1
"ЖИТТЯ ! СЛОВО'*
Сторінка в
N44 ч ч ч,ч ч ч чччччччч ч ч чч ч ч ч ч ч ч ч ч
ІЬ, ДОКТОР ФІЛОЛОГІЧНИХ НАУК
у 1759.-1769 роках Сковорода викладає в Харківській колегії. Він здобуває голосну славу філософа-мудреия, але, як і' раніш, залишається
1
відомий український вчений* :толіття. Ллакат В. Вітра.
скроМлНою і' невибагливою лТодиноіоГ ^Духовні . та світські власті то споку-
шали- його різними чина-----ми 1 багатством,' то переслідували і цькували. Але. він стояв на своєму.
Так, коли в 1764 році Сковорода відвідав Київ, ченці Києво-Печерської лаври, як свідчить улюблений учень і біограф Ско^І _вороди М.—-Ковалин-ський, ^'напали иа^него неотступ?! но",- наполягаіочи: "ГІол-" но бродить по свгту. По^;:^ ра пристать к гавани, нам извіїстньї твои талантьг, святая лавра приійметдя, аки ^.Iати своє чадо, тьі будеш столб -церькви и украшеніе обители". Та на цю спокусливу пропозицію ^Сковороди відповів: "Я столботворенія у-
лііюжать довольно неотеса нньі>і/ во божіем". А коли
собою неохочу, и вас, столбов храміз Харків-;
це од^іа постатей
ський гуоернатор радив йому взяти собі "извьст-иое состояніе", себто світську високу посаду. Сковорода сказав, шо оскільки "свізг подобен теагру'', то він у ньо.хіу не може грати ніякої ролі, крім роді простої людини.
Сковорода — з наїіцільніших в історії всього* людства, — так нерозривно й чесно злилось V ньому слово, вчення та практика власного життя. Він сам жив так, як учив жити інших/ А коли правда слова лю-дІнш умножується в ній на правду ■ її вліісиого життя, така людина сіає володарем умів,, сі а є легендою.
Свої ілс^ї і гюгляли С'ко-ворол'а розвивав } чнслои-» них лекціях, т])ак іа; а.\, діалогах/ баііках, віршах. ГІоіо ''івори. шО-діїішли до нас -г- не два великих томи (найновіїне видання
— Київ, 1961). Він за;іи-иіив близько двадцяти філософських творів, або творів виразного філософського спрямування. Наскрізь філософськими € іїого байки. В" 1769-^ 1774 роках він написав .їх цілий цикл С'Баспи харь-1^ Рі^Л'і:^^ ? ) і в у і • і X _т}) п д-цяти в' яскравії! і досіун-}іій угічі (;б|)азно-лі іера-
ТурИІІ^ формі. __ПІД!І0СНВ
свої улкіблені ідеї, давав присуд явищам суспільного життя.
Ось паразит Шерніснь насміхається з Бджо.'Ш, що вони, мовляв, тільки на те^ й здатні, иіобгтрудися, І дістає на~це відао-— -відь: *'_нам несравненно — больиіая забава собирать мед, нежели "куніать". Л\о-раль • байки: , "Піерніень єсть образ людей, живу-Иіих хиніеніем чуждаго й . рожденіїьіх на то одно, что Тзсть, пить и нротч. А ^ іічела єсть герб мудраго . человгка, в сродном дт^лті трудяиіагося". ■ Ось Баба купує на базарі горип<п, лише поглянувши на них,
а не перевіривши, чи не тріснуті вони. "Сія премуч драя Ева єсть прабабою всьм тьм вострякам, ко-торьіи человька цьнят по одеждь, по т-ьлу, по день-» гам, по-^'глам, -по имени,_ не цо-его житія плода.м". _1
Сковорода був славен і як поет. Тогочасною українською літературною мо^ вою і латинською він наїиіч сав щось із нів согні оригінальних і перекладних поезій, тридцять об'єднавшії }' збірку "Салг божест-вснньїх пьснсй". - Всі ііо-іш відзначаються енлоіо і глибиною мислі, кожна з них грає різнобарв'ям геніального роз> му. І в пре-! зіях своїх Сковорода за-* лииіається філософом, виступає людиною великого і чутливого серця, утвер-дж\е високі ідеали гума-нізм\' і свободи. Це він у поезії "Ое ІіЬеПаІе" ("Про свобод\") кинув крилаті слова, ню золоТо, порівняно із свободою — "б.тато", грязь. ^' знаменитому ніріні "Всякому г.ороду іірав и права"' не- ' рсд читачем постає сати-рнчіїиі'і калсіілоскоп куп-ців-ніах{)а!в, загреб^шил • баї а і ійі,- круї іїв-:-(»рцст ів, і].інів-ро'іі!_\ с'ннків, ' п'яниць, каріярів, иіріїіома-зів-панеї ірнстів, ^ мерзен-ном\ ЖИТІЮ яких поет проіистав.тяє свій високий моральний ідеал: світлий рОЗ\М і Ч•И^Ту совість.^ 1 Іе дивно, шо ця ■ нісня-вірін Сковороди, як і низка інніих, ніінла в народ, стала надбаїіням репертуару лірників. Немало в і}) НІ і в Сковороди сіали піснями тому, шо в і н_са_м , т ь о ри і в до ні ід _\і е--- — лолію. І^ііі був ііе лнніе співако\;. я.тс 51 компоіИ-Т()р(;м. обла]іоі>аіпім му-
зи кг)ю, грав на (),тс[і ті, ск{>ипці, цимбалах, г\с-; лях, банд\рі. Скоііорода був оді!н.\^ із нс'рніих, хто о.поетиз\вав у своїх , вір-ніах красу української природи ("Ах, поля, поля; зе/іеньі"). У віршах вій неодноразово карбує свов життєве кредо: "Ничего я не же.татель," кромт. х/іг-ба да воді>і". В поезії він вирізьбив Девіз свого жит-
дочений людьми,. які .тягнулися До нього, мов ДО світоча, бо він був їх дру-* гом, порадником, розу-* мом. в цей час в[н досяг веритинп своєї творчості І мислі, ^.написав основну
масу своїх творів. 1 люди —- а його знали Тисячі — були горді з того, шо їх земля породила таку велику і таку просту людину, плогь од плоті їх і кров од крові їх.
А ВІН ішов І йціов до людей далі, цей великий учитель народу, ступаючи по рідній землі запиленими збитими чобітьми. Він у ^простій полотняній вишиванці, у сірій свити^ ні, в руках_його пали-•ця, а—на плечах —• торби^
н^, де дежать ' книги, рукописи, флейта, шмат чорного хліба.
Він'ішов до них, .він іде до нас сіяти добре, розумне, вічне.
МЕМОРІАЛ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ
(За газетою "Культура І Життя"|
Два роки відділяють пас від знаменної дати — 250-ліття з дня народження видатного українського філософа і поета Гри-г о р і я Сковороди. Цей ювілей за рішенням ЮНЕСКО широко відзначатиметься в усьому світі.
У Харкові, де довгий час жив Г. Сковорода, буде споруджений присвячений йому меморіальний комплекс, його проект розробив ВИПУСКНИК місцевого художньо-промнсло- • кого інституту Бо^^ис Петров.
' Д\олодиі\ художник запропонував створити ме-М(~)ріал в межах міста, на .Лисій горі. Тут колись ріс • дубовий гай, а в ньому стояла хатинка лісника. В ній деякий час мснікав Г.' Сковорода і склав збірку байок, ЯКІ назвав харківськими.
Працюючи над проектом, Б. Петров прагнув відтворити образ мислителя, пристрасного викривача несп ра ведл и вості й зла
Отже, меморіал буде розташований в .районі Сковородинської вулиці на Лисій горі, де вже почалось насадження вели-кого парку. Першою спорудою стане проста дерев'яна хата, де жив Г. Сковорода, реконструйована за. проектом Б. Петрова. В -ній буде влаштовано музей.
**Духовна людина■€ свобода — в висоту, в глнбтї-ну, в широту лежить без-лїєжно; не заважать їй ні
гори, ні ріки, ні море, ні пустелі, проводить віддалене, прозирає приховане," заглядає в маГібутне''. Ці слова Г. Сковороди будуть • вигравірувані на лівому бі-ломармуровому пілоні монумента, який завершить іиирокї сходи, то йтимуть від центрального входу. Між сходами проляже бетонний килим, при-краиіений укра"їнським орнаментом. В правому пілоні буде вмонтований дзвін ■— символ вільнолюбства
Г. Сковороди
А. УМАНСЬКА.
тя
(і
А мой ж|)ебій
голяками
Останню чверть сто.-тіт-тя свого життя Сковорода провів у безконечних мандрах, живучи в се.тах 1 містечках, в лісах, степах, }іа пасіках, завіне о-
План меморіального комплексу — присвяченого Г, С. Сковороді. ^