зводиться до того, що старі трейд-юнії в головних галузях промисловості, представляючи лише одну треіину робочої сили Канади, просякнуті ■'консерватизмом", Ііівнічноаліериканські трейд-юнії, заявив вій, глибоко зміцнилися в капіталістичній установі, яку критикують з усе меншим Перекопа нняМч СвоІми інтересаміі і складом розуму вони є, дрібнобуржу-а з н и .\ Гі 1,1 X и і л і де р и зобов'язались підтріі.\і\ ііати економіку і соці-альн) систему, яка вітає їхню співучасть.
"Північноамериканські треіід-юнії, — сказав. Смит, — перетворилися в соціальну групу, прийнявшії капіталістітчну етику, яку вони колись засуджували ... Ю-: н іо н і з м н а з іш а ют ь к а п і т а л і з .\і о м середнього класу і він, безсумнівно, є більш опортуністичним, НІуК
ідеалістичним".
Ьмиг наводить дані. Лише 30—40 н])оцентів канадських |:о-бітників є організованими. Вони не знають бідності. Вони так'..'/К не дбають про те, як жиі<уіь 60—70 процентів, неорганізованих канадських робітників. Разом з канігалісіами вони користуються плодами ексіїлуаіацп цих тіе-організованнх робітників.
Це — сильні _слова. Звичаїі-н о, 11 е всі тр е 11 д- ю н і 1 н а л е ж а т ь до категорії, яку обвинувачує Доі леє. Смит. Але багато з них — біль-ШІСТЬ жовтих профспілок з такими лідерами як Джордж Міні справді є ''партнерами" капіталістів. Вони не дбають про долю мільйонів тіеорганізованих робіг-ників, серед них і про долю без^ робітних та пенсіонерів. Деякі юнії в США (теслярів, будівельників) цавіть додержуються расистської політики — неприйма- ' ють у члени негрів.
ЗАХИСТ. На захист трейд^
юній виступив Моррей Котерілл, речник юнії сталеварників. Вій вказав на те, що в тих галузях промисловості, в яких існують сильні юнії, продуктивність збільшилась, бо вони дали управлінням ефективну допомогу. Власне через цю допомогу, незважаючи на вищу зарплату робітників, ціни на продукти цих галузей промисловості не надто збільшилися. З другого боку, вони збільшилися в тих галузях промисловості, в яких немає сильної організації робітників.
Він заперечив. Що сильні трейд-юнії не допомагають бідним.
На сильне обвинувачення Омита Котерілл не відповів сильним захистом, наводячи приклади і дані. Він не спростував ф^кту, що сильні трейд-юнії, хоч може, й дбають про бідних, не допомагають організувати неорганізованих.
Апетит прем'єра Беннетта
Британська Колумбія є однією з найбільших провінцій Канади
— має 366,255 квадратних миль, з них —- 6,976 кв. м иль озер з пр ієною водою. (Своєю територією Б. К. є більшою, ніж Великобританія). Населення Б. К. відносно мале — понад 2,000,000 жителів (лише трохи більше як З жителі на кожну кв. милю).
Своїми природними ресурсами Б. К. є однією з найбагатших провінцій Канади. Б. К. має необмежену можливість розвитку в існуючих межах.
Але соціал-кредитний прем'єр В. А. К. Беннетт проявляє необмежений "територіальний апетит". Він хоче прилучити до складу Британської Колумбії 207,070 кв. миль території Юкона.
Для чого? Не з причини "перенаселення" Б. К. і не для поселення Юкона; він бачить в Юконі нові великі можливості для е кс п л у а т а ці ї п р и р о д н и х р ес у р сі в. А ці експлуататори, у головному,
— американські монополії.
Хоч їх населення тепер дуже мале, Юкон і Північнозахідні території остаточно повинні бути організовані в нові провінції Канади.
Про забруднення
Перед Генеральною Аса мбле-є10 00Н є ш ведська резол юні я .в якій пропонується провести а 1972 році міжнародну конференцію про забруднення -(вод, землі, повітря). До цієї резолюції'Тиіми днями говорив канадський представник Роберт Каплан. Він »іа-звав проблему забруднення такою важливою, як проблеми харчування, одягу і електроенергії. Відомо, що канадські води (і повітря та земля) забруднені і да-лі забруднюються. 'Каплан лише " не пояснив, чому канадські власті (федеральні і. провінціальні) , майже нічого не роблять, щоб припинцти забруднення І прочистити води, землю та повітря.
Степан МЛЦІЄВИЧ.