"ЖИТТЯ і слово**
Понеділок, 13 СІЧНЯ 1969 рі
За маршрутом
т
ІІВШП
цікавого
Бувають у житті митця такі незвичайні творчі зльоти, коли несподівані й гострі враження викликають незбориму потребу відтворити бачене» пережите. 1 тоді чудожні тво-ри народжуються немов-, Г)и диханням, одним поривом. Вони хвилюють, захоплюють.
Так сталося і в цьому тривалому відрядженні з київським художником Леонідом Стилем. Радянський теплохід *Тарас ІІЬ^вчеико'* йиіов маршрутом Колумба з іноземними туристами на борту. До укладу екіпажу судна входила . і кореспондентська група агентства пре-гм *'Новини", яка мала завдання випускати під час подорожі багатотиражну газету "Судовой кодокол'\ Міжнародний оглядач, журналіст, фотокореспондент і член правління Українського Гіромадського відділення АПН художник Л. Стиль — дружна четвірка "мушкетерів'*, як назвали їх на судні, — випускали цікав^• багатоілю-стровану гаезт\- А піл час зупинок ходили в\'лпнями незнайолтих міст, \Баж-мо придивлялися до розмаїтої архітектуррі зг?апомилися з життям чужих
країн і островів.
"Тарас Шевченко" відвідав Венесуелу з портом 'ЛаТуайра і майже всі острови Антільського архіпелагу — Трінідад, Грена-дуГ Мартініку, Антігуа, Вірджінію, Пуерто-Ріко, Кюрасао, Гваделупу.
Зворотна подорож була також за маршрутом ко-лумбіБСЬкої каравели до К'анарських островів у порт Санта-Крус-де-Тене-ріфе, звідки майже 500 років тому невеличкий флот відкривача Америки -:иярхя з якоря,
Радянське судно здійснило ще два чудових рей-гц до берегів Марокко, Італії, Іспанії, Франції, Тунісу, Лівану, Об'єднаної Арабської Республіки (Є-гипту), Туреччини, ост- -ровів Майорка, Корсіка, Сіцілія і Мальта. , Художник відвідав безліч міст цих країн. Зірке око митця вихоплювало цікаві деталі і хвилюючі епізоди. Він робив швидкі начерки. А вночі е малеі>ькі|І каюті при лампах денного світла малював фарбами. Більш як 40 картин народилося : під час цих рейсів. У них подих бар- • вистоґо півдня з усіма йо-
го контрастами, розкішшю природи, яскравістю характерів. Майже в кож. ному творі так чи інакше відбиваються гострі соціальні суперечності, притаманні країни Сходу, Латинської Америки та Європи.
На прохання туристів-іноземців та екіпажу художник з друзями організовує одну за одною три виставки, які мали великий успіх. Це була чудова пропаганда українського радянського мистецтва.
У Л. Стиля величезний запас зарисовок, ескізів, на основі яких він приступив, до створення нових полотен. Кілька його картин можна було побачити в залах республіканської виставки, присвяченої Ленінському комсомолу. Це **Мандрівні музиканти", де зображено_четв_еро негрів, що чекають милостині від перехожих: двоє — вже літні, виснажені, юнак і хлопчик років тринадцяти, що співає відверто, лпвір-
ливо, захоплено, з щирою дитячою надією на щось прекрасне. Картина "Барселона". На фоні старовинних іспанських палаців ка хвилях у порту гойдається колумбівська шхуна "Санта Марія" Вона немовби камертон незвичайного круїзу.
Тепер Леонід Стиль закінчує роботу, присвячену молодим жінкам Марокко, Близьке їй по темі й інше полотно — 'Негритянка з дитям" за матеріалами Ан-тілі^ських островів.
Випадково художник став свілк(т страГіків, кількох мітингів. Ці спо-стережеиня теж. мабуть, будуть відображені в майбутніх творах митця.
Багатство вражень "заготовок", творчий запал художника - все це дає змогу твердити, шо майбутні полотна Леоніда Стиля являтимуть со^ою не менший інтерес, ніж створені раніїпг
Н. ІИРВЦОВЛ. (**РоГ)ітиича газета", Київ!
й то аіх ОиН епіекбя л.\п
Зеазоп'з Сгееііпдз
! г о т
РеІе'$ Согаае
СОМРЬЕТЕ ВШІРІ^Ю & РАІі\ТШО
*
І*
я
а « я
8
й 19984 СО^АNТ А\Е., ЮЕТК05Т, МІСИ., 18А ^
яг ^7^^75:^ТЗі^'^}^7''^^Л^7Л гЛ УЛ у-;. 7І. ?л тл тл 7Л
ЧУДОВІ ВИРОБИ В ПЛЯШЦІ
У Лохвіщькому крає-знаичо.м\- музеї в Полтавськії! області, на. ^'к}хііні, виставлені різні мініатюрні композиції, вирізьблені з дерева народним уміль- , цем Олексієм [ригоровн-чем Кропкою з села Рома-н и ха Лр хв и ц ь к о ґ о рай о ну.
Важка хвороба на довгі роки прикувала Олексія Григоровича до ліжка. Але любов до праці, до всього прекрасного надала йому сили творити чудові речі,, які він дарує музеєві.
На фото: драбина, граблі, вила, коса та інший дрібішй інвентар у плящ-ці, вироблені Олексієм Кропкою.
аіішштшшміївніїшшн
НЕАНДЕРТАЛЬЦІ.. ^ З ЛЬОДОВИТОГО ОКЕАНУ
На річці Печорі в СРСР, біля Полярного кола, виявлено стоянки стародавньої людини епохи неандер-* тальців. Виявляється, ще 60 тисяч років тому люди жили далеко на півночі.
Один з учасників експедиції науковий співробіт-» ник Інституту археології Акаде^іії наук СРСР О. Н, Бадер розповів кореспондентові ТАРС В. Баринову:
— Подібних відкриттів ми не мали з кінця тридцятих років. І ось одна за одною прийшли звістки з Печори: сліди перебування стародавньої .людини в печері Медвежій, примітивні кам'яні знаряддя і кості викопних тварин — мамонта, бізона, дикого коня — біля села Бизової, і найсвіжіша знахідка — стоянка біля села Коров'ячий Ручай.
Вчені прийшли до висновку, шо стоянки мають вік приблизно 60 тисяч років, тобто належать не до верх-нь(^го, а до середнього палеоліту. Але коли це так, то докорінно міняються уявлення про розселення стародавніх людей иа північному сході Європи!
. Звістка була насп"ільки несподіваною і серйозною, шо далеко не всі поставились до неї з повним довір'ям. Тоді на місці стоянок стародавньої людини було проьсдсно спеціальний польовий се.\!Інар.
Недавно підбито підсумки цієї роботи." Всі учасники семінару дійшли одностайного висновку, шо стародавні жителі Європи, розселяючись уздовж " західних" схилів Уральського хребта,-досягли берегів Льодо-вигого океам\. Знахідки маїоть^значення не тільки для спеціалістів, зайііятил проблемами "обживання Євро--пи'', але і для всієї світової історичної науки.
СВІДКИ СИВОЇ ДАВНИНИ
Ма околиці Луцька, на Волині, є замок Любарта. Баїаіо цікавого з історії наших пращурів заховано, ііе тільки в ііого стінах, а и глибоко під землею. Ар^ хеологічна розвідка, ш6 проводить розкопки у Луцьку, виявила на плоші понад вісі.м гектарів сліди людини пізнього палсолітичноіо віку. Там і свідки лінійно-стрічкової культури, неолітичного проміжку часу та культур б|)онзового віку, зокрема стрижівськоТ та ко-.
МарівськоІ. Розвідка натрапила на речі, які не зустрічалися до цього. Знайдене^ майже невідомі в наукоиіГі
.літсрат\рі дві ліпні амфори та мисочку з поховання, якому, очевидно, чотири тисячоліття.
11с Меншу. ціїшість для науки становлять -дві чи-ма.іі ліпні покришки, зиаіідеііі 'між численними уламками [і(}с\лу у заповненні дреїзиьопуської печі, також неьіломі до тою археологам. 5' раііоііі замка виявлено (іис\ду і навіть цпі браслети з ХІІ століття, шо їх за[)ах{лі\К)гь до ніедеі^рів дреі'.ііЬ()})уського скляного і^-и-{)обтііі І иа.
. Зе.мля заховала т.іємнито сивої давнини. Нсло-ступні, загадкові її сторінки читають невтомні розііід-никн надр,
СТОЯНКА СТАРОДАВНІХ МИСЛИВЦІВ
Стоянку мисливців періоду палеоліту, які жили 15 — 18 тисяч років тому, виявила при розкопках Кургана на місці майбутнього будівництва Нііжньо-Дніст-ровської зропіувальної системи на Одешині експедін цін Інституту археології Академії наук УРСР. Зна/і-і. депо чис;іеіші кремнієві знаряддя праці — скребки, різці, проколки, а також обвуглені кістки тварин. .
— Знахідки дають змогу заповнити ше одну "білу пляму'* на карті заселення північно-західного Причор-, помор'я в стародавні часи, — заявив керівник археоло-» гічної експедиції, кандидат історичних наук М. М. Шмаглій. — Пам'ятки матеріальної культури, знайдені' археологами, харіактеризують умови життя і побуту племен, які займалися полюванням та риболовлею в період палеоліту.