Сторінма 4
"ЖИТТЯ І СЛОВО"
Понеділок, 13 січня 1969 р.
шитяш^ славо
ІІГЕ опсі УІГОКО
РиЬІівЬесІ еуегу Мопаау Ьу (Не К0В2АВ РиВіІ8НІМС СОМРАNV ЬІМІТЄО
РгоргІе»орв аіі , 1164 Оипааа 81 УУезІ ГогоШо 8, Опі ТеІ. &34-8635.
'АиІЬогігесі ав весопгі сіаве таІІ Ьу ІЬв Ро8І ОІГІсв~ Оерагітепі, ОI1аVVа апсі ?ог раутепі оі оовіаде Іп сазЬ." ^^^^
Передплата • Канаді: на рім $5 00: на Україну $8.00 на ріиі
■ СІНА $« на рік.
- РеДАКЦіО ЗД ОГОПОШЬННО НЕ ВІДПОВІДАЄ —
Сумні перективи
Економічні знавці і оглядачі передбачають сумні перспективи для країн капіталістичного світу в 1969 році. Передбачається сповільнення економічної діяльності і економічного росту — зокрема в Сполучених Штатах Америки і в Британії.
Газета "Нью Йорк Тайме", наприклад, пише: "Найвизначніші американські експерти в галузі економіки і фінансів констатують, що з вступом у 1969 рік США стоять Перед такими ж гострими економічними та фінансовими проблемами,- як і рік тому". А вашингтонський кореспондент Ассошіейтед Пресе робить таку оцінку: "У 1969 році американську економіку буде, як і раніше, лихоманити. Породжена війною^у В'єтнамі інфляція, з якою не міг справитись уряд Джансона в 1968 році, залишатиметься пануючим фактором на економічному фронті".
Не рожеві перспективи передбачаються на економічному фронті і в Канаді Переідбачається можливість дальшого зменшення експортів, а з цим дальше екомо-мічне сповільнення. Загострюється криза у фармер-Ському господарстві, зростають труднощі фармерів.
Від'ємний вплив матимуть на Канаду економічні і фінансові труднощі США, бо економіка Канади дуже ТІСНО зв'язана з США і знаходиться під домінацісю американського капіталу.
Тяжкою проблемою для Канади є зростаюча інфляція. Інфляція в Канаді прибрала таких розмірів, що зараз долар в порівнянні до 1936 року вартує в покупній силі тільки 39 центів. І інфляція далі зростає.
Свої труднощі монополії перекладають насамперед на плечі народу. Це означає, що в новому 1969 році трудящих капіталістичних країн, в тому числі і Канаді, чекають нові податки, зростання дорожнечі.
1968 рік був роком великих робітничих виступів І страйків в Канаді Робітники добилися значних перемог.
Ця боротьба буде продовжуватися і в 1969 році.
Робітники і загально трудящі будуть захищати свої життєві інтереси, будуть боротися за одержання більшої частини матеріальних благ, які вони створюють своєю працею, за краще життя. В цій боротьбі вони будуть мати повну підтримку "Життя і Слова".
Найбридкіша війна
Нещодавно на кладовищі ПайнГіллс поховано 28-річного Ренді Геттона. Він був у розквіті своїх сил, тільки починав по-справжньому жити. В такому віці смерть не є природною. Ренді Геттон також не помер
в результаті якоїсь хвороби. Він помер далеко від рід-ної'канадської землі ^ від кулі десь у джунглях ВЧт-наму. Він віддав своє життя не в боротьбі за свободу, демократію, але за інтереси американських імперіалістів.
Для батьків смерть їхнього сина була трагедією.
Але трагедією була й інша річ. її виявив батько — Геролд Геттон. Плачучи, він заявив, що почав думати про цю війну тільки після того, як втратив свого хлопця. "Я думаю, — сказав він, — що це найбридкіша, найбільш божевільна річ,, яка коли-небудь сталась".
Так, в'єтнамська війна — агресія США проти далекого в'єтнамського народу — найбридкіша. Треба, щоб в 1969 році, коли буде вестись всесвітня кампанія за припинеіння американської агресії проти В'єтнаму, про цю найбридкішу війну думали канадці, бо в один чи Інший спосіб вона дотикає також Канаду, і П народ.
Великому Каменяреві
Львів. — Свято шанують львів'яни пам'ять свого великого земляка Іва-йа~Франка. Його ім'ям називається колишній районний центр Янів, рідне село письменника, найстаріший у республіці вищий учбовий заклад — Львівський університет, академічний театр опери та балету, десятки колгоспів, школи, вулиці, площі, палаци культури, парки. У Львові, в будинку, де жив в е л и к и й Ка м єн я р, а так о ж у колишніх НагуєЕичах, за рішенням Радянського уряду, відкрито музеї.
Цими днями у вінок шани Іванові Франкові вплетено ще одну пам'ятну стрічку — відкрито погруддя в селі Верхня Білка Пустомитівського району. Тепер на Львівщині € 19 скульптур і ПО'
грудь великого Каменяра. Всі пам'ятники Іванові Франкові встановлемо за роки Радянської влпли.
Україна -- сьогадні"
ЗЛ СМЕРТЬ КЕННРДІ "ВИННА УСТАНОВА'» Париж. — Група європейських і американських аізторів в французькій і англійсі>ких мовах, в якій обвинувачує "а мерикамську \стамову" (капіта-^!V:-
ТИ чиє суСПІ Л ЬСТВО) в у би Пг
стві президента . Дж. Лк Кениеді.
По-англійськи книга називається "Прощай, Америко!", а по-французьки "Горить Америка".
Він не відкладав на завтра те, що можна було не робити сьогодні.
Так, роздратування
поганий порадник. /\ле й порада іноді страшенно
дратує.
* * ♦
Коли трошки побільшити буйвола до розмірів слона, то отут всі і будуть сумніватися: а чи не з мухи він?
В житті нас затьмарюють ті, хто любить тінь.
♦ *. *
Любив пусті похвали і прожив життя по-пустому.
Прагнення до безсмертя багатьом скоротило життя.
Мужність сина молодить його матір.
Женева. — Посилений динаміками голос співака заповнює зал: "Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива...'* Присутні з захопленням слухають чудесну задушевну українську пісню, яка лунає у ці дні на берегах Женевського озера, а коли кінчається пластинка, бурхливо аплодують і просять поставити її знову.
Товариство "Швейцарія —СРСР" з допомогою Українського товариства дружби і культурних зв'язків з зарубіжними країнами організувало в Женеві виставку "Україна— сьогодні". На виставці як почесний гість побував посол СРСР у Швейіг-^ії А. С. Чистяков. Виставка, пю працюва.іа кілька днів, була відкрита в залі муніципального клубу "Плснпалс" на вулиці Кару ж, -- тій самій, де у вересні 1904 року жив і виступив на зустрічах біль-шовиків-сміграптів В. І. Ленін.
Яскраві пашю і велико-форміппі фотографії показують, як живуть, працюють, відпочивають ' і вчаться жителі, українських міст і сіл. Знімки металургійного заводу з ди-
мучими трубами розмістилися поруч з експона'-тами реставрації пам'ятки старовини — стародавнього собору, виблискуючі білизною стін хати на Полтавщині — із знімками багатоповерхових ~ будинків на Хрещатику.
На стендах розмістилися майстерні вироби українських умільців: різьблення по дереву, кераміка, вишивки. Вздовж стін висять національні костюми, — плахти, свити, шапки, чобітки, шаровари. Відвідувачі з інтересом розглядають їх, цікавлячись і сьогоднішніми модами: "Що носять київські
жінки?" — запитують.
Швейцарські міста одне за одним знайомляться з Україною і з життям українського народу: Лозанна, Женева... Куди тепер відправиться виставка? У залитий сонцем кантон Ті-чіно? В індустріальне серце країни — Цюріх? Відлов ідь н а ц е п итання, о ч е-видно, незабаром зможуть дати активісти Товариства ''Швейцарія—СРСР", які не . шкодують ні сил, ні часу для благородної справи: зближення і кращого взаєморозуміння народів своєї країни і Радянського Союзу.
ЗА ДАЛЬШИЙ РОЗВИТОК КУЛЬТУРНИХ ЗВ'ЯЗКІВ з УКРАЇНЦЯМИ
23 грудня в Києві, столиці України, відбулася к^іференція Товариства культурних зв'язків з українцями за кордоном. В 'іі роботі взяли участь понад 150 делегатів з багатьох областей, республіки, а також представники громадських організацій і _ творчих спілок, діячі науки і культури, передовики промисловості, гості з братніх республік.
Конференцію відкрив голова правління товариства, відомий український письменник Ю. К. Смолич.
Делегати заслухали й обговорили його звітну доповідь.
. Учасників конференції тепло вітали представники громадськості республіки, гості з Білорусії, Грузії, Естонії.
Конференція прийняла резолюцію на звітну доповідь, в якій намічено шляхи дальшого розвитку і зміцнення культурних зв'язків з українцями за кордоном і Статут товариства, обрала н о ви й склад правління і ревізій-
ної комісії.
В роботі конференції взяв участь голова Радянського комітету по культурних зв'язках з співвітчизниками за рубежем В. М. Маляєв.
Відбулося засідання новообраного правління, яке розглянуло організаційні питання.
Головою правління Товариства культурних зв'язків з українцями за кордоном переобрано Ю. К. Смолича, заступниками — М. М. Тарновського, М. Ш. Іваницького.
За вісім років існування Товариство культурних зв'язків з українцями за кордоном проробило велику роботу, стало масовою громадською організацією, яка об'єднує 7 обласних відділень і понад 150 колективних членів
Близько трьох мільйонів українців живе нині з різних країнах Південної і Північної Америки, Європи і в Австралії., Всі вонії відірвані від свого народу, але не відірвані від його душі. .
0915