жшптя слово
«крдіншсия тммшиии-
ПРЕ опсіЛЛГОКО
РиЬІівНеа еуегу Мопаау Ьіу ІЬе
К0В2АВ риви8німв сомРАNУ-^IМIТЕ^—--
Ргоргіеіоге а!;
1164 Оипсіа^ 81. УУев!, Тогопіо 145, ОпІ. ТеІ.: 534-8633
кІРЕ апсі У^ОВО — 1164 Оипсіав 81.       Тогопіо 145, ОпІ. 8есопа-сІа59 шаіі гедіаігаїїоп питЬег 0284.
Передплата в КанадіГна рій $7.50; на Україну $10.00 на рік;
в США $9.00 на рік.
« РЕДАКЦІЯ ЗА ОГОЛОШЕННЯ НЕ ВІДПОВІДАЄ —
Перша робітнича влада
Сто років тому у СТОЛИЦІ Франції — Парижі — ви-бухла пролетарська революція і був створений перший революційний уряд робітничого класу. Проіснувала Паризька Комуна всього 72 дні — від 18 березня до 28 травня — 1871 року.
Хоч за прикладом пролетаріату Парижа повстали трудящі Марселю, Ліону, Тулуза, Перпіньяню і інших міст, "встояти не було сили", бо не було ще сильної організованості, монолітності і рішучості довесги революційну боротьбу до успішного завершення.
Дорого заплатили трудящі у цій боротьбі за здобуття влади >9Ід французької буржуазії. Підтримана прусськими військами, французька буржуазія провела білий.терор, жертвою якого впали тисячі людей. Лише в одній тюрмі Ля Рокете розстріляно 1,900 осіб. Буржуазні суди винесли 17,000 вироків смерті для комунарів. Буржуазія не мала пощади ні до жінок, ні до малолітніх; Понад;ЗО тисяч було розстріляно і закатовано, понад 50 тисяч ув'язнено і заслано на каторгу.
Треба відзначити, що в Паризькій Комуні брали участь революціонери з різних країн, серед них відзначився своїм військовим талантом і героїзмом поляк Я р ос л ав Д ом б р о в с ь к и й ^ в і до ми й р о с і й с ь к и й р е в о л ю ц і-онер П. Лавров, українці В. Потапенко і Г. Пустовой-, това, угорець Л. Фреикель і інші; Вони виявили міжнародну солідарність пролетаріату, і в цьому є велике Історичне значення їхньої участі в Паризькій Комуні.
Паризька Комуна впала. Вона, однак, для міжіна-родного про/іетаріату залишила великі уроки. На досвіді Паризької Комуни, на її помилках, навчилися трудящі різних країн, як треба організувати свої сили, будувати свою сильну партію, щоб успішно довести революційну бротьібу у своїх країнах, завоювати • владу і встановити пролетарський уряд.
Володимир Ілліч Ленін у своїй статті "Уроки Комуни" писав:
"Хоч які великі жертви Комуни, вони викупаються значенням її для загальнопролетарської боротьби: вона сколихнула по Європі соціалістичний рух, вона показала силу громадянської війни, вона розвіяла л_атрі_о-тичні ІЛЮЗІЇ І розбила наївну віру в загальнонаціональні прагнення буржуазії. Комуна навчила європейський пролетаріат конкретно ставити завдання соціалістичної революції".
Володимир ІЛЛІЧ Ленін був одним з тих, хто уважно вивчив уроки Паризької Комуни І практично застосував !х, коли керував Великою Жовтневою соціалістичною революцією і встановленням радянської влади Росії.   _ ^ —
Цілком пророчими виявились слова поета, який говорив:
Розбиті комунари, Та думки ЇХНІ не вмруть, а оживуть. Погасле сонце вже зійшло на Сході, Комуна Парижа воскресла в нас, Шлях радісним дням відкрився вже широкий Для ВСІХ трудових невільних мас.
Цілком правильно завважив Карл Маркс, що^ "Париж робітників з його Комуною завжди шануватимуть як славного провісника нового суспільства". Трудящі світу гідно вшановують 100-річчя Паризької Ко-< д^уни — лершрТ влади революційного пролетаріату.
ДІСТАЛА СТИПЕНДІЮ ЗА ДИСЕРТАЦІЮ ПРО ТИМА БАКА
Торонто. — Мре. Линда Грейсон, студентка Торон-_ томського університету, яка пише дисертацію про~ Тима Бака і Комуністичну партію Канади на здобуття вченого ступеня — доктора, € одною з п'ятьрх студентів, якій присуджено стипендію королеви Єлизавети II вартості 5 тисяч доларів.
Стипендії дає провінція студентам, що працюють для здобуття ступеня доктора у гумаїпіих і соціальних науках або в математиці, які заінтересовані в
університетському учителюванні.
ЗУСТРІЧ з ЗАОКЕАНСЬКИМИ ДЕЛЕГАТАМИ В ТОВАРИСТВІ
"УКРАЇНА"
БОРОТЬБА З КУРІННЯМ
Лондон. _ Неодноразові кампанії по боротьбі з курінням, шо проводилися досі в Англії, не -далі! скільки-н'сбудь відчутних результатів. Армія курців, серед яких за. оцінкою преси; близько 45 процентів жінок, досить скептично сприймає попередження про шкідливість нікотину.
Враховуючи це. .Лондонський, королівський коледж терапевтів віїріїпив змінити метод пропаганди проти куріння. В наступній' кампанії, на. яку відводиться .250 тисяч фунтів стерлініів, в осно-в\' буде покладено не показ шкідливості нікотину, а демонстрація переваг, якими користуються лю* ди, шо не палять тютюн.
Язик дано людині для того, щоб приховувати свої, думки.
• • •        " '
Найзаповітніша таємни-
(За київським радіо)
В середу, З березня, в Товаристві ^'Україна" в Києві . відбулася зуетріч-делегатів на святкування 100-річчя з дня народження Лесі Українки з Канади і Сполучених Штатів Америки з журналістами, письменниками, художниками і представниками української громадськості.
Заокеанські делегати — член КВК Товариства Об'єднаних Українських Канадців Марія Скрипник, поет і племінник Лесі Українки Юрій Косач з Нью йорку і. заступник голови Крайового Комітету Ліги Американських Українців Михайло Ганусяк — Виступили на зібранні з промовами" і опісля відповідали   на запитання присут-
ІЇІХ.
Юрій Косач говорив про популярність творчості Лесі Українки в Сполучених Штатах Америки, висловив велику вдячність урядові і громадськості ^'країни за величне вша-ьуванпя поетеси.
Марія Скрипник розповіла про те, як пройшли відзначення ювілею Пе<м Українки в Канаді, зокрема зупинилася на цих святкуваннях, які провели Товариство Об'єднаних У-
країнських Канадців і Робітниче Запомогрве Товариство. Вона також говорила про посилену -Підготовку до відзначення 100-річчя з дня народження Василя Стефаника, влаштування фестивалю української пісні, музики і танцю в Едмонтоні, про відкриття пам'ятника-погруд-дя письменнику, яке відбудеться 23 травня ц. р. в тому, ж Едмонтоні. Вона висловила подяку Товариству "Україна'' від імені КВК ТОУК і Видавництва *'Кобзар" за надіслання пам'ятника-погруддя Василя Стефаника, за надсилання матеріалів про ювілеї видатних письменни-кіз-класиків до "Життя і Слова" та "Юкраїніан Ке-
5>
нейдіан
Михайло Ганусяк поділився враженнями від святкування ювілею Лесі Українки на Україні і також говорив про те, як відзначила українська прогре-с й в н а громадськість в США це свято.
На закінчення з. промовою виступив президент Товариства "Україна" Юрій Смолич. Він подякував українській прогресивній громадськості в Каналі і США за надіслання делегатів, на свято Лесі Українки:
МЕЙОР ІИІСТА ВІННІПЕГУ ВИДАВ ПРОКЛАМАЦІЮ З ПРИВОДУ ЮВІЛЕЇВ ЛЕСІ УКРАЇНКИ І ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА
ця спливає на вині.
- Він _мав такі погляди, що навіть не варто було їх заперечувати.
4( « »
Якщо тебе скривдить* друг — плач, якщо ворог
— смійся.
♦      « «
Використовуй лише поради людей справді розумних. Як їх розпізнати? Дуже просто: вони ніколи не дають порад.
Мейор міста Вінніпегу Степан Дзюба видав 25 лютого 1971 року, у 100-річчя з дня народження видатної української поетеси Лариси Петрівни Косач (Лесі Україьїки), ПРОКЛАМАЦІЮ, в якій, між іншим, говориться, Що-цього року українські громади в Канаді відзна-чують 100-рТччя двох ве--ликих українських письменників — Лесі Українки і Васк.т^ Стефаника.
Мейор міста Вінніпегу відзначує у Прокламації культурну спадщину різ-, них народів, в тому і українського, яка відограла головну роль у формуванні їх духової ідентичності у Канаді.
' Мейор вказує, що місто Вінніпег,   де поселились
перші українські іммігранти^ і де сьогодні українці становлять значну частину населення, 100-річчя Лесі Українки "є символом їх культурного вкладу в розбудову Канади". Прокламацію мейор Вінніпегу закінчив словами:
"Я, Степан Дзюба, ме-Пйор міста Вінніпегу, провінції Манітоби,. пересилаю мій привіт усім українцям 1< а н а д и, підкреслюючи вартість їх вкладу у формування культурної ідентичності нашої країни дорогою збереження живих елементів їх власної спадщини, їв цей день народження Лесі Українки проголошую І і^ропоную відзначити рік 1971-й, як Рік сторіччя ЛЕСІ УКРАЇНКИ і ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА".