- \
Серей композиторів, які писали свої твори^на слова Тараса Шевченка, Іва^ на ^Котляревського, ♦^'^есі Українки, Івана Франка та інших класиків ^укра-їнської літератури, слід назнати ім'я Ярослава Л' патинського, 100-річчя від дня народження якого минуло 17 серпня й. р.
Народився він у місті Долині і (тепер Іван о* ФранківськоІ області) в родині священика. Вже вмалку він захоплювався укратськрю народною піснею, цікавився музикою. Під час ніавчання у Львів« ській німецькій гімнаяії Ярослав Лопатинський б*--ре уроки фортепіано у Л. Са^'вич.
Одержавши атестат зрілості, майбутній композитор їде до Відня і вступає на медичний факультет університету. Проте і тут він продовжує навчання гри на фортепіано та К01У9принці? в російського композитора-піаиіста С. Майкапара. який працював тоді в столиці Австро-Угорщини.
Після закінчення Відєі!-ського універіитету Ярослав Лопатинський пранюб лікарем у селах Поморяни і- Солорори на Львів-шині, бере активну участь в організації культурного життя в цих селах, засновує хор.
Перші спроби в композиції Ярослав Лопатинсь-1ЇИЙ робить ше під ч^ас навчання у Львові. 1897 року він пише романс на слова Лесі Українки **Дав-ня весна'', згодом кладе на музику її вірші "Кали--на" та "Горить моє сер-
це". Остання пісня була надрукована у Львові в 1910 р. Невідомий рецензент з приводу цього писав: "Ця пісня написана доволі трудно, зате з великим полетом і зрозумінням слів Лесі Українки...".
Значну частину творчості Ярослава Лопатинсь-кого становлять романси на вірші Т. Шевченка 4"На городі коло броду"), І. Франка (''Як почуєш часом"), Ю. Федь-:ковича ("Журба"), П. Гр^абовського ("Зелений гай">, О. Олеся ("Ах, скільки струн в-душі дзвенить"), С. Яричевськог© ("Сирітка") та інших ук-
€ автором опер " "Сон
стрільця та оперет Склянка
популяр-
раїнських поетів. 72 ро» манси з його доробку бу^ ло свого часу опубліковано. Багато з~них часто виконували в концертах С. Крушельницька, ї). Ми-шуга та інші українські співаки,
Ярослав Лопатинський писав також інструментальні твори. Він видав збірник вальсів "Русалка" і мазурок . — "Не жартуй", написав 6 п'єс для скрипки і фортепіано "Дрібнички", скомпонував альбом п'єс для віолончелі та фортепіано. Він є автооом опер "Оксана
**3ірка щастя •*Свекруха" і води".
Найбільшою ністю користувалася його опера "Еней на мандрівці", створена за поемою І. Котляревського "Енеїда" (1907, лібретто М. Курце-би). Ця опера вперше була поставлена львівським театром **Руська бесіда" З червня 1912 року у Чернівцях (режисер й. Стадний, диригент — М. Кос-сак). Головні ролі в ній виконували краші артисти театру — Філомена Лопати лська, Катерина Рубчаківна, Іван Рубчак та інші. Вона користувалася великим успіхом у глядачів багатьох мі^т Західної України і Буковини,
Музична спадщина Я-рослава Лопатинського хоч і 'невелика, але вона міцно увійшла в золотий фонд української культури.
Помер Ярослав Лопатинський 16 січня 1936 року.
Володимир ЛОЛЄК. Старший бібліограф івано - Франківсько-го педінституту імені В. Стефаника.
ШЕВЧЄНК1ВЦ1 НА КАВКАЗІ
Дніпропетровський музично-драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка гастролює по Осетії та Чече-но-Інгущетії. За велику роботу по культурному обслуговуванню трудящих Верховна Рада Чечено-Ін:* гушської АРСР нагороди^ ла колектив-театру Почес» ною грамотою.
ЧЕРНІВЕІДЬКА ОБЛАСТЬ. Ударними темпами збирали врожай механізатори колгоспу імені Крйклйв-ця Кіцманського .рівійону. На фото: комбайнер Семен Боцула завантажує автомашину зерном.
Фото І. Свериди.
БУКОВИНСЬКІ МЕЛОДІЇ
Багато прекрасних пісень народилося у співучому буковинському краю. Широку популярність здо-були милозвучна '*Маріч-ка" Степана Сабадаша мрійливо-ніжна "Черемшина" Василя Михайлю-ка~~та~ чи м~а л о^ і нших пі -с е н ь с ам од і я л ь н и X ко м п О' зиторів Буковини.
А останнім часом багатьом припала до душі
Червона рута', написана студентом-медиком з Ч ери і в а ів Вол од и м и ро м Івасюком. Захопила вона і львів*ян М. Скочеля-са та Р. Олексіва, які іменем пісні на'івали свій сценарій телефільму-кон-иерту. В основі його сюжету — кохання молодо-го донецького шахтаря
Андрія та гуцулки Оксани. І все ж головний герой тут пісня.^ Невипадково на роль героїні запрошена популярна співачка з Буковини Софія Ротар.
У фільмі зніматимуться також - вокальний —ансамбль "Росинка" з Іва-но-Франківшини, естрад-ниіїч ансамбль Чернівецької філармоніТ, вокально-інструментальний самбль "Карпати" (Чернівці) та "Смерічка" з буковинського міста Виж-ниця. Соліст цього ансам* б л ю В аси л ь З і н кев и ч гр а-тиме роль Андрія. Декораціями до фільму стануть чарівні карпатські краєвиди.
(АПК).
ЮВІЛЕЙНІ КОНЦЕРТИ ТАЛИЧИНИ"
— Ювілейними— концертами відзначає своє 25-річчя заслужений вокально-хореографічний ансамбль УРСР "Галичина" Львівського виробничо-технічного об'єднання "Електрон". За чверть століття талановитий самодіяльний колектив дав понад 2 тисячі концертів і здобув популярність і /зизнання. Ансамбль, беззмінним художнім керівником якого є я. М. Чу-лерчук, тепло приймали кияни, москвичі, жителі Краснодара, він гастролював у Франції, Чехо-словаччині, Польщі. Чотири рази "Галичина**, брала участь деісаіа^^ українського мис^^^^^ і
:ліШ||||^^ ......
успіхи / на міжнародник фестивалях завоювала дві золоті і одну срібну медалі.
Значне місце в репера ту арі займають українські народні танці і пісні — 'Таличина", "Верховинки", "Голубка", "Біая к.риниці" і велика льно-таниювальна
(і
вока-
сюїта
Гуцульське весілля". Са-_ мобутня композиція "Гей, брати опришки" відображає борс/тьбу народних героїв на чолі з Олексою Довбушем проти понево* лювачів. * -
Нині колектив "Галичи ни" з великим піднесем ням готує змістовну про* граму . до,. БО-річчя ство^,. |>еннй Союз^^
скульптури;;^ка:-відкрма< ся в. Одеському арХіеол гічнрму музеї, один а еке* понатів привер/ає заг^а* льну.увагу...^Багато ро^сіа Ізін зберігався в музейниі; фондах під умовним йай< менуванням ^Толова варвара".
— Спеціа«іістів завжди вражала висока майстер-» ність стародавнього скуль^ птора, який надзвичайно тонко передав у мармурі мужнє І разом з тим натхненне оЬличчя^ невідомої людини, яка була безсумнівно визначною особою для свого часу, —говорить директор. Одеського археологічного музею К Т. Черняков. —>Деякі дослідники важали, шо не зображення Александра Македонського. Скульп*» тура зацікавила наукова-^ го співробітника Ерміта-жа Олега Невєрова. Шля; ХОМ ретельного аналізу» порівнюючи твір антично?*
го скульптора__\з _зобра-і
женням на гемах, старо* винних монетах, з портретами понтійських царів, шо зберігаються в музеї Керчі, вчений дійшов до висновку: "Голова ~варвара" — дуже рідкісний кульптурний портрет пон* тійського царя Мітрідата, який вів V першому ;сто<« літті до нашої ери бороть-бу проти панування Римської імперії.
Ю. МИХАЙЛЮК.:
1
Вироби Київського експериментального керамі-ко-художнього заводу відомі далеко за межами країни. Понад 60 найме-» нувань скульптур; ваз, по-* дарункових виробів вйпус-» кають майстри заводу, багатьом з яких присвоєно почесне звання "Май-* стер, золоті.руки"., На фск то; художниця 3»^ Ков6а« сюк розм4»лі»овус «иробик
і