Понеділок, 14 липня 1969 р.
"ЖИТТЯ І СЛОВО"
Сторінка З
ЮВІЛЕЙНА СЕСІЯ ВСЕСВІТНЬОЇ РАДИ МИРУ
Після закінчення Всесвітньої асамблеї миру в Берліні там же відбулася -Ювілейна сесія Всесвітньої Ради Миру. ~
На ~ сесії обговорено дальшу працю Всесвітньої Ради Миру для посилення заходів за мир у всьому світі, обрано нову президію.
До президії поряд з багатьма ветеранами міжнародного руху на захист миру ввійшли представники тих організацій і груп, які пізніше примкнули до всесвітньої боротьби за мир.-
Одностайно обрано Генеральним секретарем Всесвітньої Ради Миру Ромета Чандру з, Індії.
Обрано також чотирьох почесних президентів ВРМ. Ними стали проф. Дж. Бернал (Англія), Ла-саро Кзрденас (Мексіка), Пабло Пікассо (Франція) і Крішна Менон (Індія).
Від Радянського Союзу до президії' обрано О. Є. Корнійчука і академіка Є. К. Федорова.
Веїликій групі видатних борців за мир в урочистій обстановці було вручено медалі імені Жоліо Жюрі. Цієї високої нагороди у-достоєні також Рух на захист миру Південного В'єтнаму, В'єтнамський комітет захисту миру і Рада Миру Німецької Демократичної Республіки. Серед нагороджених Ізабелла Блюм, державний секретар у питаннях юстиції (Гвінея) К. Дамантанг, болгарський громадський діяч Г. Пиринський, відомий радянський письменник О. Є. Корнійчук.
З великим піднесенням учасники сесії прийняли декларацію Всесві т н ь о ї Ради Миру й зв'язку з 20-ю річницею всесвітнього руху за мир.
В-декларації - міститься заклик до. всіх людей доброї волі посилити боротьбу за мир, проти агресивних дій сил імперіалізму і вік^.
Всесвітня Рада Миру вітає в декларації виникнення за останні роки вели* кого числа нових організацій, груп і рухів, які виступають за мир. Однак, відзначається ів деклара-
йіі, незважаючи на успіхи сил миру, ніколи ще не-
Відозва Всесвітньої асаіблеї миру
На Всесвітній асамблеї мируРяка відбулася в Берліні в днях 21—24 червня, при участі понад 1,000. делегатів з 101 країни/ прийнято відозву до народів сві-* ту.за посилення боротьби на захист- ми^ ру на землі. —
Подаємо тут повний текст цієї важливої відозви: - . ~
Ми« представники 56 міжнародних і 360 національних організацій і діячі, які усвідомляють відповідальність за мир, із 101 країн зібрались в період з 21 по 24 червня 1969 р. в Берліні, столиці Німецької Демократичної Республіки, на Всесвітню асамблею миру.
Виражаючи нашу волю до зміцнення миру у всьому світі, ми обговорили в п'яти комісіях найважливіші в теперішньому часі міжнародні проблеми:
В'єтнаму європейська безпека; Близький Схід; колоніалізм, неоколоніалізм і національна незалежність; роззброєння.
о,Ми констатували широку єдність думок по цих проблемах і вітаємо той факт, що дискусія проходила у вільному і демократичному дусі. Ми одностайні у визнанні необхідності крординувати і посилювати акції всіх миролюбних і антиімперіалістичних сил.
Нашою ясною метою є забезпечення кожному народові в усіх районах земної кулі мирного життя в умовах безпеки,^ людської гідності і соціального прогре-* су як для своєї країни, так і для блага всіх інших народів; на оснрві рівноправ-ності, права на самовизначення і захисту національного суверенітету.
Необхідно зробити ще дуже багато для досягнення цієї цілі, бо ми свідомі того, що с впливові сили, які представляють собою загрозу справі миру. Сполучені Штати продовжують агресію у В'єтнамі. Ізраїль відмовляється звільнити окуповані ним території і виконати резолюцію Ради ]Безпеки ООН від 22 листопада 1967 року, національні права палестинського народу не поважаються. Все ще не ліквідовані колоніалізм^ неоколоніалізм, фашизм, неофашизм і расизм.
П|ЕП>блема безпеки в Європі не рдзв'я-зана^ Єврола розділена на два протилеж^ ні один одному мілітарні і політичні у-груповання. Мілітаризм і неонацізм в Західній Німеччині .прибирають розмаху, який викликає занепокоєння. Інтере&и забезпечення миру в^^Європі вимагають визнання сучасного реального територіального становища і створення системи колективної безпеки, яка зробила б можливим розпуск мілітарних блоків.
Гонка озброєння продовжається і потягає колосальні засоби, які повинні б служити поліпшенню життєвого рівня народу. Ми переконані в тому, що в теперішньому часі роль народів у вирішенні проблеми миру> і війни зросла.
Масові кампанії прихильників --миру привели до значних успіхів в боротьбі проти імперіалізму. / Тому ми хочемо, щоб як на континентах, так і' нарегіо-нальних і національних ріеінях розвивались зусилля по рб'єднанню всіх сил, готових надійно захищати мир; політичну і економічну незалежність народів.
Ми звертаємось до всіх народів, до~ всіх людей доброї волі з настійним закликом боротися проти агресії і гноблення.
Нас об'єднують впевненість в тому, ЩО триваий мир можливий і може стати реальною дійсністю. Ми зібрались на цю велику асамблею, бо спільні дії необхід-
ні.
Ми гр^рекоиались в тому, що це можливе. Керуючись почуттями гуманності і відповідальності перед людством, ми. заявляємо про свою рішимість зробити всЬ~для нашої єдності.
Всесвітня асамблея миру прийняла резолюцію щодо В'єтнаму, в якій г вітає створення Тимчасового революційного уряду Республіки Південний В'єтнам як подію незвичайної ваги. Резолюція закликає подавати в'єтнамському народові моральну, політичну і матеріальну допомогу шляхом проведення різних ефективних дій, приурочивши їх, зокрема, до 20 липня 1969 року — 15-ї річниці підписання Женевських угод щодо В'єтнаму.
ГЕРПА КУУСІНЕН — ПРЕЗИДЕНТ МДФЖ
ГельсінкЬ — Відому громадську діячку Фінляндії Гертту Куусінен обрано президентом Міжнародної демократичної федерації жінок (МДФЖ), яка об'єднує жіночі організації 88 країн.
Цей пост понад 20 ро-
■ . .. .■...■.-, ......... 1.
обхідність об'єднаних дій на захист миру, проти наступу імперіалізму не була такою, великою, як у наші дні.
Тільки об'єднавшись у боротьбі за мир, говориться в декларації, народи зможзггь покласти край агресивним діям сил імперіалізму і війни.
ків — з моменту організації федерації займала Еже-ні Коттон (Франція), ш.о померла в 1967 році.
Один з віце-пріезидентів МДФЖ обрано^ голову Комітету^ радянських жінок льотчика-космонавта. Героя Радянського Союзу В. В. Ніколаєву-Терешко-ву.
На VI конгресі Міжнародної демократичної федерації жінок, який відбувся в Гельсінкі після Всесвітнього конгресу жінок, із звітною доповіддю про діяльність МДФЖ виступила генеральний секретар Сесіль Южель;
СМЕРТЬ М. ЧОМБЄ
29 червня в тюрмі в Ал-жірі помер бувший прем'єр-міністр Конго Моіз Чомбе, який був зв'язаний з імперіалістичними колами, проводив Гхню політи-
Ку._Він помер у СНІГ
М. Чомбе^був захоплений ного противниками, коли в липні 1967 року літак, на якому він летів, несподівано приземлився на алжірському аеропор-ті. З того часу він був затриманий в Алжірі.
Чомбе був зв'язаний з великою бельгійською гірг ничррудною компанією •*Юніон міньер"
Тіло Чомбе перевезено до Брюселліо і там похоронено.
ЯДЕРНІ АМБІЦІЇ БОННА
Доступ до ядерної зброї залишається першоряд^ ною метою керівників боннсгької держави. Про це пише в ооганньому
-іномері журнал "Штерн". "командування бундесверу (західно-німецької армії), — підкреслює журнал, — не розлучається з своєю мрією". Нинішній, міністр оборони Шредер хоче добитися для Бонна "права голосу при вико-
. ристанні ядерної зброї в Європі".
Для здійснення цих планів Шредер знайшов собі союзника в особі англійського міністра оборони Плі. "У жовтні минулого року, — відзначає "Штерн" — військові ке^,
рівникй Лондона і Бонна добилися першого успіху. Шредер І Гілі були уповноважені "групою ядерного планування" НАТО виявити в секретному "документі", всі можливості застосування тактичної зброї в Європі. Відтоді обидва міністри не раз зустрічалися для конфідент ціальних розмов"
В результаті цих розмов було розроблено цілу стратегічну концепцію застосування зброї масового знищення в Європі у разі воєнного конфлікту.
єна боротьба Аргентійі
в Аргентіні продовжується напружений стан після великих робітничих виступів і демонстрацій. В країні запроваджено стан облоги. Встановлено жорстокий контроль над засобами інформації, заборонено страйки і демонстрації. Поліції та судам надано надзвичайні повноваження для підтримання "порядку".
Основною причиною стану облоги і посилення втручання військових у внутрішнє життя Аргенті-ни є могутні антиурядові виступи мас, які вимагають поліпшення умов жііт-тя. Вони протестували, проти візиту в країну спеціального послання президента США Нелсона Рок-феллера.
Власті,; скориставшись запровадженням у країні нових надзвичайних заходів; обрушились на ро-гресігші профспілки краї^ ни. Арештовано понад 50 лівих профспілкових дііде* ;;^ІврІІ|-^С:;Щ|Ш^
