^ЖИПЯ'ІЧШОВО
ковхАй ривизнімо сомрану имгпЕО
Ргаргівіт 8(;
1164 Оінмім 8і «УввІ. Тогапіо 148. ОпІ. ТвІ.: 834-8638
иНВ аімі «уоно — 1184 ОшкВаа 8«.      ТогопЮ 148, ош. 8всоіі4 Сіам шаВ гадіаігаїіоп пшпЬаг 0284.
Передплата в^КаиадІ: не рів $?.50з не Україну $10.00 на рік;
е США $9.00 на рів. .
— РЕДАКЦІЯ ЗА-ОГОЛОШЕННВ НЕ ВІДПОВІДАЄ -
Широка програма миру
Соціалістичні країни -—учасниці Варшавського до^ говору на нараді в Празі 25—26 січня розглянули хід подій в Європі за останній час; обговорили актуальні проблеми миру, безпеки і співробітництва. Вони прийняли Декларацію про мир, безпеку і співробітництво в Європі, в якій накреслено широку програму миру і запропоновано скликання в 1972 році загальноєвропейської конференції з питань безпеки і співробітництва^ в якій би взяли участь на рівноправній основі всі європейські держави, а також США і Канада.
На такій конференції, говориться в Декларації, Тї учасники могли б виробити практичні заходи до дальшої розрядки напруженості у Європі і покласти поча^ ток будівництву системи європейської безпеки, що зміцнила б мир в Європі й усьому світі.
Радянський Союз й інші соціалістичні держави проводять широкі посилені заходи і дії за мир та міжнародне співробітництво, "наступ за мир", як їх називає світова преса, за програмою миру, виробленою XXIV з'їздом Комуністичної партії Радянського Союзу весною минулого року. Прийнята в Празі Декларація є новою важливою ініціативою соціалістичних країн Європи у боротьбі за мир та безпеку на європейському континенті, У цьому документі відображено надії і вимоги мільйонів людей у всьому світі, що прагнуть забезпечення миру. Він знайшов прихильний відгук і підтримку мирових сил світу.
Велике значення має Декларація соціалістичних країн про мир, безпеку і співробітництво в Європі для нас в Канаді. Канада' вже два рази посилала своїх чоловіків і юнаків воювати на фронтах в Європі ^ у першій світовій війні і другій світовій війні. Тисячі канадців там загинули, багато повернулися каліками. Канадці бажають миру і безпеки в Європі з тим, що їм ніколи більше не доводилося їхати на війну в Європі. І канадці знають, що коли буде забезпечений мир в Європі, то це у великій мірі буде і забезпечення миру для Канади, миру у всьому світі.
Широкі кола канадської громадськості підтримують пропозицію за скликання загальноєвропейської конференції для гарантування миру і безпеки в Європі. Прем'єр-міністр П'єр Трудо поставився прихильно до скликання європейської конференції на зустрічі і Ьере^ говорах з радянськими керівниками в часі свого візиту в СРСР в травні 1971 року і в переговорах з прем'єром СРСР Олексієм Косигіним в часі його візиту в Канаді в жовтні 1971 року.  Це відмічено у спільних заявах.
Тепер, коли скликання європейської конференції стало конкретно на порядок денний, коли зроблено конкретну пропозицію, канадський-уряд^повинен зробити свій вклад для того, щоб конференція відбулася^з найкращим успіхом.
"1972 рік може принести європейським народам не тільки нову надію на міцний мир і безпеку, — говориться в Декларації соціалістичних країн, прийнятій в Празі/— але й реальне просування вперед, до її втілення в життя. Найвищий обов'язок усіх держав активно сприяти цьому".
Ми закликаємо канадський уряд діяти в цій справі ^подати свій голос за скликання європейської конференції для гарантування миру і безпеки в Європі^ ще буде одночасно великим вкладом для зміцнення миру в усьому світі. Цього бажають усі миролюбні канадці.
ВЕЛИКІ КОШТИ КОРОЛІВСЬКИХ КОМІСІЙ
За час від 1964 року в Канаді були гяазначені федеральним урядом 17 королівських комісій для проведення^^сліджень і виготовлення рекомендацій по різних питаннях. Кошт цих комісій- становить понад 14 мільйонів доларів.
Найбільш коштовною була комісія по двомовно* сті і двокультурності, яка працювала через кілька років. ЇЇ кошт — коло 9 мільйонів доларів.
Королівська комісія по питанню цін фармерських машин, яка була назначена в 1966 році, коштувала півтора мільйона доларів. Комісія по статусі жінок в Канаді, назначена в 1967 році, коштувала 1.9 мільйона доларів.
БЕРЛІН — СТОЛИЦЯ ФЕСТИВАЛЮ
10-й всесвітній фестиваль—молоді і студентів буде проведено в столиці Німецької Демократичної Республіки — Берліні з 28 липня по 5 серпня 1973 року.
Це рішення було прийнято на установчому засіданні міжнародного підготовчого комітету, яке відбулось у Софії 19—20 січня. Секретарем-коор-динатором 10-Го фестивалю обраний Д. Відаль (Франція).
Різні швидкості: ідуть, а роки летять.
ДНІ
Вічно зеленим, лаври не ДО лиця.
* •       * -
Крилаті слова: в одне вухо влітають, у друге —
вилітають.
* ♦ *
Час не тільки лікує рани, але й робить нові.
Одверта^юдина: ніколи не приховує ТЄ7-Щ0 не можна приховати.
* * •
В кожної людини є крила: Тільки бдні використовують їх по-орлячому,
а інші — по курячому.
* * «
Характерне для всіх людей: ніхто не ображає себе.
Олег СЕІН. (З жуірііалу ^Фадянська жінка").
ІДе 80-річчя іваиа Ст€м|мтіці»коге)
Нашому щирому друго- вибивається   на відповЬ
ві,   довгорічному   колезі дальні пости: стає органі*
по праці, товаришеві по затором-на Сході Канади
ідеї — Іванові Антонови-- і  редактором ^'Робочого
чу Стефаніцькому — 19 Народу" у Вінніпегу. До лютого минає 80 років.
З такої поважної річниці цілком доречним привід тати ювіляра від газетного колективу і читачів Івана Стефаніцького і побажати йому здоров'я, радості і ше багато-багато років життя.
З приводу його 80-річчя можна б було подати багату біографічну довідку» шо він народився 19 лютого 1892 року в селянській сім'ї в Налужжі Тере* бовлянського району на. Тернопільщині, що приїхав до СІІІА 1909 року; потім, 1911 року, прибув до Канади, вступив до соціалістичної партії, редагував в 1914 році *Фобо-чий Народ", згодом "Свідому Силу", "Робітниче Слово"; співробітничав в цілому ряді українських прогресивних газет; двічі був запроторений за свою діяльність в тюрму і концентраційний табір і т. д.
Так, у його біографі? яскраво відображуються сторінки історії українських поселенців, бо ж з своїх 80 років він прожив 63 роки за океаном — головно у Канаді. Правда, можна прожити стільки (і
навіть   більше)    років, Н8-
зробивши нічого помітио-го для народу, замкнувшись в колі своїх вузьких приватних -інтересів. Цього, однак, не скажеш про Івана Стефаніцького, бо ж негайно, після, прибуття до США 17-річним юнаком, він зв'язується з Соціалістичною партією США. Як тільки прибув до Канади 1911 року, він приєднався до Української соціал-демократич-Н01 партії, в якій швидко
речі, журналістика була його покликанням і ВІН їй« з незначними перервами, віддав майже всі свої роки у Канаді аж до відхо-* ду на заслужений відпочи* нок.
Розуміється, шлях його, як І його товаришів та колег того періоду, був не-легким: доводилось пра-" цюватибе^ належного до*» свіду, без встабілізованоч то світогляду, без цільного дороговказу^ Інколи тій когорті провідників доводилось робити й помилки, які згодом ставали для НИХ серйозними уроками у дальшій відповідальній діяльності серед українських трударів у Канаді.
В Івана Антоновича є дуже хороша риса—.життєлюбність, яка завжди давала (і зараз дає) на снагу йому, була стимулом у його організаційній І журналістичній діяльнО' сті.
Відзначається він творчою енергією і працьовитістю. Ні вік, НІ часті серйозні хвороби не зламали його життєздатності, не вплинули на гостроту його уму.
Іван  Стефаніцький цікав иться вс і м и про цеса м л світової і канадської політики, діяльністю організованої канадсько-украТи-ської громадськості. Він і далі виконує солідно свсї організаційні  і політичні обов'язки, часто виступає перед членами українсь ких   прогресивних товариств з лекціями на теми поточних подій світу і Ка пади.   Він добре поінфор* мований про життя на Радянській Україні — цікавиться розвитком україн-: ської культури і літерату-: ри.
Вісімдесят років! Хіба це старість? ^V^аючи на увазі Івана Стефаніцько-» го, його щоденну активність, його участь в культурно-освітнім і громадськім житті, цього аж ніяк не скажеш. Тому 80-річному, юному серцем і умом. Іванові Стефаніцькому бажаємо ще багато-багато років і чергових круглих ювілеїв!