Вінніпег, Ман. — В Українському Робітничому Домі у Вінніпегу в неділю пополудні, 15 грудня^ відбувся концерт мистецьких сил при відділах ТОУК для відзначення 20-річної співацької діяльності чоловічого хору **Банду-рист" імені Матвія Ша-тульського.
Признання *'Бандурис-там" за їхню 20-річну віддану працю на полі плекання української народно? пісні і культури на канадській землі дали насамперед українські жителі Вінніпегу і околиці, які громадно прибули на концерт і майже по береги заповнили просторий концертний зал УРД.
Вони й виявили його своїми теплими оплесками, якими вітали кожний окремий виступ хору.
Від Провкому ТОУК та місцевої Ради ТОУК і Р31 виступив з теплим признанням Костянтин Костанкж, член Провкому. Відмітивши 20-річну віддану . працю хористів, представник Провкому вказав на історичні коріння хору, запушені в канадську землю першим Мішай им хором під дириген-' тством Матвія Поповича, шо був зорганізований в УРД невдовзі після його відкриття 50 років тому. Багато теперішніх співаків навчилось співати по-ми-стецьки в мішаних ;хорах ТУРФДім-ТОУК і вступили в хор "Бандурист" вже з не м а л и м сп і в а ц ьк и м д о-свідолі, який отримали від тодішніх диригентів мішаних хорів.
Промовець відмітив вклад не лише самих хористів, а особливо дириг гентів, у розвиток і розбудову хору — Степана Ю-рійчука, Євгена Дольного, Володимира Якимчука, Василя Хомина і Миропа Шатульського, який працював з хо ро м н а й до в ш е — І4^фоків підряд і зробив чи -не найбільший вклад.
Присутні палко вітали привітання, яке прислав М. Шатульський хорові з приводу його 20-річчя. Він п об а ж а в те п е р і ш ньом у д и-ригентові Василеві Фили-повичу.великих'успіхів на мистецькому полі на довгі прийдешні роки.
Програма концерту була колоритна і немало посмакувалась присутнім, судячи по їхніх оплесках.
Вона відкрилась виступом хору "Бандурист", як і 20 років тому, відспіван-ням української народної пісні **Взяв би я бандуру". Заспівували Григорій Стс-фанюк і Володимир Мілан. За нею пішла "В'язанка українських народних пісень" і ше одна пісня з перших років хору,
ВАСИЛЬ ФИЛИПОВИЧ, керівник мистецьких сил ТОУК у Вінніпегу.
--Пісня про Дніпро" (з років другої світової війни), до якої заспівував соліст Іван Дорочинськнй. як і 20 років тому. Вона, як і раиіц]с. викликала велике хвилювання у присутні^.
П ол ул я ри и й сп і ва н ьк л й колектив "Динамічні співаки" під керівниитв')м Керин Вудс підняв 'Чосг" ювілярам виконанням таких пісень: української **0й, у лісі, на орісі". ка-налської "Країна срібчоі берези" і а([)риканської (весільної) ' *Ута не й н а 'V
"Тост" жіночого хору "Барвінок" складався з таких пісень: "Тиха воаа" **Ні,чко цікавая", "Ой на горі, на високій" та "ііе
шуми, калинонько
'1о
арії останньої пританиьо-* вувала група дівчат так ніжно-чутливо, що ауди^ торія домагалася і доби*' лася повторення.
Групи молоденьких танцюристів зі Школи народних танців під керівництвом Романа Мокріл (інструктор Михайло Сас) також гарно пописалися в танцях !*Козаки" і **Ар-кан", а найстарша група **Веселка" в танці "Го-
пак".
Присутніх порадували дуетом брати-співаки Іван і Григорій Стефанюки, відспівавши гумористичну українську пісню "Стежина до дівчини". '
Програму завершили самі "Бандуристи" виконанням української пісні "Журавлі", польської "Пересторога", російської "По Уралу гулял Чанпєімг-рон", вірменської "Лхчік Б.чхтавор" (солістом в останніх двох був Григорії! Стефанюк) і української в'язанки, ' псрсплстсчої та пнями (со.чістом виступав Ппгпп Пстрнк).
Головою конперту був Василь Карлаш. Ако?.п.п« ністами були Корен Ка-мінська (на піано) і '\н-вен ііубінськнн (на акордеоні).
Па закінчення гол')и-а подякував мистецьким силам ТОУК за хороіиу нр<)-граму. а прису'їлім за ягб-ру підтримку, і^ін закликав до розбудови всіх мистецьких колективів і Української днгячої ,шко.'іи та ніколи музики і нароп-них ганців з тим, щоб митці ТОУК могли нроіич'ги належну підготовку д<; у-часті у відзначенні НЮ-річчя заснування НрОИІ:!-нії Діанітоби в 1070 роні. * * *
Безперечно, ию . присутні полюби.пн програму і хотіли б бачити коііис]'іи трохи частіше в УРДомі. -
Розгорненням мистпм>-кої діяльності і скріпдон-ням мистецьких колективів додатковими силами можна сподіватися, що їхні надії будуть сповнені. Любитель мистецтва.
Минулого літа, 2 серпня, я » групою туристів відвідала Україну.. До Києва ми прибули літаком, були в ньому 2 дні. Столиця України зробила на мене приємне враження. Місто потопає в зелені. В ньому чудові парки, пре^ красні апартаменти. Тяжко повірити, шо Київ так скоро відбудувався. Після війни я бачила на документальних кінокартина X велику руїну в місті. І ось не пройшло багато часу, як місто піднялося з руїн і стало красивіше, як було до війни.
Були ми в Тернополі. Приїхали туди раненько і побачили багато людей з квітами, шоб привітати своїх рідних. То була луже зворушаюча зустріч. В усіх на очах сльози радості. Адже ж не бачилися лоїігі рокїі..
Були ми в Тернополі 10 днів. іДе також дуже гарне місто. 1 воно росте новими будинками. А яке в ньому гарне штучне озеро! Цс, можна сказати, лебедине озеро. В Тернополі гарні парки, сквери, велика чистота.
З Тернополя ми виїздили, до Теребовля, відвідали дигячий садок. Пас, привітала завідателька, допомогла нам огляну ги кімнати з ліжечками. В дитячому садку взірцева чистота, взірцевий порядок. Дивлячись на те, яку діти мають вигоду, мені навернулися до^очей сльози, бо згадала минуле, кг> ли на рідній землі моя і е-стра ішла в поле, то лишала вдома четверо дітеїї. Найстаршою дитиною була чотирирічна дівчинка. Вона доглядала менших колисала їх, порядкувала в хаті, давала поросятам і курам їсти. Але не, ию
колись було, відійшло* Настали кращі часи. І ще йде до кращого.
В нашому селі Клювин-» цях Гусятинського району є також дитячий садок. До нас у Тернопіль при-» їздили ^наші рідні, розповідали, "що їм тепер живеться багато краще, -ЯК жилося за панської Поль-щі.
Були ми 2 дні у Львові, звідти подалися літаком на Крим. Це чудовий край. В ньому ми були З дні. Про красу Криму не розкажеш прости.ми словами, бо це край мальовничий.
З Криму ми повернули до Києва, де простояли З дні. Були ми в правлінні Товариства культурних зв'язків з українцями за кордоном. Там нас привітали- і розказали про діяльність товариства, подякували українцям Канади за допомогу під час і після війни, коли Україна була знишена. Ми розказували їм про своє життя, а деякі ставили зажа-лення, Шо їм не дозволено відвідати рідні села.,В това р и ств і розум і іоть, ию це дуже боляче, коли людину не допускають ста ги ногою там, де вона народилася, побачитися з рідними, але... Голова това риства сказав, шо їм то дуже прикро, але інакиїе бути не може. Я подумала : якшо "інакше бути не може", то на. це є якась важлива причина. І я погодилась з членами правді ння згаданого товарист-ва. -Подорож для мене на Україну була дешо затяжка, бо в мене артретизм і. слабе серце. Але друзі иа^ інс»ї групи всіляко допомагали мені, за шо я їм нш-ро дякую
Варвара МАШТАЛЯР. Куксвилл, Онтеріо.
«7»
і І
КЕРИН ВУДС,
диригеитка МОЛОДІЖНОГО хору ТОУК "Динамічні співаки" у Вінніпегу.
иіііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііі ДЛЯ ЗМІНИ ВАШОЇ АДРЕСИ
Коли змінюєте адресу, на яку ви досі отримували **Життя і Слово", то не забудьте разом з новою прислати І стару вашу адресу.
яуііиніїшіиішініщиіініиіміііііііііііііііііііі»
З Новим 1969 роком вітаю всіх моїх друзів Б Канаді, вітаю всю мою родину і одпосель^ чап па Україні. Бажаю всім доброго здоров'я, щастя в житті і щоб був тривалий
мир в світі!
Федір ПЕТРИК, Форт Вильям, Онт.
- ЩИРО ВІТАЄМО РІДНИХ І ДРУЗІВ в КАНАДІ,
США 1 НА УКРАЇНІ. БАЖАЄМО ЇМ МИРНОГО НОВОГО РОКУ, ДОБРОГО ЗДОРОВ'Я, ЩАСТЯ В ЖИТТІ 1 УСПІХІВ в ПРАЦІ.______
Петро і Анна ЛАПЧУКИ, Ріджайна, Саск.