СТОРІНКА 6
«ЖИТТЯ І слово»
Понеділок, 14 вересня 1987 р
ЧЕСТЬ І ДЯКА ЇМ!
МИХАЙЛО МЕЛЬНИК
Часто ви можете побачити на мітингу, концерті чи бенкеті в Українському робітничому домі в Торонто— невисокого росту, жвавого чоловіка — Михайла Мельника з Вест Торонто. Ви аж ніяк не повірите, коли він скаже, що йому 27 липня цього року минуло 92 роки.
Походить він з села Стру-тин Нижній Рожнятівсьі(ого району на Івано-Франківщиг ні. Родичі його були бідні — майже безземельні селяни. Батько був добрим косарем
— ходив на заробітки до заможних селян. Підроблявся всякими іншими роботами у багатіїв. Також працював на дарабах — сплавляв по ріці Чечві деревину з Осмолоди аж до Галича. Додому повертався пішки. В дорогу брав власні харчі — мириндю: загортав в платок картоплю, сир, цибулю, хліб, прив'язував до костура і ніс на плеч-ку. Батько часто розповідав про труднощі сплаву, бо інколи дараби заплутувались в каміннях ріки, треба було сходити у воду і виштовхувати їх звідтам. То була морочлива робота. Треба пам'ятати, що з гір часто скочувалися у ріку кам'яні брили. Вони особливо були небезпечні в мілких місцях ріки
— загороджували шлях і треба було уважно і вміло керувати дарабами, щоб не заплутатися в них, а можна було і розбитися, якщо бистро йшла вода з гори вниз.
У Гриня і Катерини Мельників була велика сім'я — п'ять синів і п'ять дочок. Правда, дочки одна за одною вмирали, тільки залишилася наймолодша, Юстина, яка народилася 1914 року. Михайло перераховує своїх братів і сестер: Василь, Петро, Микола, Степан, Настуня, Маруня, Ірина, Ганя і Юстина. І всю цю «армію», говорить Михайло Мельник, бать^ ко мусив годувати із своїх заробітків.
Родичі були неграмотні, але посилали Михайла до школи, де він навчався шість років. Вони любили слухати, як він їм вголос читав книжки, чи газету.
Релігії в школі вчив піп Гоцький. Він розповідав учням, що бог сотворив світ, а потім все на світі — гори, ріки, ліс, людей... Михайло, будучи допитливим учнем, запитав його: «А хто сотворив бога?». ГІіп дуже взлос-тився і майже його не вдарив; То, пригадує 92-річний Михайло Мельник, був перший конфлікт з попомТ Правда, не останній, бо згодом він став людиною радикальних поглядів.
Після закінчення школи Михайло подався до Рожня-
това 1 став працювати мулярем. Йому тоді було 12 років . Носив на плечах цеглу і глину на риштування. Хоч то була важка робота, але заробляв на день корону, що була велика допомога для сім'ї. Працював від сходу до заходу сонця. До роботи із Струтина Нижнього ходив до Рожнятова пішки — чотири кілометри. То була се-зонова робота лише в літі. В зимі ходив до ліса, різав березину і з неї робив віники, які збував міщанам в Рожня-тові. Також робив з лозини кошелі.
Згодом стрий Дмитро Мельник взяв його до будови вузькоколійки в горах до Мшани і Петроса. Нею возили до тартака деревину. Але його мати навчила вдома варити і тут він став для робітників кухарем. Тоді йому було 15 років.
Коли йому пішло на 18-й рік, Михайло виїхав до Канади, однак довший час перебував у німецькому порті Бремен, бо ждав на корабель. Що його спонукало вирушити у далекий незвіданий світ?
Коли він працював у Карпатах при будові вузькоколійки, то його племінник загостив з Канади додому, бо тоді в заводі у Вест Торонто, де він працював, робітники вийшли на страйк. Він порадив Михайлові їхати за океан, бо, мовляв, «там можна зробити краще життя». Батько позичив двісті ринських, заставивши останній кусок поля, щоб син міг поїхати до Канади.
Правда, Михайлові поталанило, бо зразу, як тільки приїхав, став до праці у Гарні фаундрі у Вест Торонто. Однак довго там не працював, бо праця була важка, треба було тачками возити залізні вироби. Тоді перейшов до праці у Кенейдіан Свифт Компанії — у ското-бойні. Там переважно працювали емігранти з Галичини. Працював три роки. Звідтам перейшов до Кенеда Па-керс Компанії.^ Пізніше змінив роботу ^ став працювати у Колумбія Грамофон Компанії. Робив за 10 доларів на тиждень. Був там за-
мітачем. Але він був кмітливим і спостережливим придивлявся до процесу витискування платівок г і коли потрібно було когось заступити на тій роботі, Михайлові доручали це, з чим він справно справлявся. Заробляв по ЗО доларів на тиждень. Тоді то були великі гроші. Одержував по З центи за кожну витиснену платівку.
Весь час Михайло Мельник в Канаді працював у Торонто. Правда, був час, коли він не мав праці, виїхав на тиждень до Гемилтону, однак йому там не пощастило, вернувся назад до Торонто. Працював лише два тижні при направі залізниці між Гвелф і Ейр. Навчився також стригти волосся і у вільні години працював у перукарні. Працював і в кооперативній крамниці. Одним словом — йому доводилось часто змінювати верстат праці. .
Під час, війни Михайло Мельник, як і багато інших емігрантів-галичан, які були громадянами Австро-Угорської імперії, приневолений був регулярно зголошуватися до поліції, бо вважався «ворожим чужинцем». До речі, він і до сьогодні зберігає ту картку, на якій поліція штампувала дату, коли він зголошувався до неї.
Яке ж тоді було соціальне життя емігрантів? Михайло Мельник розповідає, що в неділю, повернувшись з церкви, молоді емігранти купували галон вина і так забавлялися. Такі «забави» часто . кінчалися кривавими бійками.
Але у Вест Торонто Петро Юречків і Петро Качала сформували духовий оркестр, до якого пізніше приєднався і Михайло Мельник, грав на кларнеті. Оркестр знаходився при Руській церкві на Френклін вулиці. Але швидко стався конфлікт з попом, який обманював людей^ і частина їх відійшла, створила окрему організацію на Едвін і Ройс. З того часу і по сьогодні Михайло Мельник знаходиться в українських прогресивних організаціях.
Доводилось йому також бути на міській допомозі під час економічної кризи. Він був одружений і мав дві дочки. Коли він частково працював, бо з «реліфу» не можна було вижити, то наскакували інспектори і грозили йому тюрмою. Треба було відмовитися від «реліфу».
Щоб робити сяке-таке життя, Михайло Мельник чіпався за всяку роботу, ба навіть і за бізнес. У 1936 році відкрив свою споживчу ' крамницю у Вест Торонто. У1959 році вже не міг справлятися через слабість рук і відкрив крамницю продажу фарби і декоративного паперу. Два роки тому заперестав працювати, бо вже набли-
жався 90-й рік.
Понад 70 років Михайло Мельник знаходиться в організованих рядах українсь^ кого" прогресивного руху в Канаді. На запитання, що йому дала організація, відповів: «Багато — дуже багатої Якщо б я не був в організації, то не знаю, яким шляхом пішло б моє життя. Можливо став би волоцюгою. Організація зробила з мене людину — свідому людину. І я не маю слів, щоб висловити їй за це свою вдячність».
Михайло Мельник безперервно читає українську прогресивну пресу, почавши від березня 1919 року, коли вийшло перше число газети «Ук-
раїнські робітничі вісті».
Газета «Життя і слово», яке є славним продовжувачем «Українських робітничих вістей», подобається Михайлові Мельникові* і він у зв'язку з 80-річним ювілеєм української прогресивної преси пожертвував на ювілейний пресовий фонд $209, пов'язавши цю суму з роками свого перебування у Канаді і на пошанування своєї покійної дружини Катерини, яка померла 1964 року.
Михайло Мельник бажає взяти участь у відзначенні 100-річчя поселення українців в Канаді — в 1991 році.
Розмову записав Петро Кравчук.
УКРАЇНСЬКА КНИГА
В ТОРОНТО
СПИСОК ГАЗЕТ ТА ЖУРНАЛІВ
3 РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУі ЯКГ ВИ МОЖЕТЕ
ПЕРЕДПЛАТИТИ НА 1988 РІК
ЗНИЖКА 10<7о ДО 31 ЖОВТНЯ 1987.
Шсля 31 жовтня передплата не буде прийматися. "
Газети на українській мові. Кількість Ціна
60950 ВІСТІ 3 УКРАЇНИ 52 $12.00
60951 НЬЮС ФРОМ ЮКРЕЙН 52 12.00
йбо пяі ія 14.50
60969 КУЛЬТУРА І ЖИТТЯ 104 44.50
60974 ЛІТЕРАТУРНА УКРАЇНА 104 48.00
61010 РАДЯНСЬКА УКРАЇНА 300 66.00
61020 СПОРТИВНА ГАЗЕТА 156 43.50
Журнали на українській мові.
74087 ВІТЧИЗНА 12 60.00
74089 ВСЕСВІТ 12 61.00
74135 ДНІПРО 12 37.80
74183 ЖОВТЕНЬ 12 46.80
74205 ЗНАННЯ ТА ПРАЦЯ 12 21.60
74257 КИЇВ 12 61.20
74277 ЛЮДИНА І СВІТ 12 21.50
74309 МОВОЗНАВСТВО 6 22.80
74310 МУЗИКА 6 21.50
74328 НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ
6 27.60
74330 НАУКА ТА СУСПІЛЬСТВО 12 55.25
74393 ПЕРЕЦЬ 24 39.60
74421 РАДЯНСЬКА ЖІНКА 12 18.00
74447 СТАРТ 12 27.60
74600 УКРАЇНА (на англійській мові) 12 25.25
74499 УКРАЇНСЬКИЙ ІСТОРИЧИЙ ЖУРНАЛ
12 66.00
74357 ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО
6 23.50
Газети на російській мові.
50050 ИЗВЕСТИЯ 365 84.00
50102 ПРАВДА 365 84.00
50067 ЛИТЕРАТУРНАЯ ГАЗЕТА 52 86.50
50122 СОВЕТСКИЙ СПОРТ 300 66.00
71028 ФУТБОЛ-ХОККЕЙ 52 66.00
Журнали на російській мові.
70328 ЗДОРОВЬЕ 12 26.50
71086 ШАХМАТЬІ В СССР 12 36.00
73506 64-ІІІАХМАТНОЕ ПРИЛОЖЕНИЕ
24 42.00
70663 ОГОНЕК 52 132.00
^ККАIN8КА КN¥НА
962 ВЬООН 8ТКЕЕТ \УЕ8Т, ...... -тпи-»- '
ТОКОNТО, ООТАЮО МбН ІЬб
ТеІерЬопе: (416) 534-7551
"Життя і слово" — газета прогресивна, вона служить справі поступу, справі миру і безпеки, вона обороняє Інтереси трудящих. Читайте і поширюйте П!