ШЩЯ:
Берлін, ^ Газета "Ной-
€с Дойчланд'''оііублгкува-. ла статтю» в якій аналізу*' йться кита йсько-а мер и-лсанські відносини і відгуки на них світової преси.
■ ч"М:-^ "■ -Г^.::.-у-.:У:' -^іГг'Л;
Дедалі частіші випадки . запрошення в Китай американських журналістів, політичних"діячів І спортсменів, говориться в статті, спонукали" спеціальног го кореспондента паризької газети ^'Фігаро" Жа-ка Франсійона в середині квітня повідомити з Вашингтона:' **Тут можна подумати, наче обличчя світу раптом докорінно зміцнилось, наче немає вже в'єтнамської війни і зникли хмари в небі над Суецом. На перших сторінках усіх газет красується той самий заголовок: "Китайці зустрічають американців посмішками. Все це, звичайно, має досить-таки парадоксальний вигляд. Адже американ-» ЦІ вже давно відвикли від того, щоб у світі їх зу* стрічали з квітами: і тре« ба ж було, щоб сталося так, що про колишні захоплені прийоми їм нага* дали в країні Мао Цзе* дуна".^
Ескалація зближення між Китайськоїо Народною Республікою і США, яка здається такою неспо-
_ діванкою,__^не__випадково
саме зараз вступила у свою вирішальну фазу. Друкований орган західнонімецької великої буржуазії газета "Франк-» -фуртер Альгемайне" від значає: "Американський президент, можливо, перебуватиме в Пекіні якраз у той момент, коли в Сполучених Штатах прак^ тично почнеться передвиборна кампанія. Китайсь* кі комуністи подадуть то^^ ді Никсону допомогу на виборах".
Не може бути ніякого сумніву, зазначає "Нойєс Дойчланд", шо Пекін збирається виручити уряд Никсона з надзвичайно скрутного становища. Од-» нак дуже сумнівно, чи вдасться йому зробити це.
Продовжуючи аналіз відгуків преси на розвиток китайсько-американі ських відносин, '"Нойєо Дойчланд" навоі|іить вис« ловлювання газети '^Ньіо Иорк Таймс'\ яка 17 лип^ ня а повідомленні під. ба*
' гатозначним заголовком "Нйксон робить; "великий стрибок вперед" V писала; Никсону щонайменше вда^ лось - притупити , гостроту
дипломатичного наступу Ганоя (йдеться про план із семи пунктів, запропонований РПВ), коли він привернув увагу до своїх власних дій. Італійський депутат Тромбадорі, зазначає "Нойєс Дойчланд", писав 15 серпня в римській газеті "Уніта": "Никсон поїде в Пекін раніше, ніж відреагує на паризькі пе« реговори. йому хотілося б з'явитися на зустріч з державними діячами Китаю, маючи такий засіб шантажу, як ше не розв'язане в'єтнамське й Ін-, докитайське питання".
Ця цільова настанова виявилась і в багатого-динному інтерв'ю, яке прем'єр Чжоу Ень-лай в другій половині серпня дав віце-президентові "Нью йорк Тайме ком-пані" Джеймсу Рестону. Газета "Дейлі Ворлд", друкований орган Комуністичної партії США, 13 серпня прокоментувала це так: "Як видно^з цьога інтерв'ю, справдились по боювання, що намічений візит Никсона в Пекін може частково обернутися торпедуванням паризьких - переговорів по_ В'єтнаму, Чжоу Ень-лай заявив, шо в'єтнамське питання ма€ першорядне значення. Проте з інтерв'ю видно, шо питання миру в ході цієї розмови відігравали другорядну роль. Можна було б, принаймні, чекати, що Чжоу Ень-лай, я« "запеклий поборник анти^ імперіалізму", ясно дасть зрозуміти, що Сполучені Штати повинні перестати відкрито саботувати па-» ризькі переговори по В*єт^ наму. Він міг би недво значно заявити, шо для "нормалізації? китайсько-
^американських відносин треба відновити мир у В'єтнамі на основі мирних пропозицій Тимчасового революційного уряду, які складаються з се-» ми пунктів. Чжоу Ень-» лай міг би, щонайменше, вимагати, щоб до кінця цього року американські збройні сили були виве-» дені з В'єтнаму, чого він, однак, теж не зробив".
У пресі, пише далі Нойес Дойчланд", вказу«
ють І на іншу обставину, яка свідчить, про допомогу, яку Пекін подає Никсону. Як відомо, уряд Никсона_ в результаті о-публікування. таємних документів Пентагону, що стосуються в'єтн а мської війни, опинився в надзвичайно скрутному становищі. Проте відразу після візиту радника Никсона
Кіссінджера до Чжоу Ень-лая і одержання відомостей про- намічену а-мерикано-китайську зустріч на найвищому рівні дальша публікація документів Пентагону була раптово припинена. Кола американської великої буржуазії, які стоять на опублікуванням цих . матеріалів, явно вважали, шо поїздка Никсона в Пекін дає можливість з допомогою китайців розв'язати індокита йську диле му без урахування мирних вимог народів Індо-»китаю.
Проте — повертаючись до вихідного пункту, пн-ше "Нойєс Дойчланд", — крок; зроблений американцями і китайцями, зовсім не був таким уже несподіваним, яким здається на перший погляд. 2( липня газета Вашингтон Дейлі Ньюс" відзначала, що запрошення, надіслане групою Мао Никсону, "являє' собою кульмінаційний пункт зусиль, яких протягом 26 років докла* дали Мао і Чжу Ень-лай, щоб організувати зустріч а американським президентом". Фактично між представниками Пекіна і Вашингтона роками везлись таємні переговори, в той час як Пекін, пам'ятаючи про громадськість, адресував Сполученим Штатам одне "серйозне попередження" за одним. Тут слід відзначити, що західнонімецьке інформаційне агентство ДПА 16 липня з задоволенням констатувало: "Останнє попередження, прозвучало 23 лютого цього року. Во-« но було 484-м".
Таким чином, зазначає наприкінці "Нойєс Дойчланд", не можна прихова* ти справжні цілі великодержавно * ШОВІНІСТИЧНОг
го курсу пекінських керівників, який вони прово4 дять поряд 8 реакційною зовнішньою політикою США. -
Нью Иорк. — Лос лучещГ^Щ^^ в
Енджелосі^ триває; судо-» вий розгляд у ігправПДе* ніела Еллсберга,'який пє" редав для публікайї в а-*
усьому-СВІТІ."
!; "Я^ не міг ..більше мов-.^ати, — заявив.^Еллсберг, висіупаючи^^: перед^^^^
мериканській пресі деякій лістами в Бостощ.,—Ос-документи Пентагону про кільки зрозумів, що, прії-розв*язу?аіння агресії хрвуючи правду від аме;
США проти народів Пів-денно-Східної Азії. '
Публікація секретних документів міністерства оборони США в "Нью йорк Тайме", "Вашинг^ тон Пост", "Бостон Глоб" та інших газетах свідчи* ла, за визнанням преси, про "страхітливий обман'* урядом США американсь' кого народу і конгресу "в усьому, Шо стосується втручання. США в Індокитаї". Нові викриття уря* ду США в Південно-Схід-ній Азії викликали вибух обурення як у самих Спо-»
риканського народу, - я стаю співучасником зло* ^ чинів уряду СЩА^ В'єт-«амг .
Виступаючи , в ^суд?, Еллсберг заявив,: Шо не вважає, себе виним по ви< сунутому проти нього о6^ винуваченю. Він підкрес'» лив, що має' намір вико'» ристати наступний судо* вий проце(г^к "відкритий . форум у питанні про війну у В'єтнамі". "Питань
ня війни і миру. ЖИТТЯ- і
смерті є незрівнянно важ« ливішими, ніж те, шо ста-» неться зі мною особисто", заявив Еллсберг.
ЗАЯВА АНВАРА САДАТА
Каїр. — Якщо Ізраїль
відведе свої війська за розташоване на Сіиайсь-кому І півострові місто Еїль^Аріш, то ОАР гарантує відновлення протягом 6 місяців судноплавства по Суецькому каналу і продовжить угоду про тимчасове припинення вогню. Це дасть можливість спеціальному представни-кові ООН на Близькому Сході І^уннару Яррінгу виробити деталі мирногв врегулювання близькосхідної кризи, заявив, як повідомляє агентствс
МЕН, президент ОАР Ливар Садат в інтерв'^о., кореспондентові ^ американ' ського журналу **Ньюс*,
вік".
Президент Садат заз-» начив, шо в разі частко^ вого відведення Ізраїлем з Сінайського півострова своїх військ ОАР гарант тує також свободу між-» народного судноплавства по Тіранській протоці і не заперечуватиме проти розг міщений, в Шарм аш* Шейху міжнародних спостерігачів, -- -І
сил
ЗУСТРІЧ ПОСЛА СРСР з ПРЕМ'ЄРОМ МАЛЬТИ
Ла-Валлета. — Надзвичайний і повноважний по* сол СРСР на Мальті М. М. Смирновський зробив візит прем'єр-міністрові Мальти Д. Мінтоффу і мав з ним дружню розмо- ^ ву._Як тут стало відомо, в ході розмови радянський посол підкреслив, шо радянський уряд цілком підтримує активні зусилля уряду Мальти, спрямовані на остаточне усунення наслідків колоніального панування і звільнення Мальти від зобов'язань, нав'язаних іззовні.
^ розмові відзначалось, що Радянський Союз доброзичливо підходить де подання допомоги в роз^
в'язанні ряду економічних проблем, з якими Мальта змушена зустрічатися тепер через неприкритий тиск на неї з боку певних кіл. Зокрема було вислов-» лєно готовність розгляну-» ти питання можливої еко-» номічної допомоги Маль-» ті і^ цією метою послати на Мальту радянську де-легацію або прийняти ма< льтійську делегацію в Мо-» сківі.
Посол інформував мальтійський уряд про те, що відповілиим радянсги ким відомствам дано вка^ зівку поставити на ре^ монт в сухі доки Мальт» радянські судна»