слони в НАВУШНИКАХ
„ Шум-шкодить не ТІЛЬКИ людям. Виявляється,-ВІН
ШівоДить з рівноваги навіть слонів. Це трапилося в Лондонському зоопарку, піо міститься поблизу аеродрому. Поту^цні лііашиз ревом аншалися, раз у раз дякаюни сумирних тварин. В один такий наснажений вольотамн день розлючені слони розвалили огорожу і зруйнували все, до чого могли дотягтися хоботами.
Угамувііти IX вдалося лише з зедикимн труднота-ии. Щоб не позбутися цих тварин» керівники зоопарк ку мусили вдатися до незвичайного способу: на кожного слоиа одягди спеціальні навушникв — поглинай! звуків. Відтоді толетенські тварини стали лагідниии.
ДЕ НАРЕЧЕНАІ
Нсюозеландськвн пастор Фендельсон не вперше вінчав молодят, і цього разу молоде подружжя швидко пройшло увесь вінчальний ритуал, та в тон момент, коли пастор мав наказати женихові, шоб той поцілував наречену, він розгубився. Річ у тім, шо молодята були^рані однаковісінько — обоє у штанах, курточках, волосся спадало їм на , плечі... Пастор проте швидко опанував себе і мовив: "Нехай одне з вас по-^ цілує наречену.
9»
ггристосуедітся
Міністерство культів у Данії тривалий час не могло, визначити, як йому ставиткся до того, шо в країні дедалі більше^поширюється порнографічна літе-рат\фа, популяризуються листівки і альбоми сумнівної моралі, виходять на екрани одверто непристойні фільми. Але ж за цпм стоїть бизнес — і чималий. Отже, **святі отиі" так і не зважилися засудити ию розпусту. Вони, прете, знайшли вихід. Тепер показ таких фільмів мусить супроводжуватися лекціями на релігійні або наукові теми..
ДЕПЕША ЗАШЗННЛАСЯ
Коли одна з каравел ескадри Христофора Колум-ба '*Санта Марія" затонула, а команда іншого судна вийшла з покори; Колумб вирішив доповісти про не королю Іспанії. Склавши депешу, він поклБ у шкаралупу кокосового горіха, заліпив смолою, горіх поклав у барильце, теж добре висмалене, і пустив за борт. Лист прибув хіайже за адресою, його підібрали біля Гібралтару, шкода тільки, шо на три століття пізніше...
МИРНІ ТИГРИ
Тривалий час для вчених-зоологів лишалося таємницею, чому тигри нападають на людей. Адже статистика подає тут досить сумні відомості, скажімо, в минулому столітті від нападів тигрів гинуло до двох тисяч чоловік на рік. Навіть у наш час чимало людей у дельті Гангу і Брамапутри, які розчищають джунглі, заготовляють ліс, випалюють вугілля, стрічаюгься з грізними хижаками. Звичайно зараз у цих сутичках дедалі більше гине тварин. Фактично йдеться до того, шо колись тигри охоронятимуться у спеціальних резерваціях. До -того ж шкури тигрів вельми уподобали грошовиті туристи. Отже, гадають учені, чи завжди були тигри ворогом людини.
У багатьох індійських селах виставлено черепи забитих тнгрів-людожерів. Індійські селяни вважають, шо ні черепи оберігають їх від різних лих. Дослідження цих рештків дозволило вченим висловити при-< пуиіення, що тигри ставали ворогом людини після іі-когось поранення, мабуть, вони просто мстилися. за свої кривди. Бо, як правило, тш-ри уникають зустрічей з людьми.
канських вапїаж сгаш гф« шйми, ніж вони були чотири роки тоїлу. '^Такий висновок зробила комісія національної місько! коаліції тіісля того, як прове-
ла обслідування в шести містах СЩА, в тому ^іислі Дітройті, Лос-Анджелесі і Атланті. Члени комісії констатують: житлова проблема, як і раніше, 6 головного; масштаби злочинності, безт>^обггтя, хвороб і зловж-ивання наркотиками розширилися; число осіб, які існують па допомозі, збільш и лося; відносини МїЖ^^^упами національних менгоостей і поліцією залишаються такими ж ворожими.
ВИСОКА СМЕРТНІСТЬ ДІТЕЙ В БРАЗТЛ1Ї
За даними міністерства охорони здоровая Бразілі'і, з кожної тисячі народжуваних у країні дітей 105 не доживають до року.
Причини високої дитячої смертності в країні— тяжкі умови життя більшості населення.
в ІСПАНІЇ
Кожний десятий іспанець не вміє ні читати, "і писати. У деяких провін^ ціях кількість неписьменних серед дорослого чоловічого населення перевищує 20 процентів. П ро-цент неписьменних серед і с п а н с ь к и X ж і н о к ше в и -ший.
ПОСИЛАЮТЬСЯ НА ДАХ,..
Організатори майбутніх олімпійських ігор у ЛА ю н X е н і заперечують проти давньої традиції випускати зграйком голубів — символів миру. М овл я в, ця тр а д и ц і я в ж е одійшла, До того ж стадіон критий, і голуби можуть зіпсувати урочистий церемоніал--"
ЩО ЗА РІК МОЖЕ БУТИ Буж> цс ще за панщини. До одното іфіпака^^е лав ^інідявся І даіван йои^-таї^ доручення,, що Чхгв2акко виконати, Вш жоіів того кріпака з світу ажити« А раз лан зовсім здурів: призвав кріпака, дав йому цуценя і сказав:
— Бачиш це цуценя? Ти повинен його за рік навчити говорити. Як.відмовишся, то голова тобі з пліч. Не навчиш за рік говорити — голова з пліч«
— Добре, Буду вчити.
і№шщипоіисть
— Доню, Я тоїбі виберу жеишоц —г каже мати доч-
ЖііІййііШіШІі
МОСКВА — ОЛІМПІЙСЬКИЙ
КАНДИДАТ
Москва. — На своєму засіданні 14 вересня Олімпійський комітет СРСР підтримав пропозицію виконкому Московської Ра^ ди про, висунення канди-і датури Москви на організацію XXII літніх Олімпійських ігор 1980 року«
— каже кріпак і несе цю напасть додому.
Приніс і розказує жінці, шо так і так, лриказав пан за рік навчити, це цуценя говопитй людським голосом. Жінка заломила руки та в плач, та в голос
— Нащо ти дурний по. годився? Ти його й за вік не навчиш говорити.
А кпіпак і каже:
— Знаєш, жінко, живуча смерть страшна, а зз ртк ^ ти знаєш, що може бути? Може, цуценя здохне, а може, пан помре.
ТРОЄ
Два поліцаї ведуть собаку.
— Чому собака всередині, а вони по боках? питає один перехожий другого.
— Між двома поліцаями повинен бути хоч один інтелігент, каже другий.
НАВПЦО КУПИВ СОБАКУ?
Коли батько купив собаку, то сусід його запитав:
— Михайле, навіщо ти кулив собаку?
— Щоб на чужих гавкав, — сказав Михайло.
— А на твоїх не буде гавкати?
— Ні, на своїх я сам гавкаю!
СИН РИБАЛКИ
Прийшов хлопчик до лікаря на прийом.
— Дядю, дайте довідку про хворобу, бо я не був у школі.
— А що ж ти робив?
— Рибу ловив.
— Не дам. Ти ще малий дурити.
У хлопчика набігли сльози на очі:
— А,., а батькові так даєте» бо він уже великий, докторе.
__— Добре,, ма2«>, —ґпо-
годилшь дівчина. — Але віаііашіу-сукшо явибирл» тмму сама.
ДАВНО ОДРУЖЕНИЙ
Зустрілися два давні приятелі
— Чув, що ти одрзжив-ся, — каже один. — 1 дав-
ЙО?
— Та років з десять.
— Що ти говориш?... Казали, що минулої зими?
— А-а, значить, мені
цей рік за десять видався.
ІІАЛ51КАВ
Лк^ар: — З дією хворобою, дорогенький, ви змо-жете прожити ще шістдесят років.
Хворий: — О-о-ох! Виходить, мені погіршало? Лікар: — Чому ж? Хворий: — Аякже, в минулому році ви казали, що з моєю хворобою можна прожити сто років,
ПРЕТЕНЗН Пожилець: — І це ви називаєте пристойним готе-."зем?! у моєму номері цілу ніч билися два щурі!
Господар: — А ви що, за якихось десять франків хотіли б мати бій биків?
УВАЖЛИВИЙ
Жінка і чоловік стоять біля вінка.
— Дивись, який у когось уважливий чоловік — навіть білизну з вірьовг
ки знімає___ — сказала
жінка.
У в ажл ивий то ув аж-ливий, а білизну знімає нашу, — відповів чоловік.
ХИТРИЙ ВНУК
— Бабуню, чуєте, бабуню, чи не хочете ви цукерок?
— Ні, не хочу,
— Ну, а тепер запитай-те~мене, ^
ПОРАДА
— Перш ніж прийти до мене/, ви ходили до іншого лікаря, так?
— Ні, я тільки консультувався з вашим аптекарем.
— Уявляю собі, що міг порадити цей дурень!
Він порадив мені звернутися до вас, пане