Сторінка 4
••ЖИИЯ і СЛОВО
Понеділок, 24 січня 1972 р.
РиЬІІ8Ііе<Г вуегу Моїкіау Ьу ІЬе
ковгдп ривизнте сомрану импгЕО
Ргоргіеіог» аі;
1164 Оипііаа 8Ь «УеаІ. Гогопіо 145. ОпІ. Те!.; 534-8638
"ТІРЕ апсі уіГОВО 1164 Оипааа 81. УУ.,^^ТогопІо 145, ОпІ. - 8ес6псІ сіааа шаіі гедіаігаїіоп пишЬег 0284.
ТІередпііаїв V Канаді: на рім~^^^^^^^^$^^^ на Україну $10.00 на рік; ^
в. США $9.00 на рік«
~ РЕДАКЦІЯ ЗА ОГОЛОШЕННЯ НЕ ВІДПОВІДАЄ —
"Економія" коштом шкіл
Онтерійський консервативний уряд Ви'льямаДей^ виса проводить дальше програму скорочення шкільних видатків. Проводиться "економія" урядових витрат коштом шкіл, коштом дітей, яким в теперішньому час! загального посиленого розвитку науки і технології потрібно не менше, а більше і кращої освіти.
Провінціальнйй уряд обмежив гренти для шкільних рад по усьому Онтеріо. Для цього, щоб "укластися" до цих обмежень, шкільні ради скорочують свої видатки на школи. Вони примушені це робити, бо інакше не дістануть провінціальних грентів.
Шкільні ради в МетрОгТоронто примушені були скоротити свій бюджет на 1971 рік на 13 мільйонів доларів. Це зроблено зменшенням числа учителів, зменшенням видатків на шкільні бібліотеки й інші обслуги^
Дальші скорочення шкільних бюджетів будуть йти в 1972 і 1973 роках. Урядовці шкільних рад Метро-Торонто повідомляють, що за вимогою провінціальної програми уряду Дейвиса їм лрийдівться зробити дальг ше скорочення шкільного бюджету на 8 і пів мільйона доларів на 1972 рік і ще на других аж 24 мільйони доларів в 1973 році.
Такі скорочення означають зниження і, послаблення шкільної освіти^ яка і так € недостатньою. Така "економія" € ударом для дітей й несе шкоду для країни. Нині з великим розвитком науки, поступом потрібно поліпшуваї^и шкільництво, збільшувати видатки на шкільництво, щоб дати дітям найкращу освіту.
При відповідному оподаткуванні багачів, монопо* лій^ які збивають рекордні зиски, уряд може одержати потрібні фонди для шкіл й інших народних потреб. Це він повинен робити, а не уводити економію коштом шкіл і дітей»
НЕРІВНІСТЬ
Статистичне бюро США провело розслідження праці і заробітної плати чоловіків і жікок в десятьох зайняттях. Звіт слідства показав, що чоловіки . одержують зарплату на
18 процентів більшу, як жінки, за таку саму працю. Десять років тому різниця, звичайно в користь чоловіків, була на
19 процентів.
"При такому **поступі'* рівність була 6 досягнута аж за 180 років.
МІСТ
55,000 ОСІБ ЗАГИНУЛО НА ШЛЯХАХ США
Крайова рада безпеки в США повідомила» що в 1971 році внаслідок нещасних автомобільних випадків на шляхах США загинуло понад 55,000 осіб. Це 200 осіб більше, ніж у 1970 роїхі.
Показник смертності на кожні 100 мільйонів миль а вто м о б і л ь но го руху ста -новив в 1970 році 4.7 процента, в 1971 році — 4.9 процента.
Число машин на шляхах, за даними Крайової ради безіїеки, зросло б .1971 році на 4 мільйони, а число водіїв на З мільйони
ВЕЛИКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ
Федеральне статистичне бюро в Оттаві опублікувало недавно звіт, який говорить про велику заборгованість канадських споживачів. Зростає купівля за позичені гроші, на кредит.
Звіт подає, що заборгованість канадських споживачів у вересні 1971 року становила на суму 9 і пів мільярда доларів. Більшість позичок були зроблені в банках, в асекураційних компаніях і компаніях, що спеціально займаються у визичуванні грошей. Частину заборгованості становлять куплені на кредит речі у різ^ них магазинах. ^
_ Купів^я-за позичені-гроші чи на кредит багато коштовніша^ як купівля, яку споживач робить за свої власні гроші. За'^ позичку треба платити високий процент. Так само за купівлю на кредит. На цих позичках бан-» ки і компанії збивають великі зиски.
Велика заборгованість канадських споживачів го-* ворить про їх економічні труднощі. Вони примушені запозичуватися, заходити в довги, щоб задовольнити свої життєві потреби. Але з довгами постають нові труднощі і нові проблеми. Бо довги важко сплачувати, наростають проценти. Чимало людей тратять те« що купили на кредит, бо не можуть сплачувати довг. Із заборгованості великі компанії і монополії збивдють супер-зиски з трудящих людей»
Звіломлення з Будапешту подає, що угорський завод "їкаріус" доставить в Радянський Союз 3,600 автобусів в 1972 році. А в 1975 році, в останньому році п'ятирічки, в Радянський С о юз буде доставлено 7,000 автобусів.
Ряд міст провінції Са-скечеван зазнають занепаду і їм грозить завмирання, коли не будуть під-^прийняті заходи, щоб ^ стриматй^дальше закриття підприємств і скорочення економічної діяльності. Вони домагаються допомоги від провінціального уряду — допомоги для підтримання і розвитку індустрій, для^пожвавленг ня економічної діяльності, ніоб люди в містах мали працю і не були примушені їх покидати.
Минулого тижня делегація міської ради Мус Джо на чолі з мейором Дж. Е. Паско представила провінціальну у р я д о в І бріф, в якому з'ясовує тяжке становище міста Мус Джо і вимагає допомоги провінціального уряду для економічного оживлення міста.
У бріфі міської ради Мус Джо говориться, що занепад міста почався ще в 1953 році, коли компанія Свифта закрила там свій скртобойний завод. Згодом закрився великий млин Робин Гуд компанії. Закрилися рафінерії Голф Ойл компанії і Госкі Сил/ Лимитед.
В Мус Джо був важливий залізничний пункт Сі-піара, який у великій мірі ліквідовано, звільнено з праці залізничних робітників.
Від 1966 року населення Мус Джо зменшилося на 2.000 (тепер становить 33,500).
Бріф вказ\'€, шо міська рада Мус Джо "робила все, що могла", щоб стри-. мати дальший економічний занепад міста, витра-
тила коло $200,000 для підтримки справи індустріального розвитку, але без бажаного успіху. Місто далі занепадає.
Бріф вимагає допомоги провінціального уряду для розвитку в місті^нових-ін-дустрій.
Бріф вказує, що досі був несправедливий розподіл провінціальних фондів для трьох головних міст Саскечевану. За останніх п'ять років з провінціальної каси в Мус Джо витрачено $4,686,655, а в Ріджайні — $63,200,-912, в Саскатуні — $49,-і233,882. Мус Джо вимагає більшої пайки провінціальних витрат.
Населення Рід ж а й н и становить 140,000, Саска-ту ну — 130,000, Мус Джо — 33,500.
Бріф міської ради Мус Джо говорить, що коли провінціальнйй уряд не прийде з допомогою для міст Саскечевану, то в скорому часі в провінції залишуться з будь-яким значенням тільки міста Рі-джайна і Саскатун. Інші міста будуть далі занепадати і перетворюватися на. **мертві міста". Потрібно, щоб провінціальнйй уряд почав діяти негайно.
В ОНТЕРІО НАЙБІЛЬШЕ МАГАЗИНІВ
За даними статистичного бюро в Оттаві, в Онтеріо знаходиться найбільше число магазинів роздрібного продажу товарів. В усій Канаді нараховується 153,620 магазинів роздрібного продажу товарів, з них 51,119 — одна третина — в Онтеріо.
Багато говорити і багато сказати — це дві різні речі.
• « «
Чужі успіхи тривожать заздрівника більше, ніж власні невдачі. ^ — _
• • •
Ще нічого серйозного не написав, а вже виписався.
* « е
Як нема розуму, то й коваль не вкує. Як нема розуму від роду, то не буде й до гробу..
♦ « ♦
Бісів Юхим — із води вийде сухим. І риби наловить, 1 штанів не замочити
ГАСТРОЛІ ВІННІПЕГСЬКОЇ БАЛЕТНОЇ ТРУПИ
Вінніпег. — Вінніпегська да до Куби їздив управи-балетна трупа — "Роял тель Вінніпегської балет-Вінніпег Беллей", яка в ної трупи Дж. Сергій Сав-останніх роках, крім- ви- чин^і договорився^з На*^ ступів у Вінніпегу^ррбитБ^ ціональною радою Куби
по кульлурї про гастролі :;^і;Щ6ІіІ:;^^^^^ М
сііка ба^ била двШ
ну поїздку по містах в Сполучених Штатах; В часі різдвяного І нснворіч^ ного сезону во ла'':^,:уВіннщ
Вінніпегськаї б а л ^ т н а трупа стала одним з провідних мист^ці>кйх^ 1(0 л^к^^^ тивів Каїіади Вона чер^з цілий круїуїй^й^^ дить посилену д^^
"Тчисленні гастрольні поїздки, зроі5ить ряд поїздок до різних країн^і в цьому році.
З кінцем січня Вінніпегська балетна трупа виїде на гастролі до Австралії. Вона перебуватиме в Австралії до 15 квітня. Виступатиме там з концертами у всіх більших містах. ; /
В липні вінніпегські балетні митці виїдуть на кількатижневі гастролі до Куби. Минулого листопа*
