Найголовніше завдання людства, його організованих рухів, в тому й мирового "руху в К?н1а>іі, Що включає наше Товариство Об'єднаних:^ Українських^ _Канад^ ців, далі лишаєтьсй невпинна бо-ротьба за триваілйй_мир у світі і проти війни, за припинення імперіалістичних ; агресій, в першу чергу агресії американських імперіалістів проти народу В'єтнаму, за усунення напружень, як на Середньому Сході, які можуть привести до розширення війни, за повне і цілковите роззброєння і за розв'язання всіх спірних питань шляхом мирних переговорів.
Нова війна з застосуванням найжіахливіших засобів масового знищення — ядерних бомб і біологічно-хімічної зброї — була б катастрофою Для усього людства,
14 й крайовий з'їзд ТОУК вітає програму мирових дій, яку прийнято на конференції керів-" ників мирового руху, шо відбулася в Сен-Жеромі, Квебеку, в січні 1970 року.
Резолюція в справі миру -г прийнята ХіУ крайовим з'їздом ТОУК, який відбувся в Торонто в днях 5—8 березня 1970 року.
Наше Товариство гловністю^ підтримує- і включається* до дій за негайне припинення війни у В'єтнамі;— — - - у
Ми підтримуємо проект світової кампанії за збирання підписів на петицію з вимогою за негайне і цілковите виведення американських військ з В'єтнаму і закликаємо все членство і прихильників взяти активну участь у збиранні підписів. Ми підтримуємо домагання за встановлення Міжнародної комісії по розслідуванню воєнних жорстокос-тей і злочинів американських військ у В'єтнамі, що в багатьох випадках рівнозначні геноциду.
Ми стверджуємо своє зобов'язання брати активну участь з усіх мирових зусиллях в Канаді і в усьому світі.
В зв'язку з боротьбою за мир і проти війни 14-й з'їзд ТОУК постановляє:
__1.^3новуізвернутися з закликом
до всього членства і -прихильників далі брети участь у всіх кампаніях на захист^миру: в похо-дах, за підписами під петицією 'за виведення американських військ з В'єтнаму, в делегаціях до урядів і депутатів парламенту, міських установ, масових вічах, **тіч-инс" і демонстраціях, у всіх формах громадської діяльності в справі миру.
2. ' З'їзд відмічає важливий вклад відділів ТОУК у збірці фондів для ведення мирної діяЛЬг ності під провдом Канадської Ради Миру, З'їзд особливо відмічає діяльність жінок ТОУК і РЗТ в збірці фондів та одягу для потерпілих від війни у В'єтнамі.
3. Відділи, заряди і інші комітети ІОУК повинні організувати і давати керівництво для участі членів і членкинь в. конкретних діях за мир. Там, Де потрібно і можливо, творити окремі мирові
комітети при відділах ТОУК.
4. В діяльності за мир і боротьбі проти війни ще більше використовувати газету ''Життя і Слово" та- журнал^ *'Юкраїніан Кенейдіан".
5. Тримати постійний зв'язок і мати представників ТОУК в усіх комітетах руху за мир на місцях.
6. Зміцнити і розширити нашу освітню діяльність, особливо серед молодших поколінь з тим, щоб залучити їх у різні форми боротьби за мир, яка тепер дуже розширилась серед молоді Канади, головно в університетах і середніх школах.
7. Далі, як і дотепер, викривати серед української громадськості в Канаді усіх тих, ~ хто пропагує політику холодної війни та розпалювання ненависті, і конфліктів між державами і народами.
14-й з'їзд стверджує, що ТОУК стоїть далі, як і з самого початку, твердо і незмінно на позиції захисту миру у світі.
Жага США на канадську воду
і;
З усіх країн світу Канада має найбільшу кількість прісної води на душу населення. Скільки? Ніхто точно не знає, але у середньому приймають цифру 50 процентів світом БОЇ води, а деякі знавці по цих питаннях подають навіть вишу цифру — 75 процентів.
Прісна вода — це не вода океанів. Атлантичного і Тихого, які обмивають береги Канади; прісна вода — це вода багатьох тисяч річок і озер, включно з> Великими озерами. Багато з цих річок і озер вже забруднені, особливо прикордонні,; і канадськими фабриками та заводами, і, головно, американськими філіалами в Канаді.
-ЛДе 60 років тому створено т. зв. Міжнародну (виключно американо-ка-канадську) спільну комісію, яка має двох спіль^ них голів — одного американця і другого канадця. Нещодавно урядовий канадський радник цієї комісії, Г. Кортней Кінгстон, заявив, що проблема прочищення Великих озер —^ проблема США, хоч Канада готова зробити свій вклад.
Кошти прочищення величезні. Так, прочищення тільки двох з Великих
озер, Ірі і Мичіган, обійшлося б у два до 10 більйонів доларів, прочищення усіх великих і малих озер та річок обійшлося б, мабуть, в 100,000,000,-000 доларів, якщо не більше.
« ♦ *
Покійний генерал Мек-Натон, вчений і, безсумнівно, великий канадський патріот, був співголовою Міжнародної спільної комісії якраз тоді, коли йшли торги про запроданця води ріки Колумбія в Британській Колумбії для американських гідроелектростанцій. МекНатон був цілковито проти такого запродання, перестерігав канадців, що вони, втратять рештки своєї незалежності л суверенітету, якщо коли-небудь погодяться запродати свон) прісну воду . Сполученим Штатам. г
Він вказував, що американці мають досить своєї власної води, якби вони лише її прочистили.
Щодо прісної води в США вже створилась велика криза, в деяких штатах — гостра криза. Наприклад, штат Арізо-на вже тепер потребує щорічно 3,000,000 акрів-футів (один^ акр-фут має приблизно 350,000 мільйо-
нів галонів) більше ніж дістає з усіх джерел — з річок, дощу, снігу. Штат Юта, за висловом Дж. Бінггема, *'мае такий брак води, що це сповільнило наш розвиток і примусило нас вдатися до ка-нібалізації". Коли в Про-во Дженева стіл компанія побудувала свій за^-вод, то 1,500 акрів-футів води було відвернено від іригації сільських (фар-мерських) районів.
Нещодавно президент Ричард Никсон заявив, Шо його уряд готовий витратити 10,000,000,000 доларів на розслідження і розв'язку водної кризи США.
В СШд існують багато комітетів, які вивчають проблему води, яка загострюється з кожним роком. Але прочищення а-мериканської забрудненої води коштувало 6 надто багато — кілька сот більйонів доларів; дуж.е_ коштовним було б перетворення океанської води у прісну, особливо з її до-ставленням у відповідні місця.
є два американські комітети — Національна водна комісія у Вашингтоні і Водна рада Західних штатів в Салт Лейк Ситі (штат Юта). —- завданням яких е вивчати імпорт
прісної води, особливо з Канади.
Канада має багато дуже чистої прісної води в своїх північних ріках. Ця вода, вважають американці, тепер просто *'мар-нується" тим, що стікає в океан. ІДе в 1964 році одна американська фірма розробила план під загальною назвою НАВАЛА, за яким за 100,000,-000,000 доларів можна відвернути воду з Канади по шляху Скелястих гір до США, щоб не тільки задовольнити всі американські потреби, але навіть продавати воду ... Мексіці.
Для канадських степових провінцій ЦЯ'вода була б недоступна. Але для американців вона обійшлася б дуже дешево — в порівнянні до всіх інших планів.
Були тоді і є тепер за^ перечення з боку відпові-^ дальних канадців про те, що Канада, наміряється продати свою прісну воду американцям. Відповідаючи на план НАВАПА^ тодішній канадський ^ міністр північних справ Ленг 24 жовтня 1964 року заявив в Едмонтоні:
"Ми заперечуємо категорично, що є щось таке, як континентальні.ресурси у відношенні до води".
Федеральні міністри і навіть гірем'єр-міністр П'єр Трудо сьогодні заперечують, що Канада має намір продати свою прісну воду американцям. Плани щодо нафтових ресурсів, заявив Трудо в парламенті, не мають ніякого відношення до водних ресурсів.
Нещодавно канадський міністр ресурсів Дж. Дж. Грін заявив (у Вашингтоні), що Канада, мовляв, зацікавлена планами а-мериканців щодо водних ресурсів. Але пізніше в парламенті він заперечив, що каІ4адський уряд виношує які-небудь плани продати воду США.
Питання настільки дра-зливе для канадців, шо федеральний уряд планує проголосити суверенітет Канади над усіма своїми арктичними територіями -(тобто — над Північноза-хідними територіями і Ю-коном). Чому потрібне таке оголошення, коли ці території вважаються канадськими? Очевидно, в Оттаві бояться, що той має суверенітет над арктичними територіями, хто там знаходиться або туди проникає.
« « •
Валтер Стюарт (в жур--(Докінчення на 6 ст^)