УКРАЇНСЬКИЙ ТИЖНЕВИК
йКВАїКіІАІУІ VVЕЕк^V
ТОРОНТО, 20 ВЕРЕСНЯ, 1971, ЧИСЛО 38 |307|, РІК VII.
ЧИСЛО — 15 ЦЕНТІВ
топонтр, онт:
20/1971. .N0. 30 (307). УОЬ ¥11.
ПОЧАЛАСЯ ОСІННЯ СЕСІЯ ШАДОЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ
Декілька днів тому почалась осіння сесія канадського парламенту після літньої перерви. На програмі сесії є багато справ до обговорення \ вирішення. Першою справою, що стала головною^ була добавка 10-процентного мита, яку встановив президент Сполучених Штатів Америки Ричард Никсон на імпортовані товари з різних країн.
Як відомо, багато канадських товарів іде на американський ринок, тому ця надбавка боляче бЧ по канадській економіці. Хоч уряд вирішив дати субсидію у сумі $80,000.000 тим фірмам, яких товари продаються в США, це не розв'язує питання, бо далі існує загроза закриття цілого ряду промислових підприємств у Канаді І позбавлення праці багатьох тисяч робіт-» ників.
Канадський уряд висилав делегаціїо до американського секретаря фінансів Джана Коннелі, щоб він не застосовував цієї надбавки до канадських товарів, але з тих заходів нічого не вийшло.
Опозиція в канадському парламенті докоряє урядові^ що він не робить відпооідних старань, щоб ситуацію капрдвити. ^ Лідер;, і^иеерваторів Роберт^ Стен-філд вимагає, щоб сам прем'єр П'єр Тру до поїхав до президента США. Ричарда Никсона і "вимагав" не застосовувати цієї надбавки до канадських товарів. Він нав іть висловив бажанн я бути в склад і такої делегації.
Другим важливим питанням, яке набрало великого розголосу в парламенті, це утворення спеціального відділу при міністерстві юстиції, який буде займатися "збиранням інформації" про так звану "підривну діяльність". Дехто добачає в цьому своєрідне Цент-? ральне розвідувальне управління (СіАйЕй), що буде мати ще більші права, ніж Роял Кенейдіан Мавнтед Поліс, яка відома з того, що на багатьох людей країни, ба навіть на депутатів парламенту, має досьє.
По цьому питанню^опинився під вогнем в парламенті заступник міністра юстиції Жан П'єр Гоє. Він почав ''виправдовуватися'', що, мовляв, ця нова установа не переберає обов'язків РСМП, вона лише буде "дорадником" і "вивчатиме матеріали".
*Жан П'єр Гоє визнав, що Роял Кенейдіан Мавнтед Поліс збирає матеріали навіть про депутатів парламенту і держить на них досьє.
ГОСТИНА 0. М. КОСИГІИА
Минулого тижня ми ПОВІДОМЛЯЛИ, що восенм до Канади загостить прем'єр Радянського Союзу Олексій Миколайович Коєигін. Однак тоді ще не було відомо, коли точно і на скільки днів загостить вінг які міста відвідає під час^свого візиту:
Нещодавно було офіційно повідомлено^ що О. М. Косигін прибуде 18 жовтня, буде в Канаді 8 днів, за той час відвідає, крім столиці країни Оттави, ряд ка* надієьких міст: Монтреал, Торонто^ степові провінції І Венкувер.
Вважають, що прибуття його до Канади надасть ще більшої і ефективнішої важливості протоколу, який був підписаний у Москві, коли там перебував прем'єр П'єр Трудо в травні цього року. В протоколі говориться, що між Канадою і СРСР будуть час від часу відбуватися консультації по питаннях як міжнародного характеру, тдк і по питаннях, що тичаться обох країн»
»5 >'й>--
ПОМЕР М. С. ХРУЩОВ
в суботу, 11 вересня, у Москві, після тривалої хвороби, від сердечного удару помер на 77 році життя Микита Сергійович Хрущов.
Микита Хрущов народився 17 квітня 1894 року в селі Калинівка. Курської області, РСФРР. Член Комуністичної партії Радянського Союзу з 1918 року.
У 1935—1938 роках був першим секретарем Московського- міського і Московського обласного комітетів партії.
В 1938—1949 рр. (з перервою з березня по грудень 1947 року), перший секретар Центрального Комітету Комуністичної
(Докінчення на ст. 2|
Як уже давно сподівалися, прем'єр койГсервативно-го уряду в Онтеріо Вильям Дейвис повідомив в понеділок, 13 вересня, на пресовій конференції, що 21 жовтня відбудуться вибори до Онтерійського провінціал ьного парл а менту.
Теперішній Онтерійсь-кий парламент складався з 68 консервативних депутатів, 27 — ліберальних, 21 — Нової демократичної партії, — одного незалежного.
Консервативна партія була при владі останніх 28 років.
Ще до проголошеная дати виборів почалась гаряча перевиборна кампанія. Особливо живу кампанію розгорнув лідер Нової демократичної партії Стівен Луіс. Він висловив надію. Що НДП здобуде перемогу на цих виборах, бо, мовляв, "люди хочуть зміни після 28-річного урядування консерваторів".
Розуміється, лідер ліберальної партії Робепт Никсон також сподіваєть^ ся, що його партія здобуде перемогу і після вибо-^ рів він буде очолювати новий уряд.
ПЕРЕГОЛОСУВАЛИ ЗА СТРАЙВОМ
Члени двох локалів Ю-
найтед Авто Воркерс__в
Торонто величезною більшістю голосів переголосу-вали страйкувати, якщо потрібно буде, щоб піддержати домагання, поставлені до Доглес Ейр-крефт Компані оф Кена-да Лимитед в Малтон.
У суботу, 11 вересня, робітники заводу 2,525 голосами до 390 заявились за страйком, (Всіх робіте ників працює у заводі 4,000). В неділю, 12 вересня, 700 службовців заводу (90% усіх службов-
ців) заявилися за страйком, якщо компанія не прийме їхніх домагань.
На днях кінчається колективний договір між лекалами Юнайтед Авто Воркерс і Доглес Ейр-крефт Компані оф Кена-! да "Лтшитед;—П редст^в-ники юнії розпочали пере-говори з представниками компанії про укладення нового колективного договору.
Канадська компанія виробляє крила для літаків американської компанії МекДонелл Доглес Кор-порейшон оф Сейнт Луіс.
Масакра в американській тюрмі Аттіка
В'язні тюрми Аттіка, що знаходиться 45 миль від Боффало в штаті Нью Йорк, 9 вересня вчинили бунт проти жорстоких у-мов і грубої поведінки ад-Т^ііністраціїГ
- Понад 1,200 в'язнів,, ве-лике число з яких становлять негри, захопили 38 осіб сторожі і цивільного персо н а л у я к з а л ож н ик і в і заявили, що вони їх не звільнять до того часу, поки не буде проголошена амністія і не буде усунений начальник тюрми. Вони перестерігали, що коли проти них буде вжита
збройна сила, то вб'ють заложників.
«Військові загони, лолі-ція, і муніципальна сторо-« жа, озброєні до зубіз, оточили тюрму і держали її понад чотиртг дні в стані облоги.
Між адміністрацією \
в'язнями проводились пе* реговори через адвоката Вильяма Контслера і провідника **Чорні пантери" Баббі Сіла. В'язні вима-» галп, щоб да тюрми прийшов губернатор штату Нью йорк Не;|[сон Рок-ІДокінчення на'^т. 2|
КАМПАНІЯ ПРОТИ АСИМІЛЯЦІЇ
Л'Асоціон К а н а д і Є н Франсез де Л'Онтаріо започаткувала "операцію проти асиміляції". Вена закликала всіх французів у Канаді піддержати ию кампанію.
Рішення започаткувати
кампанію проти асим іляг ції було зроблене на надзвичайному мітингу директорів асоціації. Іія кампанія є одною з форм боротьби за франкомовні школи в Онтеріо для бООи 000 французів.