Понеділок, 14 вересня 1970 ^
••ЖИТТЯ І СЛОВО'*
Сторінка 1
Закон ухвалено -
продовжаеться
Вінніпег, Ман. — Закон про встановлення урядової автомобільної асекурації був прийнятий у Манітоб-ському провінціальному парламенті 29 до 27 голосів.- Голосн-двох незалежних депутатів остаточна запевнили прийняття закону в жорстокій боротьбі на найдовшій сесії в історії провінціального парламенту. Лише після того, як прем'єр Ед Шраер запропонував ряд поправок до законопроекту, впі був прийнятий.
Від жовтня 1969 року, коли новообраний уряд Нової демократичної партії призначив комітет для вивчення питання в провінції, асекураційні компанії розгорнули фанатичну кампанію, щоб зірвати урядову пропозицію. Йдеться щось про $35,000,-000 у преміях. Зготовлена двома Онтерійськими фірмами громадських відносин кампанія включала об'яви на цілі сторінки в Иіоденній пресі, великі і часті оголошення по телебаченню і радіо, різні наліпки на автомобілях, демонстрацію працівників, а-секураційних. компанії! цс-р'ед 'Провінціальпим ппрла-ментрм. 'різні натиски на ■ поодиноких деп 5' татів.' Підраховують, що ця кампанія обійшлася в 5100,-000. •
У своїх прсдложенпях', вручеіиїх на відкритих пе- ' реслуханнях. які проводив уряд, представники асеку-раційних компаній і їхні а-генти, називали урядовий план "легалізованим злодійством", "порівнянням, до винищення нацистами євреїв",. * * к о м у н і с т и ч н и .\ т заходом", ''доктринерським соціалізмом" і т. д. для дальшого "вивчення Священик ■ Юешйтєд Чорч навіть погрожував, що
•*бог, а не агенти автомобільної ^секурації, покарають законодавців", якщо буде прийнятий урядовий платі. \^ Маючи —підтримку що--денної пресїі, асекураційні компанії обвинувач у вали,
- що урядовий план азнача-тиме випді оплати для біль-1н0сті власників автомобілів і втрату життєвих засобів для тисячів громадян Манітоби. Однак, говорили воіиг, головною справою тут була "соціалізація або система вільного підприємництва".
Кампанія сильного натиску, як також особисті напасті на Леррі Дежарде-на 1 його сім'ю, незалежного' ліберально-демократичного депутата, який своїм голосом створює білч^шість для уряду НДП, заставила йото" сказати, що він пе піддержить законопроекту, бо переконався під час публічного
- нереслухантія, шо він потребує дальиіого вивчення. Отже, поразка уряду і можливість'скорих випо-рів ставали очевидними. .
Думка за або проти скорих виборів поділила головЕїі партії; ^включаючи і І-!ДП. Ліберали, які ма-тоть -лиіпе чотири ЛЄП\Ті\-т.и. далі "не -мають лідера. Коїгссрпатори, як загально твердять.' значно слпп-ші сьогодні, ніж вони пу-. ли під час останніх випо-рів у червні 1969 ро'к\'.
Вузол був розв'язаііий тим. ию прем*єр Ед Шра-єр запропонував поправки до оригінального, законопроекту, відкладаючи введення асекураційного плану "не скоріпіе, як ЗО червня 1971 рок\"Г' встановлення дорадчого комітету
всіх аспектів плаЕіу"; зоіль-ніення компеїгсаціЙЕіих до-
ПІДЕРЖУЮТЬ СТРАЙКАРІВ
Вінніпег, Ман. — Фар-
мерки приєднались до страйкуючих пекарів І пікетували- з ними відділи /Іобла крамниці, у Вінніпегу, обвинувачу^ючй, - що кліб, який випікається а США, продається в них.
Лобла € частиною Вестом імперії! 350 робітників двох найбільших пекарень — Вестон і Мек-
Гезии Товстместер Лими-ігед. — уже страйкують два місяці за підвищення плати і покращання умов праці. Обидві пекарні
пригппіили свою діяльність.
"Речніік ф.армерок, ' членів -Нешонал Фарм ІОні-он в МаїТпобі, заявила, що • вони піддержують с'ірайкаріз,' бо імпортування американського хлі-ба "позбавляє канадських фармерів домашнього ри(і-ку". Вона сказала: 'І,1а-ша пшениця гниє, тоді коли імпортується америкагн ськнй хліб для продажу тут".
ЗамІт[{0, що. різко зменшується число покупців крамницях Лобла..
помог агентам, що будуть переміщені урядовим планом; дозволення'агентам продавати урядову автомобільну асекурацію на вільній основі.
Ці концесії не задоволи-ли асекураційптїх компа-. ^ ній, лібералів і консерваторів і ніоденної преси, які далі домагаються, щоб приватним компаніям дозволено конкурувати з у-рядом в справі автомобільної асекурації. Однак прем'єр Ед Шраер знову одержав піддержку Леррі Дежардена, як також голос незалежного депутата з окр\ги Чорчилл —= Гор-дона Бірда. їхні голоси дали урядові НДП потрібку більиіість для у.квален-ня закону. Це. є знаменним, ию публічний опит в окрузі Чорчилл виявив, ию 6,0^^' жителів заявились за урядовою автомобільною асскурацією.
Хоч прийнято'в парламенті закон про встановлення урядової авто.мо-більної асек\{>ації,' який буде введеніїіі не скоріпіе, як в червні 1971 року, боротьба ніс не закінчилась. Асек\'раціппі комппІи'і"висе ■найняли -торонтопського ' ал по ката, Джапа Дж. Робі-нетга. ,и{<^б він зробив ви- • клик законові в суді. Леррі Дежарлсн проголосив," • що він зрсзигн\'Є з провінціал ьно го па рла менту. Він оригінально був обра^ г{ий як ліберал в окр\'Зі Сеіінт Ріоніфейс. Ходять спекулятивні поголоски, що Гил Л\олгат, бувиїиіі лібе^ральний лідер, скоро буде призначений до сенату. Хіба ию Леррі Де-жарден зміїиггь знову свою д>лнчу, бо іиакніе будуть в двох, округах нові вибори, передтим, як збереться парламент на чергову сесію. ПДП мусить здобути перемогу в одному' з тих окр\тів, июб мати більніість (на один голос) в парламенті. Як[ію ІіДП цього не здобуде, то напевно _відбудуться _за- . гальні провінціальні вибо-_ ри наступного- року. ^
'Що противіпіки урядо-вої--а-вто"мобільгюї асекурації^ готуються до нового туру, . викрив незалежний депутат Гордон Бірд, коли він говорив нещодавно у Ваванеса, в місті, яке е головною квартирою Ваванеса Мючуал Інсюренс Компані. Пояснюючи, чому він голосував з урядом, Гордон Бірд заявив, іцо він робив це тому, щоб не допустити, до виборів, на
яких, він відчуває, НДП. може поновно прийти до влади з величезною більшістю, що зробило б уряд "ще більш, доктринерським і соціалістичним у громадських справах". Закон 56^ він сказав, *'не зробить великого впливу _на загальну громадсь кість, крім цієї, яка прямо втягнута у справу". "Отже, автомобільні асекураційні компанії мусять використати час до нової сесії па рла.менту, июб краиіе підготуватися до боротьби проти заходів уряду". Він сказав, ию "наступних шість місяців дають нагоду ци.м компаніям навести в себе порядок і належно домовитись. Опозиція може ию повалтгґ-п"~уряд на черговій сесії, з надією, ию новий уряд відкладе цей план в доБгу короб-
к\
^Ілен канадського феде-. рального парламенту з Вінніпегу Джеймс Ричард-сон апелював до лібералів і консерваторів у Маніто-
бі, июб вони створили політичну' коаліцію, июб повалити уряд Нової. ДЄ\Ю-' кратичпої партії.
Робітничому- рухові Тр'2'
ба ще буде добз^ти повну лекцію з цієї боротьби за урядову автомобільну асекурацію, якщо могутні асекураційні компанії мають зазнати рішучої поразки. Боротьба не може бути обмежена лише да залу парламентзН=ного комітетів. ПрофесіЙЕіі спідки і фармерські рухи, всі народні організації мусяті бути втягнуті в цю боротьбу. ,
Люди дістали цінну лекцію, побачивши, до яких заходів вдається секція фінансової олігархії, щоб о-хоронити свої інтереси, здається не у великій справі, і зупинити громадський контроль над цими необхідними сьогодні обслугами. Це дуже різко відрізняється від спроб прем'єра Ед Шраера заспокоїти інтереси Великого Бпзнесу, включно з іноземними монополіями, яким дозволяється перебирати щораз більшу частку Манітобсь-кої економіки. Без сумніву, антимогюпольна боротьба б\'де загострюватися і зростатії в наступному періоді.
Вйльям РОСС.
1
БНА
ВінліпеГі Ман. — Робіт-
ннчніі алдермсії Д>іюз"еф Зукен на засіданні міської ради' пропонував відмовитись від БМА (Бри-тиш Норт Американ Ект),
який був створений 100 років тому {"дотепер вважався для І^анади своєрідною "конституцією", Алдермен Дж. Зукеи радив заміпнгн БІІ.Л справжньою канадською- конституцією'.
С Н С11 і а%1 Ь! 1 Н! І С Г Г і. 'І ,Ь Н И Г!
па р л а .м е н тсь к'о - с е 11 а тс ь ки й кр.мі'іет. який складається з 20 членіц парламент .І ~ сенаторів, засідатиме незадовго у Вінніпегу, щоб вислухати, предложенпя в сІТраві Каїіадської -К'он-' ституції. > .
Міська рада'буде представлена комітето.м, який сюїадатиметься з вісьмох осіб, який очолюватиме мейор міста Степан Дзю^-, ба. Комітет складатиметься з ' алдерменГв Джюн Всстбюрі,^ Славка Ребчу.ка, Ллрйда Стинсо-на, Е. А. Бротмана, Дж, Гурзок Гарвея, Роберта Стіна, Павла. Парахіна і
Джозсфа 3\кена.
Джозеф Зукен сказав: — Це нереальїю гово-* рити про поправку конституції, без цього, щоб не взяти до уваги міські цеи-< три. Зараз малі же не зга< дується міських центрів з старому Бріїтиш Норт А*» Мерикан Ект. Воіні просто •вважаються витвором про-* вінцііі.
Теперішня конституція -була зготовлена ще за панування королеви Вік* торії. Тоді не було місь* ких центрів в Канаді. За-*" -раз 70 процентів [іаселек-ня живе в міських цснт-< рах, тому іМіста і мущ*ци-« палітети пбви[Иіі " мати *'більш.п"й лолос" в Коне-» титуції. Що нам потріб-» но,'— так це Каїіадську Ко^іституцію**.
ВИБУХ БОМБИ В КВЕБЕКУ
Невеличка бомба вя«« бухла нещодавно в квартирі профспілки Квебек ФЄ"* дерейшон оф Лейбор в м!-* сті Квебеку. " Від вибуху вилетіли з рам, вікна. Ни хто иЄг був покалічений. '
00362119