Понеділок, 7 вересня Ї970 р.
"ЖИТТЯ І СЛОВО
Сторінка 5
ТЯЖКИЙ еТАН ПЕНСІОНЕРІВ
В. Нестбрук. З К'олгорст, Алта. (коло Летбридж), ■гитач **Жнття і Слова'* і один з піонерів українсь-Кіїх прогресивних органі-8ацій, пенсіонер, надіслав до редакції вирізок з місцевої- газети /Тіет-б|.іидж-Гералд''^ з матеріа---лом про тяжкий стан^іен-сіоперів. АІатеріал від. самих піонерів зібрала одна 8 ■- спіїзробітииць газети Маргарст еТокгорет,
У своїй статті Ліаргарет Локгорст пише, що пен--сіоііери в Летбридж ма--ють великі труднощі збалансувати свій бюджет.-Навіть -ТІ, що одержують доплату до регулярної пенсії, одержують тільки $1,337 на,рік — значно нижче рівня бідності.
Доналд Аіекдоналд. президент Канадського Робітничого Конгрес)', вказується в статті, закликаючи Оттаву зробити негайну підвнніку пенсії по старості, заявив: "Виглядає майже так. то" старітися з Канаді є иемоз я- ; кимось, злочин.ом. Магс'В- ; по ми не .можемо заб\ти того, що пі люди були зи- :
СОКО ПрОЛ\'КТИГЗ[ПіМИ Г[10-
мадянамії і відігрсіли г.а.ч-лив\' роль'в булс'ві каіі'сід-ської економікіі до іегіе-рішиього рІВгія".
Мекдоиалд ла.-іі сказлз, ; шо інфляція через остан- ; піх кілька років сгала "катастрофічною" для пен-сіоігерів.
І . не, п{іше Маргарет : Локгорст у Своїй статті, •вГдбите в 'житті пенсіонерів в Летбридж.
в статті наводіггься зая-'; ви ряду людей, з якими працівниця газети .мала ) роз.мову.
Священик А. Т. Кінг, який, с а .м и й ' €" неї іс і о \ гер ОЛЇ ~ вже багато- років, був через деякий час президен; том організації пенсіонерів і старших гро.мадяи І який з першої руки позна- ; йомлений з труднощами 1 ; тяжкими умовами пенсіонерів, сказав:
**Нам тр_еба пам-ятати, що багато з старших люг ; дей сьогодні жили в. часі, коли не було ніякої пенсії. Нам також треба пам'ятати, що економічні у-мови в Канаді не завжди були такими плідними, як сьогодні, для трудящих людей. Ми пережили першу світову війну, після якої наступила депресія І друга світова війна. Ті-з
4.
. нас, Гцо працюваті через 40 років воєн і депресії, не мали можливості робити якісь більші заощадження, якию взагалі могли їх робити. _
Д.тя багатьох ^робітни-ків нечуло ніяких неіісій-них планів. Коли вони досягали віку для відставки, вони не мали ніякого фонду, на який' могли б покладатися після звільнення з праці. . Багато старших людей мусили далі ще довго працювати' .після того, як досягнули • віку для відставки і не 6уяи_й силах для дальнюї праці".
Говорячи про теперішню пенсію, свящ. Кінг сказав, шо коли пенсію одержують чоловік і жінка і разом дістають коло $200 на місяць; коли немає слабості або будь-яких . серйозних випадків, то вониліож\ть жити непогано.
Однііі ліолині на пенсії, ■що живе сама, вижити бата ГО -важче. ^ Іи.-10:іІК. ІКО >!ч і! і\ С 7 і Л Із И з \ [);! Л о і()ї
во. :;;іі! !.ав:;і. -!■;! тііі{\ :,;а-
■■•■■і. І
■] і'.)': )\. ;іч\ р і, а;і \ а по низп п: І і! в кі:.-.о."і-'і 1]^. --Як, ві:{ ^ іиіірііГАГи пс>ва/К'іо на-віїв '"кводра", то потім настільки :\іеі{пі-е т[)0шсй буде на харчі чй іїшіі необхідні життєві потреби.
Д\рс. -Естер Воррен. та-' кож колишня президентка клубів пенсіонерів, сказала, шо'Вона дуже щаслива, шо їй не приходиться
залежати тільки від самої пенсії.- Вона живе разом -з-сс-ст-рою -і має свою .хату. ,3 своїм доходом во[(а д\'же обережна, бо хата стара, потрібно все щось направляти, що в теперішній час дуже коштовне..
Мре. Агнес Гайд,'. якій 75 років, живе сама в малій хатині, одержує до-плату до регулярної пенсії, але навіть-з доплатою "їй важко_набути необхідні життєві потреби. Вона діабетик і повинна мати дієтичні харчі з високим рівнем протеїну. "Я не думаю, що я мала *'стейк" або "ровст'' раз за остан-ніх 15 років**, сказала вона в розмові з представницею від газети. "Тому я "стараюся їсти багато сира,, щоб замістити м'ясо. Та все одно рахунок за харчі за минулий місяць
ВИКI^ИТТЯ ПОРТУГАЛЬСЬКИХ КОЛОНІЗАТОРІВ
Представники одинадцяти держав (Афганістану, Індії, Іраку, Малагасійської Республіки, Малі, Танзанії,
Сьєрпа Леоне, Сірії, Тунісу, Ефіопії і Югославії) внесли на^ розгляд Коште-ту 24-х ОрН спільний проект резолюції ~в питанпі-про терито_рії, що перебувають іпід .управлінням Португалії.
Португалія посилює на них воєнні операції, а деякі держави — члени ООІЇ всупереч неодноразовим рекомендаціям ООІІ продовжують подавати пор-т>' г а л ь с ь ко м у ~"у рядові ({) і -нансову, економічну, воєнну та іншу допомогу, що дає змогу йо.му проводити політику колоніального панування і гноблення щодо африканського населення.
КОЗАЦЬКИЙ ВЕРНІСАЖ
ВИНАХІД ЕСКІМОСІВ
Л\айжд кожне з сучасних видів спорту в давні часи оргаіііішо входив у повсякденне >іліття і трудову діяльп.іст!) людпіїн., Павіт:» т:ікиії. здава/юся б, зовсім ппі^іп'їі вид, як стриПк-'Л па бататі, вж'С' бага'то сто-
Л'І і в Т(>М\"" ВПК'Ор]ІСТ<'ЗВ\'П.Ч-
п.і ПОЛІП війті ' ко-ріііїн ■ >[<!і І-іі •■' 'Л/іяск'І■[. Висок-• :> пілст-;мп''и іочп п:і ' пптягпо- ^ піїг Пік>'рі. В'^піг мог.'їн да- , леко в морі побачити ткі-леня па кризі-або спііпу кита. І СЕЮгодпі жодне свято ескімосів не обходиться без цієї веселої забави.
Нову експозицію., влаштовану художнім відділом Чернігівського історнчно-го музею, названо лаконічно — "Козацькі портрети'*. У ній виставлено, рідкісні картини ~Х\^ІІ-^ XVIII -~^оліть. Автори здебільшого невідомі. -
/'козацький живопис" був розкиданий по хуторах, • старовинних маєтках. Часто й гинув та.м. Лише відо-ми.м збирачем Тар-нЬвськи.м удалося сформувати до революції велику колекціїо, яку потім успадкував Чернігів. Проте У роки Великої Вітчизняної війни майже вся портретна галерея загинула.
Уціліло.му — чи й ціну складеш. Реліквії Поде-сення має нетлінні. Судилося, скажімо, зберегтися унікальному, полотну "Богдан Х.мельницький". Це єдиний прижиттєвіїіі портрет гетьмана, мальованій її олійними" фарба.ми.
Мистецтвознавці вИдТля-» ють також картин-и "В. А^ Дунін-Борковський — чер-< нігівський полковник'^ *'1гнат Галаган — прилу-* цький полковник", *'Чер-^ нігівський---п6лл<овник ГІ« Л. ЇЛолуботок" та інші.. .
Зі старшиною іГібіі' з-ма'-» гається рядовий "Козак Мамай". Патріот Мамай — уособлення відваги, мужності. Героя, шо пал^ ко боронив Вітчизну од ворогів, малювали, певне, в кожному селі на Украї-* ні". Чернігівський варіант народного • твору, викінче-» ного у Х\''ПІ столітті, вва< жають найдосконалішим.
У полотен
"свіжі**
обличчя. їх-ПІДНОВИЛИ КИч
ївські художники Нещодавно ВОНИ закінчили_та-*
кож реставрацію портре* та козачого полковника Юхима Дарагана, па я-кий чекає місце в новіЗ пенсіонерів.
М, РОі\\АНїК/\^
МОРАЛЬНА КРИЗ
Насильства, наркоманія, злочинність, падіння мо^ ралі' стали невід'ємними атрибутами хваленого "американського способу життя"-. За свідченням, американського журналу "Юнайтед Стейтс ньюс енд Ворлд ріпорт". Сполучені, Штати "переживають моральну кризу". "У країні, — 'зазначає журнал, — відбувається
Випадки холери
Остаїпііми тижнями надхоляті, повідомлення з різних країн Європи і Середньої .Лзії' про випадки холери.-
відмова від найвищих людських цінностей ,
"Наркотики ще не стали релігією мас, — відзна-» чає журнал, — проте, згідно з думкою, що набрала великого поширення, уісе йде до цього". За свідченням журналу, в СІ1]А спостерігається безпрецедентне зростання прибутків від продажу порнографічних матеріалів. Лише в минулому році їх було продано більш як. на 500 мільйонів доларів. У країні налічу-* €ться понад 600 "міні-кінотеатрів", що спеціалізуються на показі відверто порнографічних фільмів. Зараз, відзначає журнал, цю "жилу починають розробляти'' і найбільші американські кінокомпанії. і
становив $37. ІДе. зависоко, мені нічого-не залииі.' ється".
Мре. А\иргл Кокс, яка живе в маленькому апартаменті в старому домі, також одержує ■ доплату до своєї пеіісії,' але пенсія "і з_ доплатоїо недостатм при теперіш{іііі— високі^й оплаті за реііт , 1 високих цінах, на харчові продукти.
"Мо«^ поісолі'ння, сказа^ ла мре. Кокс, не мало нагоди скдадати заощад-^ження. 'Моє життя було діткнене трагедією, яку важко переносігги при будь-яких умовах, але коли немає цента в хаті, як це було у багатьох фар-
мерів в часі депресії з тим,-що треба було покла-_да_тис_я__ла_ поміч від.-ін.--ших, то ти.м гірше і трудніше було це пережива-
ти .
Мре. Кокс, якій 80 років, дещо доповнює свою —пенсію тим, _ що деіюли .^оглядає дітей знайомих людей і дещо шиє, заробляючи пару доларів. Сума, яку вона може заробити, обмеженат Коли б заробила більше, то зрубали б доплату, яку дають до пенсії.
Всі пенсіонери, з якими представЕПїця ^'Летбридж Гералд*' говорила, погоджувалися з тіім, Що додаткових $25:00 пенсії на
місяць значно покращала .6 теп'ї^рТшній тяжкий стак -пенеінонерів. -
Стан пенсіонерів тяж-» кий по усій Канаді. Те, що написано про пенсіо^ нерів в Летбридж, відно* ситься_< до пенсіонерів ш інших-містах і містечках* Багато з них. при теперіш* ній дорожнечі і високих кош^гах прожитку, простз животіють. І
Пенсія, яку виплачує у« ряд, далеко недостатня* Робітничі і народні орга« нізації ведуть боротьбу з* під вишку пенсії. Старші громадяни, які будували Канаду, повинні мати від-і повідне забезпечення на старість.