Лонедшоі^^І2
"ЖИПИ І СЛОВСУ'
Стосйнкаїї
ЗЕЛЕНА АІІЯЕКА~
* -
шія чудо,
- \
(З» шівсьиюв жзфйшті 'Фаляпсміа жіню")
коля потроху почапає тракту, а також € проти* спадати яскравість весня- ^ запальним та жовчогін-буйноцвіття. і всту- ним препаратом;-
ного
пав літо, зігріта лагідними променями сонця й напоєна рясними дощами земля приносить перші дарунки свої смачні яго пи.
Першими на Україні вистигають ягоди відомих усім суниць лісових. Вони звабно червоніють на лісових галявинах, у світ;їих гаях, серед чагарів^ на сухих луках чи по дернистих схилах крутоярів: а найбільше — на недавніх порубах. Місця їх особливого поширення — північна частина республіки ^ лісові та лісостепові райони, на півдні суниці трапляються значно рідше.
Цвітіння починається з Пісінця квітня і триває аж до середини липня. Так що водночас на рослині поруч із стиглими плодами можна бачити і квітки, й бутони.
Суниці здавна принадні людям усякого віку. А найбільш ласі до них діти. Ніжні, ароматні, приємні на сввак свіжі плоди — чудовий, надзвичайно корисний, дієтичний продукт. Вживають їх переважно свіжими. А про запас готують всячину: соки, сиропи, компоти, джеми, варення; виготовлене з них вино має тонкий приємний аромат і чудовий смак.
Ласуйте на здоров'я першими дарунками літа, але не зайвим буде пам'ятати: сз?ниці — то не тільки ласощі, а й чудові ліки! Спшшваючи ^х, ви^ц^^ єте свій організм, бо суниці, як показує багатий досвід медицини, надзвичайно благотворно діють при хворобах нирок, зокрема при ниркових каменях^ захворюваннях печінки й жовчних шляхів. Ними лікують катари шлунка та інші хвороби шлунково-кишкового тракту. Спосіб вживання найпростіший: їсти ягоди <^§рхочу.
Багатий народний досвіт лікування переконливо доводить ефективність су-нуць як , в'яжучого, сечогінного, кровоочисного й оздоровного засобу. Ягоди поліпшують обвіт ре^ чошн » оргашамі, |уегудю-юті» функцківшіьііу ірядь-ністк виутевмикишковог»
Суниці дуже багаті * вітамінами. У свіжих пло-дах міститься в значній кількості вітамін С, каротин (провітамін А), вітаміни ВЧ В2, К, РР. Крім того, в ягодах та листі суниць наявна ціла низка органічних кислот. Великі кількість наявних у цій рослині ароматичних та інших речовин сприяє кращому засвоєнню їжі в організмі людини. '
Суничний сезон — досить короткий — з—4 тижні. Проте регулярне вживання ягід у сезон протягом двох-трьох років може в багатьох випадках замінити курортне лікування, яким не завжди і не всім є можливість скористатися. Знавець народної медицини Е. А. Носаль наголошував, що якби всі п ода гри ки, хво рі на ви разки й катари, всі, хто страждає від каменів у жовчних шляхах і нирках, кому завдає клопоту сечовий міхур і селезінка, перед від'їздом на курорт могли пройти курс правильного домашнього лікування суницями, то ефект від курортного лікування був би значно більшим.
Суниця зарекомендувала себе як^ досить ефективний засіб при гіпертонії, склерозах і проносах. Успіх приносить також лікування нею багатьох шкіріяних захвор ю в а н ь, навіть деяких форм екземи.
Коли ж ягоди суниці відходять, протягом року можна використовуізати зібране під час цвітіння ли-стя-рослини. його вживають у вигляді водного відвару при запаленнях у тонких кишках, при гастриті й катарах товстих кишок, проносах та інших хворобах травних органів. Корисно вживати взимку просто чай і з сухих стебел суниць, " ^
Особливо корисні суниці дітям. Крім усього, вони сприяють видаленню глистів.
Якщо вам дороге важе здорювХ то користуйтеся літньою порою» споживайте та заготовляйте якомога більше суниць. Цим ви гарантуєте себе від. захво-:рювань бодай до наступ-
ного суни«іирго €езону>
Висушені на горищі або в печі ягоди суниць взим* ку використовують для приготзгваип[Я ція ю щ о г о відвару: ЗО г сухих ягід заливак>ть 200—ЗОО мл . води, доводять до кипіння і настоюють одну годину. Такий відвар дають дітям при простуді, проносах- і хворобах сечового міхура, П*ють по 100 ;ил тричі на день.
в давнину суниці вико, ристовз^али і як косметичний засіб. Тодішні красуні .змащували розтер тими свіжими ягодами лице на ніч, що надавало шкірі свіжості й рксамитності. Суничним соком виводили ластовиння й лишаї.
килим^ ши^инаг якого, ста-
трів. ^ - \.
Першу лінію фронту займають "воїни'*» які усувають будь-яку перещко-
жуків, багатоніжок, гусе-полюють і незабаром в цих"^ ниць, павуків. Позаду районах
Етнограф Хозе Маріа Ліма,, який вивчає індіанські племена у джунглях бразільського штату Акрі» звернув увагу на- таку от дивовижну особливість: певної пори року індини залишають місця, деівони
Григорій СМИК, кандидат біологічних наук.
ОЦЕ БАБУСІ!
Найстарішою громадянкою в Бразілії за даними перепису минулого року виявилася Глісерія Фер-рейра де Сільва з містечка Мантеру. їй минуло 125 років. Довгожителька ще досить жвава, вона господарює вдома, навіть нитку в голку затягує без о-кулярів. У неї є молодша сестра — ЇЙМ6 років. На запитання **Що б ви робили, коли б знову почали життя?" — Глісерія відповіла: **Насамперед навчилася б читати
настає ПОВІНЬ; Тропічні зливи в басеідаї: Амазонки постійно змінюН^ ють свій напрям і тому кожного року повінь затоплює все нові місцевості. - Звідки ж індіани дізнаються, яким місцям загрожує небезпека?
Тубільці нізащо не хотіли розповісти вченому про свою таємницю. Нарешті, Ліма дізнавсяу що індіанам допомагають у цьому мурашки "Хакамі-
Мес". Виявляється, що ЦІ
мурашки ще задовго до початку злив залишають звичні шляхи, вилазять на стовбури. Потім вони збираються на невеликих пагорбках і в усі боки витягують свої щупальця. Так вони збирають якісь таєм-^ ничі відомості Після цього кілька мурашок, яких Ліма називає "шефами-метеорологами'\ збираються на ^'конференцію" Годинами рухаються щупальця цих мурашок — ніби вони передають одна одній якусь інформацію
Француженка Лусьєна Жакієр стала прабабусею у 49 років. Десять років тому вона вже б\\та бабусею. Лусьєна вийшла заміж у 15 років і народила 13 дітей. Теж всесвітній рекорд!
СТУДЕНТОВІ — 15 РОКІВ
Навчаючись у першому класі Гіндарської сільської /школи, маленький азербайджанець В а г і ф Джафаров дивував учителів надзвичайною пам'яттю. Він добре читав і розв'язував задачі, 'з якими не завжди могли впоратися шестикласники.
Два роки тому Вагіф переїхав до Баку, а нещодавно його зарахували на механіко-матема т^и-ч н и й факультет Азербайджанського університету» Студентові — 15 ІМШІА.
або ж сперечаються. Згодом "оголошуються" висновки і зразу починається переселення. **Хакамімес" утворюють на своєму шляху велетенський чорний
"воГнів'* прямзпють неосяжні лави мурашок, навантажених яєчками, личии-какга.
Місцевості, які залишили мурашки, завжди затоплюються, а ті місця, де вони знаходять притулок^ — ніколи. ,
Це переселення мурашок вказує індіанам на небезпеку повені. Але ж індіанам треба захищатись ще від однієї небезпеки — від самих мурашок. Часто-густо мурашки обирають оселі індіаків місцем свого притулку. Чорні армії "хакамімес" знищують і поглинають усе на своєму шляху, навіть свійських тварин, яких залишають жителі. Індіани знають^ як боротися з цією незвичайною навалою, іцдшїи знищують двох-трьох "воїнів". Колона враз змінює напрям. Чому це?
Відповідь дав запис на міагнітофонній плівці, зробленій ученим. Коли вбивають "воїнш", вони своїм криком подають сигнали, їхні крики були записані за допомогою спеціального мікрофона, який посилює звук в 2,000 разів.
(•*Ранм", Кіт).
^^^^^
"Старий Львів. 1256" — таку назву дістало кафв^ нещодавно відкрите у Львові. Тут великий вибір морозива і молочних коктейлів» соків» фруктових і мінераль* них вод, цукерок і тістечок.
На ^ето: » кмИ *'Ст«рий Львів".