Понеділок, 14 вересня 1987 р
«ЖИТТЯ І СЛОВО»
СТОРІНКАМ
Вишитий портрет Т. Г. Шевченка І рушник та гарно виготовлене Поспання, подаровані Музею Т. Г. Шевченка в Палермо колективом Канівського Музею-заповідника Т. Г. Шевченка і Канівським МІСЬКИМ відділенням товариства "Україна". їх передала Музею в Палермо делегація артистів з України, яку очолював заступник голови Правління Товариства "Україна" Станіслав Лазебник;
Портрет роботи Галини Андріївни Бондаренко, рушник — Євгенії Петрівни Геник. Текст Послання виготовили Федір МефодійовичРуденко І Юрій Гаврилович Батеровський.
Всім, хто шанобливо плекає в серці невмируще своєю правдою, невідцвітне художньою красою, незгасне своєю пристрастю людинолюбства слово Т. Г. Шевченка, наше дружнєє послання з нагоди 35-рІччя музею Великого Кобзаря в Палермо.
З високих круч чернечого розмаю, З джерел криниць цілющих Кобзаря Шлемо привіт з Шевченкового краю Громаді побратимській за моря.
Земля й народи в страмові єдинім Не хочуть знать зненависті замків, Тому й прийшов Шевченко з України В Канаду до гостинних земляків.
І ця земля не здибилась межею, Не зубожів на духові народ. Не з'їлось серце, зболене, Іржею, А забуяло повінню щедрот.
Буяння те НІКОЛИ не зів'яне, ■ Не зсохнеться квітковий дивосніп, Бо діти ваші в думному мовчанні Кладуть бентегу і любов у стіп.
Тому, хто закликав гострить сокиру, і купно боронити люд від мли, Кому подвижники на щедрі кошти миру Оселю ЛІТНЮ І музей звели.
Вербова гілка із гори Тараса, Привезена Шатульським, проросла Вербою українською над часом І прихилилась Генію чола.
Тут шана і хвала, і честь Співцеві... Присядь в тіні, чи простелися ниць, І враз відчуєш хвилі чебрецеві. Духмяний повів канівських пшениць.;.
Уклін вам, земляки, на ділі й слові, Хай Кобзарева правда не вмира. Живіть у щасті, злагоді й любові Во ім'я миру, дружби і добра!
Колектив Канівського ордена Дружби народів музею — заповідника Т. Г. Шевченка.
Канівське міське відділення товариства
"Україна".
Канів, липень 1987 року.
час програм сцени з життя запорізьких козаків, поставлені пісенно-драматичні сценки , які дуже подобались лю^ дям.
Наші артисти виконали також і ряд антивоєнних пісень, які народжені на американському континенті. Прозвучали також арії з опер, які виконав Ігор Кушплер італійською мовою.
Хочу сказати також, що ми виступали на сцені павільйону «Львів» разом з двома місцевими хорами, які належать ТОУК і РЗТ — з хором старших громадян і хором співаків молодшого і середнього віку -т- хором «Дружба». Було зворушливо те, що ті хори виконують багато тих пісень, які популярні на Україні. Ми почули також, як інтерпретують окремі пісні українські ці хо^ ри. Ми почули також в їх виконанні англійські пісні, що нам було дуже мило слухати.
Ми виступали разом з двома танцювальними ансамблями — ансамблем «Юність», і дитячим ансамблем, з працівниками танцювального ансамблю з Едмонтону, які приїхали до Вінніпегу взяти участь в цьому фестивалі. Всі ці ансамблі належать до ТОУК. І ми разом з танцювальним ансамблем «Юність» на заключних концертах спільно виконували популярну англійську пісню «Ьазі №бЬі І Насі Іііе 8ігапвЄ8І Огеат». Зал сприймав це дуже тепло — що ось громадяни Канади і громадяни Радянського Союзу виконують спільно одну пісню, в якій висловлюється надія на те, що на землі буде вічний мир, не буде воєн, буде спокій і буде дружба між людьми.
Власне і (і)естйваль «Фольк-лорама» проходив під гаслом зміцнення дружби і миру між націями усього світу.
Наші артисти брали участь у врочистому відкритті «Фольклорами», в параді вулицями міст з участю мистецьких колективів різних етнічних груп .Це була колоритна демонстрація розквіту культур етнічних груп, які населяють Канаду. На платформах на грузовиках — їх називають «фловти», були представлені всі павільйони «Фольклорами», а їх було понад 40. І мистецькі сили кожного павільйону, влаштовані на платформах на грузовиках, чи співали, чи танцювали по головних вулицях Вінніпегу. Так само і наші артисти з України, в яскравих українських одягах, пронесли свої пісні по кіль-кох вулицях міста Вінніпегу. Вони брали участь у параді разом з мистецькими силами ТОУК у Вінніпегу — хористами і танцюристами, музикантами. Парад тривав коло двох годин.
Треба сказати, що цього разу наші артисти вперше виступали і в інших павіль-~ йонах. Наприклад, відбувся концерт в італійському павільйоні, де наші артисти протягом півгодини виконували українські і італійські пісні. Публіка їх дуже тепло приймала.
В італійському павільйоні до нас підходили українці і дякували артистам за чудовий концерт.
На фестивалі у павільйоні «Львів» побували і слухали концерт прем'єр Манітоби Говард Паулей, мер Вінніпегу Вильям Норрі, міністр культури в уряді провінції Манітоби Джуді Василиця-Ліс і інші офіційні представники, суддя Гевак, представники фестивального комітету, Манітобської Ради мистецтва, представники різних, самодіяльїшх мистецьких ко^ лективів, які діють у Вінніпегу.
Слід відмітити, що у павільйоні «Львів» під час фестивалю були також присутні численні туристи, кілька автобусів з СІЛА —з штату Міннесота.
Наша делегація привезла для павільйону «Львів» ви^ ставку народних умільців Косівського технікуму українського народного прикладного мистецтва на Івано-Франківщині і виставку, присвячену сучасному і древньо-м^Києву. Ці виставки були розгорнуті під час «Фольклорами». Інтерес до виставок був дуже високий. Вінні-пегське телебачення передало репортаж з виставок, показало громадянам Вінніпегу, Манітоби, яке саме мистецтво представлене в павільйоні «Львів», вказало, що це мистецтво справді українське, не підроблене, а реальне українське мистецтво, яке є творчістю і майстрів з України, і місцевих українських майстрів, які живуть в провінції Манітобі, зокрема Вінніпегу.
Під час «Фольклорами» відбулося багато дружніх зустрічей, неформальних, неофіційних, де ми зустрічалися з українцями у їх хатах на запрошення, де також, крім бесід про мистецтво, розмовляли про життя на Україні, життя в Канаді, відбувалися імпровізаційні невеличкі концерти. Ми набули ще більше друзів у Вінніпегу. Нашим артистам запам'ятається ця поїздка надовго.
Я хотів би через газету «Життя і слово», сказав Станіслав Лазебник, подякувати господарям павільйону «Львів» за добру ^організацію фестивалю в цьому павільйоні, за намагання якнайкраще представити в ньому українськоу культуру, що дістало добру оцінку у багатьох відвідувачів, в тому числі представників уряду Ма-
нітоби.
Хочу також висловити глибоку вдячність господарям павільйону «Львів», керівництву РЗТ і ТОУК за турботу про нашу делегацію, за піклування.
З Вінніпегу ми відлетіли до Виндзору, Онт., де були запрошені місцевими відділами ТОУК і РЗТ. Ми виступили з концертом в Українському Робітничому Домі. Після концерту відбувся бенкет, з вітальними промовами виступили чл (ЄН Крайового Комітету ТОУК П. Гун-чак і голова відділу В. Тра-кало. Дуже гарно, в теплій дружній обстановці відбувся концерт і бенкет.
Багатим і приємним було наше перебування в Торонто. Ми знайомилися з містом, мали ряд різних зустрічей.
Ми виступили на концерті, на який нас запросило ново-створене товариство імені Шевченка. Концерт відбувся у залі факультетного клубу Торонтонського університету. Прийшли представники української, російської, білоруської інтелігенції, але переважно української, вислухали концерт ансамблю «Троянда» і артистів з України. Після концерту відбулися тривалі розмови. Присутні цікавилися розвитком музично-пісенної культури на Україні, народними піснями і були дуже задоволені, що почули саме нові Мені, які підібрали для цього концерту наші артисти.
В суботу 22 серпня артисти виступили з концертом в УРДомі у Гемилтоні. Після концерту на їх честь був влаш-^ тований бенкет-прийом.
В неділю 23 серпня делегація артистів з України виступила на Робітничому фестивалі в Палермо, порадувала присутніх чудовим українським пісенним мистецтвом.
Делегація відвідала пам'ятник і Музей Т. Г. Шевченка, поклонилася Великому Кобзареві.
Голова делегації Станіслав Лазебник передав для Музею гарний вишитий портрет 1^. Г. Шевченка, вишитий рушник і Послання від колективу Музею-заповідника в Каневі і Канівського міського управління товариства «Україна». Подарунок прийняла з теплою подякою директор Музею Т. Г. Шевченка Марія Прокопчак.
В розваговому центрі відбулося пращальне зібрання з делегацією. Артисти в теплій, дружній обстановці дат ли концерт.
З Торонто делегація відлетіла домів на Україні. Ті перебування в Канаді зробило важливий вклад для будови дружби між^ народами, для справи миру у світі.