СТОЛІТТЯ Расмус Хрістіян Раск, 140 професор Львівського ' університету^ Анджей Гавронський,^ли-_ зько 100 — академік М. Марр, 80 — видатний археолог Генріх Шлшанн, понад 60 — український науковець і письменник Агатангел Кримський,
Знання іноземних мов здавна вважалося за невід'ємну ознаку духовної культури. Київський князь Володимир Мономах писав у своєму "Поученії": *'Що знаєте доброго, того не забувайте, а чого не. знаєте, того навчайтесь — як батько мій, перебуваючи дома, знав п'ять мов,
від того бо честь в ІНШИХ
країнах".   Кількома іноземними мовами володів видатний полководець державний   діяч України Богдан Хмельиипький.
Наш земляк, полтавець, один із видатних ліяч'в соціалістичної ку.тьтури ^. В Луначарський, коли його обрали дійсним членом Академії наук, свій виступ почав російською, продовжив -німецькою. ЯЯ1), англійською, французькою, італійською мовами, з за-кжчив за традип'єю кла-' сичною латиною
Чимало поліглотів (від грецького "полі" — багато, "глота" — мова) е і в наш час.
У Римському університеті працює професор Карло Тагліавіні, який досконало володіє 35 мовами, викладає 25-ма, а всього знає їх понад 120, •'Б а т ь к о" кібернетики Норберт Вінер вивчив 13 мов. У нас найвіломіші ~ професор Тартуського у-ніверситету Пауль Арісте та викладач Московського "Андрій—Залізняк, родом з Чепнігівпіипи О б и л в а знають п.'іияько 40 моп.
До двох лесятків - у творчому арсеналі українського пись"Менпика Ми-ко..'іи .Лукаїпа Він - автор чудових перекладів "Фау-
цшком слушно :аау9джув| що не може поїсправж-ньому продуктивно працювати науковець чи інженер, не опанувавши бодай одну-дві чужі мови. Сам він знає їх понад десять.
Поліглоти визнають, що процес вивчення іноземних мов дуже складний, і в кожного з них свої вла-сні методи. П. Арісте, наприклад, починає з розмовної частини, А. Залізняк — від словника, з якого виписує окремі слова, запам'ятовує їх, а згодом ^знайомиться з граматикою, читає тексти і тільки після цього працює над розмовною-
Карл'Маркс знав близько двадцяти мов. Зокрема, російську він почав опановувати еш'є в п'ятдесят років. А Ф. Енгельс, який володів 25-.ма мова.м.и. па сімдесятому рот життя взявся до вивч'чтя болгарської та румунської. Обидва почиїїали. як правило, віл' граматики, порівнюючи й спінстаг^ляю-чи мовні явипіа, потім переходили до словник.1 і до читання оригінпльні-і-х текстів.
- В. 1. .Пепін, піо зпмв 11 мов, великого значення надавав так зван<>му "ни-о-ротному пере к л л д у'* (сперпіу письмовий переклад іночемног(^ тексту рідною мовою, а опісля навпаки) Схвалюиам Володимир Ілліч вивчення іноземної мови 'ГЛ іопо-мо го ю гра м н.'І а с'гн н\<.
На закінчення — іолька афоризмів:
<<і
'Скільки мов ПІ янаеііі, стільки разів ти людина'* (латинське прислів'я)
"Одна людина, то вміє розмовляти двома мовами, варта двох" (Маноле-он).
'*Г)Єз знання мов почуває пі себе наче без паспорта" ГА. П. Чехов).
—     Й. ПЕРКАТЮК. П. ГАЛЬЧЕМКО.
І'іепіоллвио в (піипічно-захілиа Канада) було знайдено насіння арк'іичГіого люпину, яке пролежало бліі:н>ко 10 тисяч рсжів У'порі якогось гризуна. Строк цей встановлений . за допомогою сучасних радіоактивний методів. Насіння так доб-
РЕКОРД Д0ВГ0Л5ТТЯ
рЄ-;ЗГІерЄТ'ДІ()СЯІ
Юконі
шо; деякі зернини через 24 години дали паростки. Висаджені в теплиці, вони розвинулися у нормальні здорові рослини.   Цікаво, то
досі рекорд довголіття належав иасіиию індійського лотоса.
•морщок; ; відбиває іврно, все помітнішими стають Срібні ниточки у волоссГ, яскраві фарби обличчя тьмяніють. Що не кажіть, а час залишає свої сліди. Проте відомо, шо в деяких людей гарний колір обличчя,' пружність і свіжість шкіри зберігаються надового, а зморшки з'являються лише десь у 60 — 70 років. Значить, багато залежить від нас самих.
Велике значення для людей похилого віку має правильний режим життя. Більше уваги слід приділити харчуванню. Воно має бути регулярним (а це дуже важливо!) - і по змозі різноманітним, але без надмірностей.
Спати треба не метне 7 — 8 годин, на невисокій н"од>шні, трохи іюііс'рнув-ши голову вправо чи вліво і злс{ка піднявши підборіддя Незручна поза піл час сну лн)/і-;с спричинити ііояіі\ ^\Н)рн](;к 'іа повіках, ннії. гр\лях.
Тим, у кого слабий зір, треба нсхнги окчляріг 'Деякі жінки бояться зіпсувати     ними   своїй ЗОВНІПІ-
ність. І марно. Якіно р>ла-ло ді()раін оправу, окуля-
Чя^а й на
~~Ь В НЬО«-ч,
Цвщ,х:А, голов*: :
не, оку;|Ярий;^Яопоможугь^^.^^Гі^^^
;в^пр(5Іщищ||щ||,^^^
вморщок^ні^вкрлоочей.        ІВсі компонечйі^Ш^ ма^
Всі крШетйчнІ^ засоби
мають бути "спрямовані на підвищення тоні^^^ шкіри. Вмиватися , 'прохолодною водою краще ввечері, вранці — протирайте шки ру туалетним ,оц'ґом, кріи-ною водою, огірковим соком..
Добре діє на в'ялу, дряблу шкіру розчин солі (одна чайна ложка солі на склянку ^перевареної води). Ним злегка протирають шкіру. Після вмивання або протирання шкіру слід змазати кремом.
Дуже корисні косметичні маски. їх легко зробити вдома. Так, при в'ялій,
жирній   шкірі   3^ рОЗШИ{)Є-
ними порами готують білково-лимонні. Білок одного яйня збивають на піну, додають сік З половини лимонні. Дрябла шкіра з великою кількістю зморшок потребує білкоио-мсдоии.х масок. Збигий бі-Л(;к імшіують з чайною ложкою підігрітого меду і стг)лово!(}  , Лиж кою тсіл.ж-
НЛ [І0П\'ЛЯ[)НІ і ДрІ/У.ЛЖО-ВІ   МЛСКМ-    ВОНИ Т(НіІЗуіОТЬ
сок:; мають бути^свіз^^^ гоїгувати суміцІ?|слШ 6^^ посередньо адредійпі)^ дурою.        .      \ . Жінки похилого віку мо-
жуть користуватися Л де-*
коративною косметикою, але, звичайно, обережно і вміло.   Не рекомендуєть*
ся робити надто темними брови, а губи фарбувати, олівцем   яскравих кольо-» рів.
у продажу є багато різ-» них фарб для волосся. З їх допомогою можна вдало приховати сивину. Тре-» ба тільки пам'ятати, шо пофарбоване волосся має бути на тон світлішим НІЖ природна. Це пом^якшить
риси обличчя. Багатьом жінкам личить сиве волосся,   тому фарбувати
його   не слід.  Якщо ПІСЛЯ
миття його сполоснути звичайною синькою для білизни, воно стане красивим, сріблястим.
Кожна жінка, незважаючи на вік, може маги привабливий і приємний вигляд. ■
Валентина ШАЛУПЕНКО.
("Радянська жінка").
Спенсер Трейсг
С г сі [ 43 м \ д \ же зл е. Л і -КгЧ[П заборонили п.-іііі гь і^п-холи ги і лом\, а (іін \ иів та й вируїнии у Ліі.и-ку [іо»злк\    \н} не може силі-
ти     І КЛаїіИІи     р\ МІ. :ІМІЛ<
праніоиаги У ньігиу ;че й{И о жя І І я.    Нін  іде ^.а
океаіі.   в   Єир()П\,   Ді' >Ь;.0
л[)уі "иіасливчик" Огеилі знімає смлй (|)ілі.м.
Коли (іа\! Лп|'Д'Д(-Гі.гя ДІНІІ! ІМ^ я '1 І! !()р.чГ)(^р <іг
КИЙ   процес" - .і ГІОЧ\ <: І е
некр.апли!',у ("ІІ і'млну {і[^о-мои\ ( улді Ге)!і^.\ ла. інаїї-
Те.   КО^Жпе   слово КЇНЛСіЮ
до|)оі()К) ипіою, кожне оп-лацгііо кроіі'іо ве;іико[о серия   великого артиста.
Спорок років Голлівуд бе з со р оми о е к с п л у а т у в а із його талант. Трейсі -~ зірка неріної ііеличини — знявся більпі як у сга фільмах. ■
За цей час багато акто-, рів зажили слапи і потім були забуті, а Спенсер Трейсі лишився чи не єдиний, чиє становище не похитнулося.
Він і сам такий. ' Трейсі народився 190С
рок\ в Л\ілі,иикі, в сім'ї чи-хідня з Ірландії. Р'Іоіо батько, водій вамгажних ма-Н1ИН, хоіііі, ні<^б син здобув осиігу.
Спепсгрові в д а л о.с я встиіиіи па .\гедичний (|^а-к\:!ь'іе{. але ліка[)ем мін не сгав Теаїр захоїнш йс;го Гл.тьніє, ніж наука,
IIер/1 на його роль була без слім, він грав робота, ІЗ).ло пе 1920 року. Фо[)гу-ма сііпчаік\ ііе усміхалась Гіг;м\'
(лірагЖіЛіі /Іреіні успіх   п1мі1кч.ти   і!е і<ас(^ві
стрічки   па   зразок "У-
биіиіь", "Люди нрсии (У-
Га|іі" Чи"   "Син мій ілд-ва[)д'', а ( внтіробупач
У  (])ІЛЬМІ   "Діісго хлои-
чіікігі", дарма ніо дія від-
бувасться в надуманій обстановці,   Спенсер їрсйсі
зіграв цікаву роль людини, пш присвятила своє життя бор(ггьбі з діггячою злочинністю.
Скупо, майже без слів розкрив Трейсі важкий і суперечливий образ вели-
)ільм ''./іьотчик-
-КОГО виначідника Едіссо-на в однойменній стрічні.
Минали роки, і майстерність актора дедалі зростала, а його все знімали в таких с<\бі комерційних дрібничках.
Коли режисер С. Краме]) "почав створювати свої фільми, в яких було так ,\іало ліііоіиіх осіб і так багато глибоких думок, то справжньою знахідкою для них виявився Сг!енсе{) трейсі. Спершу він знявся в картині "По-жііеїн б\ріо''. а потім у " М к) }і і І Ос р з с ь к о м у п роие-сі^\
І там, і там по холу дії йому доводиться вн-ступати в судових засіданнях. Ці епізоди спра-вел.тпііо вважаються за верніину акторської гри. -
Остання робота - Спен-сера в кіно —г сатирична комедія *ЧІей шаленші, шалений, шалений, світ-''
Пеніолавно актор'пішов з життя.. То була Велика втрата не тільки,для Голлівуду, а. й для всієї світо ІЗ о ї к і н с м а то г р а ф і ї. Григорій ДІЕСЯТНИК, Леонід СЛУЦЬКИЙ.