Сторінка 6
"ЖИТТЯ І СЛОВО
Понеділок, 12 жовтня 1970 р.
ЯК ФЕДІР ФЕДОРОВИЧ КУРИТИ КИНУВ
— Як шкода тих, — каже Федір Федорович, — що хочуть, та Не можуть сам! кинути палити цигарки, а звертаються до лікарів. А ті гм усякі гидоти приписують. Ну, хай уже порошки пити, ще ПІвбІДИі--а то ж у м'яке місце — ШПИГ, шпиг, шпиг!
Після цього їм дають У зуби запалену—цигарку і кажуть: тягни. Потягнеш, а ТОДІ хоч на стіну дерись. І кишки твої перевертає, і голова йде шнвертом-ви-вертом. _____,
Познайомився я зі всіма варварськими засобами проти паління, але всі вони мені не підходили. А жінка все насідає та й на сідає. Мовляв, кинь палити, на кого ти став схожий —,жовтий, як сонях, і худий, як Сірко, хрипиш, як старі ворота,    ще сусіди
скажуть, шо я тобі, бідному їсти не даю. А кумл радила:
"— Кпнь, Федоре, курити і смокчи цукерки.
1 ц) ліки не допомогли. Висмоктав, "мо', з п\д цукерок. .Ллє курити не перестав.
А, одна дивоглядія допомогла. Так,було. В понеділок рано встав, кинув свій вишитий кисет (пе ред очима в жінки) з тютюном у піч, ще й кочер-гоїо на нього жару нагорнув, щоб, швидше клятий згорів! Після цього посні-
дав та й пішов на роботу.
Ще й бригади не дійшов, а воно аж очі лізуть на лоба, так хочеться ку-
рити. Запріг свого Лисого в дрожки та . й поїхав поля оглядати, якраз працював охоронником.
Тільки виїхав за_ лісосмугу, а воно хтось за спиною, чую, шепоче:
— Федоре, -запали цигарку, запали!
Оглядаюсь назад — нікогісінько немає.
їду далі і знову те саме чую. Оглядаюсь — і знову нікого. Це, думаю, мене антихрист хоче споку-сити. І тут три пальці моєї правої руки уже не просто пальці, а ^здоровенна дуля.
Так^ я ту дулю, не оглядаючись, як   покажу, як
покажу тому нечистому. І так не три рази, як лікарі ліки виписують, а чималенько разів на день дулю тицяв прямо в простір у чисті.м полі. І тоді на душі відлягло, і курити не хотілося
Два   цілісіньких тижні я тицяй дулі всім тим', хто . мене  злпроиіур,сів члпл.чи-ти.   илілть  бли'зьки\! своїм,   друзям.-    І по.могло ,Вже не палю.   ,А стярг моя каже, иіо я- навіть по молг)діиав . . . '
Отакий мій спосіб лікування. Л\ожливо, він не зовсім культурний. зате — надійний! Себе й кума вилікував. Інші по-ро^нками й втика.ми лікуються, а ми з кумом — дулями.
Отож і дуля може знадобитися в житті..
{Журнал "Україна",
Київ).
ДЕ БАТЬКІВЩИНА
ФУТБО;]|А?
Десятки енциклопедій, словників і довідників дають на це запитання досить чітку відповідь: в Англії. Саме тут у середині минулого століття відбулися перші матчі. _ ~
СКАРБИ СТАРОГО МЛИНА
Житомир.
Жителі
Коростишева    , Станіслав Беседівський та Анатолій Зайцев, заготовляючи на подвір'ї   -старого .млина приманку для  риб, ^знайшли 436   срібних монет. Свою знахідку вони передали лУІсцево^Му^ музеєві. Його гром'а|Дський^ директор,    зав з я тиД   Зі у м і з м а'т Олександр Михайлович Буханов,- установив: більшість монет — польської ; чеканки часів крроля Си-гізмунда III, решта — російські  монети ХУП ■ сто--ліття.   Скарб був, очевидно, захований під час перебування в Коростишеві війська   Богдана Хмельницького.
Цікава знахідка й учнів
Сколобівської школи Чер-. воноармііїського раііону. В полі вони знайшли глек, в яко.му було майже тисячу ср.ібних монет польської чеканки часів правління Сигізмуида ПІ, а також талери Мідерланд-, ської респуібліки і датські маржи ча^ів коро/ія Хрис-тіана  IV. _
МУЗЕЙ РУДЗИКІВ
В місті Іновроцлаві (Польида) вирішено створити музей ґудзиків. Він організується при фабриці галантерейних виробів. До колекції увійдуть також ґудзики, знайдені при археологічних розкопках.
А тепер пальму першості в аггглтйців мають намір відібрати югослав'яни. Югославський історик Й. Брітвіц пише в газеті "За-грсбске попіпи", то футбол народився в Далмації. Як аргумент, він наводить пппис, п!о зберігся на одному з надгробків у містечку Грогір,.з якого видно, піо тут близько 2 тисяч років тому вже грали ногами у шкіпяний м*яч. Наскільки обгрунтовані дороди Впітвіца. сказати в^'жко. Ня право називатися батьківтниною фут-бта ппетрнлувпв вже Китай., ста по л явній Рим, антична Греція. Ппичому іс-топики цих країн посилалися на більш стародянні, ніж напис у Грогірі. документи. Суперочкя про тс, ле народився (1)\-тГ>ол, трп-
: ■. ■■■■
(**Наніе сло^>о'\ Впрпіппп).
КОЛИСЬ ТАК РОБИЛИ ОПРРАЦїї
У стародавній Індії ліка-.рі вміли робити пластичш о пера ці з пересилкою тка нйни. Рани кишок зашивалися таким чином: з'єднавши краї рани, лікар давав їх кусати особливому виду мурашкам. Потім тулуби мурашок обривали, а голови зі стисненими шелепами продовжували тримати краї ран. Так добивалися зростання ткаїпі-ни. Є опис більш як 700 різних лікарських засобів, !по добуваються з рослин Багато з них застосовуються і тепер.
ЧЕТВЕРО БЛИЗНЯТ
Рим.
18 вересня жи-
телька Ри.ма Аніта Боллі народила чотирьох близнят —^ трьох дівчаток і одного хлопчика. Мати' і новонароджені, які перебувають у клініці Римського університету, почувають себе добре.
СПРИТНИЙ ПІЧНИК
, Пічник, складаючи . піч, примовляє до кожної цег-
лини:
— Як тут і була!
А коли прийшов другого дня, тільки ахнув:
— Іч, як і не було! Піч розвалилася.
Художник скаржиться своєму приятелеві-:
— Намальовану за один день картину я не можу цілий рік продати.
- — Ти малюй картину цілий рік — обов'язково продаси ї"ї за один день.
В~ приймальні зубного лікаря:
— Синку, тобі було дуже боляче?
— Ні, тату, то кричав лікар: я укусив його за палець.
— А от сьогодні, люба, ти не зможеш докорити мені за те, що я залишив свій портфель в кафе, — звернувся професор до дружини. — Ось він!
— Але ж, любий, ти сьогодні вийшов із дому без портфеля! — вигукнула дружина.
— Офіціант, у цієї курки одна нога коротша від другої! -
— Ну й що з того? Ви ж не збираєхеся танцювати з нею!        - -
— Лікарю, що ви робити, коли самі застуджуєтеся? —
— Кашляю.
А ви не вважаєте,
Виходить, операція по пересадці серця була проведена ще в середні віки
З левовим серцем довгий час жив англійський король на ім'я Річард.
Що б ви робили,, як-
би на в.аціу дружину на,-пав тигр?
— Я б не втручався: сам напав, сам нехай і захищається.
Жінки переносять все СПОКІЙНО — за винятком гарних жінок.
говорить мати класному керівникові, — що у мого Василька багато оригінальних ідей?
— О так, відповідає вчитель, — особливо в орфографії.
Зустрілися два приятелі:
— Чим ти зараз займаєшся? — запитує один другого.
— Пишу мемуари.
— Хороша справа. А ти вже дійшов до того місця, коли я тобі позичив сто карбованців?
* :^ ■     * •
У квартирі поета Н. відкрито виставку повного зібрання рукописів, повернених йому редакціями журналів та газетг
Зараз поет працює вад книгою відг>'ків на свою виставку.
Шекспір написав так багато тому, що не мусив щохвилини вставати ^о телефону.
ПЕРЕМОЖЕЦЬ МІКРОБІВ
, У стародавніх римлян було прислів'я: *'Часннк запалює серце героя, коли воно клякне від холоду". Римські легіонери завжди, вживали часник, бо вважали, що він надає сили и мужності". "
Здавна л ю д и н і були в і -
домі  цілюші властивості
цієї -рослини. Дрсвні"'гре-
ки  називали його чзмії-.
ноіо отрутоіо" Ті лікували
ним ■ від-з\!іїних укусів, у середні віки використову-
в^їГчи часник як протиотруту в усіх випадках, в XVI столітті — проти сухот, атеросклерозу, навіть чуми.., Під час першої світо'-вої війни лікували ним рани.
Чому часник має такі цілющі властивості? На іДе питання  відповів ра-
дянський учений Б. П. Токін. Він встановив, шо від ефірної олії, котру виділяє часник, гинуть майже всі бактерії, амеби, інфузорії. Нещодавно польські вчені з Інституту лікар-ських рослин 'Тербополь" у Познані довели: часник убиває бактерії; на ^я1<Рне діють навіть, антибіотики.
рослина й після С-ушін_-ня при 30°   зберігав свої
. властивості ■ вбивати бактерії.-
Багатьом не подобається, як пахне часник. Тому польські фармакологи ліки з часнику виробляють у вигляді драже. А щоб уникнути неТіриємного запаху, підмішують у^ висушений часник якої-небудь речовини, що поглинає його.