Кріві VД0оx^ 6сй(«8Н /листку :Жв^^^^ Над листком за- ні, тільки поданийЛхнШ короткий , ро|ках, Всі р^І, які знаїбть польську
англд^вно!^^ і" ф{^й^^^^ у^^ ::г6лрвок"^ррнйми і червоними че-
ренками: "Пам'ентнікі емігрантув^ Канада". /
Розїуміеться, я не міг пройти мимо, щоб не набути діеї книги, бо ж і заголовок, і оформлення, і, розмір заінтригували мене. Ціна книги -т-70 злотих (це дриблиз-
Канаді живзггь люди багатьшс національностей: н і м ц і, італійці, уіф^аїнціГ поляки, евреї-^^ інші.
- Багато національних груп- у Канаді мають свої, товариства, школи,, газети, навіть свою лі-тературу. Вони . зберігають кращі традиції своїх народів, підіер-кують тісні зв^язки з. "старим краєм'* . — з своїми рідними:
н6 $3.00 — за офіційним курсом). Книгу випустило, відоме, у Поль-. ші^видавництво **Ксьонжка і Вед^ близькими і дальшими племінни-, за*; 1971 року,,Вона має 498.сто-,
ч-? Уже з^перших років, свого по-.^едацня: українці у Канаді почали ^естик свій, "ліхоцис'.*.. Як тільки появились :Перші. українські газе-тдиЕ у Каііаді .(".Канадійський фар-м^р" . в, 1903 - році і, "Червоний Пдапор'* у^ 1907 році), на їх сторінках публікувались дописи про те, як галицькі селяни виїздили за океан, про їх поселення на •*гомстедах" Манітоби, Саскаче-вану і Алберти. Це, фактично, були перші сторінки історії українців у Канаді. З того часу написано й "опубліковано десятки книг про життя-буття українців у Канаді. Написано сотні (якщо не тисячі) спогадів самими українськими фармерами, робітниками- інтелектуалістами, що були поміщені на сторінках укра^ їнської преси за близько 70 років. Вийшли книги про німецьких, ісландських, італійських, єврейських, угорських поселенців. Опубліковані книги про вихідців з царської Росії, панської Польщі, буржуазної Чехословаччини.
Розуміється, не можна сьогодні уявити собі історії Канади, особливо XIX і XX віків, щоб в ній не було відведеного місця саме для тих багатьох тисяч людей Європи, які так багато зробили для економічного, культур-ного і громадського життя кра-
їни, яку вони обрали, в силу обставин, своєю батьківщиною, країни, яка для дітей тих людей стала рідною батьківщиною, бо ж вони у ній народились, виросли і-виховались. На жаль, ні одна, наскільки відомо, книга з історії Канади не дає справедливої З об'єктивної оцінки того велетенського вкладу європейських емігрантів і їхніх дітей у розбудову і зміцнення Канади. Правда, останніми часами робляться лише перші серйозні спроби в цьому напрямку.
—Повищі думки викликані появою у Польщі дуже цікавої і потрібної книги "Пам'єнтнікі емі-грантув. Канада".
Перебуваючи нещодавно у Варшаві, я помітив у вітринах книгарень і на вулиці Нови свят, і на Алєях Єрузалімських, і на Маршалковській велику книгу, яка зразу притягнула мою увагу. На суперобкладинці червоною фарбою красується великий кленовий листок.—: канадський національний символ. На . цьому
рінок ~ великого формату. Друковану на гарному, папері, в ,\Тверт дій оправі, з гарною суперобла-динкою. * .
РАмі^іюЕмююиіюім
Хто ж автор цієї книги?
"Автор" її колективний: вона складається з 16 спогадів, які написали емігранти з Канади, як також з передмови, вступних статей, редакційних приміток і коротких викладів тих спогадів, які не ввійшли до книги повністю. До речі, спогади подаються без прізвищ авторів, лише з короткими поясненнями про їхній рік народження, соціальне походження, звідки вони походять.
Як прийшло до появи цієї книги?
у 1936 році Інститут суспільного господарства розписав конкурс серед польських вихідців у різних країнах світу. До 1939 року появились друком спогади польських емігрантів у Франції і Південній Америці. Була підготовлена до друку і книга спогадів емігрантів з Канади, але вибух війни у вересні 1939 року перешкодив виходові, бо весь наклад був знищений (спалений), залишилися лише коректорські гранки. І аж цього року появилась книга. До речі, підготовлені до друку також три томи спогадів польських емігрантів у Сполучених Штатах Америки, які, правдоподібно, скоро вийдуть у світ.
Дуже характерно, що з 16 авторів, яких спогади опубліковані в книзі, 14 селянського походження, 8 походять з західних областей України (в книзі — з "Малопольскі"). Чого більше, з надісланих.^ других 16 спогадів, яц' нв> були повністю опублікова-
зміст,.понад 10 належать емігрантам, що прибули з,"МалопольскГ*
— з'Бережанського, БучацькогоГ Зборівеького, Теребовлянського,
Чортківського повітів. Абсолютна більшість тих, що написали спогади, прибули до Канади у 1920-1930-х роках. Лише декілька прибули до першої світової війни — перед 1914^ роком.
Ці спогади цікаві не тільки для польського читана, .ал§ також, для^українського, .бо автори розповідають про ті ж проблеми, які дуже глибоко доторкували і українських емігрантів: жціо-нальна дискримінація, брак пра-^ '' ці, нижча заробіт^на плата. До речі, автори часто згадують українських пЬ'селенців, з якими вони тісно спілкувались у щоденному житті — особливо при праці на "екстрагенках", у лісах шахтах, на дахах вантажних поїздів в пошуках праці і т. д.
Треба завважити, що спогади не писали люди, які належали до прогресивних організацій, були радикальних поглядів. Зовсім ні? Ух писали люди, які належали до релігійних громад, "народових'* (націоналістичних) т о в^ р и с тв. або "дикі" — які не належали до ніяких організацій. Зрештою, писали вони їх до Інституту суспіль--ного, господарства буржуазної Польщі.
Серед тих, які писали спогади, не знаходимо ні одного, хто б говорив про приналежність до польської робітничо-фармерської організації, яка вже тожі існувала у Канаді, або хто читав прогресивну газету "Глос Праци", яка тоді виходила у Вінніпегу.
Всі автори резповідають про свої важкі роки, прожиті у Канаді, особливо в 1929-1936 роках, коли країна була охоплена силь« —ною-економічною-кризою.---
Читаючи спогади, зібрані в ц[й книзі, бачиш перед собою долю європейських емігрантів (без різниці національного походження), які опинилися в країні у 1930-х роках, в якій не можна було знайти праці, в якій тоді не було ніякого соціального забезпечення, допомоги по безробіттю (лише в результаті сильних класових боїв і демонстрацій вдалось дещо пізніше добитись "супових кухонь" для самітних"^ безробітних і невеличкої допомоги для сімейних).
Частина авторів досить тепло говорить про дружні відносини між польськими і українськими емігрантами в Канаді. Правда, деякі автори досить грубо висловлюють своє вороже ставлення до українців, яких вони називають "русінами'*, українську мову
— "рускою".
Спогади подають багато цікавих фактів про Канаду, її. міста, населення, природу, економічнв-суспільні.відносини в 1920л 1930^Х;
мову і хочуть познаиомш:й№ жйттям-буггям емігрантів ^(різних надіональностей), _ обов'язково повинні-прочитати'і^юкни^ , -Все' ж хочетьсяі зробити декілька- зауваг" до цій книжки^ "Пам'ентнікг емігрантув. Канада". ~ Перше* Слід було подати ііріз^ вищ^а авторів спогадав -бо . тоді вони, були б; більш автентичні, була б значно більша їіня вар-
,т.1сть. - ,о •' ^1 ■ ' ' '--^Л'.'^г '
-Друге. .Навряд, Читр0Щ[була залишати малограмотний правопис деяких' автори, бо важко^ збагнути сенс деяких ; реї-чень^спогадів, 'Написаних ^аким польським "суржиком".
Трете. Редактори, які упорядь ковували до друку спогади,, ио*-винні були або змінити старуі, вживану за/буржуазної Польщі назву "Малопольска" на Західна Україна, або, залишивши оригінальну назву, написану автором, зріобити примітку в тексті (або під текстом)', яіс це практикується науковцями, які солідно про-коментовують докумени часу^ (Залишивши "Малопольска" без примітки, можна подумати, що й редактори думають, що Захід*
на Україна це... "Малопольска").
Четверте. Хоч автор супровідної статті "Пам'єнтнікі і пам*єнт-нікаже" Маріан Марек Дроздов-ський вказує, що ці спогади в великим обвинуваченням "польського (панського) бюрократизму" і класовою критикою буржуазної Польщі, сам допускається помилки, коли пише:
"Будучи в близьких контактах з канадськими українцями, на яких сильний вплив мав націоналізм, який намірявся утвЬрити буржуазну Україну, польські емігранти рішуче протиставлялися негативним, а часто і _вульгарно
-■=а-г-:-'.~-.-;лт'г
дримітивним опініям про Поль-
щу. Адже значна частина по'льсь-ких емігрантів у Канаді походила з Східної Галичини, звідси на їх" становище робили вплив загострені національні антагонізми східних кресів".
(Українці хотіли утворення "буржуазної" України! Але ж бо яко? Польщі честь рішуче відстоювали тоді польські емігранти перед "вульгарно примітивни-
ми опініями": народної чи таки буржуазної?! Для Маріана Маре-ка Дроздовського Східна Галичина, чи Західна Україна^ далі залишається "кресами-- всходні-ми".) -
П'яте. Упорядники ніде в примітках і вступних статтях не роблять зауваження, що деякі автори неправильні, коли виявляють шовіністичну ненависть до українських поселенців, які через свою несвідомість, або під впливом націоналістичної пропаганди переносили ненависть з польсько-пансько го~ окупаційного ^ЖИ;
.(Дркінчемня. на ст. 7) ^
ттШЩ
-чі
"^1