он. ?ОЧ-Гоп "
«І
ЖИТТ Я;.ЬСУР©ВО','ЛОвО'
Понеділок, 28 грудня ^970^
ВІДЗЙЛМІЛ165-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МАРІЇ ЧАЙКИ
ЕдмонтонгАлта. — В су-
боту, 7 листопадаХ?^в {галІ при 110 Ев.еню ІЛ54 Стріту відбулося відзначення 65-річчя з дня народження Марії Чайки. Галя була заповнена по береги.
Сини, доньки, зяті, НЄВІ--
стки, внуки-і, правнуки-та всі знайомі .і жіночий відділ привітали Марію з 65-річним ювілеєм теплими словами і живими квітами. З приводу цього вона пожертвувала $65 на пре- , совий фонд ''Життя і Слова'* і долучила $5 на ви- ' роблення кліше з її фото.
За першим столом сиділа Марія зі своєю ріднею. Стіл був удекорова--ний живими квітами. Топовою свята був її виук Джордж Пелехатий. Він привітав бабуню з ювілеєм гіо-англійськи, побажав, їй доброго здоров'я і. запросив усіх до вечері. Після вечері він покликав мене, Сидорка, до слова, щоб я сказав пару слів по-українсізки. Я сказав, шо ми зійшлися тут віддати Л\аріТ пошану в 65-річчя її народження, привітати і поздоровити ,її зіл дітей, онуків, правну-^ ків і всіх гостей, побажати їй прожити ше. багато років і заспівати для неї "Многая літа". -
Д\арія Орленька, голо-" в а- жіночого відділу, і чле.ч Ради едмонтоііських відділів ТО^'К Микола Алек- •" сієвич привітали і поздоровили ювілярку від організацій.
Марія Чайка, покликана головою до слова, подякувала родині і всім присутнім за честь і пошану, дітям і' жінвідділові за квіти, родині і знайомим за дарунки, М. Ор-лецький і М. Алексієвичо-ві яа вітання.
Автор цих рядків сказав кілька слів про ''Життя і Слрво", яке на своїх сторінках помішує такі, врочисті 'зібрання для відзначення 'ювілеїв наших людей. І заапелюва_в-за пож"ертваМ-и на • пресовий ^ фонд "ЖіС". Потім я взяв
7сІ\)\лку^'] перейшовся ПОМІЖ гостей. Скиїгули вони в тарілку $37.50 для наилої - газети з тим, щоб помі^стити на її сторінках" біографію Марії Чайки. .
•По $5 пожертвували: Малайко з дружиною і Лорін Таранчук з дружи-ною.
По $2: Джан Чімчура з, дружиною, Джан Грін з
дружиною, Юрій.?йелеха-тий і Текля Чімчура.^
По $1: Анна Шимов-ська, Д. Трухан, Ф. Гайдук, С. Яхімець, Д. Ши-бунька, Г Щибунька, А. Шибунька, І. Запотоць-кий, ї. Щур. ~М. Сидорко, Клерін, І. Чайка, С. Чай-К43, І. Пелехатий, П. Гайдук, Т. Трухан, М. Алексі-євич, Марія Орлецька, С.
Шибунька.
МАРІЯ ЧАЙКА
на відзначення 65-річчя з д н я с в ого н ар о д жен н я пожертвувала $65 на пресовий фонд "ЖІС". А гості на її ювілеї склали $3,7.50 на пресфонд.
По 25 центів: Іван Трухан. Василь Пелехатий.
Пожертву віл .^\арії ЧаГікн в СУМІ $6Г> і збірку між гостями на її ювілеї в сумі 537.50 тіорслаю з.ом з лістою до нашого прескому в Р.л'чіоцтоі'і. а $5 иа вироблення^ кліпіе посилаю разо%! з ним дописом і фо■точні^:ко^1 і\?о-
ніііінині.
Всім жерт^зодавням іія пресовий фонд ІШГЮ ля-кую,
Л\арія Чайка — активна члснкиня ТО^Ж і читачка "ЖіС*\ Вона цікавиться нашими концертами, вчашає на висііітіюг вання фільмів і ііпні нід-прис'мства, жертвує по змозі на орі анізаційііі цілі.
Колись в МКЧіСВОСТІ
Пембридж існував відділ ТОЛОВИРМЛЗУ, якого Д\арія була ч.'ієнкиіісіо, віта;! а і_ прніі.мала в себе ор-ганізато[)ів.
Марія Чаііка. з родини Сидоркі-в, народилася 17 вересня \90о року в селі Старяві на ЛьвівніїТні. Була вона дочкою Стсфа-на і Євки Сидорків. .Ко-, лл мала 9 років, • вибухла перша світова війна в 1914 році. Зазнала вона страхіть і горя. Виростала при своїх родичах до 18 років життя. . 1923 року одружилася з Іваном
Чайкою. .Жили на малій господарці./Життя, .за. панської Польщі, буф гірше, як за цісарської Австрії. Іван Чайка побачив, . що приходить шораз тяжче/ продав господарку і з своєю дружиною і трьома, дітьми, Катериною, Іваном і Марією, виїхаи 1929 року до Канади шукати тут кращої долі. Приїхали до Чергіл, купили фарму, почали її обробляти. Праня була тяжка, ліс великий, а поля тільки 10 акрів. За тяжкою працею проходили роки.
В Пембридж був гурток односельчан і читачів *'Фармерського Життя". Іван і Марія стали читачами цієї газети, а коли 193.1 року зорганізовано відділ Т О Д О В і -1Р Н' Л З У,. стали його членами. Ко-. ли 1932 року був голодо-
■ вий похід фар мерів до Ед-монтоіїу. Ір.ан Чайка ра-зокг з други^иI фармсрами взяв у ніюму участь. А як закінчилася друга світов.а війна. Марія і її Іван мріяли від'Гідати рідну зем-ли\ село, в яко.му народи-лііся. Але мрії не сповііи-
"лнся: їпан помеї) в !^^59 році. З того часч- Ма[-чя ж;і:-л.^ іілор.оі'^. Прожила з
Ч0.-10!'.Іі:{)\!. 36 рГ)кіі5,
[ііі.'іа. 9 дітей — ДгЮ.х сігііі-і і сі\т:\ дс^чок. -Одиа дочка, Мсірія, померла, а 8 лі-
тєіі еліростнлл.^ Синя >:чп-
;;^;"ч'ез'нмсгьсгг а л'ПС- вжтіКотп5Р.сЯї-а Іван 5Гж:тіь
в четвер ввечері, 3,1 грудня
?л'ти пгі срарм!. а дочки — в Iід^Ю!ггоі^і, 1960 року а Р}я І{}еї,\-л/і а лч іі г11 до ,.ІІ;і\и-)Птон\. Ь }іа фа[)"мі зали інн вся 'сі{н СтесЬап. Л стлрніий син жиг-е на фар-
МІ, ЯК\' КуГШЛИ для НЬ0{ю
родичі.
Д1 а р і я ^-1 'З {! к а ' на л е ж и ть в іід.монтоні до жіночого відділу ТОУК, чигає нашу га'ич\', >і\ертвуе на нресо-виГі ([юнд, сповняє організаційні обов'я'жи.
1961 року Марія відві-да/іа Радянсі>кніі Сою в, [іоГ)\ііала в рідному селі С гар яві, .відвідала більші міс]а ^'країни і разом з іітін.м'и турнста^!и поклала ііінбк коло пам'ятл4-ика Тарасу'Шевченку.' В рідному селі гостювала Ю-: днів, привітала свою стареньку матір, якій тоді було 82 роки. І поклала вінок на могилу свого батька. З вінком допомогли їй голова колгоспу ^ і, директорка' шкоди. Пішли на цвинтар з ^нею і школярі з сівоєю вчитель-кою-директоркою.
1965 року Марія вдруге
В УКРАЇНСЬКОМУ РОБІТНИЧОМУ ДОМІ
300 Бетгорст стріт
Вечеря від 7 години.
^Ганці від 9 год. веч. до 1 попівночі. ХОЛОДНІ НАПИШИ — НОВОРІЧНІ СУВЕНІРИ.
Новий 1971 рік стрічаймо разом — старші і молодші!
КЛИЧТЕ СВОЇХ ЗНАЙОМИХ!
Вступ на вечерю. — $5. Вступ лише на танці — $3.50.
Рада відділів ТОУК і РЗТ.
БОЛГАРІЯ І УКРАЇНА У ВІКАХ
ІДокінчення з 9-оі ст.|
м()г\ болга[)ському народові, В їй гзідгукнувся з ва.хоплення.м на започат-кур.ання РосіііСької-т> ре-нької визвольної війни (вірні "Смерть слов'яни-ііа").
Ли долі півдеііііих слов'ян [з ОттоманськіГі імперії [унявляв занікавлеіііія і \-країі^ськніГ пост-р'ево-л;- чііонер Ііілн Франка. Прекрасііо . знав- . жизгя ■і одінііііюї Болг:ї['ії укра-їгіськпй поет Сидір Вороб- • кі'нич. аіггор циклу віршів, гірисі'>ячених Квітнеі'.ому' поііпанніо, якиіі вігі о.пуб-лік\'[іав в лі ге р а тур н о.му збірні!к\' "Р\'ська хата". У цих поезіях С. Воробкс-вич не тільки зображає жорстокість гурків із бол-гарсько.му селі Батак, 'але вислоіілюе впевненість, шо над Болгарією зійде сонне волі,
побувала із Радянському Союзі. Була в Старяві через три місяці. І знову побачилася з сізоєю маті р'к^, якіїі вже б\ло 87-років.' .А\ама вже довго не жила, за місяць помер-л а. /\\ а р і я п ох о із а л а . с в о ю маму г]ри всткіїі -участі >ічптелів села і сізяніїміика. ^ Після запросила _учас_нн-. 'клв похорону на обід. І була вона те у рідних в Чернівецькії! області. ^ -Вернувшись до Канади, Марія багато" р~озказуіза-ла,' що бачила, на Україні,
в рідному селі, в тому теперішню школу, дитячий
садок. - Всірди . її вітали, приймали, чим хата багата. А хата тепер багата, бо людям добре живеться Іван СИДОРКО,
ІІІ,е до початку Росій-сько'-туреиької в.ійни видатні діячі українського народу організували збірку ' коштів для закупна зброї, вербування добровольців на допомогу повсталим балканським слов'ян а.м.
Демократична Україні а зустріла захоплено Росій-сько-т\ рецьку визвольну
ВІЙііУ. Пліч-о-пліч з' росі НСі>КИ/М51 воїнамц йн'ли" в бііі з гнобителями і брати-українці. В складі російських піхотних і ка за^ лерііїських дивізій боролись і такі українські полки: Київський, Малоросійський, Ізюмський, Галинь-киіі. Житомирський. Подільський, Азовський, Дніпровський, Одеський, Хер^' сонський. Ніжинський, Катеринославський і ін. Першим перейшов Дунай біля Свиштова 27 червня 1877 року 53-й піхотний Волинський полк 14-ої дивізії генерала М., І/ Дра-гомирова. В жорстоких битвах з ворогами на Иіипці, під Плевною ^ і Старою Загорою боролись героїчно і загинули за волю Болгарії і десятки тисяч синів Унпаїни.
Внз-.олсння Болгарії, від ярма султанської Туреччини і^ з,добУта внаслідок цього дсмократич'на \ свобода створили міині основи для нлвндкого піднесення і розквіту болгарської національної науки, літератури і мистецтва. У цей могутній схід Болгарії після Визволення внесли і видатні представники, слов'янської України. . ^
Петко АТАНАСОВ.
м. Софія, Болгарія,